Основні підходи до визначення ефективності логістичної системи

Автор	Підхід до визначення ефективності	Переваги	Недоліки
Пономарьов Ю.	Критерії оцінки: витрати, задоволення споживачів (якість), час, активи.	Простий у розрахунку, дозволяє системно підходити до аналізу проблеми та здійснювати зіставлення отриманих результатів.	Показники повинні застосо­вуватися лише у порівнянні з певними стандартами.
Кислий М., Біловодська О., Олефіренко О., Смоляник О.	Критерії оцінки: корисного економічного ефекту, якість при заданому рівні логістичних витрат, ефективність функціо­нування матеріального потоку у логістичному ланцюзі.	Точність у розрахунках, можливість порівняти отримані результати з норма­тивними.	Показники відбивають минулі результати, а не по­точні; повільно реагують на зміни, залежать від бухгал­терських прийомів.
Фролова Л.	Збалансована система показників	Визначаються переваги і недоліки системи, можливості використання і зменшення загроз, орієнтовані на стратегічні цілі підприємства, взаємозалежні та визначені за згрупованими ознаками.	Є не досить дієві у корот­костроковій перспективі, використовуються лише фінансові показники.
Кристофер М.	Діаграма збалансованих переваг	Оцінка з позиції процесного підходу до управління логістичною діяльністю, використання для розрахунку доступних для підприємства даних.	Потребує подальшого дослідження питання оцінки логістичних витрат у розрізі бізнес-процесу.

Примітка. Розроблено на основі джерел [20, 22, 33, 41].

Показники визначення ефективності управ­ління наведені в цих роботах не дозволяють одержати об’єктивну загальну оцінку ефектив­ності логістичної системи, розглядати її ефективність як наслідок дії саме універсальної, всебічної економіч­ної системи [9].

При розробці запропонованої системи показників виходимо з того, що ефективність логістич­ної системи – це насамперед співвідношення між зада­ним (цільовим) показником результату функціонування логістичної системи і фактично реалізованим.

Усі по­казники для оцінки ефективності розраховуються як відношення оптимального результату (100%) до витрат і отриманий показник характеризує ефективність управ­ління логістичною системою по відношенню до визна­ченого оптимуму.

Усі витратні показники, які характеризують витра­ти, доцільно класифікувати за напрямками логістично­го управління, тобто йдеться про управління матеріальним, фінансовим та інформаційним потоками (рис. 1.6).

В авторській концепції пропонуєть­ся визначати ефективність логістичної системи в традиційний спосіб – як відношення отриманого ефекту до рівня витрат на досягнення цього ефекту.

Цей підхід дає змогу, передусім, визначати ефективність управління ло­гістичною системою на основі цільового підходу, тобто ця система дозволяє визначати, чи були досягнуті цілі, які ставилися перед логістичними підрозділами.

Проблема оцінювання логістичних показників найповніше відображена в результатах досліджень проф. Бауерсокса Д. Дж. [3, С. 593-613].

Автор виділяє такі категорії логістичних показників:

- витрати;

- обслуговування споживачів;

- продуктивність;

- оцінка активів;

- якість.

За кожною категорією наведено перелік показників оцінювання та результати застосування в різних типах бізнесу (виробництво, гуртова торгівля, роздрібна торгівля).

 

 

Показники виконання замовлень

 

 

Показник витрат на утримання запасів

 

Показник витрат на закупівлю та збут

 

 

Рис. 1.6. Витратні показники ефективності управління логістичною системою підприємства

Примітка. Розроблено на основі джерел [2, 19, 17 ].

 

Ще одним підходом до оцінки дієвості логістичної діяльності підприємства є оцінка показників, що характеризують рух потоків та ефективність логістичних операцій і мають дозволити оцінити потенціал функціональних областей логістики поза залежністю від підходу до їх виділення а саме:

- вагові характеристики виходу логістичного потоку та якість ресурсної

стратегії: матеріаловіддача, матеріалоємність, вартість реалізованої продукції, чистий прибуток, матеріальні витрати;

- якість використання соціального капіталу логістичної системи:

продуктивність праці, фондоозброєність, трудомісткість, вихід продукції з грн. трудових витрат, чисельність персоналу;

- структурні характеристики логістичних потоків і параметрів виробленої

продукції: частка матеріальних витрат у собівартості, частка оплати праці у собівартості, частка витрат на соціальні заходи, частка амортизації у собівартості, частка інших витрат у собівартості;

- ефективність і надійність руху фінансових ресурсів: коефіцієнт поточної

ліквідності, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт забезпечення власними засобами, коефіцієнт забезпеченості запасів власними засобами, коефіцієнт маневреності;

- характеристика інфраструктури підприємства: коефіцієнт зносу основних

фондів, залишкова вартість основних фондів, валюта балансу, власний капітал, обіговий капітал, фондовіддача;

- активність у сфері логістики та розрахункова дисципліна: коефіцієнт

інтенсивності обігу коштів, коефіцієнт обороту оборотного капіталу, коефіцієнт оборотності запасів, відношення дебіторської заборгованості до кредиторської заборгованості, коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

- ефективність здійснення логістичних операцій: рентабельність

реалізованої продукції, рентабельність активів, собівартість реалізованої продукції [34].

Харісон А. та Ван Хоук Ремко акцентують увагу на тому, що сучасним системам необхідний баланс між фінансовими та операційними показниками, а також між даними минулих періодів та майбутніми показниками.

Автори пропонують формування системи збалансованих показників відповідно до завдань управління логістичних показників, обмежуючись лише якісними критеріями оцінювання [43].

Чухрай Н. та Гірна О. визначають, щоефективність функціонування логістичної системи визначається на підставі комплексної взаємодії таких п’яти ознак, як обсяг, швидкість, асортимент, вартість, нестійкість. Автори зазначають, що основною помилкою у формуванні взаємодій п’яти ознак є те, що доволі часто увага зосереджується на удосконаленні однієї чи двох ознак, а іншими нехтується, тоді як ефективність функціонування логістичної системи визначатиметься гармонійним балансуванням всіх п’яти ознак [47, 48].

Якимишин Л. Я. обгрунтовує доцільність інтегрованого оцінювання ланцюга пропозиції вимірюванням його ефективності, продуктивності, ймовірності настання ризиків та толерантності до навколишнього середовища [50].

Сток Дж. Р., Ламберт Д. М. у своїх дослідженнях розкривають вплив логістики на рентабельність взаємодії із споживачами і дохідність за видами продукції, наголошують на недоліках існуючої звітності на підприємствах, аналізують як потрібно використовувати логістичні витрати для прийняття рішень і як відсутність точних даних про витрати може призвести до прийняття помилкових рішень. Автори розглядають питання вимірювання логістичних показників і здійснення котролю за ними за допомогою нормативних витрат та гнучких бюджетів, нормативів продуктивності і статистичного контролю процесу [39, с. 570-599].

Аналіз останніх досліджень та публікацій дає підстави стверджувати, що у дослідженнях вчених немає однозначного підходу до оцінювання логістичної діяльності підприємства, часто показники оцінки в різних джерелах не узгоджені із критеріями оцінки, підходи іноземних дослідників вимагають адаптації до прийнятих термінів вітчизняної практики.

Застосування систем оцінювання результатів логістичної діяльності покликані вирішити три основні завдання: моніторинг логістичних операцій, контроль над ними та оперативне управління.

Моніторингові показники дозволяють прослідкувати за динамікою роботи логістичних систем. До типових моніторингових логістичних показників можна зарахувати рівень сервісу та елементи структури витрат. Контрольні показники відображають поточні результати діяльності та слугують для коректування логістичного процесу в тих випадках, коли він відхиляється від встановлених

нормативів (наприклад, відслідковування пошкоджених вантажів під час транспортування) [24].

Показники оперативного управління призначені для мотивації персоналу.

Показники, які пов’язані із оцінюванням вкладу логістики в діяльність підприємства, можна поділити на:

- показники, що характеризують логістичну систему;

- показники, що характеризують роботу логістичної системи.

До першої категорії можна зарахувати логістичні активи, а саме: склади, транспорт, обладнання, запаси. Логістичні активи можуть становити левову частку активів підприємства. Наприклад, у дистриб’юторів вони перевищують 90 % від загальних активів. Оцінювання управління активами показує, наскільки швидко обертаються ліквідні активи (запаси) і наскільки успішно окуповуються інвестиції, вкладені в основні засоби.

Відповідними показниками, які характеризують потужності логістичних активів (основних засобів), будуть:

- площа, кв.м;

- місткість, куб. м або кількість товару в тоннах;

- пропускна спроможність, т/добу;

- кількість, од.

До другої категорії можна зарахувати такі показники, як:

- ефективність логістичної системи;

- продуктивність логістичної системи;

- надійність логістичної системи;

- гнучкість логістичної системи.

Використовуючи термінологію, викладену в економічній енциклопедії [12, 13, 35], уточнимо зміст зазначених вище показників.

Показники ефективності логістичної системи характеризують здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо і визначаються за формулою витрати що забезпечили цей результат:

 

Ефективність=результат/витрати, що забезпечили результат. (1.1)

 

Показники продуктивності логістичної системи характеризують ефективність діяльності людей у логістичних процесах. Продуктивність вимірюється співвідношенням між остаточним результатом роботи системи “на виході” і обсягом людських ресурсів “на вході”, що використовуються системою для отримання цього результату.

Показники надійності логістичної системи дають змогу зіставити фактичні результати роботи системи із задекларованими чи встановленими показниками.

Для визначення фактичних показників роботи окремих ланок логістичної ситеми можна використати формулу:

 

Надійність= “показник на виході/показник на вході” (1.2)

 

Показники гнучкості логістичної системи відображають здатність пристосування всіх ланок логістичної системи до часу, величини, асортименту і способу доставки до індивідуальних запитів споживачів.

На основі уточнених понять, узагальнимо показники логістичної діяльності в табл. 1.7.

Таблиця 1.7