Правова основа цивільного захисту

МК 1 ЦЗ

Правова основа цивільного захисту

Правовою основою цивільного захисту є Конституція України

(254к/96-ВР), цей Закон, закони України "Про захист населення і

територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного

характеру" (1809-14), "Про Цивільну оборону України"

(2974-12), "Про правовий режим надзвичайного стану" (1550-14),

"Про правовий режим воєнного стану" (1647-14),

"Про аварійно-рятувальні служби" (1281-14), "Про пожежну

безпеку" (3745-12), "Про об'єкти підвищеної небезпеки"

(2245-14), "Про використання ядерної енергії та радіаційну

безпеку" (39/95-ВР), "Про забезпечення санітарного та

епідемічного благополуччя населення" (4004-12), "Про правовий

режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок

Чорнобильської катастрофи" (791а-12), міжнародні договори

України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою

України, та інші акти законодавства.

Принципи цивільного захисту

Цивільний захист здійснюється на принципах:

гарантування державою громадянам конституційного права на

захист життя, здоров'я та їх майна, а юридичним особам - права на

безпечне функціонування;

добровільності при залученні людей до здійснення заходів у

сфері цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для життя і

здоров'я;

комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

створення системи раціональної превентивної безпеки з метою

максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення

ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх

наслідків;

територіальності та функціональності єдиної системи

цивільного захисту;

мінімізації заподіяння шкоди довкіллю;

гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері

цивільного захисту відповідно до законодавства.

 

Основні заходи захисту населення і територій від НС

Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій є захист населення.

Захист населення — це створення необхідних умов для збереження життя і здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.

Головна мета захисних заходів — уникнути або максимально знизити ураження населення.

До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать: інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний і хімічний захист,

ЗУ «Про правові засади ЦЗ»

Розділ II

ОСНОВНІ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ Стаття 6. Основні заходи у сфері цивільного захисту З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об'єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення

надзвичайних ситуацій центральні та місцеві органи виконавчої

влади, органи місцевого самоврядування, підпорядковані їм сили і

засоби, підприємства, установи та організації незалежно від форми

власності, добровільні рятувальні формування здійснюють оповіщення

та інформування, спостереження і лабораторний контроль, укриття у

захисних спорудах, евакуацію, інженерний, медичний, психологічний,

біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.

 

4. Стаття 8. Спостереження і лабораторний контроль

Спостереження і лабораторний контроль включають:

створення і підтримання в постійній готовності

загальнодержавної та територіальних мереж спостереження і

лабораторного контролю;

організацію збирання, опрацювання та передачі інформації про

стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової

сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та

інфекційними мікроорганізмами.

 

5. Стаття 11. Інженерний захист території

 

З метою створення умов безпечного проживання населення на

території з підвищеним техногенним навантаженням та ризиком

виникнення надзвичайних ситуацій здійснюються заходи інженерного

захисту території, які включають:

урахування під час розроблення генеральних планів забудови

населених пунктів і ведення містобудування в умовах підвищеного

ризику можливості виникнення надзвичайних ситуацій на окремих

територіях та в регіонах;

здійснення контролю за раціональним розміщенням потенційно

небезпечних об'єктів з урахуванням можливих наслідків надзвичайних

ситуацій для безпеки населення і довкілля в разі виникнення таких

ситуацій;

будівництво споруд, будинків, інженерних мереж та

транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;

розроблення і запровадження заходів щодо безаварійного

функціонування потенційно небезпечних об'єктів;

створення комплексних схем захисту населених пунктів та

об'єктів від небезпечних природних процесів шляхом організації

будівництва протизсувних, протиповеневих, протиселевих,

протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд

спеціального призначення.

6. Стаття 14. Біологічний захист

Захист від біологічного зараження включає:

виявлення осередку біологічного зараження;

прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного

зараження;

використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

введення режимів карантину та обсервації;

знезаражування осередку біологічного зараження;

здійснення заходів екстреної та специфічної профілактики;

дотримання протиепідемічного режиму суб'єктами

господарювання, лікувальними закладами і населенням.

ЄДИНА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Стаття 18. Структура єдиної системи цивільного захисту

Структуру єдиної системи цивільного захисту становлять

центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого

самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні

підсистеми єдиної системи цивільного захисту.

Стаття 19. Функціональні підсистеми єдиної системи

цивільного захисту

1. Функціональні підсистеми єдиної системи цивільного захисту

створюються центральними органами виконавчої влади для організації

роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та

захистом населення і територій в разі їх виникнення.

2. Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок

діяльності функціональних підсистем єдиної системи цивільного

захисту визначаються положеннями про ці підсистеми, затвердженими

відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням

із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з

питань цивільного захисту.

Стаття 20. Територіальні підсистеми єдиної системи

цивільного захисту

1. Територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту

створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві

та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового

характеру в межах відповідних територій і включають територіальні

органи управління спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади з питань цивільного захисту та відповідні комісії

техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

2. Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок

діяльності територіальних підсистем єдиної системи цивільного

захисту визначаються положеннями, які затверджуються спеціально

уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань

цивільного захисту за погодженням із Радою міністрів Автономної

Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та

Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Органи управління та сили цивільного захисту,

НС природного характеру та мінімізація втрат у разі їх виникнення

Спостереження.

З метою своєчасного захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, запобігання і реагування на них відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади здійснюється:

Евакуаційні заходи.

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об‘єкти підвищеної небезпеки, основним засобом захисту є евакуація населення і розміщення його в зонах, безпечних для проживання людей і тварин.

Інженерний захист.

При проектуванні й експлуатації споруд та інших об‘єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на небезпеку населення і навколишнього середовища, обов‘язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру.

Медичний захист.

Заходи запобігання чи зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим і іх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Біологічний захист:

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення факторів біологічного ураження в залежності від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних і медичних заходів.

Радіаційний і хімічний захист.

Радіаційний і хімічний захист включає заходи для виявлення й оцінки радіаційної, хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розробку типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.

 

Біологічна аварія

аварія, яка супроводжується розповсюдженням небезпечних біологічних речовин у кількості, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей та тварин, існуванню рослин, наносять збитки навколишньому природному середовищу.

Зона біологічного зараження - територія чи акваторія, в межах якої розповсюджені або куди привнесені небезпечні біологічні речовини, біологічні засоби ураження людей і тварин або патогенні мікроорганізми, що створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, сільськогосподарських тварин і рослин, а також для довкілля.

22. Тероризм — небезпечна хвороба суспільства. терор(лат, terror - страх, жах) - політики залякування, придушення політичних супротивників насильством.

Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і пов'язані з існуванням занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також дотриманням прав і свобод особистості у різних країнах світу. За причинами виникнення тероризм ділиться на такі види:

соціальний (ідеологічний) тероризм, який має на меті корінну або часткову зміну економічного чи політичного устрою власної країни

національний тероризм, який здійснюється за етнічною ознакою та включає організації сепаратистського плану, що мають на меті боротьбу проти економічного та політичного диктату національних держав і монополій.

релігійний тероризм, який виникає у випадках, коли релігійна самосвідомість стає визначальною в політичному протистоянні.

кримінальний тероризм, який має особливий вплив під час проведення суспільно-економічних перетворень, змін у законодавстві.

Часто ми маємо можливість зіткнутися з телефонним тероризмом або його наслідками. Незважаючи на те, що повідомлення в переважній більшості не підтверджуються, на перевірку кожної заяви відволікається багато людей і техніки (міліція, співробітники спеціальних підрозділів, пожежники, рятувальники, медики) –тобто вони всі задіюються для ліквідації бомб і т. д.

У наш час для вчинення замаху на жертву злочинці іноді вдаються до послуг пошти, що класифікується як поштовий терор. Якщо ви отримали таке поштове відправлення, то потрібно негайно припинити будь-які маніпуляції з ним, покласти його в місце далі від прямих сонячних променів, джерел тепла або вологи і якомога швидше сповістити про цей випадок правоохоронні органи.

Водночас не слід забувати, що головним завданням терористів є не розправа із заручниками, а тиск, під погрозою цієї розправи, на органи влади зробити те, що вони вимагають. Тому, якщо вас захопили злочинці як заручника і ваше життя та здоров'я перебувають у небезпеці, варто пам'ятати ось що:

намагайтесь бути розважливими, спокійними, якомога миролюб­нішими, не піддавайте себе зайвому ризику;

якщо злочинці перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, то намагайтеся максимально обмежити всілякі контакти з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбаченими;

не посилюйте агресивність злочинців непокорою, лайкою, зайвим опором, оскільки перевага сил у таких випадках складається не на вашу користь;

виконуйте вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, запитуйте дозволу переміститись, сходити в туалет, відкрити сумочку і т, д,

уникайте будь-яких дискусій, особливо політичних, зі злочинцями, будьте насамперед уважними слухачами;

з першої ж нагоди намагайтесь повідомити про своє місцезнахо­дження рідним чи в міліцію;

якщо ви тривалий час перебуваєте разом зі злочинцями, поста­райтесь встановити з ними контакт, викликати гуманні почуття і завести розмову, не наводячи їх на думку, що ви хочете щось довідатися;

намагайтесь запам'ятовувати будь-яку інформацію (вік, зріст, голос, манеру розмовляти, звички тощо) про злочинців, яка в майбутньому допоможе встановити їхнє місцезнаходження;

при застосуванні спеціальними підрозділами сльозоточивого газу дихайте через мокру тканину, швидко і часто моргайте, викликаючи сльози;

під час штурму в жодному разі не беріть зброї терористів, щоб не постраждати від штурмовиків, які не мають змоги розрізнити, хто терорист, а хто заручник, і стріляють по озброєних людях;

при звільненні виходьте якомога швидше, речі залишайте там, де вони лежать, оскільки там можливі вибух або пожежа, беззастережно виконуйте команди групи захоплення.

МК 1 ЦЗ

Правова основа цивільного захисту

Правовою основою цивільного захисту є Конституція України

(254к/96-ВР), цей Закон, закони України "Про захист населення і

територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного

характеру" (1809-14), "Про Цивільну оборону України"

(2974-12), "Про правовий режим надзвичайного стану" (1550-14),

"Про правовий режим воєнного стану" (1647-14),

"Про аварійно-рятувальні служби" (1281-14), "Про пожежну

безпеку" (3745-12), "Про об'єкти підвищеної небезпеки"

(2245-14), "Про використання ядерної енергії та радіаційну

безпеку" (39/95-ВР), "Про забезпечення санітарного та

епідемічного благополуччя населення" (4004-12), "Про правовий

режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок

Чорнобильської катастрофи" (791а-12), міжнародні договори

України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою

України, та інші акти законодавства.

Принципи цивільного захисту

Цивільний захист здійснюється на принципах:

гарантування державою громадянам конституційного права на

захист життя, здоров'я та їх майна, а юридичним особам - права на

безпечне функціонування;

добровільності при залученні людей до здійснення заходів у

сфері цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для життя і

здоров'я;

комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

створення системи раціональної превентивної безпеки з метою

максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення

ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх

наслідків;

територіальності та функціональності єдиної системи

цивільного захисту;

мінімізації заподіяння шкоди довкіллю;

гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері

цивільного захисту відповідно до законодавства.