Чи згодні ви з тим, що проект просвітництва зазнав краху. Відповідь

Ні, проект не був ні завершено, ані «закрито», він просто постійно змінюється, підлаштовується під зовнішній мінливий світ (сновним прагненням освіти було знайти шляхом діяльності людського розуму природні принципи людського життя (природна релігія, природне право, природний порядок економічного життя фізіократів і т. п.). З точки зору таких розумних і природних почав піддавалися критиці всі історично сформовані і фактично існуючі форми і відносини (позитивна релігія, позитивне право і т. п.). Під впливом ідей освіти вжито були і реформи, які повинні були перебудувати все суспільне життя на початку XIX ст. просвітництво викликало проти себе реакцію, яка, з одного боку, була поверненням до старого теологічному світогляду, з іншого - зверненням до вивчення історичної діяльності, яка була у великій зневазі у ідеологів XVIII ст.)

Екзаменаційний білет № 12

1.Знайдіть зайве: Емпедокл, Анаксімен, Фалес, Демокріт, Сократ, Платон, Геракліт. Відповідь поясніть.

Зайві - Сократ і Платон, тому що вони не були представниками ранньогрецької натурфілософії, на відміну від інших

Назвіть філософів та філософські течії, котрі розробляли: етику чеснот, етику морального боргу, етику прагматизму та етику відповідальності.

1.) Етика чеснот - Аристотель (класична антична філософія). 2.)етика морального боргу - І.Кант (немецкая классическая философия). 3.) етика прагматизму - Дьюї, Джеймс (течія - прагматизм). 4.) етика відповідальності - М.Вебер, Л.Толстой (течія - некласична філософія)

З. Назвіть соціально-економічні фактори, які сприяли становленню гуманістичної думки.

1 - звільнення суспільства від панування церковної ідеології та релігії.

2 - затвердження у свідомості населення нових нерелігійних форм, ідеалів та цінностей.

3 - відкриття в науці (математика, фізика, астрономія, географія).

4 -становлення капіталістичних відносин та виникнення національних держав.

Розкрийте сутність та значення методів емпіризму та раціоналізму.

Емпіризм (від греч. - досвід) - напрям в теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід єдиним джерелом достовірного знання. Протистоїть раціоналізму і містицизму. Для емпіризму характерна абсолютизація досвіду, чуттєвого пізнання, приниження ролі раціонального пізнання (понять, теорії). Як цілісна гносеологічна концепція эмпиризм сформувався в XVII - XVIII вв. (Френсіс Бэкон, Томас Гоббс, Джон Локк, Джордж Беркли); елементи емпіризму властиві позитивізму, неопозитивизму (логічний емпіризм).

Раціоналізм (від латів. - розум) - метод, згідно з яким основою пізнання і дії людей є розум. Серед представників можна назвати Бенедикта Спінозу, Готфрида Лейбніца, Рене Декарта, Георга Гегеля та ін. Раціоналізм виступає протилежністю як ірраціоналізму, так і сенсуалізму.

Поміркуйте над змістом категоричного імперативу І. Канта. Якою мірою він є актуальним сьогодні?

И.Кант в своїй концепции старался объединить идею о независимости нравственных принципов от внешней среды с идеей о единстве этих принципов По его мнению, каждый человек-это высшая ценность, у которого есть свои достоинства. Каждый человек, по мнению Каната, должент также понищать, что достоинства других-это тоже наивысшее достоинства, а также каждый из нас обладает выбором. Кант ситал, что нет эталона добра, а наши представления о добре и зле даны нам свыше. На основе этого Кант и сформулировал свой закон. Я считаю, что это актуальный сегодня. В 21 веке, где весь мир помешан на красоте, эталонах концепция Канта является его неким отображением. Никогда не было, нет и не будет никакого идеала и нашему поколению следует об этом задуматься.

Екзаменаційний білет № 13

Порівняйте міфологічний та філософський типи світогляду. Визначте причини міфологізації сучасної економічної реальності.

Мифолог.мировоззрение: отсутствие четкой границе между тем, что внутри сознания, и что вне его; отождествление собственного «я» со своей социальной группой; персонефикация-наделение собственными чертами слепых природных сил, явлений и процессов;

Философское-1) имеет ли реальность общую основу?-проблемма бытия(онтонология и метафизика)2) могу ли я познать этот мир с помощью разума?-гноисология и эпистымология; 3) создан ли этот мир на благо человека? и можно ли надеяться на лучшее?-акцсиология(учение о ценностях); 4)а делать ли мне вообще что нибудь?-праксиология.

Якими базовими категоріями оперували, розкриваючи структуру та принципи побудови Світу, філософи: Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового Часу?

Античность:іронія,доброчинність,софія,ідея,ейдос,деміург,метрія,форма,метафізика,першопричина,телеологія,першодвигун,категорія,логіка,енергія,ентелехія,буття,пневма,фатум,Єдине,Благо,розум,відхилення,універсалізм,космоцентризм,політеізм

Средневековье: Віра,совість,розум,пізнання

Возрождение:гуманізм,геоцентризм,монотеїзм,роздум,споглядання,прекрасне

Новоевремя:Філософіяприроди,механіцизм,метафізика,емпіризм,раціоналізм,«ідол»,пантеїзм,метод,атрибут,субстанція,свобода,якість, вера

3 .Вкажіть спільне та відмінне в філософії Платона та Аристотеля.

Загальне у Аристотеля і Платона: вважали, що однією з основ буття є матерія.
Відмінність: Платон вважав, що всі речі, які існують, виникають за допомогою ідеї і матерії. На його думку, ідеї-ідеї реалізуються в матерії (ідеї головніше ніж матерія), Матерія виступала як Пасивная початок речей, а самі «речі» виступають копією якогось оригіналу, «тінню» реальної дійсності. Оскільки ідеї перебувають поза матеріального світу, то люди повинні все життя бачити тільки проекції справжніх предметів. Аристотель вважав докорінно навпаки. Основою буття він бачив матерію, яка не може бути визначена, а найпростішими визначеннями матерії були стихії. Він вважав, що всі матеріальні речі можуть вступати в контакт з формою, а всі реальні речі-це результат взаємодії матерії і форми.

Соціально-філософський зміст марксизму. Чи можна дати однозначну оцінку цьому напрямку? Якщо – «ні», то чому?

Марксизм — широкий спектр различных теорий, учений, направлений, которые с учением К.Маркса и Ф.Энгельса. Это комплекс экономических, философских, политических взглядов. Философия делает акцент на четком определении своего отношения к конкретным наукам. Марксизм использует эти знания, но отличается от них предметом и методом познания(учение Енгельса). Также, Маркс и Енегльс исключают человека, практику. Енгельс считал, что главный вопрос философии-это отношение мышления к бытию, которое рассметривается с 2 сторон:1) что было раньше(сознание, дух или материя);2) способен ли человек с помощью своего сознания познать мир? Я считаю, что нельзя дать точное определение что такое марксизм, потому что это учение скалдывается на основе многих наук и ученых, у которых у каждого из которых было свое мнение.

У чому полягає особливість розуміння людини в філософії Ф. Ніцше. Як Ви ставитесь до заборони його творів за радянських часів?

Особенность понимания Ницше заключается в том, что ввел образ «сверхчеловека». По его мнению, сверхчеловек- это организм, который по своему могуществу должен превзойти современного человека настолько, насколько последний превзошёл обезьяну. По его мнению «сверхчеловек» полностью противоположный современным людям: этот человек безжалостен прежде всего и более всего к себе, он сомневается и подвергает пересмотру имеющиеся у него ценности и установления. Я отрицательно отношусь к запретам о печатанье произведений Ницше. На мою точку зрения, может быть если происходила печать его произведений люди были бы немного другими. Возможно, люди бы старались стать чем-то большим, чем они есть на самом деле, ведь философия Ницше направлена на боротьбу с самим собой и желанием стать чем-то выше, как сам Творец.

 

Екзаменаційний білет № 14

1. 1) Класичні концепції прогресу належать б) Тюрго і Монтеск’є;

2) Віра в прогрес виникла на основі б) лінійних концепцій часу.

3 ) Згідно з марксизмом, рушійною силою суспільного розвитку є: б) класова боротьба;

2.До якої течії чи епохи належать наступні філософи:

Античность: Анаксімандр, Плотін Епікур;

Возрождение: Дж. Бруно, Т. Мор;

Просвещение: Ф. Бекон Д. Юм, Дж. Локк Р. Декарт; Г. В. Ляйбніц;

Немецкая кл. философия: Ф. Й. Шеллінг І. Кант; Философия 20 в. А. Шопенгауер Г. Г. Гадамер Ж. Дерріда Т. Кун; М. Хайдеггер