Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Оксосполуки. Альдегіди, кетони. Хінони. Одержання та властивості. Альдольна конденсація. Добування та властивості ацетонуСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
• Оксосполуки:— органічні речовини, які містять в молекулі оксогрупу (карбонільну групу) До оксосполук відносяться альдегіди та кетони. Альдегідами називаються сполуки, в яких карбонільна група сполучена з вуглеводневим залишком і Гідрогеном, кетонами – якщо вона сполучена з двома вуглеводневими залишками • Хінони: дикетони ароматичного ряду з кетонними групами в ядру називають скороченою назвою ароматичного вуглеводню додаючи закінчення –хінон п-бензохінон →
• Одержання:
• Властивості:
• Альдольна конденсація: хімічна реакція між двома молекулами альдегіду, що сполучаються між собою, утворюючи альдоль
•Добування та властивості ацетону
ВЛАСТИВОСТІ:
17.Одноосновні та двохосновні насичені карбонові кислоти. Поширення в природі, добування та властивості. Мурашина, оцтова, пропіонова, масляна, валеріанова кислота. Щавлева, малонова, янтарна, глутарова, адипінова кислота.
Гомологічний ряд одноосновних насичених кислот має загальну формулу CnH2nO2 і починається мурашиною кислотою HCOOH. Насичені одноосновні карбонові кислоти містять одну карбоксильну групу й ординарні карбон-карбонові зв’язки. Двоосновні карбонові кислоти (дикарбонові кислоти) це карбонові кислоти, що містять дві карбоксильні групи - COOH. Загальною формулою HOOC-R-COOH, де R будь-який двовалентних органічний радикал
• Поширення в природі, добування та властивості: Карбонові кислоти є надзвичайно поширеними у природі органічними сполуками і виконують різноманітні функції в живих організмах. -Добування: 1) 2CH4 + 3O2 → 2H-COOH + 2H2O 2) 2CH3–CH2–CH2–CH3 + 5O2 → 4CH3COOH + 2H2O 3) 4)
-Хім.власт: 1) 2СH3COOH + Na2O → 2CH3COONa + H2O; 2) • Мурашина:
• Оцтова:
• Пропіонова:
• Масляна:
• Валеріанова кислота:
• Щавлева: COOH-COOH • Янтарна:
• Глутарова:
• адипінова
18. Вищі одноосновні карбонові кислоти. Стеаринова, пальмітинова кислота.Тригліцериди. З вищих насичених одноосновних карбонових кислот найбільше значення мають пальмітинова C15H31COOH і стеаринова C17H35COOH кислоти. Вони являють собою безбарвні тверді речовини, нерозчинні у воді. Стеаринова й пальмітинова кислоти можна виділити з рослинних і тваринних жирів. У промисловості ці кислоти одержують шляхом окиснення парафіну, який виділяють із нафти. • Пальмітинова одержання: C16H33OH (спирт цетиловий) + О2 (кисень) = C15H31COOH + H2О (вода) 3. При плавленні елаідіновой (олеїнової) кислоти з натрієвих гідроксидом: СН3 (СН2) 7СН (олеїнова кислота) = СН (СН2) 7СООН + Н2О (вода) + О = C15H31COOH (пальмітинова кислота, формула) + CH3COOH (кислота оцтова)
• Стеаринова отримання:
•Тригліцериди:
Ненасичені одно- та двохосновні карбонові кислоти. Одержання та властивості. Акрилова, метакрилова кислота. Метилметакрилат. Органічне скло. Олеїнова кислота та її похідні. Малеїнова, фумарова кислота. Цис-, транс-ізомерія Одноосновні ненасиченв карбонові кислоти можна розглядати як похідні ненасичених вуглеводнів, у молекулах яких атом Гідрогену заміщено на карбоксильну групу.
• Одержання: Одноосновних: • Властивості: Одноосновних:
• Метакрилова кислота: СН2=С(СН3)СООН
• Метилметакрилат:
• Органічне скло:
• Малеїнова, фумарова кислота:
• Цис-, транс-ізомерія: Ненасичені кислоти проявляють більш сильні кислотні властивості, ніж відповідні насичені кислоти, та можуть бути цис-транс-ізомерами. Усі природні ненасичені високомолекулярні кислоти, як правило, відносяться до цис-ряду. Проте, цис-ізомери за певних умов можуть перетворюватись на транс-ізомери.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 863; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.136.95 (0.007 с.) |