Аліфатичні та ароматичні аміни. Одержання та властивості. Аміноспирти.

Аміни — органічні сполуки, похідні аміаку, у молекулі якого один, два чи три атоми Гідрогену заміщені на вуглеводневі замісники: •Аліфатичні аміни — основи, сильніші за аміак, оскільки під впливом алкільних замісників навколо атома Нітрогену зростає електронна густина Зі збільшенням кількості алкільних замісників основні властивості зростають: первинні < вторинні < третинні. Аміни можна розглядати також як похідні вуглеводнів, що містять одну чи декілька функціональних груп -NH2.

• Ароматичні аміни — це похідні ароматичних вуглеводнів, у яких атом (атоми) Гідрогену заміщені на аміногрупу. Ароматичні аміни можна розглядати також як похідні аміаку, у якому атоми Гідрогену (один, два або всі три) заміщені на ароматичні замісники. Ароматичні аміни — основи слабші, ніж аміак і аліфатичні аміни.

 

• Одержання аліфатичних амінів:

1.Відновлення нітроалканів:

2. Взаємодія галогеноалканів з аміаком:

• Хім власт

 

• Одержання ароматичних амінів:

 

•Хім.власт:

1)Якісна реакція на анілін:

2)

 

•Аміноспирти:
хімічні сполуки, які містять гідроксильну (-OH) та аміно (-NH₂, -NHR, та -NR₂) функціональні групи на вуглеводному скелеті. Поняття аміноспирт охоплює широку групу речовин.

 

 

 

33. Поліпептиди і білки. Пептидний зв’язок. Прості та складні білки, їх загальна характеристика. Будова, властивості. Синтез пептидів і білків.

•Поліпептид -високомолекулярна сполука, що представляє собою ланцюжок амінокислотних залишків, з’єднаних пептидним зв’язком; П. відрізняються від білків меншою молекулярною вагою

•Білки - складні високомолекулярні природні органічні речовини, що складаються з амінокислот, сполучених пептидними зв'язками. Зазвичай білки є лінійними полімерами — поліпептидами, хоча інколи мають складнішу структуру. Невеликі білкові молекули, тобто олігомери поліпептидів, називаються пептидами

 

• Пептидний зв’язок.

хімічний зв'язок, що виникає між двома молекулами внаслідок реакції конденсації між карбоксильною групою (-СООН) однієї і аміногрупою (-NH2) іншої, при цьому виділяється одна молекула води (H2O).

 

• Прості та складні білки, їх загальна характеристика.

- Прості білки або протеїни — білки, які побудовані тільки із залишків α-амінокислот (при гідролізі розпадаються тільки на амінокислоти) та не вимагають для функціонування наявності небілкових простетичних груп.

- Складні́ білки́ (протеїди) — складні речовини, які крім амінокислотних залишків містять вуглеводи, нуклеотиди тощо; білки,[1] в яких окрім пептидних ланцюгів (як у простих білків) міститься компонент неамінокислотної природи — простетична група. Складний білок без простетичної групи називається апопротеїном, повний активний білок із всіма необхідними простетичними групами — голопротеїном. При гідролізі складних білків, окрім вільних амінокислот, звільняється небілкова частина або продукти її розпаду.

 

• Будова, властивості:

•Синтез пептидів і білків.

В основі синтезу пептидів лежить процес утворення пептидного (амідного) зв'язку між карбоксильною групою одної α-амінокислоти та аміногрупою — іншої.

 

 

 

Нижче наве­дено схему синтезу дипептиду аланіл-гліцину.↓

 

 

Синтез білка – це багатоступінчастий ферментативний процес, який здійсню­ється в клітинах живих організмів і забезпечує постійне оновлення білків органів і тканин. Процес синтезу білка складається з чотирьох послідовних стадій, або етапів:
•Перший етап – синтез і-РНК відбувається в ядрі, в процесі якого інформація, що міститься в гені ДНК, листується на і-РНК. Цей процес називається транскрипцією (від лат.»Транскріптік»- переписування).

•На другому етапі відбувається з’єднання амінокислот з молекулами т-РНК, які послідовно складаються з трьох нуклеотидів – антикодон, за допомогою яких визначається свій триплет-кодон. - •Третій етап – це процес безпосереднього синтезу поліпептидних зв’язків, званий трансляцією. Він відбувається в рибосомах.

• На четвертому етапі відбувається утворення вторич ної та третинної структури білка, тобто формування остаточної структури білка.