Нуклеотиди. Їх похідні як коферменти. Амф, адф і атф.

Нуклеоти́ди — фосфорні естери нуклеозидів, де залишок фосфорної кислоти зв’язаний з рибозним (чи дезоксирибозним) залишком у положеннях С-3 чи С-6. Нуклеотиди є складовими частинами нуклеїнових кислот і багатьох коферментів. Вільні нуклеотиди, зокрема АТФ, цАМФ, АДФ, грають важливу роль в енергетичних і інформаційних внутрішньоклітинних процесах.

Крім того, деякі рибонуклеотиди та їх похідні, що не входять до складу нуклеїнових кислот (вільні нуклеотиди), виконують функції коферментів, кофакторів, алостеричнихефекторів різних ферментних систем. Особливе значення вільні нуклеотиди мають у ферментних процесах, що пов'язані з акумулюванням, зберіганням та міжмолекулярним перенесенням енергії в клітинах.

• АМФ Аденозинмонофосфат

нуклеотид, що у полімерізованому стані входить до складу РНК. Це етер фосфорної кислоти з нуклеозидом аденозином. АМФ складається з фосфатної групи, пентозного цукру — рибози і азотисної основи — аденіну.

 

• Аденозиндифосфат (АДФ): нуклеотид у складі клітини. Бере участь в енергетичному обміні у всіх живих організмах, у процесах росту, руху та відтворення. Зелені рослини використовують світлову енергію для виробництва АТФ у процесі фотосинтезу. При цьому використовуються молекули АДФ.

 

• Аденозинтрифосфа́т (АТФ): нуклеотид, який містить аденін, рибозу та три фосфатні групи. У реакціях, що протікають в клітині, АТФ бере участь у вигляді Mg2+-комплексу. АТФ є головним донором енергії, яка використовується безпосередньо, а не є формою запасання енергії.

 

 

Нуклеїнові кислоти і біосинтез білків. Поняття про генетичний код, генетичну інформацію, генну інженерію.

• Нуклеїнові кислоти — складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. це інформаційний банк, у якому знаходяться усі відомості про склад, розвиток і функціонування живих систем. У них не тільки зберігається спадковий матеріал, він активно реалізується під час процесів синтезу, розвитку організму, поділу клітин та розмноження.

 

• Біосинтез білків: процес, за допомогою якого клітини будують білки. Термін іноді використовується для посилання виключно на процес трансляції, але частіше означає багатокроковий процес, що включає біосинтез амінокислот, транскрипцію, процесинг (включаючи сплайсинг), трансляцію та посттрансляційну модифікацію білків

 

• Поняття про генетичний код: набір правил розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), що надає всім живим організмам можливість кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів. У ДНК використовується чотири нуклеотиди — аденін (А), гуанін (G), цитозин (С) і тімін (T). У РНК використовуються ті ж нуклеотиди, за винятком тіміну, який замінений схожим нуклеотидом, — урацилом Для синтезу білків в природі використовуються 20 різних амінокислот. Кожен білок є ланцюжком або декількома ланцюжками амінокислот в строго певній послідовності.

•Генетичну інформацію: інформація, закодована в геномі організму або популяції у вигляді нуклеотидної або генетичної послідовності (послідовності нуклеотидів в молекулі ДНК або РНК) за допомогою генетичного коду. Слід відмітити, що не вся спадкова інформація генетична, існують також додаткові механізми передачі спадкової інформації, відомі під назвою епігенетичних, наприкад, таким механізмом є метилювання ДНК. Генетична інформація зазвичай стосується амінокислотної послідовності білків і РНК та регуляції експресії генів. Часто термін означає також особливості генетичної інформації даного організму або популяції.

 

• Генну інженерія: це біотехнологічний прийом, спрямований на конструювання рекомбінантних молекул ДНК на основі ДНК, взятої з різних джерел.

 

 

Біологічно активні органічні сполуки. Пестициди (інсектициди, фунгіциди, гербіциди, регулятори росту, інсекторепеленти, інсектоатрактанти, хемостерилізатори). Будова і властивості біологічно активних сполук.

 

Біологічно активні речовини - це органічні сполуки різної хімічної природи, здатні впливати на обмін речовин та перетворення енергії в живих істотах. Одні з них регулюють процеси обміну речовин, росту й розвитку організмів, інші - слугують засобом впливу на особин свого або інших видів. До біологічно активних речовин належать ферменти, вітаміни, гормони, нейрогормони, фактори росту, фітогормони, антибіотики тощо

 

• Пестициди (інсектициди, фунгіциди, гербіциди, регулятори росту, інсекторепеленти, інсектоатрактанти, хемостерилізатори):

це хімікати, які використовуються в сільському господарстві, садівництві для боротьби зі шкідниками (шкідливими або небажаними мікроорганізмами, рослинами і тваринами). Хімічна сполука, яка використовується для захисту рослин,і сільськогосподарських продуктів, а також боротьби з переносниками небезпечних захворювань.

 

♦ Інсектициди: хімічні препарати для захисту рослин від шкідливих комах. Певні комахи суттєво знижують, а в деяких випадках можуть повністю знищити врожай сільськогосподарських культур. Живлячись вегетативними чи генеративними органах рослин, крім прямого зменшення врожаю і його якості, шкідливі комахи і кліщі є джерелами розповсюдження вірусних і грибкових захворювань рослин. Інсектициди використовують для захисту рослин від таких шкідливих комах. Контролюючи шкідників інсектициди допомагають попередити втрати врожаю і покращити його якість. Основні культури, де використовують інсектициди — зернові, плодові, овочеві культури і картопля.

 

♦ Фунгіциди: хімічні сполуки або біологічні організми, що використовуються для знищення або затримання росту грибів та їх спор. Гриби можуть завдати істотної шкоди сільському господарству, спричиняючи зниження врожайності та якості отриманих продуктів.

 

♦ Гербіциди: хімічні препарати (або їхні композиції), що використовуються для боротьби з небажаною рослинністю. Широке застосування цих речовин у сільському господарстві привело до істотного збільшення врожаїв.

•Регулятори росту: це природні або синтетичні низькомолекулярні речовини, які при виключно малих концентраціях у рослинах суттєво змінюють процеси їх життєдіяльності. Вони містять збалансований комплекс фіторегуляторів, біологічно активних речовин, мікроелементів.

 

•Інсекторепеленти:

• Інсектоатрактанти:

• Хемостерилізатори: Хімічні речовини із стерилізуючою (яка позбавляє здатності відтворювати потомство) дією.

 

 

•Будова і властивості біологічно активних сполук.

Основними характерними властивостями БАР є:

— термолабільність,

— біологічна активність,

— вплив на них активаторів та інгібіторів,

— стерильність отримання та ін.

Однією з найважливіших властивостей БАР є їх біологічна активність. Вона залежить від рівня рН середовища, температури і може втрачатись у процесі нагрівання в результаті підвищення локальних значень температур, утворення нерівномірності потоків розчину, перегріву пристінного шару розчину понад температур термічної стійкості та тривалому часі обробки. Головним джерелом надходження БАР в організм є ліки, харчові та інші продукти. Багато БАР потрапляє в організм із навколишнього середовища з повітрям та питною водою. В умовах зростаючого хімічного забруднення довкілля до організму людини може потрапляти велика кількість ксенобіотиків, які можуть викликати захворювання. Біологічну активність мають алкоголь, отруйні речовини, що містяться у тютюновому димі та наркотичних речовинах.