II Аналіз структури, змісту, методів, прийомів та організації навчання.

1. Вибір типу уроку відповідно:

дидактичній меті уроку;

формам організації діяльності учнів;

тип уроку не визначений.

2. Способи постановки навчальних завдань та мотивації навчальної діяльності:

різноманітність цих способів;

наявність завдань і мотивів;

відсутність завдань і мотивів.

3. Методи, що переважають на уроці:

пояснювально-ілюстративний;

репродуктивний;

проблемного викладання;

частково-пошуковий;

дослідницький.

4. Методичні прийоми, використані на уроці:

використано словесні, наочні та практичні прийоми;

прийоми сприяють реалізації методів;

використано прийоми однієї групи, двох груп;

одноманітність прийомів,

доцільність обраних прийомів.

5.Науковість викладеного матеріалу:

інформація відповідає сучісному рівню географічних знань;

висвітлювались нові наукові гіпотези та теорії;

вчитель припускався помилок при викладені навчального матеріалу;

помилки учнів не виправлялись вчителем.

6.Засоби навчвння (ЗН) та методика використання їх на уроці:

використання комплекса ЗН, раціональне їх сполучення;

використання ЗН для самостійної роботи учнів;

використання ЗН для пояснення окремих понять чи причинно-наслідкових зв’язків;

використання ЗН для ілюстрації положень, які викладає вчитель;

відсутність на уроці ЗН.

7.Формування на уроці уявлень та понять (емпіричних та теоретичних):

здійснюється цілеспрямовано;

відбувається стихійно;

не здійснюється.

8.Формування географічних вмінь та навичок:

здійснюється в тісному зв’язку з отриманими знаннями, цілеспрямовано;

відбувається стихійно;

не ведеться.

9.На якому рівні організовано пізнавальну діяльність учнів:

відтворення учнями знань та вмінь (на репродуктивному рівні);

застосування учнями знань та вмінь за зразком, в знайомій ситуації;

застосування учнями знань та вмінь в новій ситуації.

10.Характер запитань та завдань, що пропонуються учням:

запитання і завдання мають проблемний характер;

переважання запитань та завдань на застосування знань та вмінь, їх узагальнення;

наявність запитань та завдань спрямованих на виявлення зворотнього зв’язку;

запитання та завдання в основному на відтворення знань та вмінь;

відсітність запитань та завдань.

11.Прийоми оргпнізації розумової діяльності учнів:

залучення різних видів пам’яті учнів;

використання асоціативного мислення;

формування та застосування прийомів запам’ятовування;

відсутність будь-яких прийомів.

12.Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки:

наявність внутрішньопредметних зв’язків;

наявність міжпредметних зв’язків;

відсутність таких зв’язків.

13.Реалізація краєзнавчого принципа на уроці:

урок побудовано на краєзнавчому матеріалі;

краєзнавчий матеріал застосовується фрагментарно;

не реалізується зовсім.

14.Зв’язок уроку з життям:

широко використовуються матеріали масової інформації;

вчитель спирається на події, що відбуваються на Полтавщині, в Україні та в світі;

урок академічний, проводиться без зв’язку з поточними подіями.

15.Увага до психологічних аспектів навчання:

створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

урахування індивідуальних психолого-вікових особливостей учнів;

реалізація принципу відкритих перспектив;

реалізація принципу емоційності навчання;

відсутність такої уваги.

Структура уроку:

доцільно підібрані макро- та мікрокомпоненти уроку;

макро- та мікрокомпоненти уроку не сприяють досягненю поставленої дидактичної мети;

урок неструктурований.

17.Наявність в роботі вчителя системи уроків:

урок як складова частина системи уроків тематичного блоку;

показовий урок-“одинак”.

18.Вчитель на уроці:

рівень володіння навчальним матеріалом;

володіння методичними прийомами;

співпраця та нерозривність діяльності вчителя і учнів;

артистизм;

вміння імпровізувати;

комунікативність;

мова;

вміння володіти собою.

19. Ефективність уроку:

у учнів були сформовані уявлення та поняття;

у учнів були сформовані нові вміння;

на основі вмінь були сформовані навички;

взаємодія вчителя та учнів сприяла їх інтелектуальному розвитку;

учні засвоювали прийоми самостійного добування знань;

вчитель сприяв формуваню світогляду дітей;

діяльність вчителя була неефективною.

Додатково оцінюється:

проблемний підхід до навчання;

наявність сформованої педагогічної технології;

застосування форм колективної навчальної діяльності;

використання ігрових ситуацій;

застосування сучасних засобів навчання;

застосування саморобних наочних посібників.

Самоаналіз урока вчителем:

встановлює при аналізі чіткий зв’язок між метою уроку та його результатами;

баче власні помилки і знає, як їх виправити;

вміє знайти невдалі моменти свого уроку;

вчитель не бачить власних помилок.

 

Додаток 10

САМОАНАЛІЗ УРОКУ

I Загальна характеристика уроку.

1. Чи виправдала себе на практиці змодильована вами структура уроку?

2. Чи достатньою виявилася інформативність уроку для даного класу?

3. Чи вдалось надати уроку розвиваючий характер?

4. Чи вдалось реалізувати дидактичні принципи доступності, науковості, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів?

5. Чи носило навчання на уроці проблемний характер?

6. Чи достатнім виявилось матеріально-технічне забезпечення уроку?

7. Чи правильно був спланований час на реалізацію різних етапів уроку?

II Аналіз структури, змісту, методів, прийомів та організації навчання.

1. Наскільки оптимально була проведена організація навчальної діяльності учнів?

2. Проаналізуйте методи і форми контролю знань учнів?

3. Чи використовувались прийоми систематизації знань учнів? В якій формі?

4. В якій формі проводилась корекція знань учнів?

5. Охарактеризуйте результати оцінювання знань учнів?

6. Чи вдалось вам об’єктивно оцінити відповіді дітей?

7. Які результати актуалізації опорних знань учнів перед вивченням нового матеріалу?

8. Чи правильним виявився підбір методів та прийомів навчання? Чи вдалось вам при цьому підборі врахувати специфіку навчального матеріалу і класу, в якому проводився урок?

9. Чи вдалося вам успішно організувати самостійну роботу учнів?

10. Наскільки ефективно було використано засоби навчання на уроці?

11. Чи вдалось вам акцентувати увагу учнів на головному, в процесі вивчення нового матеріалу?

12. Чи відбувалася робота над засвоєнням економічних термінів?

13. Чи вдалось вам гармонійно сполучати на уроці словесні, наочні та практичні методичні прийоми навчання?

14. Чи були реалізовані завдання по організації роботи з підручником або іншою географічною літературою?

15. Чи використовувались на уроці ТЗН? З якою ефективністю?

16. Чи реалізувались на уроці внутрішньопредметні та міжкурсові зв’язки? В які моменти?

17. Яким чином ви розвивали логічне мислення учнів? Пам’ять? Увагу?

18. Наскільки правильно були підібрані прийоми виявлення зворотнього зв’язку на кожному етапі уроку?

19. Чи приділяли ви увагу формуванню понять? Якими засобами?

20. Чи приділяли увагу формуванню вмінь та навичок?

21. Наскільки оптимальною була робота з картою?

22. У якій формі учням було запропоновано домашнє завдання? Наскільки вдало був вибраний його обсяг?

23. Чи приділялась увага розвитку мовленевої культури учнів? Яким чином ви це робили?

III Вчитель на уроці.

1. Чи вдалось вам витримати запланований стиль спілкування з учнями?

2. Наскільки грамотною, багатою, логічною, емоційною та образною була ваша мова?

3. Чи взмозі ви були гнучко реагувати на зміни ситуації під час уроку?

4. Чи відчували ви психологічну підтримку учнів на уроці? В якій формі вона проявлялась?

5. Вважаєте ви свої вимоги до учнів впродовж уроку достатньо чіткими, ясними і послідовними?

6. Чи вдалось вам об’єктивно оцінювати результати пізнавальної діяльності учнів впродовж всього уроку?

7. Які ви відчули об’єктивні і суб’єктивні труднощі на уроці? Запропонуйте можливі шляхи їх подолання.

IV Учень на уроці.

1. Яка була дисціплипліна на уроці? Чим це можна пояснити?

2. Наскільки організовано і успушно виконувались учнями завдання, які ви поставили перед ними?

3. Чи виявляли учні зацікавленність географією на данному уроці? В чому це проявлялось?

4. Наскільки якісною була розгорнута монологічна мова учнів?

5. Чи приймали учні участь у бесідах? Дискусіях? Чим це пояснюється?

V Взаємодія вчителя і учня.

1. Чи вдалим був діалог між вами і учнями на уроці?

2. Чи відповідав рівень викладення вами нового матеріалу потенціальним мжливостям учнів?

3. Відповідав запропонований вами темп вивчення нового матеріалу сожливостям його засвоення учнями?

4. Чи виникла на уроці атмосфера співпраці між вами і учнями? Чим ви це пояснюєте?

5. Який характер мало особисте ставлення учителя до учнів і навпаки? Воно носило позитивний чи негативний характер?

6. Чи задоволені ви і ваші учні процесом і результатами взаємодії на уроці? Чому ви так думаєте?

VI Формулювання висновків.

1. Якою в цілому виявилась ваша готовність до уроку?

2. Чи вдалось вам успішно керувати класом в процесі проведення уроку?

3. Яка успішність засвоєння учнями нових понять на уроці?

4. Наскільки успішно формувались у учнів вміння та навички?

5. Наскільки ефективно розвивався пізнавальний інтерес до вивчення географії?

6. Чи можна назвати пізнавальну роботу учнів на уроці успішною?

7. Реалізовані на данному уроці поставлені вами завдання?

Додаток 11