Тема: Сутність основних категорій менеджменту. Характеристика внутрішнього та зовнішнього середовища організації.

Мета: Визначити сутність основних категорій, понять та концепцій менеджменту.

Завдання:

1. охарактеризувати сутність категорій управління та менеджменту;

2. визначити поняття організації та розглянути їх основні класифікації;

3. визначити та оцінити складові внутрішнього та зовнішнього середовища організації.

Основні поняття:

Візія - це сукупність чинників, що відрізняє дану організацію від її конкурентів.

Внутрішнє середовище організації – сукупність внутрішніх змінних факторів (цілі або мета, завдання, структура, технологія, люди).

Зовнішнє середовище організації – це сукупність факторів, які знаходяться поза межами організації, але так або інакше впливають на її діяльність: прямої дії, тобто ті, що безпосередньо впливають на діяльність організації й залежить від цієї діяльності (споживачі, конкуренти, постачальники, профспілки, політичні партії, державні органи влади); непрямої дії, тобто вони впливають не безпосередньо, а через певні механізми та взаємини (збільшення соціальної допомоги при народженні дитини може збільшити попит на пелюшки).

Менеджмент (у вузькому розумінні) – це процес планування, організації, мотивації та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації.

Менеджмент (у широкому розумінні) – уміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей.

Мета – це кінцевий стан, якого організація прагне досягти в певний момент у майбутньому (ідеальне уявлення про майбутні рубежі фірми).Глобальна мета – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору суспільства (уявлення про суспільне призначення організації).

Методи менеджменту – це сукупність способів та прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення цілей організації (економічні, адміністративні, соціально-психологічні).

Місія – це погляд на причину існування організації з точки зору самої організації, вона деталізує статус організації, надає орієнтири для визначення її задач.

Організація – це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей.

Рівні управління – це сукупність керівників певної ланки, що утворилася внаслідок вертикального поділу праці (інституційний, управлінський, технічний).

Універсальні принципи управління – це чотирнадцять принципів сформованих А.Файолем, яких повинен дотримуватися менеджер, щоб забезпечити успіх в реалізації функцій управління.

Управління - це цілеспрямована дія на об’єкт з метою зміни його стану або поведінки. Об’єктом управління може бути автомобіль, конвеєр, психологія, люди. Таким чином, управління – це більш широке поняття порівняно з менеджментом.

Функції менеджменту – відокремленні види управлінської діяльності (планування, організація, мотивація, контроль, комунікація).

Ситуаційна вправа:

О. Тішейкіна

“Місія для “Місії”

Те, що невідомо, викликає недовіру;

те, про що відомо небагато, - інтерес;

те, що загальновідомо, - повагу;

те, про що відомо детально, - апатію.

«Україна - це маловідома країна, що розвивається, корумпована і бідна, якою управляють мафія і олігархи» - приблизно таке враження про Україну існує нині у Європі і світі. Це один із результатів чотиримісячного дослідження, проведеного австрійськими компаніями m.і.р. (консультації з питань управління) і Troon Fields (консультації з питань зв'язків із громадськістю) на замовлення Всеукраїнської благодійної організації «Місія «Україна - відома». Основна мета цього дослідження – уявити об'єктивну картину міжнародного іміджу України.

Упродовж дослідження були опитані люди в 17 країнах Європи, а також у США і Канаді. При цьому запитання ставилися не «середньостатистичним» громадянам, а лідерам, які формують суспільну думку і відповідальні за прийняття рішень: політикам, журналістам впливових видань, менеджерам вищої ланки, вченим і студентам. Серед позитивних характеристик України опитані впродовж дослідження мешканці європейських країн найчастіше згадували такі, як «незалежність», «житниця», «спортивні успіхи». Переважна більшість респондентів вважають імідж України поганим порівняно з іншими країнами Європи. І більше половини опитаних сказали, що знають про Україну лише те, що там не дотримуються прав людини і що держава не забезпечує особистої безпеки її громадян.

- На жаль, перше, що спадає на думку людині, коли її запитують про Україну - це Чорнобиль, справа Гонгадзе або катастрофа з літаком над Чорним морем, - відзначає Ірина Гагаріна, директор Всеукраїнської добродійної організації «Місія «Україна - відома». - Усі ці події одержали широкий резонанс у міжнародній пресі й обговорюються досить активно. Але вся проблема в тому, що західне співтовариство нічого іншого, крім такої негативної інформації, не одержує.

Благодійна організація «Місія «Україна - відома» займається винятково іміджем держави за кордоном. До того ж, президентом цієї недержавної організації, що, відповідно до статуту, існує винятково на добровільні пожертвування, був обраний Леонід Кравчук, перший президент України, головою наглядової ради - Віталій Масол, екс-прем'єр-міністр України. Вступити в організацію погодилися Борис Патон, президент Національної академії наук України, і Сергій Бубка, багатократний чемпіон світу з легкої атлетики. Місія співпрацює з органами державної влади, фінансово-економічними інститутами, політичними і громадськими організаціями, що впливають на соціально-економічний, правовий і гуманітарний клімат України, а також міжнародними організаціями, що діють на території України.

«Місія «Україна-відома» прагне підсилити позитивну складову міжнародного іміджу України, викликати інтерес і довіру до неї з боку міжнародних сусідів і партнерів.

Діяльність «Місії «Україна - відома» будується на підтримці тих проектів, що допомагають сформувати симпатію до Україні, викликати розуміння її прагнень до перетворень у найближчому майбутньому. Основні принципи «Місії «Україна - відома» - відкритість, участь, професіоналізм.

«Місія «Україна - відома» має інформаційний центр, центр ініціації міжнародних проектів з української тематики, центр контактів.

«Місія «Україна-відома» була створена в червні 2001 року. Перший великий проект, реалізований нею, - це проведення дослідження якості міжнародного іміджу України, результати якого були описані вище.

- Дуже шкода, що дослідження австрійців принесло такі результати, - підкреслює Ірина Гагаріна. - Адже опитували людей, які якимось чином або пов'язані з Україною, або за родом своєї діяльності повинні мати уявлення про неї. А найчастіше їхнє уявлення не відповідає дійсності. Які ж причини настільки негативної думки іноземців про нашу державу? Ірина Гагаріна вважає, що головна причина в тому, що за кордон надходить мізерна кількість позитивних новин.

На думку спеціалістів в галузі РR, сформований негативний стереотип набагато важче «розбити», ніж утримувати в нормі сформований позитивний. «До того ж, на ті або інші проекти західні владні структури мають значне фінансування, їх просувають у масову свідомість аж ніяк не випадково. Наприклад, прес-служба уряду Німеччини розробляє за рік лише п'ять тем, але з багатомільйонним фінансуванням кожної. Тоді і результат помітний. Якщо ж ми, не вкладаючи ні долара, ні гривні, хочемо одержати результат, то це стає недосяжною метою», - впевнений Георгій Почепцов, автор багатьох праць з РR.

Раніше конкретної програми зі створення і підтримування іміджу країни не існувало. Звичайно, Президент зустрічався з закордонними журналістами, давав інтерв'ю, але для формування іміджу країни цього явно недостатньо. Відповідна робота також проводилася і на дипломатичному рівні – Міністерством закордонних справ. Але дипломати не можуть повною мірою впливати на суспільну думку. Ірина Гагаріна вважає, що останнім часом ситуація почала змінюватися на краще. Деякі українські міністерства вже займаються власним РR або розробляють програми з нього. Ярема Бачинський відмічає, що українська влада нарешті почала розуміти необхідність створення такого бренду - свого роду торгової марки країни.

Таким значним проектом, реалізованим у рамках діяльності «Місія «Україна - відома», стало проведення всеукраїнського конкурсу фотографій «Україна in Focus» і проведення фотовиставки «100 кращих образів України». І нарешті, найбільш грандіозний на сьогоднішній день проект - це організація і проведення прес-туру по Україні для журналістів 26 видань із 8 країн Західної Європи.

- Держава тільки сьогодні починає думати на цю тему, - підтверджує Георгій Почепцов. - Реальні результати ми зможемо побачити через півроку або рік, коли, наприклад, з'являться канали іншомовної комунікації про Україну. Поки що, крім радіомовлення, яке більш орієнтується на діаспори, що є тільки частиною західної аудиторії, їх немає взагалі.

Довідкова інформація до теми

У сучасному світі держави значною мірою нагадують конкуруючі фірми, головна мета яких - затвердитися і зайняти провідні позиції на міжнародному ринку. У цьому випадку імідж держави - як фірмовий знак, а негативне уявлення про країну означає її економічну недієздатність.

Як формується позитивний імідж? У принципі, формула не складна: політична стабільність, дружні відносини із сусідами і високий рівень розвитку ринкової економіки. Коли ж ці параметри далекі від ідеальних, на допомогу іміджу приходить розумний РR і маркетинг.

Наприклад, репутація США, зокрема в арабських країнах, помітно постраждала після терактів 11 вересня і початку антитерористичної кампанії. Адміністрація Білого дому вирішила зайнятися реабілітацією іміджу країни і створити Агентство глобальних комунікацій. Мета цієї структури - координація інформаційної політики і робота над позитивним ставленням до США, насамперед в арабських країнах. Спеціалісти запевняють, що основні американські цінності - демократичні традиції, свобода самовираження, захист прав жінок - популярні у світі, тому іміджмейкери повинні впроваджувати позитивний образ «у пакеті» із цими цінностями.

Посилено працюють над іміджем країни і російські спеціалісти. Бізнес-привабливість почала формуватися відповідно до проекту Концепції формування позитивного образу Росії, розробленого відділом зв'язків із громадськістю Російського центру сприяння іноземним інвестиціям при Міністерстві економіки РФ. За політичний імідж відповідає команда на чолі з Михайлом Лесіним, Сергієм Ястржембським і Глібом Павловським. У цю сферу вкладено величезні кошти. Головний принцип - імідж Росії має бути тісно пов'язаний з персоною президента Путіна.

Крім політики й економіки, робота ведеться й у гуманітарній сфері, де іміджмейкерством займається Міністерство цивільної оборони та надзвичайних ситуацій (МНС). Останні три роки міністерство активно поширює свою участь у гуманітарних акціях, співпрацює з міжнародними організаціями, сприяючи відродженню престижу Росії.

З подібними проблемами іміджу на зламі століть зіткнулася і Великобританія. Багато британців усвідомили, що уявлення про країну дещо застаріли. Формуванням нового іміджу зайнялися лейбористи, що прийшли на зміну консерваторам, на чолі з прем'єр-міністром Тоні Блером. На думку лейбористів, застарілі уявлення про британців і Британію (країну замків, двоповерхових автобусів і поліцейських «боббі») поступово повинні відійти в минуле. Адже старий імідж гальмує розвиток, не даючи розправити крила і заявити про країну як про нову державу.

На допомогу політикам повинні прийти популярні дизайнери, художники і суспільні діячі. «їхня енергія і сила - це той позитивний імідж, що потрібний Британії», - сказав Блер.

Вирішила активно діяти і румунська влада. Популярність курортів, що не так давно привертали увагу чималої кількості туристів, із кожним роком знижується. Не останню роль у цьому відіграє невиразний образ держави. Тому підприємці і політики вирішили виправити такий стан речей. Так, близько сорока фірм почали кампанію завоювання світового ринку. Вони беруть активну участь у міжнародних виставках і конкурсах, тим самим привертаючи увагу до Румунії.

Працюють над новим іміджем і німці. Це пов'язано з роллю, яку відіграла Німеччина в XX сторіччі. Злочини Третього рейха завдали удару по репутації нації. Дотепер німці виглядають вузьколобими, законослухняними й агресивними. Тепер, у часи єдиної Європи, коли Німеччина претендує на лідерство в ЄС, цей стереотип сильно перешкоджає.

Новий імідж Німеччини розробили спеціалісти із шести країн. На їхню думку, у XXI столітті німцям слід бути спонтанними, веселими й упевненими в собі. Нову, симпатичну і ліберальну Німеччину повинні уособлювати Йошка Фішер, Клаудіа Шиффер, Борис Беккер і Love Paradise.[4].

Запитання для обговорення:

1. Сформулюйте місію організації «Місія «Україна — відома».

2. На Ваш погляд, які стратегічні цілі повинні стати головними для організації на найближчі п'ять років?

3. Розробіть варіанти тактичних планів та конкретних дій у підтримку стратегічних цілей.

4. Яким є Ваш рецепт розвитку організації?

5. Наведіть приклади явищ, які мали місце на території України або пов'язаних з нею, які можна використовувати для покращення іміджу країни на міжнародній арені.

Контрольні питання:

1. Проаналізуйте історію виникнення менеджменту як науки?

2. Подайте класифікацію принципів та методів менеджменту?

3. Які ролі виконують менеджери в організації?

4. Як співвідносяться поняття «менеджер» та «бізнесмен»?

5. Дайте власне визначення категорії «менеджмент»?

6. З яких компонентів складаються зовнішнє та внутрішнє середовище організації?

7. В чому полягає сутність мети, місії та візії організації?

Перелік запитань для виконання довгострокового практичного завдання:

1. Дати характеристику досліджуваної Вами фірми за такими критеріями:

а) назва підприємства, галузь економіки в якій працює;

б) характеристика внутрішнього та зовнішнього середовища організації.

2. Які принципи та корпоративні цінності сповідує компанія?

3. Які методи управління застосовуються?

Тестові завдання:

1. Хто запровадив термін “поділ праці”?

А. А. Сміт; Б. А. Файоль; В. А. Маслоу

2. Твердження про визначення, покликання даної організації, про причину її існування, в якому з’ясовується, що собою являє організація і якою вона прагне стати, а також розкриваються її особливості та відмінності проти інших аналогічних організацій – це

А. Мета; Б. Місія; В.Правило.

3.Сукупність визначених А. Файолем основних, фундаментальних положень, норм і правил, які відображають вимоги до управлінської діяльності і якими слід керуватися менеджерам у практичній роботі – це

А. “Універсальні принципи управління”; Б. Принципи керування підприємством; В. Правила менеджменту

4.Назвіть, що відноситься до здобутків школи наукового управління

А. обґрунтоване нормування праці; Б. необхідність відбору робітників для виконання певних операцій;

В. відокремлення управлінських функцій від фактичного виконання робіт; Г. всі відповіді вірні.

Відповіді:

Б	Б	А	Г

Література:

1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту с.6-36.

2. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник/ Наук. ред. В.Яцура, Д. Олесневич. – Львів: Бак, 2001. с. 1-93.

3. Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту с. 27-141

4. Менеджмент: Ситуаційні вправи: Навч. Посіб./ Упоряд.: О.І. Сидоренко, П.С. Редько. – К.: Навч.-метод. Центр «Консорціум із удосконалення менеджмет освіти в Україні», 2004. – с. 147-151.

5. Соболь С.М., Багацький В.М. Менеджмент с. 13-48.

Тема. Планування, його види та зміст.

Мета: Визначити сутність процесу планування та особливості побудови планів різних видів.

Завдання:

1. розгланути сутність планування, етапи, його види та їхній взаємозв’язок;

2. охарактеризувати види планів в організації та їх особливості;

3. дослідити структуру та зміст поточних і стратегічних планів.

Основні поняття:

Бізнес-план – систематизований документ де подана система завдань підприємства, що має обов’язковий перелік розділів. Розділи: резюме, ринкове дослідження, маркетингова програма, виробнича програма, організаційний план, фінансова програма, ризики і гарантії, охорона навколишнього середовища, погодження і документи, додатки.

Довгострокові плани – це плани розраховані на перспективу 3-5 років. Ці плани мають враховувати зміни у зовнішньому середовищі організації та вчасно реагувати на них.

Завдання – це плани, що мають чіткі, однозначні, конкретно визначені цілі. Їх не можна тлумачити двозначно (збільшити виробництво на 3% за рік).

Конкурентні переваги – це визначення переваг організації у порівнянні з її конкурентами. Стратегія має містити відомості про сильні сторони організації, на які вона спиратиметься у своїй діяльності. Конкурентні переваги випливають зі сфери стратегії та відповідного до неї розподілу ресурсів організації.

Короткострокові плани – це плани, які складаються на період до 1 року. Вони, як правило не мають змінюватися.

Оперативні плани – це плани, у яких стратегія деталізується у розрахованих на короткий термін рішеннях щодо того: що конкретно треба зробити, хто повинен це зробити, як це має бути зроблено.

Орієнтири – це плани, що носять характер напрямку дій. Їх використання доцільне за умов невизначеності середовища, великої ймовірності непередбачуваних змін, які вимагають гнучкості управління. Вони визначають курс дій, але не прив’язують управління до жорстких конкретних цілей, тобто вони надають у певних межах свободу для маневру (збільшити обсяги виробництва на 3-4% за рік).

Планування – це одна із загальних функцій управління, процес визначення цілей організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення.

Політика – це загальне керівництво для дій та прийняття рішень, своєрідний “кодекс законів організації”, який визначає напрямок діяльності. Політика пояснює, яким чином мають досягатися цілі, встановлює орієнтири організації. Політика дозволяє уникнути короткозорих рішень, які випливають з вимог даного моменту.

Правило – це найбільш вузька форма планів, що повторюються (опис змісту дій, які вимагаються від виконавця). Сутність будь-якого правила полягає у тому, що воно вказує: слід чи не слід виконувати певні дії.

Процедура – показує, які конкретні дії має здійснити виконавець за певних обставин. Вона докладно розписує, як слід виконувати певний вид діяльності. Головне в ній – хронологічна послідовність дій, які вимагаються.

Синергія – це ефект цілісності. Стратегія повинна враховувати можливості отримання додаткового ефекту за рахунок інтеграції всіх можливостей організації. Синергічний ефект виникає як результат інтегрованої реалізації всіх елементів стратегії.

Стратегія (в перекладі з грецької – мистецтво вибраних) – це є всебічний комплексний план, який призначений для забезпечення мети підприємства.

Стратегія диференціації спрямована на надання товарам або послугам якостей, більш привабливих для споживачів проти продукції конкурентів.

Стратегія контролю за витратами ґрунтується на зменшенні власних витрат на виробництво продукції проти витрат конкурентів.

Стратегія фокусування – зосередження виробництва продукції або надання послуг для окремих сегментів ринку.

Тактика – це сукупність принципів та механізмів по досягненню стратегії з метою: конкретизації розвитку стратегії; це план дій середньої ланки, повинна дозволяти виявляти швидкі результати.

Ситуаційна вправа:

Людмила Шимановська, Ігор Юрко

«Створення власної торговельної мережі – шлях до успіху фірми?»

Юрій Володимирович Хоменко другий рік після закінчення інституту працює у фірмі «ПолФорум» заступником директора з економічних питань. З метою підвищення ефективності діяльності фірми він створив ініціативну групу з розробки пропозицій щодо покращення діяльності підприємства.

Ініціативній групі необхідно розглянути ситуацію, що склалася у фірмі, і висловити свої пропозиції щодо формування власної торговельної мережі.

Ситуація на ринку морозива.

Фірма «ПолФорум» буквально за рік стала повноправним учасником ринку морозива в Полтаві. Виробництво вона налагодила «з нуля», і якщо ще минулої осені про її продукцію ніхто не чув, то сьогодні вона вже завоювала певне коло споживачів: деякі комерційні крамниці замість або разом із польською і болгарською продукцією пропонують морозиво «ПолФорум» і виставляють у своїх відділах його емблему - усміхненого моржа. Фірма стала другим після ВАТ «Полтавахолод» виробником морозива в місті. Вона випускає 2-2,5 тонн ласощів за добу.

Полтавське ВАТ «Полтавахолод» засновано на початку тридцятих років. Основний асортимент фабрики морозива, що входить у структуру «Полтавахолоду»: пломбіри, вершкове, молочне, плодово-ягідне морозиво, пломбірні торти. Потужності підприємства дозволяють виготовити близько 25 тонн морозива на добу, працюючи однозмінно. Воно обладнано вісьмома вітчизняними і двома італійськими технологічними лініями.

Історія розвитку підприємницької ідеї.

До ідеї виробництва морозива директор фірми «ПолФорум» пан Філатов ішов кілька років, перепробувавши різноманітні види діяльності. Згодом ідея трансформувалася в бажання виробляти незвичні для вітчизняного ринку продукти.

Для початку купили старе радянське устаткування і запустили малий цех потужністю 300-400 кг. морозива на добу. На придбанні виробничих агрегатів заощаджували, як могли. Наприклад, за кожний бак для змішування компонентів вітчизняні виробники просили понад 10 тис. доларів. Таких баків потрібно було сім. Тому вирішено було зварити їх самотужки, роздобувши креслення і нержавіючу сталь. Величезні морозильні камери для збереження продукції теж конструювали самі.

Потім підприємець Філатов підшукав партнера в Польщі, і було створено українсько-польське СП «ПолФорум». Свій перший внесок - 270 тис. доларів - поляки зробили італійським устаткуванням: купили фасувальну лінію продуктивністю 13 тис. порцій за годину. Але і після цього директор продовжував сполучати у виробництві вітчизняні й імпортні вузли. У підсумку, за його оцінкою, наявні потужності обійшлися «ПолФоруму» у кілька разів дешевше, ніж могли б.

Відмінна ознака виробництва – фасування морозива в конусоподібні вафельні стаканчики (корнети). Ця форма поки не одержала належного поширення в Україні, хоча у світі користується великою популярністю. Причина непопулярності в нашій країні криється не стільки в звичці, скільки у високій ціні самих «конусів», що ввозяться із-за кордону з митом 31%. Звичайні ж стаканчики виробляють в Україні. Крім того, майже ніхто в Україні не має обладнання для розфасовки морозива в корнети. Дотепер «ПолФорум» імпортував запаковані у фольгу хрусткі «конуси» із Німеччини, що в результаті негативно позначалося на рентабельності підприємства. Тому терпер фірма придбала машини для випічки корнетів потужністю 10 тис. штук за годину, які планує в найближчий час впровадити у процес виробництва.

Поточна ситуація на підприємстві.

Зароблений прибуток підприємство і надалі планує інвестувати в розвиток виробництва. Директор, наприклад, цілком серйозно планує взяти кредит і придбати італійську лінію, на якій можна буде випускати морозиво різноманітних форм, особливо привабливих для дітей: у вигляді кумедних пташок, фігурок відомих персонажів і т. д. Продуктивність такої лінії - 10 тис. порцій за годину, а коштує вона близько 1 млн доларів.

У цілому ж на сьогодні технічна оснащеність дозволяє фірмі урізноманітнити асортимент, оперативно реагуючи на потреби ринку і випускаючи в різноманітних варіаціях десятки найменувань продукції: у стаканчиках, корнетах, контейнерах, у вигляді сендвічів і тортів. Також наявні потужності дозволяють збільшити випуск продукції у п'ять і більше разів.

У фірмі прекрасно розуміють, що в неї як у приватного підприємства може виникати маса проблем із різними контролюючими держорганами. Спеціально для контролю за якістю сировини створено лабораторію. Також велика увага приділяється дотриманню технологічних тонкощів приготування морозива.

Цікаво, що «ПолФорум», про всяк випадок, навіть одержав на свою продукцію сертифікат відповідності, що дає йому можливість поставляти морозиво в країни СНД. Проте поки фірма на експорт продукцію не відвантажує, хоча в «наполеонівських» планах такий пункт значиться. За твердженням пана Філатова, «ПолФорум» - єдиний український виробник морозива, що одержав у Держстандарті подібний сертифікат.

Усі основні компоненти морозива фірма купує в Україні. Із-за кордону ввозяться головним чином стабілізатори. На відміну від багатьох інших фабрик морозива, що використовують для цього борошно і крохмаль, «ПолФорум» застосовує виготовлені з натуральних рослинних компонентів шведські стабілізатори.

Основним ринком збуту для продукції «ПолФоруму» є Полтава: він споживає приблизно 60% продукції. Фірма поступово розширює географію постачань: партії морозива продаються в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Сумах, Запоріжжі, Донецьку, Луганську, Маріуполі, АР Крим. Оскільки у виробника немає спеціальних транспортних засобів, в інші регіони морозиво розвозиться рефрижераторами самих торговців.

Сьогодні «ПолФорум» має близько 100 торговельних партнерів. За бартером продукцію не відпускає нікому; відвантажує її переважно за передоплатою. Тільки давнім перевіреним клієнтам фірма віддає продукцію на реалізацію.

Проблеми розвитку підприємства.

Найсерйознішою проблемою є нестача грошей у населення. Якщо ж говорити про суто внутрішні проблеми, то одна з головних - це брак необхідної кількості холодильних установок для збереження продукції. Це призводить до того, що фабрика весь час працює так би мовити «з коліс»: виробляє рівно стільки, скільки може продати завтра. А менеджери «ПолФоруму» регулярно визирають у вікно - чи не збираються хмари. Залежність від погоди - безпосередня: як тільки починається дощ, підприємство різко скидає оберти, розуміючи, що споживчий попит буде низьким. Ще одна проблема: чим займатися в міжсезоння, коли попиту на морозиво майже немає, коли обсяги виробництва спадають до 200-300 кг. за добу, хоча працювати без збитку фабрика може, випускаючи щонайменше 1,5-2 тонн морозива за добу. Торік намагалися взимку випускати пельмені, але «прогоріли», оскільки ринок виявився заповненим. Подумують над придбанням обладнання для виготовлення заморожених фруктів і овочів.

Нарешті, є суто економічна проблема - підвищення рентабельності, що дало б «ПолФоруму» можливість для нормального фінансового маневру. На одній порції морозива підприємство, за твердженням пана Філатова, заробляє в середньому 2-3 коп. Рентабельність виробництва, відповідно, не перевищує 10 %. Таким чином, прибуток виробника значно нижчий, ніж прибуток торгівлі: морозиво з відпускною ціною 0,27 грн продається вроздріб у середньому за 0,5 грн, а морозиво з відпускною ціною 0,5 грн - по 0,8 грн. Проте, за планами керівника фірми пана Філатова, «ПолФорум» не має наміру розгортати власну торговельну мережу і демпінгувати. На думку директора, кожен повинен займатися своєю справою: виробник - виробляти, торговець - продавати. Тому його пропозиції залишаються незмінними - пошук нових технологічних розробок, можливо, навіть і не зовсім пов'язаних з існуючою технологією виробництва.

Із цією думкою не зовсім погоджуються його менеджери. Заступник директора пан Хоменко кілька разів подавав пропозиції щодо відкриття власних торговельних точок, а саме -кафе «Морозиво» і декількох кіосків та лотків. Л. В. Луценко, інший заступник директора (з маркетингу), вважає за доцільне серйозніше поставитися до питання розвитку оптової торгівлі за рахунок створення мережі дилерів. Отже, є над чим подумати керівництву фірми.

Запитання для обговорення:

1. У чому полягає місія підприємства, його основні цілі, яку ринкову нішу воно займає?

2. До якого типу організацій належить фірма «ПолФорум», у чому полягають її недоліки та переваги?

3. Який тип стратегії пропонують використовувати її директор і його заступники?

4. У чому полягають переваги та недоліки запропонованих ними стратегій розвитку фірми?

5. Охарактеризуйте детальніше можливості і загрози, з якими може зустрітися підприємство на шляху реалізації ініціативи щодо створення власної торговельної мережі, і визначте, яким чином воно може скористатися можливостями або подолати загрози.

6. Опишіть, які основні переваги матимуть споживачі і підприємство у випадку впровадження цієї ініціативи, чи є спільні риси між запропонованою ініціативою і тим, що пропонують інші суб'єкти на ринку, в чому полягають завдання запропонованої ініціативи.

7. Які організаційні зміни слід здійснити в діяльності фірми для реалізації стратегії щодо формування власної торговельної мережі?

Контрольні питання:

1. В чому сутність та які функції виконує стратегічне, поточне та кон’юнктурне планування?

2. Які вимоги потрібно враховувати при визначенні цілей організації?

3. Охарактеризуйте поняття місії організації та характеристику її елементів?

4. Наведіть приклади місії організації?

5. Що ви розумієте під терміном стратегія і тактика?

6. Назвіть адміністративні та економічні важелі планування. Яка їх роль?

Перелік запитань для виконання довгострокового практичного завдання:

1. Визначте мету, місію, візію організації.

2. Сформулюйте стратегію розвитку організації.

Тестові завдання:

1. Одна із загальних функцій управління, яка полягає у визначенні цілей діяльності організації та виборі способів їх досягнення – це

А. Мотивація; Б. Організація; В. Планування

2. Плани, в яких стратегія організації деталізується у розрахованих на короткий термін рішеннях щодо змісту, виконавців та способів виконання певних дій – це

А. Оперативні плани; Б. Короткострокові плани; В. Фінансові плани.

3. Поточний контроль може здійснюватись:

а) тільки вищим керівництвом організації; б) спеціальним контрольним органом;

в) керівниками всіх рангів; г) правильна відповідь відсутня.

4. Система заходів, спрямованих на досягнення мети і завдань це -:

а) план; б) зміст роботи; в) тактика. г) правильна відповідь відсутня

Відповіді:

В	А	В	А

Література:

1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту с. 37-47

2. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент

3. Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту с. 256-306

4. Менеджмент: Ситуаційні вправи: Навч. Посіб./ Упоряд.: О.І. Сидоренко, П.С. Редько. – К.: Навч.-метод. Центр «Консорціум із удосконалення менеджмет освіти в Україні», 2004. – с. 191-195.

5. Соболь С.М., Багацький В.М. Менеджмент с. 80, 82-87, 92-94.