Які фактори не мають відношення до теорії очікування.

А. Очікування того, що зусилля дадуть очікувані результати.

Б. Очікування того, що результати спричинять очікувану винагороду.

В. Валентність.

Г. Справедливість.

96. Процес контролю не включає:

А. Установку стандартів.

Б. Розробку ДСТУ.

В. Порівняння досягнутих результатів зі стандартами.

Г. Вибір підходящої лінії поводження.

 

Якого виду контролю не існує?

А. Попереднього.

Б. Поточного.

В. Повторного.

Г. Заключного.

 

Якої групи в організації не існує?

А. Групи керівників.

Б. Виробничої групи.

В. Групи працівників - неформалів.

Г. Комітети.

 

Заради чого люди не вступають у неформальні організації?

А. Допомоги.

Б. Захисту.

В. Влади

Г. Спілкування.

 

Що таке конфлікт?

А. Це коли люди люблять посперечатися.

Б. Це коли люди лаються.

В. Це відсутність згоди між двома і більше сторонами, які можуть бути конкретними людьми або групами.

Г. Це коли люди не люблять один одного.

 

180. Який взаємозв'язок не містить теорія очікувань В. Врума:

А. очікування щодо «витрати роботи - результати»;

Б. очікування відносно «результати - винагорода»;

В. очікування щодо «потреби - витрати роботи»;

Г. задоволення винагородою (валентність)?

 

181. Що собою представляє процес делегування повноважень:

А. процес визначення влади посадовців;

Б. процес передачі повноважень окремої посаді, а не людині;

В. процес передачі повноважень окремій людині, а не посаді;

Г. процес передачі відповідальності від керівника до підлеглого за окремі дії?

 

182. Рухливість чинників зовнішнього середовища - це:

А. кількість чинників, на які організація зобов'язана реагувати;

Б. швидкість, з якою міняються впливаючі на організацію чинники зовнішнього середовища;

В. характер змін чинників зовнішнього середовища по відношенню до організації;

Г. спроможність організації виробляти реакцію на вплив чинників зовнішнього середовища.

 

183. Рівень сили, з якою зміна одного чинника впливає на інші, - це характеристика:

А. складності;

Б. взаємозалежності;

В. рухливості;

Г. невизначеності чинників.

 

184. Невизначеність зовнішнього середовища характеризується:

А. швидкістю зміни;

Б. непрогнозованістю майбутнього;

В. аналізом зовнішнього середовища;

Г. сильними і слабкими сигналами.

 

185. До елементів управлінської технології належать:

А. задачі управління, рівні управління, підрозділи і форми взаємозв'язку;

Б. посада, повноваження, влада, зв'язки між працівниками;

В. методи управління, структура апарату управління, процес ухвалення рішень;

Г. операції і способи їх здійснення, устаткування, структура, люди, грошові кошти інформація.

 

186. Які дії повинен зробити керівник для організації виконання рішення:

А. розіслати розпорядження своїм підлеглим;

Б. забезпечити повний контроль за виконанням рішення;

В. діагностувати проблему, визначити альтернативу і ухвалити рішення;

Г. розподілити завдання і налагодити зворотний зв' язок?

 

187. Які ознаки правильно характеризують термін "комунікації":

А. інформація;

Б. обмін інформацією;

В. кодування в знаки і символи;

Г. жоден не характеризує?

 

188. До елементів системи комунікації відноситься:

А. канал руху інформації;

Б. шум;

В. носій інформації;

Г. передавач;

Д. Вірні відповіді А,Б.

189. Ефективність невербальних комунікацій підвищуватиметься при умові:

А. вивчення приязні і відвертості;

Б. пристосування свого знання мови до знання мови слухача;

В. коли ви дивитеся на себе з боку слухаючого;

Г. використання зворотного зв 'язку.

 

190. Організація - це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтанно координується задля досягнення:

А. прибутку;

Б. спільної мети;

В. конкурентних переваг;

Г. ринкових позицій.

191. Вкажіть, яку з наведених нижче структур не можна класифікувати як організацію:

А. студентська група;

Б. вищий навчальний заклад;

В. маркетингова компанія;

Г. екологічний рух «Грінпіс».

 

192. В організації виділяють такі рівні управління:

А. інституційний, управлінський. технічний;

Б. інституційний, середній, технологічний;

В. організаційний, функціональний, лінійний;

Г. вертикальний і горизонтальний.

 

193. Підприємець - це людина, що:

А. приймає рішення і прагне будь-що його виконати, покладаючись на класичні методи управління;

Б. приймає рішення і прагне досягти цілі, виявляючи гнучкість, ризи­куючи, відмовляючись від нежиттєздатних ідей;

В. шукає нові можливості у бізнесі, але не бажає ризикувати влас­ним капіталом;

Г. надає перевагу децентралізації в управлінні, не використовує не­формальні зв'язки.

 

194. Проектування і внесення змін усередині організації; прийняпя рі­шень, пов'язаних із розподілом ресурсів; участь у переговорах для захис­ту інтересів організації - це, за класифікацією Мінцберга:

А. міжособистісні ролі;

Б. завершальні ролі;

В. інформаційні ролі.

 

195. Управлінський персонал поділяють на керівників, спеціалістів, службовців (технічних виконавців):

А. залежно від функціональної ролі в процесі управління;

Б. залежно від посади, яку вони займають;

В. залежно від особистої ролі в управлінні підприємством.

 

196. Діють на основі єдиновладдя, відповідають за стан і розвиток організації чи її підрозділів менеджери:

А. лінійні;

Б. функціональні;

В. операційні;

Г. фінансові.

 

197. До лінійних менеджерів не належать:

А. директор підприємства;

Б. начальник цеху штампування;

В. начальник відділу реклами;

Г. начальник складальної дільниці.

 

198. Початком визнання управління наукою і самостійною сферою досліджень є:

А. експерименти Р. Оуена щодо мотивації колективної праці;

Б. публікація Ф. Тейлором книги «Принципи наукового управління»;

В. публікація книги Н. Макіавеллі «Правитель»;

Г. відкриття клинопису.

 

199. На початку формування менеджменту як науки було створено 5 наукових шкіл. Вкажіть, якої з перелічених нижче не існувало:

А. школа наукового управління;

Б. школа людських стосунків;

В. поведінкова школа;

Г. систематична школа;

Д. школа науки управління;

Е. адміністративна школа.

 

200. Різниця між формальними і неформальними організаціями поля­гає в тому, що:

А. формальні виникають внаслідок реалізації певних проектів, а не­формальні - внаслідок соціальної взаємодії;

Б. перші створені особами, які, взаємодіючи між собою, впливають одна на одну, а в других взаємодія відбувається без взаємного впливу;

В. в основі формування формальних груп - вторинні потреби лю­дини;

Г. неформальні організації виникають тільки всередині формальної організації.

 

201. Підхід до науки управління з точки зору кількісних методів виник:

А. в 50-ті роки ХХ століття;

Б. в 20-ті роки ХХ століття;

В. у 70-ті роки ХХ століття;

Г. у 80-ті роки ХХ століття.

 

202. Працівник отримує розпорядження і звітує тільки перед одним безпосереднім керівником - це принцип:

А. єдиновладдя;

Б. єдності дій;

В. підпорядкованості інтересів;

Г. скалярного ланцюга.

 

203. Природний порядок в організації, що має керуючий центр, - це принцип:

А. справедливості;

Б. централізації;

В. підпорядкованості інтересів;

Г. корпоративного духу.

 

204. До економічних методів управління не належить:

А. преміювання;

Б. система податків;

В. форми і системи оплати праці;

Г. підвищення по службі;

Д. штрафні санкції.

 

205. До адміністративних методів управління помилково віднесено:

А. посадові інструкції;

Б. статут підприємства;

В. розпорядження;

Г. накази;

Д. протоколи нарад;

Е. присвоєння почесного звання.

 

206. До соціально-психологічних методів управління помилково віднесено:

А. усні розпорядження;

Б. нагородження похвальною грамотою;

В. почин і новаторство;

Г. обмін досвідом;

Д. управління ролевою поведінкою;

Е. використання різних систем відбору персоналу.

 

207. Укладання договорів, контрактів з іншими підприємствами на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг - це:

А. правові акти;

Б. правові норми;

В. правові відносини.

 

208. Методи, націлені на деталізацію планів, регуяювання виробничо­го процесу і господарської діяльності, забезпечення чітких дій апарату уп­равління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства, - це:

А. організаційні методи управління;

Б. оперативно-розпорядчі методи управління;

В. економічні методи управління.

 

209. Сукупність елементів і логічних взаємозв'язків між ними, яка сприяє найефективнішому перетворенню вхідних ресурсів у кінцевий продукт і досягненню цілей організації, - це:

А. структура організації;

Б. організаційна культура;

В. технологія управління;

Г. правильно все назване вище.

 

210. На підприємствах. що використовують технології масового виробництва, організаційні структури характеризуються рівнем централізації:

А. високим;

Б. низьким;

В. середнім.

 

211. Розподіл завдань, пов'язаних з машинами, устаткуванням, інструментами, сировиною. формує:

А. виробничу структру підприємства;

Б. організаційну структру підприємства;

В. структру управління підприємством.

 

211. Вкажіть неправильне визначення:

А. організаційна культура - це складна композиція важливих при­пущень, які часто не підлягають формулюванню, бездоказово прийма­ються і поділяються всіма членами колективу;

Б. організаційна культура - це інструмент. що дає змогу орієнтува­ти всі підрозділи організації і окремих осіб на спільні цілі; мобілізувати іні­ціативу співробітників, виховувати відданість організації, поліпшувати процес комунікації, поведінку;

В. організаційна культура - це суиупність елементів внутрішнього середовища, що регламентує управлінську діяльність та ідентифікує чле­нів організації;

Г. організаційна культура - це сукупність норм, правил і традицій. що регулюють взаємовідносини членів організації і є відображенням їх колективних знань і досвіду.

 

212. Тип організаційної культури, налаштований на постійний пошук привабливих ніш на ринку, а отже, спрямований на заохочення самостій­ності та ініціативи, - це тип:

А. -фортеці-;

Б. -академії-;

В. -ліани-;

Г. -косяка риби-.

 

213. Вкажіть, які з нищеназваних факторів зовнішнього середовища не відносять до факторів непрямої дії:

А. політичні;

Б. науково-технологічні;

В. демографічні;

Г. преференції споживачів;

Д. соціокультурні.

 

214. До факторів зовнішнього середовища, що прямо впливають на діяльність меблевої фабрики, не належать:

А. деревообробний комбінат;

Б. мережа меблевих салонів;

В. Центр офісного дизайну;

Г. Міжнародна виставка-ярмарок «Сучасні деревообробні технології»;

Д. місцеві ЗМІ;

Е. населення міста.

 

215. До факторів зовнішнього середовища, що опосередковано впли­вають на діяльність кондитерської фабрики, належать:

А. дитячі садочки;

Б. демографічна ситуація в країні;

В. ціни на какао-боби на світовому ринку;

Г. зміна митних тарифів на імпортно-експортні операції.

 

216. Найскладнішим є зовнішнє середовище для такої організації:

А. школа;

Б. взуттєва фабрика;

В. хлібокомбінат;

Г. поліклініка.

 

217. До економічних факторів зовнішнього середовища, що опосередковано впливають на діяльність підприэмств, не належать:

А. рівень та темпи інфляції;

Б. зростання та спад виробництва;

В. коливання курсу національної валюти відносно валют інших країн;

Г. режим оподаткування;

Д. форми мотивації праці;

Е. умови одержання кредиту;

Є. платоспроможність покупців.

 

218. До причин, що спонукують підприємства виходити на зовнішні ринки, не відносять:

А. митні тарифи та збори;

Б. нижчу вартість виробничих ресурсів;

В. систему судочинства;

Г. бажання уникнути дії Антимонопольного закону;

Д. родинні зв'язки;

Е. рівень освіти та кваліфікації трудових ресурсів.

 

219. До факторів зовнішнього середовища, що безпосередньо впливають на діяльність плодоконсервного комбінату, не належать:

А. вступ України до СОТ;

Б. підвищення рівня жипя населення;

В. поява на ринку технологій принципово нового безвідходного способу переробки кісточкових плодів;

Г. чинний Податковий кодекс;

Д. підвищення вартості енергоресурсів.

 

220. Визначте, які з нижченазваних факторів зовнішнього середовища істотно не впливають на діяльність туристичної фірми:

А. політичні;

Б. науково-технологічні;

В. екологічні;

Г. природні;

Д. демографічні;

Е. соціокультурні.

 

221. Вкажіть правильне і повне визначення комунікацій ного процесу:

А. комунікаціЙний процес - це процес, у ході якого особи обміню­ються певною інформацією;

Б. комунікаційний процес - це процес, у ході якого дві чи більше особи обмінюються і осмислюють отриману інформацію, мета якої поля­гає в мотивуванні певної поведінки чи впливу на неї;

В. комунікаційний процес - це процес, у ході якого керівник пере­дає підлеглим інформацію для того, щоб змусити їх виконати певну ро­боту.

 

222. Інформація - це:

А. повідомлення, яке дає можливість усунути невизначеність знань користувача про стан об'єкта та розвиток подій;

Б. звітні дані, які надходять з нижчих рівнів управління вищим;

В. неопрацьовані цифри і факти, що відображають окремі аспекти стану керованої та керуючої систем і зовнішнього середовища.

 

223. Характеристиками інформації, що забезпечують її використання для прийняття правильних управлінських рішень є:

А. достовірність, своєчасність, повнота, релевантність, однознач­ність;

Б. достовірність, своєчасність, повнота, точність, одіозність;

В. достовірність, повнота, доступність, оперативність, багатозначність.

 

224. Елементами комунікаційного процесу є:

А. ідея, відправник, повідомлення, отримувач, зворотний зв'язок;

Б. відправник, повідомлення, канал, отримувач, зворотний зв'язок;

В. генератор ідеї, повідомлення, канал, відправник, зворотний зв'язок.

 

225. Вкажіть правильне і повне визначення:

А. зворотний зв'язок - це відповідь отримувача, яку він дає від­правнику, щоб повідомити того про одержання певного повідомлення;

Б. зворотний зв'язок - це письмове підтвердження респондентом отриманої інформації;

В. зворотний зв'язок - це мипєва реакція отримувача на повідом­лення, яка дає змогу відправнику зрозуміти, наскільки правильно було ін· терпретовано його послання;

Г. зворотний зв'язок - це реакція отримувача на повідомлення, яка несе відправнику інформацію щодо того, наскільки правильно було інтер­претовано його послання.

 

226. До етапів комунікаційного процесу не належить:

А. зародження ідеї;

Б. кодування інформації і вибір каналу передачі;

В. передача ідеї;

Г. декодування ідеї;

Ґ. трансформування ідеї;

Е. зворотний зв'язок.

 

227. Невербальна комунікація - це:

А. надання відправником додаткової потаємної інформації одному зі співрозмовників, яка свідчить про його справжнє ставлення до інформації, що є предметом обміну;

Б. надання певних сигналів за допомогою міміки, жестів, виразу очей тощо, які свідчать про ставлення співрозмовників один до одного і до інформації, яка є предметом обміну;

В. комунікація без використання незрозумілих співрозмовникові слів.

 

228. Викривлення інформації у процесі спілкування через варіатив­ність (неоднозначність) слів - це:

А. семантичні перешкоди;

Б. невербальні перешкоди;

В. перешкоди вибіркового сприйняття;

Г. інформаційні перевантаження.

 

229. Обмін інформацією поза каналами, передбаченими організаційною структурою - це:

А. горизонтальні комунікації;

Б. неформальні комунікації;

В. вертикальні комунікації.

 

230. Управлінські завдання концептyaльного характеру вирішуються на:

А. інституційному рівні управління;

Б. середньому рівні управління;

В. нижчому рівні управління;

Г. із залученням усіх працівників організації.

 

231. Методи прогнозування не застосовують для:

А. оцінки рівня майбутнього попиту на продукцію;

Б. оцінки рівня інфляції;

В. оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства;

Г. оцінки потреб у запасах;

Д. прогнозування структури збуту, що характеризується сезонними коливаннями;

Е. прогнозування потреби в кадрах.

 

232. До методів економічного аналізу не відносять:

А. метод порівняння;

Б. метод групувань;

В. індексний метод;

Г. факторний аналіз;

Ґ. метод інверсії;

Е. аналіз беззбитковості;

Є. метод елімінування.

 

234. Вкажіть правильне визначення:

А. планування - це вміння визначити завдання, вибрати виконав­ців для їх реалізації і методи досягнення поставлених цілей;

Б. планування - це вміння передбачити цілі організації, результати її діяльності і ресурси, які необхідні для досягнення поставлених цілей;

В. планування - це вміння передбачити майбутні результати і оцінити можливість їх здійснення при наявних ресурсах.

 

235. Головна відмінність стратегічного планування від інших методів планування полягає у наступному:

А. планова робота націлена на майбутнє, а не описує поточну ситуацію;

Б. стратегічний план є детермінованим;

В. у системі стратегічного планування є припущення про те, що майбутнє можна передбачити тільки за результатами минулого.

 

236. До стратегій концентрованого зростання не відносять:

А. стратегію розвитку продуюу;

Б. стратегію збору врожаю;

В. стратегію розвитку ринку;

Г. стратегію зміцнення позицій на ринку через інтенсифікацію мар­кетингових зусиль.

 

237. Стратегія виробництва, що дозволяє за рахунок нижчих цін на продукцію зайняти більшу частину ринку, - це:

А. стратегія досягнення лідерства у мінімізації витрат;

Б. стратегія фіксації певного сегмента ринку і концентрації на ньому зусиль фірми;

В. стратегія інтегрованого зростання.

 

238. Вкажіть правильне визначення:

А. організаційна структура - це сукупність підрозділів, які дозволя­ють керувати організацією та її відносинами;

Б. організаційна структура - це сукупність управлінських органів, які керують організацією, та працівників, що у них зайняті;

В. організаційна структура - це впорядкована сукупність стійко взаємозв'язаних елементів, що забезпечують функціонування і розвиток організації як єдиного цілого.

 

239. Ключовими поняпями організаційної структури є:

А. елементи; зв'язки; рівні; повноваження;

Б. підрозділи; комунікації; ієрархія; повноваження;

В. організаційні одиниці; механізми координації; повноваження;

Г. рівні; елементи; зв'язки; субординація; повноваження.

 

240. Назвіть, у якій структурі управління найвищий рівень централізації:

А. лінійній;

Б. матричній;

В. мережній;

Г. проектній;

Д. функціональній.

 

241. Вкажіть, яка організаційна структура забезпечує високу гнуч­кість фірми при виробництві нею продукції з коротким жипєвим циклом:

А. лінійна;

Б. лінійно-функціональна;

В. лінійно-штабна;

Г. матрична;

Д. функціональна.

 

242. Дивізійні структури можуть будуватися за принципом:

А. регіональної спеціалізації; обслуговування певних груп спожива­чів; цінової диференціації;

Б. продуктової спеціалізації; обслуговування різних територій; орієн­тації на певний клас споживачів;

В. продуктової спеціалізації; індивідуального обслуговування спожи­вача; маркетингової спеціалізації;

Г. всі відповіді правильні.

 

243. Зазначте, у якій організаційній структурі домінують вертикальні інформаційні потоки:

А. лінійно-штабній;

Б. лінійній;

В. функціональній;

Г. мережній;

Д. дивізійній.

 

244. Дає змогу краще враховувати місцеве законодавство, соціально-економічні особливості регіонів у міру розширення її зони діяльності:

А. матрична структура;

Б. структура на базі стратегічних одиниць бізнесу;

В. конгломератна структура;

Г. дивізіональна структура;

Д. проектно-цільова структура.

 

245. З точки зору змістового підходу мотивація - це:

А. певні сили (зовнішні щодо людини чи внутрішні), що змушують лю­дину з ентузіазмом і наполегливістю виконувати задану роботу;

Б. процес спонукання себе або інших до діяльності, спрямованоі на досягнення поставлених цілей - особистих чи загальноорганізаційних;

В. діі, що спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і спрямовують цю діяльність на досягнення певних цілей.

 

246. Стимули - це:

А. спонукання до дії, викликані зовнішніми факторами;

Б. спонукання до дії, викликані внутрішніми факторами;

В. спонукання до дії, викликані зовнішніми та внутрішніми факторами.

 

247. Теорія надбаних потреб - це теорія:

А. М. Тугана-Барановського;

Б. А. Маслоу;

В. В. Врума;

Г. Д. С. Мак-Клелланда;

Д. Ф. Герцберга.

 

248. До змістових теорій не відносять:

А. теорію очікувань В. Врума;

Б. теорію ЖВЗ К. Альдерфера;

В. двофакторну теорію Ф. Герцберга;

Г. ієрархію потреб А. Маслоу.

 

249. Валентність - це:

А. цінність заохочення чи винагороди для працівника;

Б. вірогідність отримання бажаної винагороди;

В. очікування того, що витрачені зусилля мають бути винагороджені.

 

250. Суб'єктивна оцінка індивідом співвідношення отриманої ним винагороди і витрачених зусиль та порівняння цього з винагородою ін­ших людей, що виконують аналогічну роботу, - це основне положення те­орії:

А. очікувань;

Б. справедливості;

В. постановки цілей;

Г. надбаних потреб.

 

251. Мотиви - це:

А. спонукання людини до трудової діяльності;

Б. зовнішні спонукання робітника до конкретного виду трудової ді­яльності;

В. внутрішні спонукання працівника, що базуються на його особистих інтересах та потребах.

 

252. До мотивуючих чинників теорії Ф. Герцберга не належать:

А. просування по службі;

Б. визнання керівником заслуг працівника;

В. висока і стабільна заробітна плата;

Г. висока відповідальність;

Д. цікава робота.

 

253. Теорія справедливості передбачає:

А. порівняння валентності і ефективності роботи;

Б. порівняння співвідношення зусиль та винагороди щодо себе і сво­їх колег, що виконують аналогічну роботу;

В. формування однакової винагороди для всіх працівників одного відділу.

 

254. До числа стимулів зі знаком «мінус» не входять:

А. штрафні санкції у випадку поганого виконання роботи;

Б. зниження соціального статусу працівника;

В. обструкція працівника з боку трудового колективу;

Г. направлення працівника на курси підвищення кваліфікації;

Д. звільнення працівника з роботи.

 

255. Визначте, який контроль здійснюється для оцінювання пра­вильності виконання роботи підлеглими і узгодження розміру винагороди з результатами роботи:

А. попередній;

Б. підсумковий;

В. поточний;

Г. спрямовуючий;

Д. функціональний.

 

256. Назвіть контроль, що визначає міру придатності вхідних ре­сурсів організації для виготовлення продукту такої якості, яка б відпові­дала запитам споживачів і забезпечувала збут продукту на вибраному сегменті ринку:

А. профілактичний;

Б. попередній;

В. лінійний;

Г. поточний;

Д. спрямовуючий;

Е. функціональний.

 

257. Масштаб відхилень має забезпечувати:

А. своєчасну фіксацію будь-якого відхилення від заданої траєкторії;

Б. своєчасну фіксацію такого відхилення від заданої траєкторії, яке, якщо його не ліквідувати, зашкодить досягненню наміченого.

В. фіксацію істотних відхилень від запланованих стандартів протя­гом встановленого періоду часу.

 

258. Система контролю - це:

А. сукупність суб'єкта та засобів контролю, що дають можливість ви­міряти стан об'єкта контролю;

Б. комплекс елементів та відносин, що забезпечують здійснене контролювання як функції менеджменту;

В. сукупність контролюючих дій, що дають змогу своєчасно розроб­ляти коригуючі заходи при виявленні відхилень від бажаного стану орга­нізації;

Г. усі відповіді правильні.

 

259. Фінансовий контроль не включає:

А. оцінку ефективності використання фірмою своїх ресурсів;

Б. оцінку рівня прибутковості та рентабельності окремих видів діяльності та загалом по фірмі;

В. оцінку платоспроможності фірми та її фінансової стійкості;

Г. оцінку конкурентних переваг фірми;

Д. визначення межі, до якої фірма може здійснювати фінансування за рахунок позичкових коштів.

 

260. До причин, що обумовлюють виникнення неформальних груп, не відносять:

А. економічна доцільність;

Б. потреба у захисті;

В. спільні інтереси;

Г. психологічна близькість і симпатія;

Ґ. бажання раціоналізувати свою роботу і підвищити її продуктивність.

 

261. До неформальних груп в організації належать:

А. Рада акціонерів;

Б. група підтримки звільненого директора заводу;

В. профспілковий комітет;

Г. гуртки якості;

Д. проектні команди.

 

262. До формальних груп підприємства не слід відносити:

А. Раду акціонерів;

Б. профспілковий комітет;

В. групу любителів підводного плавання;

Г. футбольну команду Підприємства;

Д. проектні команди.

 

263. Вкажіть, яка з ознак стосується неформальних груп:

А. створюються як структурні підрозділи в організації;

Б. формуються для виконання регулярної функції;

В. складається відповідний розподіл ролей та позицій;

Г. створюються членами організації згідно з їх взаємними симпатіями, спільними інтересами тощо;

Д. для керівництва цими групами призначають лідера.

 

264. До позитивних наслідків конфлікту у групі не належить:

А. досягнення консенсусу у спірному питанні;

Б. поява нових ідей, додаткових альтернатив;

В. бажання співробітництва;

Г. зростання групової одностайності;

Д. поліпшення взаємовідносин між членами групи.

 

265. Влада, що передбачає використання людиною як основного інструменту впливу на інших свої знання, - це:

А. еталонна влада;

Б. законна влада;

В. експертна влада;

Г. харизматична влада.

 

266. Влада, що передбачає використання людиною як основного інструменту впливу на інших свої особисті риси, - це:

А. влада винагороди;

Б. законна влада;

В. експертна влада;

Г. харизматична влада.

 

267. Вкажіть форму влади, яку слід ·використовувати у випадках, коли активним мотивуючим фактором є потреби найвищого рівня:

А. експертну владу;

Б. владу винагороди;

В. законну владу;

Г. владу переконання;

Д. еталонну владу.

 

268. Який вид влади базується на ефективному передаванні керівником своєї точки зору іншим:

А. влада переконання;

Б. еталонна влада;

В. законна влада;

Г. влада співробітництва.

 

269. Назвіть тип влади, який передбачає вплив на підлеглих через традиції, здатні задовольнити потребу виконавця у захищеності і прина­лежності:

А. експертна влада;

Б. влада переконання;

В. законна влада;

Г. еталонна влада.

 

270. Визначте стиль керівництва, який характеризується високим рівнем єдиновладдя керівника:

А. демократичний;

Б. авторитарний;

В. ліберальний.

 

271. Назвіть стиль управління, що відповідає «Системі 3» за класифікацією Р. Лайкерта:

А. доброзичливо-консультативний;

Б. експлуататорсько-авторитарний;

В. заснований на участі;

Г. доброзичливо-авторитарний;

Ґ. консультативно-демократичний.

 

272. «У виконавців відсутнє або нерозвинуте честолюбство, і вони прагнуть уникати відповідальності, бажають, щоб ними керували» – це одна із тез __________________ Д. Мак-Грегора:

А. теорії «Х»;

Б. теорії «Y»;

В. теорії «Z».

 

273. Авторами управлінської решітки, яка розглядала різні варіанти співвідношення поведінки керівників залежно від того, про що вони дбають в першу чергу - про виконання виробничих завдань чи про збереження нормальних стосунків у керованій ними групі, є:

А. Р. Блейк і Дж. Моутон;

Б. В. Врум і Ф. Йєттон;

В. П. Герсі і К. Бланшар.

 

274. Модель Т. Мітчела і Р. Хауса - це теорія, що розглядає:

А. поведінкові аспекти лідерства;

Б. ситуаційні аспекти лідерства;

В. дії лідера, обумовлені його особистими якостями;

Г. дії лідера, обумовлені його діловими якостями.

Д. В. Врумом та Ф. Йєттоном.