Розвязання задачі: «Особливості стратегії формування запасів ресурсів»

Ефективне управління ресурсами організації визначається певною стратегією форму­вання запасів. Виробничі і торгівельні підприємства зазвичай значні кошти інвестують у виробничі й товарні запаси. Це зумовлюється різними чинниками:

ü віддаленістю постачальника і неможливістю доставки сировини, матеріалів або то­вару в момент, коли у них виникне потреба;

ü нестабільними зв'язками з постачальниками і невпевненістю, що постачальник за­безпечить необхідною сировиною чи матеріалами відповідної якості в потрібний момент;

ü очікуваним підвищенням цін на сировину, матеріали або товари;

ü ризиком нестачі ресурсів у разі раптового зростання попиту тощо.

Економічний розмір замовлення - це кількість замовлених запасів ресурсів, яка забез­печує оптимальну комбінацію витрат на придбання та їх зберігання. Для визначення опти­мального рівня замовлення запасів враховують релевантні витрати на придбання та збері­гання. Релевантними є лише ті витрати, що змінюватимуться залежно від рівня запасів. Витрати, на які не будуть впливати зміни рівня запасів, не є релевантними.

Витрати, пов'язані з запасами ресурсів, включають:

> витрати на закупку;

> витрати на замовлення;

> витрати на зберігання;

> можливі витрати внаслідок браку ресурсів.

Витрати на зберігання - це група витрат, до яких належать витрати, пов'язані зі збері­ганням матеріалів, готової продукції або товарів на складі. Частина витрат на зберігання запасів є релевантною.

Релевантні витрати на зберігання запасів зазвичай включають:

ü додаткові витрати на страхування запасів;

ü додаткові витрати на утримання складських приміщень;

ü додаткові витрати на обробку матеріалів;

ü витрати внаслідок знецінення запасів;

ü можливу втрату прибутковості інвестицій.

Оптимальним розміром замовлення буде така замовлена кількість, за якої загальні ви­трати на замовлення і зберігання запасів ресурсів будуть мінімальними. Оптимальний еко­номічний розмір замовлення можна визначити:

- табличним методом;

- графічним методом;

- за допомогою формули.

Для ілюстрації цих методів розглянемо приклад.

Умова: організація купує сировину у зовнішнього постачальника за ціною 50 грн. за одиницю продукції. Річна потреба у сировині складає 50 000 одиниць на рік. Витрати на одне замовлення становлять 750 грн. Прямі витрати на зберігання одиниці продук­ції складають 2 грн. Вартість капіталу організації складає 20%.

Розв'язок: релевантні витрати, що пов'язані зі зберіганням однієї одиниці продукції утворюють прямі витрати на зберігання та витрати, пов 'язані з можливою втратою прибутковості інвестицій:

Релевантні витрати = витрати на зберігання одиниці продук­ції + (вартість капіталу організації * вартысть сировини за одиницю)

2 + (0,20*50) = 12 грн.

 

В табл. 1 наведено аналіз релевантних витрат на замовлення та зберігання продукції.

Таблиця 8.1

Результати розрахунків релевантних витрат на замовлення та зберігання продукції

 

Річна потреба, од.
Розмір замовлення, од.
Середні запаси, од. (ряд.2:2)
Кількість замовлень (ряд.1:ряд.2)
Річні витрати на замовлення, грн. (ряд4 * 750)
Річні витрати на зберігання, грн. (ряд.3 * 12)
Загальні релевантні витрати на замовлення і зберігання запасів, грн. (ряд. 5 + ряд.6)

 

Середні запаси = Розмір замовлення, од. / 2 = 1200/2 = 600 од.

Кількість замовлень = Річна потреба / Розмір замовлення = 5000 / 1200 = 42 од.

Річні витрати на замовлення = Кількість замовлень * Витрати на одне замовлення = 42 * 750 = 31500 грн.

Річні витрати на зберігання = Середні запаси * релевантні витрати =

= 600 * 12 = 7200 грн.

За результатами таблиці бачимо, що оптимальним замовленням є 2500 одиниць продукції, при якому мінімальні витрати складуть 30000 грн. Дані, наведені в табл.1, можна представити графічно (рис. 1).

Слід зауважити, що лінія сукупних витрат перебуває в мінімумі для замовлення розміром З 200 одиниць і проходить через точку перетину кривих витрат на зберігання та витрат на замовлення запасів. Таким чином, найбільш економічний розмір замов­лення розташований в точці, де витрати на зберігання дорівнюють витратам на замовлення.

Формула, за якою обчислюють оптимальний розмір замовлення, має такий вигляд

 

де Q - економічний розмір замовлення; D - загальні потреби товару упродовж певного періоду; Р - витрати на розміщення одного замовлення; Н - витрати на зберігання одиниці запасу впродовж певного періоду.

 

Підставивши наведену формулу в дані прикладу, що розглядається, отримаємо

Q = 2-50000-750

= 2500 од.

 

Графік економічного розміру замовлення за даними таблиці

1200 1600 2000 2500 2800 3200 3600

Обсяг замовлення,одиниць

Рис. 8.8. Графік економічного розміру замовлення