Версальський договір. 28 червня 1919 р.

(Витяг)

Стаття 32. Німеччина визнає повний суверенітет Бельгії над усією... територією Морене...

Стаття 34. Німеччина відмовляється, крім того, на користь Бельгії від будь-яких прав і правооснов на території, що містять цілком повіти Ейпен і Мальмеді.

Стаття 42. Німеччині забороняється утримувати чи споруджувати укріплення на лівому березі Рейну, а також на правому березі Рейну на захід від лінії, проведеної за 50 км на схід від усієї річки.

Стаття 43. Водночас забороняються в зоні, визначеній у ст. 42, зосередження збройних сил як постійних, так і тимчасових, а також будь-які військові маневри, хоч би якого виду вони були, і зберігання будь-яких матеріальних засобів для мобілізації.

Стаття 45. У вигляді компенсації за руйнування вугільних копалень на півночі Франції та в рахунок суми репарацій за воєнні збитки, завдані Німеччиною, остання поступається Франції у повну і необмежену власність, вільними і чистими від будь-яких боргів чи повинностей з виключним правом експлуатації вугільних копалень, розташованих у Саарському басейні...

Стаття 51. Території, віддані Німеччині на підставі Прелімінарного миру, підписаного у Версалі 26 лютого 1871 р., і Франкфуртського договору від 10 травня 1871 р., повертаються під французький суверенітет від дня перемир'я 11 листопада 1918 р. (йдеться про Ельзас і Лотарингію).

Стаття 80. Німеччина визнає та суворо поважатиме незалежність Австрії

Стаття 81. Німеччина визнає... повну незалежність Чехо-Словацької держави, до якої увійде автономна територія русинів на південь від Карпат. Вона оголошує про згоду з приводу кордонів Цієї держави, як вони будуть визначені Головними Союзними та Об'єднаними державами та іншими зацікавленими країнами.

Стаття 87. Німеччина визнає... повну незалежність Польщі та відмовляється на користь Польщі від будь-яких прав і правооснов на території, обмеженім Балтійським морем, східним кордоном Німеччини, визначеним так, як зазначенло в ст. 27 частині II (Кордони Німеччини) цього Договору...

Стаття 102. Головні Союзні та Об'єднані держави зобов'язуються утворити з міста Данциг... Вільне місто. Його буде взято під захист Ліги Націй.

Стаття 119. Німеччина відмовляється на користь Головних Союзних та Об'єднаних держав від усіх своїх прав і правооснов на свої заморські володіння

Стаття 160....німецька армія не повинна налічувати більше семи дивізій піхоти і трьох дивізій кавалерії....загальна кількість... не повинна перевищувати ста тисяч осіб... Загальний кількісний склад офіцерів... не повинен перевищувати чотирьох тисяч...

Німецький Великий Генеральний штаб та будь-які інші подібні формування будуть розпущені та не можуть відновлюватися в жодній формі.

Стаття 173. Усіляку загальну обов'язкову військову службу в Німеччині буде скасовано.

Німецька армія може будуватися і комплектуватися тільки добровільним найманням.

Стаття 180. Усі суходільні укріплення, фортеці та укріплені місця, розташовані на німецькій території на захід від лінії, проведеної за п'ятдесяі кілометрів на схід від Рейну, буде розорено і зрито...

Систему укріплень південних і східних кордонів Німеччини буде збережено в їхньому нинішньому стані.

Стаття 181....сили німецького флоту не повинні перевищувати в озброєних суднах: 6 броненосців, 6 легких крейсерів, 12 контр-міноносців, 12 міноносців...

Вони не повинні мати ніяких підводних суден.

Стаття 198. Військові сили Німеччини не повинні мати ніякої військової чи морської авіації...

Запитання

1.Дайте оцінку воєнним статтям договору.

2.Яких територіальних змін зазнала Німеччина?

3.Які з наведених статей договору могли стати джерелом для напруги в міжнародних відносинах у наступні роки?

Зі статуту Ліги Націй

 

«Високі Договірні Сторони, беручи до уваги, що для розвитку співпраці між народами та для гарантії їх миру та безпеки важливо прийняти деякі зобов’язання: не вдаватися до війни; підтримувати у повній власності міжнародні відносини, засновані на справедливості й честі; суворо дотримувати розпорядження міжнародного права, що визнаються відтепер дійсним правом поведінки урядів; встановити панування справедливості й сумлінно дотримуватись договорів та зобов’язань у взаємних відносинах, — приймають існуючий Статут Ліги Націй.

Члени Ліги визнають, що збереження миру вимагає обмеження національних озброєнь до мінімуму, що гарантує національну безпеку та виконання міжнародних зобов’язань, які накладаються загальним виступом.

Рада, враховуючи географічне положення тa особливі умови кожної держави, готує плани цього обмеження з метою розгляду та внесення рішення різними урядами.

Ці плани повинні скласти предмет нового розгляду, а в разі потреби— перегляду, щонайменше кожні десять років.

Після їх ухвалення різними урядами ліміт озброєнь, встановлений таким чином, не може бути перевищений без згоди Ради.

Члени Ліги зобов’язали поважати й зберігати проти всякого зовнішнього нападу територіальну цілісність та існуючу політичну незалежність всіх членів Ліги. У разі нападу, загрози або небезпеки нападу Рада вживає заходів щодо забезпечення виконання цього зобов’язання.

Безумовно оголошується, що будь-яка війна або загроза війни чи зачіпає вона прямо, чи опосередковано кого-небудь з членів Ліги, цікавить Лігу в цілому і що остання повинна вжити заходи здатних у реальний спосіб захистити мир націй. У подібному випадку Генеральний секретар негайно скликає Раду на вимогу будь-якого члена Ліги. Кожен член Ліги має право дружнім чином звернути увагу Зібрання або Ради на будь-яку обставину, здатну вплинути на міжнародні відносини і, отже, загрожувати миру або добрій згоді між націями, від яких залежить мир.

Члени Ліги погоджуються, що в разі виникнення між ними суперечки, яка може спричинити розрив, вони піддадуть її або третейському розгляду, або винесуть на розгляд Ради. Вони погоджуються, що у жодному випадку не повинні вдаватися до війни до завершення тримісячного терміну після рішення третейських суддів або доповіді Ради.

Якщо член Ліги вдається до війни, усупереч зобов’язанням … він... розглядається як такий, що здійснив акт війни проти всіх інших членів Ліги. Останні зобов’язані негайно розірвати з ним усі торгові або фінансові відносини, заборонити всі стосунки між своїми громадянами й громадянами держави, що порушила Статут і припинити будь-які фінансові, торгові або особисті відносини між громадянами цієї держави й громадянами будь-якої іншої держави, незважаючи на те, чи є вона членом Ліги, чи ні.

У цьому випадку Рада зобов’язана запропонувати різним зацікавленим урядам той чисельний склад військової, морської або повітряної сили, за допомогою якого члени Ліги братимуть участь у збройних силах, призначених для підтримки поваги до обов’язків Ліги.

Зі складу Ліги може бути виключений кожен її член, що порушив зобов’язання Статуту. Рішення про виключення виноситься всіма членами Ліги, представленими у Раді.

У разі суперечки між двома державами, з яких лише одна є членом Ліги або жодна з яких не входить до неї, державі або державам, що не входять до складу Ліги, пропонується дотримуватися зобов’язань, покладених на її членів з метою врегулювання суперечки, на умовах, визнаних Радою справедливими.

Якщо запрошена держава, відмовляючись прийняти на себе обов’язки члена Ліги з метою врегулювання суперечки, вдається до війни проти члена Ліги, то щодо неї застосовуються постанови Статуту».

Запитання

1.З якою метою було утворено Лігу Націй?

2.Які нові принципи в системі міжнародних відносин передбачав Статут Ліги Націй?

3.Яким чином Статут Ліги Націй передбачав запобігати новим збройним конфліктам?

Завдання

Складіть структурно-логічну схему «Ліга Націй».

 

4. Підготувати повідомлення або реферат за темами: «Версальський мир — це мир чи перемир'я», «Ліга Націй».

 

Семінар № 2

Революційний рух в Європі 1918-1923 рр.

(Німеччина, Австро-Угорщина, Італія)

 

План

1. Причини і особливості революційного руху.

2. Революція в Фінляндії.

3. Розпад Австро-Угорщини. Національно-визвольні революції народів імперії.

4. Національна революція в Угорщині.

5. Революція в Німеччині.

6. Встановлення фашистської диктатури в Італії

 

Рекомендована література:

1. Гісем О. В. Всесвітня історія. 10—11 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк.— К.; Харків: Веста, 2007. — С.48-50, 56-57, 60-61

2. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія, 10 кл. – К.: Генеза, 2010. - §§33-34,42

3. Полянський П.Б. Всесвітня історія. 10 кл., підручник – Ґенеза, 2002. – §§16-17,22

4. Полянський П.Б. Всесвітня історія. 10 кл., підручник – Ґенеза, 2010. – С.145-160

4. Середницька Г. В. Всесвітня історія: 11 кл.: Опорні конспекти. — К.: Видавництво А.С.К., СПД ФО Сандул, 2009. — с. 122-125, 128-133, 168-173

5. Щупак І. Я., Морозова Л. В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 149-165.

Методичні рекомендації:

1. Прочитати: 1. С.48-50, 56-57, 60-61; 2 §§16-17,22; 3. С.145-160; 4. С. 122-125, 128-133, 168-173; 5. С. 149-165.

2. Дати письмово відповіді на запитання плану.

3. Виписати в історичні словники і вивчити поняття: фашизм, комінтерн, революція, світова пролетарська революція, «валізкова дипломатія», експорт революції, листопадова революція, Веймарська республіка, Баварська республіка, Національна рада, «нота Вікса», «Фашіо ді комбаттіменто» («Союз боротьби»), сквадри, мафія, чорно­сорочечники, «Авентінський вихід».

4. Проаналізувати історичні документи за за наведеними нижче запитаннями.

Документ 1

Відмітною ознакою фашизму була його антиінтеліґентність. Iнтеліґенція на початку XX ст. сприймалася як невід'ємний атрибут буржуазного суспільства. Люди розумової праці, на думку Беніто Муссоліні (лідер фашистів Італії), як правило, народжували одну-дві дитини, у той час як сильна нація потребувала багатодітних родин. Згодом режим Муссоліні створював спеціальні штучці села (наприклад, Саббатію під Римом) і сповідував культ села. Сам Муссоліні пишався титулом «дуче-селянин», Один з предтеч фашистського руху, поет і художник Марінетті, висунув гасло «Смерть інтеліґенції!», маючи на увазі не смерть окремих індивідів-представників інтелігенції, а смерть суспільного прошарку. Разом з тим чимало видатних мислителів початку століття опинилися в лавах фашистського руху.

 

Документ 2

Фашисти знали та розуміли почуття й настрої фронтовиків. Багато з них вважали силу універсальним засобом розв’язання суперечностей, а цінність людського життя на шкалі моральних цінностей різко впала. Ця маса розлючених на увесь світ людей була вкрай невдоволеною, тож могла спалахнути майже миттєво.

 

Документ З

Фашизм намагався привернути на свій бік насамперед молодь, що повернулася з фронту і серед якої відбувалося різке політичне розмежування...

Запальні гасла, ефектні жести, абсолютна політична безпринципність фашистів — усе це привернуло ту частину молоді, яка ладна була вчинити будь-що, аби ляше не тягти прозаїчного існування. Тяжку матеріальну й моральну кризу переживали середні верстви населення, дрібні власники...

 

Документ 4

Після 1918 р. фашисти почали базувати свою ідеологію на патріотичних та реваншистських почуттях, використовуючи загальну образу ї невдоволення, економічну кризу та інші негативні суспільні моменти. У той же час окреслюються намагання фашистів використовувати у своїй ідеології два чинники, які згодом стали визначальними — історичну традицію (загострену настільки, що вона часто перетворювалася на псевдоісторичну традицію або історичну псевдотрадицію) та фактор релігії.