Теоретичні основи маркетингової діяльності на підприємстві тов «український центр радіаційної безпеки»

ВСТУП

Маркетингова діяльність підприємства – це творча управлінська діяльність, завдання якої полягає у розвитку ринку товарів, послуг і робочої сили шляхом оцінки потреб споживачів, а також у проведенні практичних заходів для задоволення цих потреб. За допомогою цієї діяльності координуються можливості виробництва і розподіл товарів та послуг, а також визначається, які кроки необхідно зробити, щоб продати товар або послугу кінцевому споживачу.

Суть і зміст маркетингової діяльності відображають об’єктивні умови розвитку ринку, який певною мірою втрачає хаотичність і підпадає під регулюючий вплив наперед установлених господарських зв’язків, де особлива роль відводиться споживачу. Останній висуває свої вимоги до продукту, його техніко-економічних характеристик, кількості, термів поставки (насамперед машин і обладнання) і тим самим створює передумови для розподілу ринку між виробниками. Зростає значення конкуренції, боротьби за споживача. Це змушує виробників ретельно і глибоко вивчати конкретних потенційних споживачів і запити ринку, який висуває високі вимоги до якості і конкурентоспроможності продукції.

Здійснення маркетингової діяльності – об’єктивна необхідність орієнтації науково-технічної, виробничої і збутової діяльності фірми (підприємства) щодо обліку ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Тут відображається і постійно посилюється тенденція до планомірної організації виробництва з метою підвищення ефективності функціонування фірми в цілому та її господарських підрозділів [1, с.369].

Маркетингова діяльність фірми спрямована на те, щоб достатньо обґрунтовано, спираючись на запити ринку, встановлювати конкретні поточні та очним чином довготривалі (стратегічні) цілі, шляхи їх досягнення та реальні джерела ресурсів господарської діяльності; визначати асортимент і якість продукції, її пріоритети, оптимальну структуру виробництва і бажаний прибуток. Іншими словами, виробник повинен випускати таку продукцію, яка знайде збут і принесе прибуток. А для цього потрібно вивчати суспільні та індивідуальні потреби, запити ринку як умову і передумову виробництва. Тому дедалі більше поглиблюється розуміння того, що виробництво починається не з обміну, а зі споживання. Ця концепція знайшла своє втілення в маркетингу.

Об'єктом нашого дослідження є процес організації маркетингу на підприємстві ТОВ «Український центр радіаційної безпеки».

Предметом роботи є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів організації маркетингу на підприємстві.

Метою роботи є теоретико-методологічне та практичне обґрунтування наукових засад організації маркетингу на підприємстві.

Для виконання поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Розглянути організаційну характеристику маркетингу, її суть та функції;

2. Розглянути концепції та види маркетингу;

3. Дослідити організацію маркетингового управління діяльністю підприємства у сучасних умовах;

4. Дати організаційно-економічну характеристику підприємству;

5. Проаналізувати маркетингові стратегії та збутову політику підприємства;

6. Оцінити перспективи розвитку маркетингу на підприємстві.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ»

 

Рис. 1.1. Типові проблеми при застосуванні маркетингу підприємствами України

Філіп Котлер, відомий «батько» маркетингу, вважає його системою різних видів діяльності підприємства, що пов’язані між собою й охоплюють планування, ціноутворення, продаж, доставку товарів та надання послуг, в яких є потреба у реальних або потенційних споживачів; а також видом людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб через обмін [17, с.271].

Слово «маркетинг» виникло у Сполучених Штатах Америки, йшлося про оволодіння ринком – «market getting». Пізніше в результаті комбінації цих двох слів виник термін «маркетинг». Сьогодні по-різному тлумачать суть і зміст по­няття маркетинг, існує понад 2000 визначень цього терміну. За визначенням Британського інституту управління, маркетинг – це один з видів управлінської діяльності, який сприяє розширенню виробництва та торгівлі і збільшує зайня­тість шляхом виявлення попиту споживачів та розробки досліджень для задово­лення цього попиту; він пов’язує можливості виробництва з можливостями реалізації товарів та послуг, обґрунтовує характер, напрями та масштаби всієї роботи, необхідної для отримання прибутку в результаті продажу максимальної кількості продукції кінцевому споживачу [37, с.174].

У найзагальнішому визначенні під маркетингом розуміють управлінську концепцію, що забезпечує ринкову орієнтацію виробничо-збуто­вої діяльності фірми; а також систему управління, яка передба­чає скоординовану і спрямо­вану діяльність на вивчення ринків збуту, пристосування виробництва до їх потреб, активного впливу на ринкові процеси, на споживачів з метою збільшення збуту й одержання високих прибутків.

Ці описи поняття маркетингу об’єднує ключове слово – потреби спожива­чів, тому уміння якнайкраще задовільнити їх потреби є секретом успіху будь-якої фірми на конкурентному ринку. Застосування маркетингу, як філософії біз­несу, яка переорієнтовує всю діяльність фірми на задоволення попиту споживачів, можливе лише тоді, коли маркетинг стане філософією всіх праців­ників, коли кожен з них буде орієнтований на споживача. Маркетинг є актуальним для будь-якої сфери людської діяльності [38, с.400].

Мета маркетингу з одного боку – створення умов для пристосування виробництва до суспільного попиту, потреб ринку; розробка системи організаційно-технічних заходів для вивчення ринку, інтенсифікації збуту, підвищення конкурентоспроможності товарів з метою одержання максималь­ного прибутку, а з іншого боку, – шляхом використання засобів, прийомів, усієї системи маркетингу вплив на сферу реалізації: попит, пропозицію, ціни, умови збуту, канали розподілу. Маркетинг передбачає максимально широке і повне використання ринкових умов, усіх чинників комерційного успіху задля досягнення основної мети – отримання прибутку.

В літературі часто трапляється формулювання терміну «управління мар­кетинговою діяльністю» як спрощення цього поняття – формулювання «управ­ління маркетингом». Фактично, ці два терміни означають одне й те саме, маючи єдиний сенс.

Більш правильно, на мою думку, вживати поняття «управління маркетинговою діяльністю», адже воно точніше відображає сут­ність цього процесу. Але в роботі трапляються обидва формулювання, тож коли пишеться «управління маркетингом», мається на увазі «управління маркетинговою діяльністю» [9,с.49].

Отже, маркетинг – це система поглядів, прозора функція координації різних аспектів підприємницької діяльності, комплекс взаємопов’язаних елементів ділової активності, філософії бізнесу, мета якої – пом’якшення кризи перевиробництва, а також процес збалансування попиту та пропозиції.

 

Таблиця 1.1

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ»

Таблиця 2.1

Таблиця 2.2

Таблиця 2.3

Таблиця 2.4

Таблиця 2.5

Таблиця 2.6

Таблиця 2.7

Витрати на маркетингову діяльність ТОВ «Український центр радіаційної безпеки» у 2013-2015 рр., тис. грн.

Показник	Роки	Відхилення 2015 від
1. Витрати на маркетингові дослідження	25,7	27,0	22,1	-3,6	-4,9
2. Витрати на розробку нової продукції	19,3	24,3	38,9	19,6	14,6
3. Витрати на збут	206,4	924,5	93,0	-113,4	-831,5
Всього:	251,4	975,8	154,0	-97,4	-821,8

 

Витрати на маркетингову діяльність по підприємству здійснювалися за такими статтями: витрати на маркетингові дослідження; витрати на розробку нової продукції; витрати на збут.

За аналізований період відмічено збільшення витрат на розробку нової продукції, інші статті витрат мають тенденцію до зниження [19,с.151].

Структура витрат на маркетингову діяльність представлена у табл. 2.8.Показники табл. 2.8 свідчать, що у структурі витрат на маркетингову діяльність за аналізовані роки найбільша частка належить витратам на збут, у 2013 р. – 60,4%, що нижче 2011р. на 21,7%, та нижче 2010р. на 34,3%.

Таблиця 2.8

Таблиця 2.9

Таблиця 2.10

Таблиця 2.11

Таблиця 2.12

Таблиця 2.13

Таблиця 2.14.

Рис 2.1. Приклад вузького каналу збуту

 

Виробник

Гуртовий торговець

Гуртовий торговець

Гуртовий торговець

Дрібногуртові посередники

Дрібногуртові посередники

Дрібногуртові посередники

 

Роздрібна торгівля

Роздрібна торгівля

Роздрібна торгівля

Споживачі

 

Рис 2.2. Приклад широкого каналу збуту

 

Широко розповсюджені типи посередників:

1. Залежні торгові агенти, представники, брокери, які діють за дорученням і за рахунок клієнта, спеціалізуються на супроводі операцій між виробниками і споживачами, одержують винагороду у вигляді відсотка від продажу або комісійних, несуть мінімальний ризик.

2. Дистриб’ютори, які діють за свій рахунок, але від імені виробника. Вони мають право на повернення товару, одержують винагороду за рахунок різниці в цінах покупки і продажу, несуть ризик, безумовно більший, ніж залежні посередники, але менший, ніж дилери.

3. Дилери, які стають власниками товару, діють за свій рахунок і від свого імені, одержують дохід за свій рахунок різниці в цінах покупки і продажу, несуть максимальний ризик [62, с.267].

Посередники бувають самостійними, або зв’язаними у вертикальну або горизонтальну маркетингову систему (мережа), яка може бути:

1. Договірна (між посередниками різних рівнів або одного рівня).

2. Корпоративна (один з посередників набуває права на участь в капіталі інших учасників каналу збуту).

3. Керована (найкрупніший учасник каналу координує діяльність інших посередників).

При цьому ініціатором створення такого структурно – складного каналу розподілу може виступати будь-який рівень – виробник, оптовий або роздрібний торговець. Таким чином, просування фірми-товаровиробника – це діяльність, направлена на організацію руху потоку товару до кінцевого споживача, метою якої є створення умов для перетворення потреби потенційного покупця на реальний попит на конкретний товар і отримання найбільшого прибутку підприємства від збуту своєї продукції [27,636].

Компанії визначають цілі, стратегію і завдання для своїх систем збуту виходячи з конкретних ситуацій і можливостей на ринку. У сучасних ринкових умовах компанії ведуть боротьбу між собою за отримання замовлень від споживачів. Важлива роль тут належить і торговому персоналу, який повинен належно і вчасно задовольняти потреби споживачів.

Вибрана компанією стратегія збуту має визначати структуру і розміри системи збуту. Найчастіше використовують такі структури: територіальну, товарну, ринкову, а також складніші комбіновані. Якщо продається різноманітна продукція різним покупцям, компанія повинна вибрати оптимальні канали збуту для кожного виду товару [63, с.17].

Комерційна діяльність підприємства є одним із елементів господарської діяльності загалом. Тому для того, щоб проаналізувати збутову політику, необхідно перш за все охарактеризувати техніко-економічні показники підприємства. Такі показники дають можливість оцінити не тільки реальну картину ефективності діяльності підприємства, але й охарактеризувати певну динаміку за декілька останніх років.

Показники розраховуються на основі аналізу бухгалтерської та фінансової звітності за відповідний період, зокрема балансу підприємства та фінансових звітів.

В таблиці 2.14 показані основні показники діяльності ТОВ «Український центр радіаційної безпеки» за 2012-2015 роки.

Таблиця 2.14

Рис 2.3. Схема організаційної структури відділу збуту ТОВ

«Український центр радіаційної безпеки»

 

Як видно з вищенаведеної схеми, безпосередньо збутом на підприємстві займається відділ збуту, який складається з трьох працівників. Навіть на перший погляд стає зрозумілим, що при загальній кількості працюючих (близько 140 чоловік), такий збутовий апарат не здатний забезпечити максимальне завантаження виробничих потужностей. Для деталізації та більш глибокого розуміння та можливостей відділу збуту охарактеризуємо основні функціональні та посадові обов’язки кожного з працівників відділу збуту [30,с.211].

Комерційний директор – визначає, планує і координує роботи з господарсько-фінансової діяльності підприємства у сферах матеріально-технічного забезпечення, придбання і зберігання сировини. Вживає заходів щодо своєчасного укладання договорів з постачальниками і споживачами. Здійснює контроль за виконанням плану реалізації продукції. Керує розробленням заходів щодо ресурсозбереження, вдосконалення нормування витрат сировини, матеріалів.

Агент зі збуту та постачання – оформляє документацію на одержані і відправлені вантажі, замовляє контейнери і транспорт для їх перевезення. Відправляє товарно-матеріальні цінності за адресою підприємства або супроводжує вантажі під час їх перевезення і забезпечує своєчасне доставлення. Виконує позапланову закупівлю матеріалів.

Головний менеджер – здійснює пошук нових клієнтів на продукцію, обдзвонюючи потенційних клієнтів. Вивчає можливість продукції підприємства на профільних і загальних виставках, забезпечує зв’язок із постійними клієнтами, приймає від них замовлення, складає заявки на вироблення тієї чи іншої продукції в залежності від отриманого замовлення. Виконує іншу роботу в рамках посадових обов’язків [31,с.304].

Отже, як видно із вищенаведених функцій, можливість такого відділу збуту є досить обмеженим. Адже навіть при трьох працюючих лише два з них більш-менш задіяні в процесі збуту – комерційний директор та головний менеджер. Адже агент з постачання займається іншими питаннями, що супроводжують постачальнико-збутові операції. З’ясувавши фізичні та професійні можливості відділу збуту, можна говорити, що вони не відповідають як сучасним вимогам ринку, так і задекларованим завданням підприємства.

 

 

Рис. 2.4. Відділи маркетингу та збуту в організаційній структурі управління ТОВ «Український центр радіаційної безпеки»

 

Така організаційна структура управління збутовою діяльністю є недостатньо ефективною за сучасних ринкових умов. Фактично підрозділи виконують маркетингові функції автономно від інших, тобто вони не скоординовані у своєму впливові на споживачів. Це не дозволяє підприємству ефективно реагувати на зміну попиту, ринкової кон’юнктури, вподобань та потреб споживачів і т.д. Такі маркетингові структури управління С.С.Гаркавенко називає неінтегрованими [11, с.318].

Внутрішньо фірмові і посередницькі системи розподілу є другим елементом системи управління збутовою діяльністю, який підлягає аналізу. В науковій літературі цьому питанню присвячено значну кількість публікацій вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, проте практичний аспект розподілу продукції не достатньо широко розкритий.

ТОВ «Український центр радіаційної безпеки» використовує вертикальну систему розподілу, що дозволяє контролювати та координувати її діяльність, налагоджувати міцні контакти зі споживачами, отримувати рекламації та побажання. З усіх відомих форм вертикальної координації досліджуване акціонерне товариство використовує договірну, а саме франчайзингову (контрактну) вертикальну маркетингову систему, створену з метою економії на збутових витратах.

Така організація розподілу продукції даного підприємства є досить ефективною, оскільки залучення дистриб’ютора дає змогу зменшити витрати та зберегти досить низьку ціну продукції, підвищується рівень обслуговування клієнтів на основі досвіду та спеціалізації посередника, досягається економія на масштабі завдяки розвиненій торгівельній мережі і т.д.

Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має велике значення. Дані по обсягах виробництва та реалізації продукції досліджуваним підприємством відображені в табл. 2.15.

Таблиця 2.15

Таблиця 2.16

Таблиця 2.17

Таблиця 2.18

ВИСНОВКИ

Маркетинг — це творча управлінська діяльність, спрямована на задоволення потреб споживачів та отримання бажаного результату для підприємства на основі врахування ринкових умов функціонування суб’єктів та можливостей самого підприємства щодо розроблення нової продукції, організації виробництва, забезпечення ефективного товароруху від виробника до кінцевого споживача.

Організація маркетингового управління діяльністю підприємств – це процес забезпечення результативної діяльності підприємств на основі внутрішньої та зовнішньої взаємодії в умовах динамічного маркетингового середовища, спрямований на досягнення встановлених маркетингових цілей та забезпечення ефективності маркетингового управління [35,с.148].

В умовах ринкової економіки сучасні вітчизняні підприємства в організації маркетингового управління стикаються з низкою проблем, серед яких проблеми кадрового, інформаційного, фінансового забезпечення, низький рівень адаптивності оргструктури, нестабільність зовнішнього оточення, психологічні бар’єри, відсутність системного інтегрованого підходу.

Система організації маркетингового управління діяльністю підприємств – це сукупність взаємопов’язаних елементів, ефективне використання яких дозволяє забезпечити пристосування діяльності підприємств до мінливого маркетингового середовища і досягати встановлених маркетингових цілей. Вона охоплює такі елементи, як організаційна структура управління підприємством, інформаційне забезпечення, кадрове забезпечення, комунікаційні зв’язки, організаційна культура, стратегічні зміни [71, с.243].

Перспективним напрямом поліпшення маркетингової діяльності є створення відділу маркетингу або хоча б посади маркетолога, оскільки обов’язковою складовою ефективного функціонування організації є системний підхід до маркетингу, адже саме він дає змогу комплексно проаналізувати діяльність організації.

Поняття «маркетинг» є дуже складним, тому його використання та запровадження потребує глибоких знань та правильного розуміння суті явищ, які пов’язані з ним. Доцільно було б ґрунтовно вивчити дану сферу економіки, покращити її функціонування, усунути усі проблеми, які гальмують та пригнічують її розвиток, оскільки саме ця діяльність допоможе вийти на вищий, прогресивніший та продуктивніший етап економічного розвитку підприємства [72, с.184].

Маркетингове планування – це управлінський процес створення та підтримування відповідності між цілями фірми та її потенційними можливостями у процесі ринкової діяльності. Планувати маркетинг фірми - це означає розробляти чітку програму дій, яка дозволить керувати швидкістю, послідовністю і результатами змін з метою отримання бажаних результатів у визначений період.

Предметом маркетингового планування є вивчення можливостей використовування в практичній діяльності щодо складання маркетингових прогнозів, проектів програм і планів, розробка методології та методики розв’язання різноманітних проблем маркетингового планування, а також організації його розробки і здійснення.

Маркетингове управління діяльністю підприємства сприяє процесу аналізу, розробки та втілення в життя заходів, спрямованих на встановлення, укріплення та підтримку взаємовигідних відносин з покупцями; забезпечує можливість організації діяльності підприємства на принципах оптимального використання наявного потенціалу та отримання найбільшого прибутку з урахуванням задоволення потреб споживачів. Маркетинг в системі управління підприємством виконує супроводжуючу місію, починаючи з організаційно-підготовчої, і, закінчуючи контрольною функцією.

Впровадження комплексної системи управління підприємствами на основі маркетингу дозволить забезпечити маркетингову орієнтацію управлінської діяльності незалежно від величини і потужності підприємств, сприяє підвищенню внутрішньої і зовнішньої ефективності підприємств, що нарівні з використанням стратегічного підходу до управління забезпечить зміцнення їх ринкових позицій і отримання довготривалих конкурентних переваг.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акулич И.Л., Герчиков И.З. Маркетинг: Учеб. пособие / Акулич И.Л., Герчиков И.З.. — Минск: Интерпрессервис; Мисанта, 2012. — 369 с

2. Ансофф И. Стратегическое управление. – СПб: Терра, 2001. – 574 с.

3. Ассэль, Генри. Маркетинг: принципы и стратегия. — М.: ИНФРА-М, 2002. — 803 с.

4. Бовыкина М. Ф, Ковалева Н. В. Маркетинг: Учеб. пособие / Кубанский гос. технологический ун-т. — Краснодар, 2013. — 122с.

5. Винкельман Р. Маркетинг и сбыт. Основы ориентированного на рынок управления компанией М.: Издательский дом Гребенникова, 2012 - 668с.

6. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Опор. конспект лекцій: Для студ. екон. спец. вузів очної та заоч. форми навчання / Київ. гуманіт. ін-т. — К.: Лібра, 2003. — 204 с.

7. Гінгстон, Пітер. Найкраща книжка про збут і маркетинг / [Пер. з англ.: І.Смольянінов, О.Дєдик; Редкол.: О.Ісаєвич (голова) та ін.]. — Львів: Сейбр-Світло, 2001. — 206 с.

8. Гончарук В.А. Маркетинговое консультирование. – М.: Дело, 2012 – 345с.

9. Дайновський Ю. А. Оцінка потенціалу підприємства для обґрунтування стратегії його розвитку // Вісник. — Львів, 2011. — Вип.19: Сер.: Економічна. — 49с.

10. Доленко Л.Х. Теория стратегии предприятия. — Одесса: Астропринт, 2010. — 158 с.

11. Дудяк Р.П., Липчук В.В., Микитюк В.М., Мельник С.І. Маркетинг. Держ. агроекол. ун-т. — 2-е вид., випр. і допов.. — Житомир: Волинь, 2003. — 318 с.

12. Єранкін О. О. Маркетинг в Україні в умовах глобалізації: монографія / Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана». — К.: КНЕУ, 2013. — 419с.

13. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночных отношений. - Х.: ХАРГ, 2002. – 246 c.

14. Итоги семинара «От стратегии выживания к стратегии активного развития», http://www.usaid.gov

15. Кныш М.И. Конкурентные стратегии: Учебное пособие. – СПб, 2000. – 308с.

16. Коршунов В.И. Планирование маркетинговой деятельности предприятия. — Харьков: Основа, 2002. — 301 с.

17. Котлер Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии: Как создать, завоевать и удержать рынок / [Пер. с англ. В.А.Гольдича, А.И.Оганесовой; Науч. ред. и авт. вступ. ст. Б.А.Соловьев]. — М.: АСТ, 2001. — 271 с.

18. Криппендорф К. Стратегия для победы в эпоху конкуренции / [Пер. с англ. С.Жильцов; Гл. ред. Е.Строганова]. — СПб. и др.: Питер, 2011. — 256 с

19. Куденко H.В. Стратегічний маркетинг. — К., 2002. — 151с.

20. Лабурцева О. І. Маркетинг і розвиток підприємництва в легкій промисловості України: [монографія] / Київський національний ун-т технологій та дизайну. — К.: КНУТД, 2013. — 363с

21. Ламбен, Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер. с фр.. — Спб.: Наука, 2002. — 589с.

22. Лилик І. В. Маркетинг в українській економіці: монографія / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана». — К.: КНЕУ, 2013. — 237с.

23. Марушков Р.В. Оценка использования экономического потенциала предприятия (на примере печатной отрасли): Автореф. диссертации на соискание степени к.э.н. – М., 2013. – 23с

24. Мерзликина Г.С., Шаховская Л.С. Оценка экономической состоятельности предприятия: Монография / ВолгГТУ, Волгоград, 2012. – с.63.

25. Минервин И.Г. Глобальная стратегия создания торговых марок.// Маркетинг в России и за рубежом, 2010, № 1. – с.25.

26. Минцберг, Генри и др. Стратегический процесс. — СПб. и др.: Питер, 2001. – 684с.

27. Перерва П.Г., Тимофєєв В.М.,.Погорєлов М.І та ін. Економіка і маркетинг виробничо-підприємницької діяльності: Нац. техн. ун-т «Харк. політехн. ін-т». — Х., 2013. — 636 с.

28. Петровська С. В. Маркетингова конкурентна стратегія: сутність і підходи до класифікації // Проблеми транспорту. — К., 2011. — Вип.2. — 89с.

29. Печенкин А,. Фомин В. Об оценке конкурентоспособности товаров и товаропроизводителей // Маркетинг. - 2002. - №2. – 23с.

30. Портер М. Стратегія конкуренції: методика аналізу галузей і діяльності конкурентів - К., 2003. – 211 с.

31. Прайснер А. Сбалансированная система показателей в маркетинге и сбыте. М., Издательский дом Гребенникова, 2012.-.304с

32. Сандей Є. Оценка состояния маркетинга на промышленных предприятиях в условиях рыночной экономики, http://publish.cis2000.ru/news.shtml

33. Соловьев Б.А. Управление маркетингом. — М.: ИНФРА-М, 2001. — ХХІ, 307с.

34. Терминологический словарь маркетинга. / Багиев Г.Л., http://marketing.spb.ru/read/docum/a21.htm

35. Тєлєтов О.С. Маркетинг на промисловому підприємстві. — Суми: Собор, 2002. — 148с.

36. Агапцов С. А. Мотивация труда как фактор повышения эффективности производственно-хозяйственной деятельности предприятия / Агапцов С.А., Мордвинцев А.И., Фомин П.А., Шаховская Л.С. – М.: Высшая школа, 2009. – 344 с.

37. Бай С.І. Менеджмент організацій. – К.: КНТЕУ. – 2008. – 174 с.

38. Близнюк С. В. Маркетинг в Україні: проблеми становлення та розвитку. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2008. – 400 с.

39. Будько С. Маркетолог у комерційній структурі: проблеми підготовки професійної адаптації // Маркетинг в Україні. №4. – 2009. – С. 66-67.

40. Богомолова В.В. Маркетинговий аудит на підприємстві // Матеріали VІІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Соціально-економічний розвиток України. Європейській вибір». У 2 ч. / за заг. ред. А. А. Ткача. Мелітополь, 18 травня 2010 р. – Мелітополь: МІДМУ ГУ «ЗІДМУ», 2010. – Ч. 2. – С. 60-62.

41. Богомолова В. В. Організація управління маркетинговою діяльністю підприємства //Матеріали // Матеріали ХV Міжнародної наукової конференції молодих науковці «Наука і вища освіта». У 3 ч. / м. Запоріжжя, 17-18 травня 2010 р. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2010. – Ч. 2. – С. 54-55.

42. Дослідження кваліфікаційних вимог до маркетологів в Україні // Маркетинг в Україні. – 2010. – №2. – С. 24-29.

43. Длігач А. Інтеграційні стратегії у системі маркетингу//Маркетинг в Україні. – №3. – 2010. – С. 9-11.

44. Длігач А. Трициклічна модель маркетингової діяльності // Маркетинг в Україні. – №5. – 2009. – С. 46-49.

45. Житник О. Плюси і мінуси дослідницького ринку: результати «Marketvіew 2010: Ukraine» // Маркетинг в Україні. – №5. – 2009. – С. 12-16.

46. Завгородняя А. В., Ямпольская Д. О. Маркетинговое планирование. – СПб.: Питер, 2002. – 352 с.

47. Знис Б. М., Кокс К. Т., Классика маркетинга. – СПб.: Питер, 2001. – 752 с.

48. Іляшенко А. Х. Необхідність, передумови й умови використання блочно-модульних структур маркетингу // Держава та регіони. Серія: Економіка тапідприємництво. – 2008. – №8. – С. 103-106.

49. Іляшенко А. Х. Організаційні засади управління маркетинговою діяльністю підприємства//Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2009. – № 6. – С. 110-113.

50. Іляшенко А. Х. Теоретичні основи маркетингового менеджменту // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2009. – № 5. – С. 106-111.

51. Клімова І. Г. Розробка ефективної маркетингової стратегії підприємства та управління процесом її реалізації // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2009. – № 5. – С. 115-118.

52. Kopiнєв В. Л., д-р екон. наук, проф. Оцінювання та планування фінансової діяльності підприємства // Держава та регіони Серія: Економіка та підприємництво. – 2009. – № 4. – С. 142-146.

53. Ларіна Я. С., канд. екон. наук. Дослідження чинників макросередовища як передумова обґрунтування маркетингових стратегій підприємств АПК // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2010. – № 3. С. 164-166.

54. Макаренко Т. І. Моделювання та прогнозування у маркетингу. – К.: ЦУЛ, 2010. – 384с.

55. Макущенко Л. І. Статистичний моніторинг розвитку малого й середнього бізнесу в Україні // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2008. – № 6. – С. 161-163.

56. Мордвінцева Т. В. Необхідність і умови використання маркетингових структур // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2010. – № 2. – С. 184-187.

57. Олійник Т. О. Створення маркетингової діяльності на підприємстві та управління нею//Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2009. – № 6. – С. 207-211.

58. Пилипчик В. П. Контроль, оцінки та аналіз ефективності маркетингової діяльності // Маркетинг в Україні. – №1. – 2008. – С. 28-32.

59. Поволоцька О. Л. Управління конкурентними перевагами підприємства в сучасних умовах господарювання // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2009. – № 6. – С. 252-257.

60. Поклонский Е. Ф., д-р екон. наук, проф. Проблемы управления производством. Маркетинговый подход к организации управления предприятиями // Экономика и право 2008. – №1. – С. 44-48.

61. Пономарьова Ю., канд. екон. наук, Кіруца О. Категорійні засади формування асортиментної політики торговельного підприємства // Маркетинг и реклама. -1 (111). – 2009. – С. 30-37.

62. Радєва М. М. Оцінювання та відбір стратегічних альтернатив диверсифікаційного розвитку підприємства // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2009. – № 6. – С. 267-272.

63. Сергеев С. Формы применения маркетинга на современных предприятиях // Маркетинг и реклама. – №11(111). – 2009. – С. 17-25.

64. Скоробогатих І. Комплексна модель фахівця з маркетингу: десятилітній досвід досліджень PEA ім. Г. В. Плеханова // Маркетинг в Україні. – №4. – 2009. – С. 67-70.

65. Слабковский Ю. Развитие маркетинга и его роль в экономическом росте // Економіка України. – №5. – 2009. – С. 74-81.

66. Соловьев Б.А. Управление маркетингом: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 13. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 288 с.

67. Тарондо Ж. – К., Ксардель Д. Дистрибьюция / Пер с фр. под ред. В. И. Черенкова. – СПб.: ИД «Нева», 2009. – 128 с.

68. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии. Пер с анл. / Под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.

69. Третяк В. И. Научно-техническая информация в управленческой деятельности. – К.: Техника, 1990. – 113 с.

70. Шумейко А.К., Шумейко А. К. Маркетинг у малому бізнесі. – К.: ЦУЛ, 2009. – 71 с.

71. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Комерція і технологія торгівлі: Підручник для вузів Изд.3-е, перероб., Доп. - М: Маркетинг, 2008. – 243 с.

72. Козін С. В. Організаційна схема збутової мережі торговельного підприємства//Маркетинг в Україні. – №3. – 2003. – С. 184.

 

ВСТУП

Маркетингова діяльність підприємства – це творча управлінська діяльність, завдання якої полягає у розвитку ринку товарів, послуг і робочої сили шляхом оцінки потреб споживачів, а також у проведенні практичних заходів для задоволення цих потреб. За допомогою цієї діяльності координуються можливості виробництва і розподіл товарів та послуг, а також визначається, які кроки необхідно зробити, щоб продати товар або послугу кінцевому споживачу.

Суть і зміст маркетингової діяльності відображають об’єктивні умови розвитку ринку, який певною мірою втрачає хаотичність і підпадає під регулюючий вплив наперед установлених господарських зв’язків, де особлива роль відводиться споживачу. Останній висуває свої вимоги до продукту, його техніко-економічних характеристик, кількості, термів поставки (насамперед машин і обладнання) і тим самим створює передумови для розподілу ринку між виробниками. Зростає значення конкуренції, боротьби за споживача. Це змушує виробників ретельно і глибоко вивчати конкретних потенційних споживачів і запити ринку, який висуває високі вимоги до якості і конкурентоспроможності продукції.

Здійснення маркетингової діяльності – об’єктивна необхідність орієнтації науково-технічної, виробничої і збутової діяльності фірми (підприємства) щодо обліку ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Тут відображається і постійно посилюється тенденція до планомірної організації виробництва з метою підвищення ефективності функціонування фірми в цілому та її господарських підрозділів [1, с.369].

Маркетингова діяльність фірми спрямована на те, щоб достатньо обґрунтовано, спираючись на запити ринку, встановлювати конкретні поточні та очним чином довготривалі (стратегічні) цілі, шляхи їх досягнення та реальні джерела ресурсів господарської діяльності; визначати асортимент і якість продукції, її пріоритети, оптимальну структуру виробництва і бажаний прибуток. Іншими словами, виробник повинен випускати таку продукцію, яка знайде збут і принесе прибуток. А для цього потрібно вивчати суспільні та індивідуальні потреби, запити ринку як умову і передумову виробництва. Тому дедалі більше поглиблюється розуміння того, що виробництво починається не з обміну, а зі споживання. Ця концепція знайшла своє втілення в маркетингу.

Об'єктом нашого дослідження є процес організації маркетингу на підприємстві ТОВ «Український центр радіаційної безпеки».

Предметом роботи є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів організації маркетингу на підприємстві.

Метою роботи є теоретико-методологічне та практичне обґрунтування наукових засад організації маркетингу на підприємстві.

Для виконання поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Розглянути організаційну характеристику маркетингу, її суть та функції;

2. Розглянути концепції та види маркетингу;

3. Дослідити організацію маркетингового управління діяльністю підприємства у сучасних умовах;

4. Дати організаційно-економічну характеристику підприємству;

5. Проаналізувати маркетингові стратегії та збутову політику підприємства;

6. Оцінити перспективи розвитку маркетингу на підприємстві.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ»