Результати розрахунків за допомогою методу дисконтованих грошових потоків для власного капіталу (формули (10.2), (10.3), (10.5)) наведені в таблиці 10.4.

 

Таблиця 10.4 – Розрахунок вартості підприємства через грошовий потік для власного капіталу (тис. грн.)

 

Показник	Періоди (і)	Продовжена вартість
(П – ПЗ) × (1 – ПП)	722,5	722,5	722,5	722,5	722,5	721,5
ГПі	721,5	721,5	721,5	721,5	721,5
(дисконт­ний множник)	0,8000	0,6400	0,5120	0,4096	0,3277	0,3277
ДГПі
Остаточна вартість підприємства (ВП)	2890,1

 

 

Ставка дисконту в даному випадку дорівнює вартості власного капіталу підприємства, тобто 25 %.

Використання методу прямої капіталізації забезпечує той же результат. Грошовий потік, що приймається в розрахунок, дорівнює сумі чистого прибутку після відрахування процентів за зобов’язаннями та податку на прибуток:

 

ЧП = (1000 – 36,7) × (1 – 0,25) = 722,5 (тис. грн.).

 

Вартість підприємства складає:

 

ВП = = 2890 (тис. грн)

 

Таким чином, якщо темп зростання доходів дорівнює нулю, а співвідношення між складовими капіталу підприємства зберігається постійним протягом усього прогнозного періоду, то результати оцінки, виконаної за допомогою різних методів, заснованих на прогнозах доходів, збігаються.

Вартісна оцінка за допомогою методів, заснованих на аналізі надприбутку, базується на використанні не традиційного грошового потоку, а моделі економічної доданої вартості, величина якої надає уявлення про результати діяльності підприємства в будь-якому окремо взятому році, і бухгалтерської вартості всіх активів або власного капіталу [35, 102, 104].

Дана група включає два основних методи:

– метод економічної доданої вартості (EVA);

– метод Едвардса-Белла-Ольсона (EBO).

Метод економічної доданої вартості (EVA – Economic Value Added)розроблений С.Стюартом на початку 1990-х років і зареєстрований компанією Stern Stewart & Co, хоча основні положення концепції економічної доданої вартості були закладені ще в дослідженнях Альфреда Маршалла, який ще в 1890 р. написав: «Те, що залишається від його (власника або керуючого) прибутків після відрахування процента на капітал за діючою ставкою, можна назвати його підприємницьким або управлінським прибутком» [49]. Це означає, що при визначенні вартості, яка створюється підприємством в будь-який період часу (тобто її економічного прибутку або економічної доданої вартості), потрібно враховувати не тільки витрати, які фіксуються на бухгалтерських рахунках, але також і альтернативні витрати залучення капіталу, інвестованого в бізнес.

Економічна додана вартість підприємства визначається за формулою [27, 35, 38, 66, 73, 75, 102. 104]:

 

ЕДВ = (РА - СВК) × К, (10.8)

або

ЕДВ = П×(1 – ПП) – СВК×К, (10.9)

 

де ЕДВ – економічна додана вартість (EVA);

РА – рентабельність активів (усього капіталу);

К – інвестований капітал (вартість активів підприємства).

Позитивне значення економічної доданої вартості свідчить про те, що підприємство збільшило свою вартість для власників у звітному періоді. І, навпроти, негативна величина економічної доданої вартості означає, що за звітний період підприємство не змогло покрити своїх витрат, і тим самим, зменшило свою вартість для власників.

Для розрахунку вартості підприємства методом економічної доданої вартості необхідно визначити поточну вартість потоків доданої вартості за кожний прогнозний період, а також врахувати вже здійснені вкладення капіталу:

 

. (10.10)

 

Здійснення розрахунків за даним методом також, як і під час оцінки підприємства методами дисконтування грошових потоків, вимагає значного коректування фінансової звітності для нівелювання її загальної спрямованості на інтереси кредитора. Наприклад, найбільш істотними коректуваннями величин прибутку та капіталу є поправки на розмір нематеріальних активів (пов'язаних із науково-дослідними розробками, що забезпечують одержання вигод у майбутньому) за винятком накопиченої амортизації, вартість яких повинна капіталізуватися, а не списуватися у витрати; відкладені податки; різні резерви (різниця в оцінці запасів за допомогою різних методів, резерв за сумнівною дебіторською заборгованістю) й ін.

Для розрахунку поточної вартості щорічних потоків економічної доданої вартості можна використовувати такий алгоритм. Передбачається, що життя підприємства необмежене, й активи також генеруватимуть доходи протягом необмеженого періоду. При цьому активи характеризуються певною рентабельністю. За таких умов, вкладення кожного року генеруватимуть доход відповідно зі своєю рентабельністю протягом необмеженого періоду. Отже, розрахунок може здійснюватися за методом капіталізації доходів, які надходять від будь-яких капітальних вкладень в активи в прогнозному періоді, з наступним їх дисконтуванням до поточного періоду [38].

Розглянемо практичне застосування даного методу, доповнивши вихідну інформацію попереднього приклада такими даними (табл. 10.5):

Таблиця 10.5 – Інформація про діяльність об'єкта оцінки за останній звітний період.

 

Найменування показника	Одиниці виміру	Позначення показника	Значення
Балансова вартість зобов'язань	тис. грн.	З
Балансова вартість власного капіталу	тис. грн.	ВК
Власний оборотний капітал	тис. грн.	ВОК
Виручка звітного періоду	тис. грн.	В
Проектована зміна власного оборотного капіталу в 1-й прогнозний рік	тис. грн.	DВОК
Приріст інвестицій (за винятком амортизації) у 1-му прогнозному періоді	тис. грн.	D(И – А)
Прогнозований темп зростання доходів	%	q	17,88
Рентабельність активів у постпрогнозному періоді	%	РА	22,56
Інвестований капітал постпрогнозного періоду	тис. грн.

 

 

Необхідно оцінити вартість підприємства методом економічної доданої вартості, використовуючи інформацію таблиць 10.2 та 10.5.

Рішення. Рентабельність активів, необхідна для розрахунків економічної доданої вартості, в даному випадку визначається як відношення чистого прибутку підприємства за винятком податків, але до виплати процентів, до величини інвестованого капіталу, тобто:

 

РА = 25 (%).

 

Середньозважена вартість капіталу, виходячи з розрахунків попереднього приклада, дорівнює ставці дисконту та складає 20,75 %.

Потік доданої вартості підприємства першого року формуватиметься початковим інвестованим капіталом у розмірі 3000 тис. грн (600 + 2400). Потік другого року формується грошовими вкладеннями (проектованою зміною власного оборотного капіталу й інвестицій) і складає 633 тис. грн. (472 + 161). Подальший приріст інвестованого капіталу визначається на основі прогнозованих темпів зростання доходів підприємства в 17,88 %.

Розрахунок майбутньої вартості економічної доданої вартості здійснюємо за формулою (10.8).

Розрахунок поточної вартості щорічних потоків економічної доданої вартості виконуємо в два етапи: спочатку доходи, що генеруються капітальними вкладеннями в активи в прогнозному періоді, капіталізуємо, а потім отримані величини дисконтуємо до поточного періоду. Причому, додана вартість першого року не дисконтується, тому що пов'язана з інвестиціями, які забезпечують даний грошовий потік і здійснені на початку року.

Розрахунок вартості підприємства з використанням концепції економічної доданої вартості наведений у таблиці 10.6.

 

Таблиця 10.6 – Розрахунок вартості підприємства з використанням концепції економічної доданої вартості (тис. грн.)

 

Показник	Періоди	Продов-жена вартість
РА, %							22,56
СВК, %	20,75	20,75	20,75	20,75	20,75	20,75	20,75
К					1 036	1 221
ЕДВ	127,5	26,9	31,7	37,4	44,0	51,9	8,8
Капіталізована ЕДВ	614,5	129,7	152,8	180,0	212,2	250,1	42,3
	1,000	1,000	0,828	0,686	0,568	0,470	0,389
Поточна вартість ЕДВ	614,5	129,7	126,5	123,5	120,5	117,5	16,5
Вартість підприємства (з урахуванням інвестованого власного капіталу)	3648,7

 

 

Результати розрахунків економічної доданої вартості можна інтерпретувати так: за перший прогнозний рік підприємство створило економічну додану вартість у розмірі 26,9 тис. грн, тобто отримало на 26,9 тис. грн. прибутку більше за величину, яку вимагають інвестори, виходячи з віддачі, що здатні забезпечити альтернативні інвестиції; за другий рік – «надприбуток» дорівнює 31,7 тис. грн. і т.д.

Значення величини вартості, отриманої за допомогою методів дисконтування грошових потоків і методу економічної доданої вартості в розглянутому прикладі відрізняються в зв'язку з тим, що перші розрахунки виконувалися на основі нульового темпу зростання прогнозованих доходів, а у другому випадку передбачено їх зростання.

Метод Едвардса-Белла-Ольсона (EBO –Edwards-Bell-Ohlson valuation model) заснований на побудові грошових потоків для власного капіталу підприємства з урахуванням його рентабельності та вартості.

Початок даної теорії поклали Едвардс і Белл у своїй роботі «The Theory and Measurement of Business Income» (1961 рік), подальший розвиток вона одержала в спільних дослідженнях з Ольсоном. Як результат, на початку 90-х років ХХ віку модель отримала назву модель Едвардса-Белла-Ольсона (Edwards-Bell-Ohlson) або ЕВО і вважається одною з перспективних сучасних розробок в теорії оцінки вартості підприємств.

Суть її, як і у випадку концепції економічної доданої вартості, полягає в тім, що вартість підприємства визначається наявними активами та «наддоходами». Формально величина вартості дорівнює сумі балансової вартості власного капіталу та дисконтованої вартості «надприбутку» на власний капітал (прибутку, який отримується завдяки перевищенню прибутковості підприємства над рівнем середньогалузевої прибутковості).

Для прогнозування суми очікуваного «надприбутку» Ольсоном запропонований принцип лінійної інформаційної динаміки, відповідно до якого на вільному ринку «надприбутки», що генеруються активами підприємства, не можуть залишатися як завгодно довго. Протягом часу «надприбутки» повинні зменшитися, а підприємство за рівнем прибутковості вирівнюється з іншими аналогічними об'єктами. Динаміка вирівнювання зберігається однаковою для значної кількості різних підприємств, що уможливлює визначення коефіцієнтів авторегресії на основі статистичних даних [38, 104].

Варіантом моделі ЕВО є її модифікація, що враховує ефект від реінвестування і фактично збігається з молеллю економічної доданої вартості для власного капіталу підприємства.