Лінзи трансформації конфліктів

 

У повсякденному житті ми часто переживаємо конфлікти як порушення природного перебігу наших відносин. Ми помічаємо або відчуваємо, що щось пішло не так. Раптово ми починаємо більше уваги приділяти тому, що до цього сприймали як належне. Наші взаємини ускладнюються, вони більше не такі легкі й рівні, як раніше.

Ми більше не сприймаємо все так, як воно є. Замість цього ми витрачаємо час і сили на пошуки прихованого змісту. Тепер наше спілкування утруднене і вимагає більше свідомих зусиль. Нам все важче почути, що говорять інші — якщо вони звичайно не погоджуються з нами. Ми вже не можемо з легкістю уявити собі, на що здатен наш опонент.

Змінюється сама наша фізіологія в міру того, як наші почуття від неспокою та тривоги переростають часом у відвертий біль. Все частіше ми починаємо відчувати зростаюче почуття напруженого очікування чогось недоброго, яке змінюється все більш глибоким розчаруванням, особливо якщо конфлікт загострюється і кінця проблемам не видно.

Якщо хто-небудь незалучений до ситуації запитає, через що весь цей сир-бор, ми можемо викласти йому своєрідну конфліктну «топографію» — мапу рельєфу з піками і долинами нашого конфлікту. Піки — це те, що ми сприймаємо як серйозні проблеми, які виникли в ході конфлікту, часто з упором на самий останній, на який ми зараз піднімаємося. Найчастіше ми ототожнюємо з цією горою, на яку намагаємося піднятися, основні протиріччя конфлікту, тобто його предмет. Долини ж — це наші невдачі, невміння узгоджувати та знаходити адекватні рішення. І весь гірський масив — загальна картина наших взаємин — постає перед нами туманним і далеким, так само як нам буває важко охопити поглядом весь гірський ланцюг, коли ми піднімаємося на одну, не найвищу її вершину.

Ця уявна топографічна мапа ілюструє нашу схильність розглядати конфлікти, зосередивши увагу на нагальних «поточних» проблемах. Ми витрачаємо багато сил та енергії на те, щоб позбутися страхів і страждань, вирішивши поточні проблеми, і не бачимо більш повну мапу самого конфлікту. Ми також схильні розглядати конфлікт як низку проблем і невдач — вершин і низин — без реального усвідомлення його першопричин і рушійних сил.

Мета цієї книжки — поставити питання про те, яким чином трансформаційний підхід впливає на ці тенденції і наскільки він відрізняється від розв’язання або врегулювання конфліктів. Чого домагається трансформація конфліктів і що вона розуміє під основою для розробки механізму реагування на конфлікт?

В якості першого кроку давайте поміркуємо, чим відрізняється дієслово «дивитися» від дієслова «бачити». Дивитися означає привернути або звернути увагу на що-небудь. У повсякденному спілкуванні ми часто говоримо: «погляньте-но» або «подивіться на це». Інакше кажучи, для того, щоб краще що-небудь розглянути та дізнатися, потрібні лінзи. Вони допомагають нам чіткіше бачити. Побачити означає вивчити та зрозуміти. Ми запитуємо співрозмовника: «розумієте, що я маю на увазі?» Зрозуміти — значить надати чомусь сенс. А надати сенс — значить розглянути щось чіткіше.

 

Трансформація конфліктів — це вміння дивитися і бачити.

 

Трансформація конфліктів — це більше, ніж просто набір спеціальних методів; це вміння дивитися і бачити. Для того, щоб краще дивитися та бачити, потрібні особливі лінзи. Тому для трансформації конфліктів потрібен набір лінз, за допомогою яких ми можемо уважніше розглянути соціальний конфлікт.

Можемо уявити собі ці лінзи у вигляді спеціальних окулярів. Вперше в своєму житті я надягаю окуляри з прогресивними, мультифокальними лінзами, які поєднують в собі три зони зору. Кожна з них виконує свою функцію. Одна лінза, або радше її верхня зона, забезпечує зір на далеких відстанях. Друга, або проміжна зона, коригує зір на проміжних відстанях, наприклад, зображення на екрані комп’ютера. І, нарешті, остання, або зона ближнього зору, допомагає мені читати книги або протягувати нитку у вушко голки. Ця метафора з лінзами дозволяє зробити ряд висновків щодо трансформаційного підходу до розуміння конфліктів.

Погодьтеся, що дивитися вдалину за допомогою нижньої зони лінзи для читання просто марно. Кожна лінза або її окрема зона виконують свою функцію, а саме дають можливість розглянути якийсь один аспект реальності. При цьому інші аспекти, що не потрапили в фокус, залишаються розмитими та неясними. Якщо подивитися на предметне скло з бактеріями в мікроскоп, то це прямо кидається в очі: один зріз реальності видно чітко, а інші розмиті. Зрізи реальності, які знаходяться не в фокусі, нікуди не поділися, але їх погано видно. Те ж саме відбувається і з лінзами, через які ми дивимося на конфлікт: одні аспекти реальності видно чітко, а інші залишаються розмитими. Не можна очікувати, що одна лінза дасть нам більше того, на що вона розрахована, як не можна вважати, що те, на чому вона фокусує нашу увагу, і є повною картиною.

Оскільки жодна з лінз не в змозі зібрати все в один фокус, нам знадобиться кілька лінз, щоб роздивитися різні аспекти складної реальності. Це нагадує старе прислів’я: «якщо у вас є молоток, то все навколо здається цвяхами». Не можна розраховувати, що одна лінза зможе дати ясну та повну картину всіх аспектів і наслідків конфлікту.

Мої три лінзи вставлені в одну оправу. Всі вони різні, але обов’язково мають бути пов’язані одна з одною, якщо ми хочемо зібрати різні аспекти того, що відбувається в єдине ціле. Мені потрібна кожна з них, щоб розрізнити окремі шматочки реальності, і все разом, щоб побачити ціле. Ось чому завжди корисно мати під рукою лінзи, які допомагають розглянути окремі обставини конфліктів, але в той же час дають можливість уявити собі повну картину.

Повна картина чимось схожа на мапу: вона допомагає нам побачити безліч об’єктів, розташованих в різних місцях, і розібратися в їх взаємозв’язку. У цій книжці я пропоную скористатися трьома лінзами, які допомагають відобразити мапу всього цього. По-перше, нам потрібна лінза, щоб уважно роздивитися поточну ситуацію. По-друге, нам потрібна лінза, щоб розгледіти за поточними проблемами більш глибокі тенденції у взаєминах, в тому числі й контекст, на тлі якого проявляється конфлікт. По-третє, нам потрібна концептуальна основа, яка з’єднає ці ракурси та дозволить зв’язати поточні проблеми з більш глибокими стосунковими моделями. Така основа може дати загальне розуміння конфлікту та водночас створити майданчик для осмислення як поточних проблем, так і необхідних змін на рівні більш глибоких стосункових моделей.

 

Лінзи трансформації конфліктів показують   поточну ситуацію тенденції та контекст, що її визначають концептуальну основу

 

Наведу один приклад. У нас в родині часом точаться гарячі суперечки навколо розподілу домашніх обов’язків, наприклад, кому мити посуд. Буває, справа навіть доходить до справжніх баталій, які трапляються через, здавалося б, прозаїчні дрібниці. Конфлікт завжди відбувається із-за чогось конкретного — тієї ж гори немитих тарілок. Проте загострення пристрастей є свідоцтвом того, що мова йде про щось більш важливе. На кону в цій суперечці насправді поставлено набагато більше, ніж те, кому мити посуд. Ми обговорюємо сам характер і якість наших взаємин, наші очікування один від одного, те, як ми розуміємо один одного окремо і як сім’ю, що ми розуміємо під власною гідністю та турботою один про одного, під авторитетом і тим, як слід приймати рішення в наших взаєминах. Так, все це маємо в одній гірці брудних тарілок.

Всі ці проблеми опосередковано звучать у питанях, які ми ставимо: «хто сьогодні миє посуд? Хто мив його в минулому? Хто буде мити його в майбутньому?» Адже це не просто питання брудного посуду. Немиті тарілки викликають суперечки та чвари, тому що свідчать про те, що в наших взаєминах не все гаразд — якщо, звичайно, ми здатні розгледіти за тарілками негативні тенденції, що лежать в основі цих суперечок.

Ми могли б просто вирішити питання про те, кому мити тарілки сьогодні. Якщо відповідь буде знайдено, то проблема вирішена. І в багатьох випадках, з огляду на брак часу або небажання розібратися глибше, ми робимо саме це — знаходимо швидке розв’язання проблеми. Однак таке швидке рішення не зачіпає глибинний сенс в наших сімейних відносинах. І якщо цей глибший рівень залишити без уваги, він неодмінно дасть про себе знати в черговий сценці або епізоді з немитим посудом, купою білизни або черевиками, які валяються посеред передпокою.

Лінзи трансформації конфліктів ніби запрошують нас не обмежуватися брудними тарілками, а визирнути за межі кухні та побачити контекст взаємин, пов’язаний із суперечкою, а потім знову повернутися до гори немитих тарілок. Не задовольняючись швидким рішенням, яке може допомогти у вирішенні безпосередньої та нагальної проблеми, трансформація спрямована на створення концептуальної основи з метою усунення предмета конфлікту, його контексту і виправлення структури взаємин. Трансформація як підхід прагне до розробки процесів конструктивних змін в ході конфлікту. Ці процеси дають можливість глибше розібратися в закономірностях і структурах взаємин,

 

Концептуальна основа розглядає предмет контекст структуру відносин

 

пропонуючи при цьому конкретні шляхи вирішення поточних проблем. Ви скажете, несерйозний приклад? Так, якщо все, що ви бачите — це тарілки. І ні, якщо тарілки — це свого роду вікно, через яке ми можемо побачити наше життя в його розвитку і краще зрозуміти наші взаємини

Як даються нам ці лінзи? Спочатку давайте більш чітко сформулюємо, що ми розуміємо під терміном «трансформація конфліктів». Потім розглянемо, як цей підхід розуміє конфлікти та зміни. А потім повернемося до більш практичної задачі розробки та застосування концепції трансформації в соціальних конфліктах.