Тема: трудовий договір. Прийняття на роботу. Укладання трудового договору

ТЕМА: ТРУДОВИЙ ДОГОВІР. ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ. УКЛАДАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Мета: визначити і пояснити зміст поняття трудового договору, його форма та строки, порядок працевлаштування і прийому на роботу, порядок зміни умов трудового договору; охарактеризувати підстави припинення трудового договору; визначити особливості контракту як особливої форми трудового договору; розвивати уміння застосовувати на практиці здобуті знання; складати за зразком заяву про прийом на роботу, заяву про звільнення з роботи за власним бажанням; виховувати розуміння необхідності сумлінного ставлення до своїх обов'язків, формувати правову культуру у сфері трудових відносин.

 

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1. Поняття, значення і сторони трудового договору. Зміст трудового договору. Форма та строки трудових договорів.

2. Правове регулювання зайнятості населення. Загальний порядок укладання трудового договору. Документи, які необхідні при прийнятті на роботу. Випробування при прийомі на роботу. Порядок ведення трудових книжок.

3. Тимчасова і сезонна робота. Сумісництво. Правове становище осіб, що закінчили професійні, професійно-технічні та вищі навчальні заклади. Контракт як особлива форма трудового договору.

4. Поняття і види переведення на іншу роботу.

5. Підстави припинення трудового договору.

6. Праця жінок.

 

Список використаної літератури

 

Нормативні джерела:

1. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року.

2. Закон України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року.

 

Основна:

1. Правознавство: Підручник/ А.І. Берлач, С.С. Бичкова, Д.О. Карпенко, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, В.І. Осадчий. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – с. 324-333.

2. Погорілко В.Ф., Шпиталенко Г.А. Правознавство: Підручник. – К.: Каравела, 2013. – с. 382-391.

3. Основи правознавства України: Навчальний посібник/ Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф. – Х.: Одіссей, 2013. – с. 265-271.

4. Ратушняк С.П. Правознавство: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – с. 519-531.

5. Молдован В.В., Чулінда Л.І. Правознавство. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – с. 142-145.

6. Пилипенко П.Д., Хома Н.М., Кельман М.С. та ін. Основи правознавства: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – с. 245-256.

7. Основи правознавства/ Раденко Т.В., Раденко В.Б., Кравчина І.Б., Лихачов Р.Б. – Х.: ФОП Співак В.Л., 2013. – с. 492-502.

8. Осауленко О.І. Основи правознавства: Навчальний посібник для абітурієнтів. – К.: КНТ. 2008. – с. 261, 263-264.

9. Правознавство: Підручник/ за ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – с.338-348.

 

Додаткова:

1. Основи права України/ за ред. В.Л. Ортинського. – Львів: Оріяна-Нова, 2005. – с. 133-150.

2. Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Правознавство: Навчальний посібник для студентів денної та заочної форми навчання всіх спеціальностей. – Житомир: ЖДТУ, 2003. – с. 110-120.

3. Трудове право: Навчальний посібник/ За ред. П.Д.Пилипенка. – К.: Істина.- 2005. – с. 38-53, 55-57, 59-100.

 

Електронні джерела:

1. Кунченко-Харченко В.І. Правознавство, 2011. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/pravo.

2. Жернаков В.В. Трудове право. Підручник, 2012. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/pravo.

 

Поняття, значення і сторони трудового договору.

Зміст трудового договору. Форма та строки трудових договорів.

 

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір — це угода між працівником і влас­ником підприємства, установи, організації, уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник, уповноваже­ний ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, не­обхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

 

Сторони трудового договору

1. Найманий працівник — це фізична особа, що працює за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації, їх об’єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.

2. Роботодавець — це власник підприємства, установи або орга­нізації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, які від­повідно до законодавства використовують найману працю.

 

 

 

Зміст трудового договору

Зміст трудового договору — це сукупність умов, що визначають взаємні права та обов’язки сторін.

 

За трудовим правом умови трудового договору, що становлять його зміст, прийнято поділяти на види:

1) Умови, які встановлено законодавством. Це, як правило, гарантії, які передбачають мінімальний розмір за­робітної плати, мінімальну тривалість відпустки тощо, їх ще називають нормативними умовами.

2) Умови, які встановлено угодою сторін. Основну частину трудового договору складають договірні (погоджувальні) умови. Умови трудового договору не повинні погіршувати становище праців­ника порівняно з тими, що вже встановлені чинним законо­давством (ст. 9 КЗпП України).

а) обов'язкові (необхідні) — це такі умови, які по­винні бути обов’язково відображені у трудовому договорі. Без них трудовий договір не можна укласти взагалі.

До них належать:

¨ Місце роботи

¨ Трудова функція працівника - це вид роботи або посада, виконання чи заміщення яких можливе з огляду на професію, спеціальність, кваліфікацію працівника.

¨ Розмір оплати праці

¨ Час початку дії трудового договору та час початку роботи

б) факультативні (додаткові) — можуть і не включатися до змісту трудового договору, тобто його можна укласти і за відсутності таких умов.

Додатковими умовами є усі інші умови трудового договору, зокрема ті, що:

¨ стосуються умов праці;

¨ випробування;

¨ застережень щодо нерозголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації;

¨ професійної підготовки;

¨ перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника;

¨ обов’язки роботодавця щодо поліпшення умов праці, виробничого побуту, умов відпочинку;

¨ надання працівникові соціально-культурних, соціально-побутових благ.

 

Форма трудових договорів

 

Форма укладання трудового договору може бути як усною, так і письмовою.

 

Стаття 24 КЗпП України подає перелік випадків, коли додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географічними і геологічними умо­вами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудо­вого договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

 

Строки трудових договорів

 

Найбільш традиційним вважається поділ трудових догово­рів за термінами їх дії.

Згідно зі ст. 23 КЗпП України розріз­няють такі їх види:

1) безстрокові, тобто укладені на невизначений строк;

2) строкові, укладені на строк, визначений угодою сторін;

3) такі, що укладаються на час виконання певної роботи (заготівля насіння, робота в овочівництві, садівництві, робота на підприємствах цукрової галузі, робота в санаторно-курортних закладах тощо).

 

Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

 

Правове регулювання зайнятості населення. Загальний порядок укладання трудового договору. Документи, які необхідні при прийнятті на роботу. Випробування при прийомі на роботу. Порядок ведення трудових книжок.

 

Правове регулювання зайнятості населення здійснює Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року.

 

Зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

 

Кожен має право на вільно обрану зайнятість.

 

Для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України утворена Державна служба зайнятості.

 

Праця жінок.

 

Норми, що регулюють охорону праці жінок, можна розподілити на 2 групи:

Ø ті, що регулюють працю всіх працюючих жінок;

Ø ті, що регулюють праці жінок у зв’язку з їх материнством.

 

Особливістю правого регулювання праці усіх працюючих жінок є:

1. заборона застосування праці жінок на певних роботах.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 р. №256 затверджено Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороня­ється застосування праці жінок.

Не дозволяється застосовувати працю жінок на підземних роботах, крім деяких з них, що пов’язані з виконанням нефізичних робіт, робіт із санітарного та побутового обслуговування;

2. обмеження використання праці жінок на нічних роботах.

Стаття 175 КЗпП України забороняє залучення жінок до роботи у нічний час. Водночас встановлені винятки, що допускають застосування праці жінок у тих галузях економіки, де це викли­кано особливою необхідністю, і дозволяється як тимчасовий захід. Перелік цих галузей, видів робіт із зазначенням максималь­них термінів застосування праці жінок у нічний час затверд­жується Кабінетом Міністром України. Положення законодав­ства щодо обмеження застосування праці жінок у нічний час не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї;

3. встановлення граничної ваги перенесення жінками вантажів.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 р. № 241 затверджені Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками. Забороняється залучати жінок до робіт, які пов'язані з постійним, протягом робочого дня (зміни) переміщенням вантажів масою понад 7 кг. Дозволяється виконання робіт із підіймання, переміщення вантажів, які перевищують 7 кг, але не більше 10 кг при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину). Причому, в обох випадках сумарна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати з робочої поверхні - 350 кг, з підлоги - 175 кг. (Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, стола, станка тощо). У масу переміщуваного вантажу включається маса тари і упаковки.

 

Трудовим законодавством встановленні особливості праці жінок у зв’язку з материнством. Вони встановлені для вагітних жінок і жінок, що мають малолітніх дітей, жінок, що всиновили дітей. Зокрема, встановлені:

1. Гарантії при прийманні на роботу і заборона звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей.

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм зарплату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3-х років, а одиноким матерям — за наявністю дитини віком до 14 років або дитини-інваліда. В разі відмови в прийнятті на роботу зазначених жінок роботодавець зобов'язаний повідомити їм причину відмови у письмовій формі.

Відповідні гарантії щодо припинення трудового договору стосуються лише двох категорій працюючих жінок - це вагітні жінки, жінки, які мають дітей до трьох років, одиноких матерів, при наявності дитини віком до 14-ти років або дитини-інваліда. Такі жінки не підлягають звільненню з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу, крім двох випадків: повної ліквідації підприємства, установи, організації та після закінчення строкового трудового договору. Проте і в цих випадках звільнення цих жінок допускається з обов'язковим їх працевлаштуванням, а на період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата протягом трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору.

2. Право вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, на переведення на легшу роботу.

Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

Переведенню на іншу роботу підлягають і жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною трьох років, якщо ж заробітна плата зростає за час переведення, то така жінка має право на одержання такого більш високого заробітку (ст. 178 КЗпП України).

3. Пільги і компенсації у сфері робочого часу і часу відпо­чинку, а саме:

¨ заборона залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направляти їх у відрядження;

¨ заборона залучати жінок, що мають дітей, віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт

¨ направлення таких жінок у відрядження можливе лише з їх згоди;

¨ за бажанням жінки (інших осіб, які знаходяться у відпустці для догляду за дити­ною) у період перебування її у відпустці для догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

¨ першочергове право жінок на надомну роботу;

¨ жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються додаткові перерви для годування дитини не рідше, ніж через 3 години тривалістю не менше 30 хвилин кожна, а при наявності двох і більше немовлят — не менше години. Ці перерви включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком;

¨ право на соціальні відпустки у зв’язку з материнством (відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після (у разі ненормальних пологів або народження 2 чи більше дітей) — 70 календарних днів);

¨ відпустку для догляду за дитиною до досяг­нення нею 3-річного віку. У разі, коли дитина потребує домашнього догляду, жінці надається відпустка без збереження зарплати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше, як до досягнення дитиною 6-річного віку;

¨ право на додаткову відпустку працівникам, які мають 2 і більше дітей, віком до 15 років, матері, яка виховує дитину інваліда, та одинокій матері тривалістю 10 календарних днів;

¨ право жінок на відпустки без збереження заробітної плати (матері, що мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину- інваліда — тривалістю до 14 календарних днів щорічно; для догляду за хворою дити­ною — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів);

¨ пільговий порядок одержання щорічних відпусток — право на одержання відпустки повної тривалості у перший рік роботи до настання 6-місячного терміну безперервної роботи, право на одержання щорічних відпусток за другий і наступні роки роботи в зручний для них час, право на перенесення щорічної відпустки у випадку настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами.

Роботодавці за власний кошт можуть запроваджувати для жінок роботу на умовах скороченого робочого часу, встанов­лювати інші пільги та гарантії.

 

Всі гарантії і пільги, передбачені для жінок, що поєднують роботу з материнством, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері, а також на опікунів і піклувальників (ст. 186-1 КЗпП України).

 

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення поняттю трудовий договір та назвіть його сторін.

2. Які умови складають зміст трудового договору?

3. В яких формах укладається трудовий договір? Вкажіть випадки, коли додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим.

4. Класифікуйте трудові договори за термінами дії та дайте їм характеристику.

5. Визначте порядок укладання трудового договору.

6. Які документи потрібно подати при прийнятті на роботу?

7. Що таке випробувальний термін? Який порядок його встановлення?

8. Який порядок ведення трудових книжок?

9. Які особливості укладення трудового договору з сезонними та тимчасовими працівниками?

10. Порівняйте сумісництво і суміщення.

11. Визначте особливості укладання трудового договору з молодими спеціалістами.

12. Охарактеризуйте контракт як особливу форму трудового договору.

13. Дайте визначення поняттю переведення на іншу роботу та назвіть його види.

14. Порівняйте категорії «припинення трудового договору», «розірвання трудового договору» та «звільнення».

15. Назвіть підстави припинення трудового договору.

16. Який порядок розірвання трудового договору за ініціативою працівника?

17. Охарактеризуйте підстави розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб).

18. Охарактеризуйте підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця.

19. Охарактеризуйте обмеження та заборони щодо праці жінок у трудовому законодавстві України.

20. Які пільги за трудовим законодавством мають жінки у зв’язку із материнством?

 

 

ТЕМА: ТРУДОВИЙ ДОГОВІР. ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ. УКЛАДАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Мета: визначити і пояснити зміст поняття трудового договору, його форма та строки, порядок працевлаштування і прийому на роботу, порядок зміни умов трудового договору; охарактеризувати підстави припинення трудового договору; визначити особливості контракту як особливої форми трудового договору; розвивати уміння застосовувати на практиці здобуті знання; складати за зразком заяву про прийом на роботу, заяву про звільнення з роботи за власним бажанням; виховувати розуміння необхідності сумлінного ставлення до своїх обов'язків, формувати правову культуру у сфері трудових відносин.

 

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1. Поняття, значення і сторони трудового договору. Зміст трудового договору. Форма та строки трудових договорів.

2. Правове регулювання зайнятості населення. Загальний порядок укладання трудового договору. Документи, які необхідні при прийнятті на роботу. Випробування при прийомі на роботу. Порядок ведення трудових книжок.

3. Тимчасова і сезонна робота. Сумісництво. Правове становище осіб, що закінчили професійні, професійно-технічні та вищі навчальні заклади. Контракт як особлива форма трудового договору.

4. Поняття і види переведення на іншу роботу.

5. Підстави припинення трудового договору.

6. Праця жінок.