Типові сліди злочинів проти статевої свободи та недоторканності особи

Взагалі, слідову картину, що утворилася як наслідок вчинення злочину, утворюють такі складові, як типові ситуації вчинення злочину (час, місце, умови) і типові матеріальні сліди. Умови, час і місце вчинення злочину стають відомими тільки після «прочитання» слідової картини, тобто збирання первинної інформації. Саме сліди несуть інформацію про місце, час та інші обставини події злочину. Тому слідова картина, тобто речові обставини й уявні відображення в пам'яті, є важливим джерелом криміналістично значимої інформації при розслідуванні злочинів.

Отже, слідова картина злочину - це сукупність відомостей про сліди злочину (матеріальні та ідеальні) та обставини злочину (місце, час і умови). Вона складається з двох елементів: сліди злочину (в їхньому слідознавчому розумінні); обставини злочину (місце, час і умови).

На думку А. В. Старушкевич, сліди статевих злочинів (у слідознавчому розумінні) поділяються на:

1. Сліди людини: ідеальні сліди (показання потерпілих, підозрюваного (обвинувачуваного), свідків-очевидців тощо); матеріальні сліди: а) сліди відображення (зовнішності, шкіряного покриву, рук, ніг, нігтів, зубів, звуку голосу, навичок (письма, ходьби, способи дій)); б) сліди речовини - частинки (крові, волосся, нігтів, шкіри, кісток) - виділення (потожирові, слина, запах, сеча, кал, рідина з піхви, виділення з носа, блювальні маси).

2. Знаряддя вчинення вбивства та їхні сліди: предмети побутової, господарсько-виробничої, медичної та іншої діяльності (сокира, кухонний ніж, викрутка, шило тощо); спеціально виготовлені та пристосовані знаряддя (петля-удавка, ніж-фінка, загострена арматура тощо); випадкові предмети (каміння, шматок цементу, дошка, палиця тощо).

3. Предмети, які викрадаються вбивцею: предмети, що викрадаються з корисливих мотивів (золоті сережки, персні, гроші, годинники, сумки з речами тощо); предмети - сексуальні збудники (частини жіночої білизни, хустинки, босоніжки, частини тіла та органи трупів тощо).

4. Засоби сприяння статевим злочинам: транспортні засоби (велосипед, мотоцикл, автомобіль тощо); медичні засоби, у тому числі психотропного впливу (медичні шприци та голки, нейролептики, транквілізатори, седативні препарати, антидепресанти тощо); засоби, що сприяють вчиненню сексуальних дій (ємності з вазеліном, кремом, презервативи тощо); засоби, що застосовуються при мордуванні жертв (наручники, паяльні лампи, мотузки для зв'язування жертв, залізні прути для випікання на тілі жертв знаків, балки для підвішування жертв тощо).

5. Інші матеріальні сліди (сліди знарядь злому, рослинного походження, ґрунтового походження, автотранспортних засобів, застосування вогнепальної зброї, холодної зброї, паління, текстильні волокна тощо)[81].

Як зазначає В. В. Пясковський, типова «слідова картина» зґвалтування характеризується наявністю матеріально-фіксованих слідів події та слідами пам'яті учасників події. Типові матеріально-фіксовані сліди події лишаються:

- на тілі та одязі потерпілої (сліди крові, сперми, епітелію, волосся, слини, виділень людського організму; сліди мікрочастин у піднігтьовому вмісті; гематоми на шиї, обличчі, стегнах та інші тілесні ушкодження; розірваний одяг потерпілої особи із залишками рослинних об'єктів, ґрунту, мікрочастин одягу злочинця та інших мікрочастин з місця події);

- на тілі та одязі ґвалтівника (їх типовий перелік подібний слідам, що лишаються на тілі та одязі потерпілої особи - подряпини, укуси, утворені при опорі потерпілої, нашарування волокон від її одягу тощо);

- на місці вчинення злочину (дактилоскопічні, трасологічні, одорологічні, біологічні сліди учасників події; сліди боротьби, опору, насильницьких дій на місці події; окремі елементи одягу - ґудзики, банти, нижня білизна; інколи, незначні для злочинця або загублені ним документи).

Специфіка типової слідової картини, що лишилася у пам'яті учасників розслідуваної події, обумовлюється необхідністю детального вивчення не тільки її обставин, а й різноманітних сторін їх особистого життя (у тому числі інтимного). Потерпіла особа, як правило, психологічно не підготовлена до викладення подробиць зґвалтування, на її поведінку часто впливають такі чинники, як сором, страх, матеріальна або службова залежність, що, в свою чергу, потребує особливого підходу до встановлення психологічного контакту між нею та слідчим. Крім того, потерпіла особа, як правило, заперечує проти розголошення факту зґвалтування, і в зв'язку з цим нерідко висуває клопотання про зберігання таємниці самої події від близьких та інших осіб (подруг, товаришів по роботі, членів родини). Таке клопотання в цілому ускладнює процес розслідування[82].

На думку Т. Ф. Варфоломеєва, серед найбільш поширених слідів зґвалтування - пошкоджений одяг потерпілої особи, тілесні ушкодження на її тілі та на тілі підозрюваного як результат боротьби та самооборони під час зґвалтування (подряпини, крововиливи, укуси - переважно на руках, шиї, обличчі, стегнах). На одягу підозрюваного та потерпілої особи (білизна), як правило, залишаються сліди виділень людського організму (крові, сперми тощо), волокна-накладення, які входили до складу одягу, що був на потерпілій особі та підозрюваному. На місці вчинення злочину залишаються елементи одягу: нижня білизна, ґудзики та інші предмети[83].

Слідова картина місця вчинення злочину - частина матеріального середовища, яка включає, крім ділянки території, сукупність різних предметів, поведінку учасників події, психологічні відносини між ними та ін. Криміналістичні ознаки її можуть мати взаємообумовлені зв'язки з іншими елементами криміналістичної характеристики (наприклад, із часом, способом вчинення). До ознак обстановки відносяться як ознаки, що визначають речове середовище, в якому вчинюється злочин, так і її інші об’єктивні умови. Слідова картина як сукупність матеріальних об'єктів на місці злочину відображає механізм події, яка розслідується, дії злочинця та інших осіб.

Якщо розглядати вчинення статевого злочину, яке спричинило вбивство потерпілого, то, як вказує А. В. Старушкевич, складовими частинами слідової картини місця вчинення злочину є труп (поза трупа, характерні пошкодження, сліди тощо); одяг трупа; знаряддя вбивства; предмети і речі, залишені злочинцем; ділянка місцевості, на якій виявлено сліди злочину (ложе трупа, сліди, що там виявлені тощо); розташування різних предметів і криміналістичних об'єктів; окремі криміналістичні об'єкти, на яких відобразився комплекс слідів злочину і злочинця; свідки-очевидці тощо.

Поза трупа є характерною для більшості сексуальних убивств, це, як правило, розведені ноги, іноді зігнуті в колінних суглобах. Якщо зґвалтування відбувалося на ліжку, дивані, то труп може лежати поперек їх із спущеними ногами.

Стан одягу на трупі поряд з іншими ознаками дозволяє встановити, чи вчинявся статевий акт, чи була спроба до вчинення статевого акту, встановити послідовність нанесення пошкоджень.

В одних випадках при сексуальних убивствах одяг на трупі пошкоджується, в інших залишається непошкодженим, іноді порядок в одязі не порушується. Відсутність пошкоджень на одязі в деяких випадках пояснюється тим, що смертельні пошкодження спричинені: раніше, ніж злочинець намагався вчинити статевий акт; коли жертва була в безпомічному стані; коли статевий акт вчинявся за згодою; коли злочинцю не вдалося вчинити статевий акт.

Типовими випадками, які зустрічаються при сексуальних убивствах, є: повне оголення тіла; повне оголення тільки нижньої частини тіла; піднімання верхнього одягу в бік лиця і приспущення трико та трусів; піднімання верхнього одягу в бік лиця і розривання або розрізання трико та трусів з метою оголення або пошуку статевих органів; розривання, розрізання одягу в ділянці грудей[84].

Важливим елементом слідової картини місця вчинення сексуального вбивства є безпосередня ділянка місцевості, де виявлено труп жертви або інші сліди, що вказують на те, що саме на цьому місці було вчинено сексуальне вбивство.

При огляді ділянки місцевості, де вчинено сексуальне вбивство або виявлено труп жертви, важливо встановити віддаленість цього місця від населених пунктів, житлових приміщень, об'єктів, де знаходилися або могли знаходитися люди з метою подальшого встановлення свідків. Сліди взуття, залишені потерпілою і злочинцем, можуть вказати про шлях їх приходу на місце події, залишення його. Характерні сліди можуть указати, що жертва добровільно не прийшла на місце події, а була затягнута злочинцем силою. Стан ґрунту і рослинності, притоптана або прим'ята трава і кущі, наявність свіжих подряпин на корі дерев можуть свідчити про боротьбу між жертвою і злочинцем. На кущах, траві, корі або нижніх гілках дерев, на ґрунті іноді виявляються частинки або нитки тканини від одягу злочинця, сліди крові, волосся. На ґрунті, у траві при сексуальних убивствах виявляються сірники, недопалки, різні предмети, що випали з кишень злочинця, відірвані ґудзики, частини одягу, знаряддя вбивства (ножі, каміння, палиці, шматки будівельних матеріалів, удавки тощо) та засоби сприяння сексуальному вбивству (сліди транспортних засобів, медичні засоби психотропного впливу, презервативи, ємності з вазеліном, спеціально пристосовані на деревах зашморги, спеціально виготовлені або пристосовані знаряддя катування жертв тощо).

На місці події при сексуальних убивствах виявляють також предмети, які належать жертві; деякі з них можуть свідчити про характер події й про дії підозрюваного (предмети туалету потерпілої, зірвані з неї підозрюваним тощо).

Таким чином, можна сказати, що встановлення відомостей, які входять в поняття слідової картини злочину, а саме: сліди злочину (матеріальні та ідеальні) та обставини злочину (місце, час і умови) є важливим джерелом криміналістично значимої інформації при розслідуванні злочинів проти статевої свободи та недоторканності особи.