Демократизація суспільного та держ життя в УРСР в роки «перебудови».

Перебудо́ва (рос. перестройка) — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985—1991 роках. Складові частини Перебудови: у внутрішньополітичній сфері — демократизація суспільного життя; в економіці — введення елементів ринкових відносин; у зовнішній політиці — відмова від надмірної критики так званого капіталістичного ладу, значне поліпшення відносин зі США та демократичними країнами Західної Європи, визнання загальнолюдських цінностей і глобальних проблем. До початку 1990-х років Перебудова призвела до загострення кризи в усіх сферах життя суспільства, що спричинило ліквідацію влади КПРС і розпад СРСР. Однією з принципових особливостей української культури ХХ століття є визначальна роль політичного чинника. При цьому переважав не еволюційний характер динаміки, а різкі зміни, які чітко розмежовують основні етапи розвитку української культури. Поворотне значення мали Перша світова війна,Лютнева і Жовтнева революції, боротьба за українську державність 1917—1920 рр., створення СРСР, Друга світова війна, криза соціалізму і розпад радянської системи, отримання Україною незалежності. У радянський період, який зайняв більшу частину сторіччя, українська культура пройшла складний шлях, який поєднує досягнення і втрати, духовні злети і трагедії: національне піднесення 20-х років, трагедію у роки сталінської диктатури, хрущовську «відлигу», брежнєвський «застій», горбачовську перебудову. Внаслідок одержавлення всіх сторін життя суспільства, його бюрократизації, централізації влади провідну роль відігравала особа першого керівника комуністичної партії і, відповідно, всієї держави.

98.Законодавство УРСР в роки Перебудови. Перебудова - це спроба шляхом реформ подолати застійні явища і прискорити соціально-економічний розвиток. Вона починається з політичної сфери,з квітня 1985р.Основними особливостями перебудови були: гласність,плюралізм,демократизм. Запропонував її М.Горбачов.Щодо законодавства того періоду,то у роки "перебудови" практично не залишається жодної галузі права, де б не відбулися істотні зміни. Конституційне право: Найбільш радикальні зміни відбулися в конституційному праві. Зміни і доповнення, що вносилися до Конституції УРСР, суттєво реформували існуючі державно-правові інститути, всю політичну систему.27 жовтня 1989 року було прийнято Закон УРСР "Про зміни і доповнення Конституції УPCP". У преамбулі цього Закону зазначалося, що зміни до Конституції УРСР вносяться з метою розвитку демократії, удосконалення виборчої системи, діяльності Рад народних депутатів тощо. Демократизація виборчої системи передбачала перехід до дійсно представницької демократії. На розвиток цього положення було спрямовано закони "Про вибори народних депутатів У PCP" і "Про вибори депутатів місцевих Рад народних депутатів УPCP" від 27 жовтня 1989 року. Закон передбачав створення Комітету Конституційного нагляду УРСР.Наступний Закон "Про зміни і доповнення Конституції УPCP" було прийнято 24 жовтня 1990 року. Зміни стосувалися ст. З Конституції, в якій вже не говорилося про принцип демократичного централізму. У новій редакції зазначалося, що організація і діяльність держави ґрунтуються на засадах виборності всіх органів державної влади, підзвітності їх народові, відповідальності кожної державної та службової особи за доручену справу, обов'язковості рішень вищестоящих органів для нижчестоящих.Скасування ст. 6 Конституції підірвало монопольне панування комуністичної партії і завдало удару по командно-адміністративній системі управління.Вносяться зміни в розділ "Основні права, свободи і обов'язки громадян УРСР". Згідно ст. 49 Конституції громадяни УРСР отримали право об'єднуватися в політичні партії, інші громадські організації, брати участь у рухах, які сприяли задоволенню їх законних інтересів.Комітет конституційного нагляду було перейменовано в Конституційний Суд УРСР, який обирався Верховною Радою УРСР на 10 років у кількості 23 членів суду.28 червня 1991 року була опублікована Концепція нової Конституції України, схвалена Верховною Радою УРСР 19 червня 1991 року. Через всю Конституцію були проведені ідеали правової держави. В центрі уваги ставилася людина, як вища соціальна цінність, її права і свободи та їх гарантії. Цивільне право: В березні 1990 року було прийнято Закон "Про власність у СРСР", в якому перераховувалися три її основні форми: "власність громадян", колективна і державна. Крім цього, допускалось існування в СРСР власності іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб і громадян. Істотні зміни в цивільне право вносили також закони СРСР "Про підприємства в СРСР" від 26 травня 1988 року, "Про кооперацію в СРСР" від 6 березня 1990 року, Основи законодавства Союзу PCP і союзних республік про оренду від 23 листопада 1989 року та ін.Згідно з союзними актами в УРСР були прийняті закони "Про власність" від 17 лютого 1991 року і "Про підприємства в УРСР" від 27 березня 1991 року.У травні 1991 року були прийняті нові Основи цивільного законодавства Союзу PCP і союзних республік.До законодавства в галузі цивільного права примикали закони УРСР "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 року і "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 року. Трудове право: Було встановлено новий порядок розробки й укладення колективних договорів. Інститут трудового договору доповнився контрактною формою прийняття на роботу. Серед змін у трудовому законодавстві слід назвати також скасування ряду обмежень роботи за сумісництвом, розширення пільг для жінок тощо. Земельне право: 28 лютого 1990 року Верховна Рала СРСР прийняла Основи законодавства Союзу PCP і союзних республік про землю. Визначалося, що "земля є надбанням народів, які проживають на даній території". Громадяни отримали право на придбання землі в довічне володіння або в оренду. Детально регламентувався режим надання земель фізичним і юридичним особам. Контроль за землекористуванням покладався на місцеві Ради.Основи створювали умови для раціонального використання та охорони земель, відтворення родючості ґрунтів, збереження і поліпшення природного довкілля. Кримінальне законодавство: Кримінальне законодавство в період, що розглядається, майже не змінюється.Так, у 1985— 1986 роках були прийняті нормативні акти, спрямовані на боротьбу з пияцтвом і одержанням нетрудових доходів. У1987 році СРСР приєднався до міжнародних конвенцій, які передбачали боротьбу з наркотиками та заручниками.У цілому законодавство періоду "перебудови" започаткувало правову основу для радикальних соціально-економічних перетворень наступних років.

99 Декларація про державний суверенітет України Декларація про державний суверенітет України — документ про проголошення державного суверенітету України. Прийнята Верховною Радою Української PCP 16 липня 1990 року. Декларація приймалася в роки розвалу СРСР. Міжнаціональна напруга в азійських і кавказьких республіках подекуди виплеснулася у криваві міжетнічні сутички. 11 березня 1990 року Литва вже проголосила свою незалежність від СРСР, Латвія і Естонія активно готували відновлення незалежності. На вулицях українських міст Українська Міжпартійна Асамблея вже вела реєстрацію громадян Української Народної Республіки. 12 червня 1990 була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР, основною метою якої був перерозподіл владних повноважень і власності від союзного центру до республіки. Перебуваючи під тиском суспільних настроїв, XXVIII з'їзд КПУ прийняв резолюцію «Про державний суверенітет Української РСР»(16 липня 1990р.). Оскільки більшість у Верховній Раді УРСР формально складали комуністи, депутати Верховної Ради УРСР прийняли Декларацію на виконання резолюції з'їзду. Проте Декларація про державний суверенітет України далеко випередила декларації Росії і комуністів. По-перше, це фактично була програма побудови незалежної держави. По-друге, Декларація надала поштовх і напрямок процесу утворення національних держав на теренах падаючої комуністичної імперії. За місяць Верховна рада Білоруської РСР прийняла декларацію про суверенітет республіки, яка повторювала тези української декларації про побудову самостійної держави.Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Однак це не означало революційної зміни поглядів комуністів. Заключним в Декларації стало положення про те, що принципи Декларації про суверенітет України будуть використані для укладення нового союзного договору. День прийняття Декларації був оголошений святковим і вихідним на території України. За відсутності інших ритуалів у першу річницю прийняття Декларації комуністичні керівники урочисто несли квіти до пам'ятників Леніну, які обов'язково були у центрі кожного міста.