Система органів державної влади усрр: за конст. 1919р.

• вища влада – з’їзд Рад, який мав збиратись не менше 2 разів на рік;

• ВУЦВК, який мав функції вищої влади у перервах між з’їздами тобто він фактично підміняв з’їзд Рад

• Рада Народних Комісарів, яка формувалась та відповідала перед з’їздом Рад;

• галузеві органи управління – Народні Комісаріати.

• на місцях - губернські, повітові і волосні з'їзди рад, обрані ними виконкоми.

 

46.Конст УСРР 1919,її характеристика і знач- затвердж Всеукр з'їздом Рад 10.03 і прийнята в остаточній редакції Всеукр Центр Викон Комітетом 14.03.19. Текст К напис укр мовою. Визначила основи держ ладу, держ устрою, компетенцію органів влади, виборчу с-му, права і свободи громадян.Скл з 3 розд,3 підроз,35ст. УСРР було визначено як орг-цію диктатури трудящих та експлуатованих мас пролетаріату і найбіднішого селянства над їх експлуататорами-капіталістами і поміщиками. Проголошув скасування приватн вл-сті, влада робітнич класу, свобода слова, зібрань і союзів тільки для трудов народу. Збройний захист було покладено на трудящих країни. За К. влада трудящих здійснювал Радами робітн, селянс та червоноармійс депутатів. її центр органами були Всеукр з'їзд Рад, ВУЦВК та РНК. У їх компетенції були всі пит загальнодерж значен, тобто затвердж, зміни і доповн до Конст, встановл і зміна кордонів, зносини з ін держ, оголошення війни і укладення миру, вироблення основ орг-ції збройн сил, заг керівництво внутр політикою, цивіл, крим і процесуал зак-ство, вироблення основ соціаліст будівництва у галузі нар господарства, відання грош с-мою і орг-ція фінанс господарства республіки. З'їзди мали скликатися не рідше 2р на рік. До компетенції ВУЦВК належало формування РНК, пит про кордони, зовн відносини, збройні сили, визнач напрямів розвитку нар господарства та ін. РНК скл з голови і нар комісарів і діяла за пов-нями, наданими їй ВУЦВК. На місцях органами радянс влади вважалися з'їзди губернс, повітов та волосних Рад, міські й сільс Ради та створені ними виконкоми. Право обирати і бути обраними до Рад мали незалежно від віросповідання, нац-сті і статі громадяни УСРР,яким 18р. Позбавлялися цього права ті, що використовув найману працю, жили на нетрудові доходи, приватні торговці, торгові та комерційні посередники, ченці й служителі церкви та реліг культів, колишні поліцейські й жандарми, а також засуджені, душевнохворі й божевільні. До К.окремим розділом увійшла Деклар прав і обов'язків трудящого і експлуатован народу, тобто пристосований до УСРР текст Деклар прав трудящого і експлуатован народу, затвердженої петроградськ ВЦВК з І і ІІІ Всерос з'їздом Рад 18.1.1918. Вона закріплюв принципи повновладдя трудящих, скасовув приват вл-сть і експлуатацію людини людиною, запроваджув робітнич контроль, націоналізацію промисловості, транспорту, банків, озброєння трудящих, труд повинність, федерат устрій Радянс держ на принципах вільного самовизнач націй. Значен І радянс К у тому, що вона створ юр підґрунтя для подальшого державо- та законотворення в УСРР, особливо для кодифікації права у1922-1927.

47.утвор радянс судов системи в Укр(1917-1921) Судоустрій Рос імп, як одну з форм «класового панування поміщиків і капіталістів», декретом Всерос ЦВК від 24.11.1917 було скасовано і замінено «революц правосуддям». Дія декрету поширилась на Укр разом з радянс владою на поч 1918,а 19.02.1919 Раднарком УСРР прийняв декрет про суд, яким скасовувались усі суди, організовані ЦР,Гетьманатом та Директорією. Метою «революц правосуддя» в Укр стало придушенням класов супротивників. Здійснювалось воно через революц трибунали та нар суди, передбач Тимчас положенням від 20.02.1919.Револ трибунали, у складі не менше 15 ос, утворювал по 1 на губернію, хоча справи могли розглядати й 3 чл трибуналу. Ф-ції обвинувачення та захисту виконували громадс обвинувачі та правозаступники. Попереднє слідство у справах, підсудних ревтрибуналам, здійснюв особливі нар слідчі. Компетенція трибуналу була практично необмеженою від держ і контрреволюц злочинів до злочинів, що «передавалась на розгляд трибуналу постановами губвиконкому». До компетенції трибуналів відносилися справи про "контрреволюц злочини", держ зраду, шпигунство, злочини за посадою, спекуляцію, а також справи про ін злочини, які передавалися на розгляд трибуналів за постановами губвиконкомів. У 1920 компетенцію трибуналів було розширено, їм передавалися справи про бандитизм, розбої, грабежі, розкрадання та ін. Трибунали мали право присуджувати винних до різних мір покарання, аж до розстрілу. Скарги на вироки трибуналів розглядав Верх касаційн суд, а справи особл важливості з травня 1919– Верх револ трибунал Укр як суд першої інстанції. Передбачені Тимчас положенням 1920 нар суди формувались місц радами і повітовими виконкомами. Скарги на вирок нар судів розглядали ради нар суддів, що скликалися з усіх нар суддів цього судов округу. Кримін справи нар суд слухав у складі суддів та 2 або 6 нар засідателів, які обиралися. Для суддів був обов’язк стаж політ роботи, тому серед них було мало фахових юристів. Але така умова і не була обов’язк, оскільки вирок і рішення виносились на основі «революц сумління і соціаліст правосвідомості». У Червоній армії діяли революц військ трибунали.

48.утворення надзвичайних органів влади в Укр(1917-1920) З метою встановл своєї влади більшов створ надзв органи управл– революц комітети, д-сть яких забезпеч спеціально створюваними збройн загонами Черв гвардії.Органами влади були ради, комітети бідноти, революц комітети. Ревкоми як надзвич органи вл, створ без згоди селянства, не зважали на його потреби і бажання. Формою ревкомівського упр-ня були накази для виконання постанов центр та місц органів вл. Ревкоми стосовно селянства не дотримувал не лише законності, але й норм моралі. Вони були тотал органами вл й упр-ня.З грудня 1918-серпня 1919 більшов запровадж в Укр комбіди, механічно перенісши їх з Росії, хоча їх д-сть там себе не оправдала. Спочатку вони діяли як паралельно з ін органами вл, так і самостійно, займаюч реквізицією і розподілом продуктів та перерозподілом землі на користь колективн господарств. З прийняттям З “Про сільс комітети бідноти” від 12.06.1919 вони, викон ф-цію органів вл, посилили реквізиційну д-сть, вносили розкол в укр село, що викликали збройний протест селянства.Зак ВУЦВК від 9.05.1920 були запровадж комітети незаможних селян. Будучи органами сприяння більшовиц вл та упр-ню, вони збирали продрозкладку, розкуркулювали багатші господарства, вносили розкол у селянс середовище, чим забезпеч запровадженню більшов режиму. Всерос надзвич комісія з боротьби з контреволюцією, спекуляцією і саботажем (ВЧК), пізніше Всерос надзвич комісія з боротьби з контрреволюцією, спекуляцією та злочинами за посадою, орган держ безпеки, наділений надзвич повноваж для ліквідації контрреволюції в роки встановл радянс вл та Громадянс війни. Принципи д-сті ВЧК як карального органу диктатури партії більшовиків- виняткове місце в радянс держ апараті. Методи боротьби «караючий меч революції» були дуже різноманітні: терор, заручництва, провокації, конфіскації майна, ув'язнення в концтабори, впровадж агентів в антирадянс орг-ції, іноз місії та установи, а сфера д-сті - надзвичайно широка: від придушення антибільшовиц збройн повстань, розкриття змов іноз розвідок до забезпечення роботи транспорту, боротьби з безпритульністю та епідеміями тифу.Масовий терор і свавілля супроводжував д-сть ВЧК. Методи «надзвичайлівки» у становл правопорядку стали основою радянс держ ладу, а самі ці надзв органи були поставлені над законом, що створило сприятливе середовище для масових репресій 1930ррУ лютому 1922 ВЧК була скасована і на її місці ств Держ політ упр-ння.

49.положення про Всеукраїнську і місцеві надзвичайні комісії 1919р.:причини та наслідки її запровадження в УСРР. ЗО.05.1919 ВУЦВК затвердив Положення про Всеукра та місц надзвичі комісії. ВУНК відпов до цього Положення була відділом наркомату внутр справ. У процесі формування центр апарату у складі ВУНК було створ юрид відділ, який здійснював розслідування та підготовлював справи до передачі в ревтрибунал. У бер 1919 був утворений відділ іноз контролю для боротьби з д-стю агентів іноз держ. Одним із найважлив вважався оперативний відділ ВУНК. До його завдань входило попередження, припинення та розкриття злочинів перш за все політ противників. Положення від ЗО.05.1919 регулювало також орг-цію місц органів НК, які створювал при губернських та повітових виконкомах Рад. Голова та члени місц НК обиралися і відкликалися виконкомом; голова місц НК затверджувався ВУНК. Центра органи НК мали право надсилати своїх представників до нижчих органів НК з правом вирішального голосу. кін грудня 1919 при Всеукрревкомі було створ Управління надзвич комісій та особливих відділів республіки, перетворене 17.03.1920 у Центр упр-ня надзвич комісій для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією та злочинами за посадою.У д-сті НК мали місце грубі порушення законності. Здійснюючи не тільки оперативну роботу, слідство, а й позасудові репресії, органи НК нерідко проводили жорстку лінію на ліквідацію ідеологічн противників. Здійсн"червоний терор". ВУНК проводила арешти та інтернування деяких категорій нас-ня за класовою ознакою. Існував також інститут заложників.

50.утворення радянської міліції.Рад міліція ств кін 1917. Тоді ще домінувала більшовицька ідея про заг міліцейс обов'язок для трудящих. На підставі виданого кін 1918декрету Тимчас робіт-селянс уряду Укр "Про орг-цію вл на місцях" при військ-революц комітетах ств відділи нар міліції.5.02.1919 Тимч робіт-селянс уряд прийняв декрет про будівництво радянс міліції у республіканс масштабі. Здійснювався перехід до штатної держ міліції. Під керівництвом НКВС впроваджу однотипність в стр-ру та форми д-сті міліції, яка ставала органом місц Рад. Поступово скл спеціалізов стр-ри міліції: карний розшук, загал, судово-кримін, промисл, залізн, річк та морс служби міліції. Органи загал міліції спостеріг за станом революц порядку в містах та селах, вживали заходів попередж та припин порушень цього порядку, стежили за дотриман декретів і постанов радянс вл, сприяли ін держ органам у здійсн покладених на них завдань, вживали заходів до своєчасного сповіщення нас-ня про розпорядж Рад. На міліцію покладався обов'язок у випадках вчинення злочинів проводити невідкладні слідчі дії та вживати заходів до затримання злочинця. Міліція сприяла судовим установам у виконанні вироку. Орг-ція та д-сть заг міліції регламентувалася Інструкцією про орг-цію робітн-селянс міліції. У міліції могли служити громадяни, які користувалися виборчим правом і яким уже 21. Посади керівного складу могли займати особи з відповідною "політ" підготовкою, віддані справі пролетарс диктатури. До відання залізн міліції віднос: боротьба із злочинами на транспорті, охорона разом з армійс част залізн споруд, охорона порядку на станціях, нагляд за очищенням шляхів. На спец промисл міліцію поклад охорона заводів, фабрик та ін промисл об'єктів.