Старша група (6-й рік життя)

Рухова діяльність стає все більш різноманітною. Діти достатньо добре володіють основними рухами, їм знайомі різні гімнастичні вправи, рухливі ігри. Підвищується проявлення самостійності, виникають творчі пошуки нових способів дій.

Рухи дітей 6-го року становляться більш усвідомленими і носять переднамірний характер. Розвивається здібність розуміти задачу, яка поставлена вихователем, самостійно виконувати вказівки педагога.

У дітей старшої групи руховий досвід багатший і це дає можливість використовувати в іграх більш складні рухи. Наприклад: біг зі зміною темпу, кидання та ловля м'яча. У цьому віці велике значення мають ігри із застосуванням різноманітних предметів, розподілом на групи (команди).

Вихователь підбирає ігри відповідно до мети, яку поставив: формування певних рухових навичок, виховання витримки, сміливості, організованості тощо. Одна і таж сама мета може ставитися в різних іграх. Наприклад, рухові навички у метанні в ціль удосконалюються в різних іграх: "Серсо", "Влуч в обруч", "Мисливці і качки", але конкретизуються у вигляді різних зрозумілих і цікавих завдань. У грі "Влуч в обруч" пропонується влучити у нерухому горизонтальну ціль, а у грі "Мисливці і качки" – у ціль, що рухається. По суті, удосконалюється одна й та сама рухова навичка, але умови виконання різні.

У цій віковій групі зміст рухливих ігор більш ускладнений у зв'язку з розширенням кругозору дітей. До них вводяться нові сюжети та образи, які знайомі дітям із книжок, розповідей дорослих, мультфільмів.

Правила в іграх стають більш складними і потребують більшої точності їх виконання, більшої уваги дітей, витримки, уміння швидко реагувати на сигнали.

Успіх гри визначається правильною організацією. Перед тим як пояснювати нову гру, слід повторити з дітьми найскладніші рухи.

Важливий момент у керівництві грою – дозування рухів, особливо у іграх з лазінням, стрибками, бігом. Тривалість безперервного бігу зі швидкістю вище середньої для дошкільнят цієї групи становить 30-35 с за одне повторення гри. Кількість повторень залежить від змісту гри, але не більше 4-6 разів. Між повтореннями короткі паузи для відпочинку.

Дуже важливо регулювати навантаження в рухливих іграх взимку, коли одяг заважає рухам. Потрібно стежити, щоб діти не перегрівалися і не втомлювалися. Тривалість ігор 10 – 12 хвилин, кількість повторень 4 – 6 раз.

 

Ігри з ходьбою, бігом, стрибками

«Витівники»

Вибирається витівник, він стає у середину кола. Решта дітей узявшись за руки, йдуть по колу (вправо або вліво, по вказівці вихователя) і вимовляють:

Рівним колом, один за одним

Ми йдемо за кроком крок,

Стій на місці, дружно, разом

Зробимо ось зараз так.

Діти зупиняються, опускають руки. Витівник показує який-небудь рух, а всі діти повинні повторити його. Після 2-3 повторень гри (згідно умові) вибирається новий витівник, гра триває. Повторюється гра 3-4 рази.

Методичні вказівки. Витівники вигадують різноманітні рухи. Рухи не повинні повторюватися.

«Хто зробить менше кроків»

На майданчику креслять дві лінії на відстані 6-8 м. Декілька гравців (2-3) стають на одну лінію і починають переходити або перебігати за іншу лінію, прагнучи кроки робити як можна більше. Виграє той, хто зробить менше кроків.

Методичні вказівки. Замість кроків можна використовувати стрибки на двох ногах або на одній нозі.

 

«Пробіги тихо»

Вибирають водячого. Він сідає посередині майданчика і закриває очі. Решта дітей стоїть на одному кінці майданчика; 6-8 з них тихо перебігають з одного кінця майданчика на іншій повз водячого. Якщо діти біжать тихо, то водячий не має прав їх зупиняти. Якщо ж він почує шум кроків, то говорить: «Стій!» – і, не розплющуючи очі, показує рукою напрямок де почув шум. Якщо водячий вказав напрямок правильно, діти повертаються на свої місця. Біжить наступна група дітей. Гра проводиться 2-3 рази, після цього міняється водячий.

Методичні вказівки. Можна назначати водячого після кожної спроби (гравця який шумно біг).

 

«Вільне місце»

Гравці сидять на підлозі по колу, схрестивши ноги. Вихователь називає двоє дітей які сидять рядом. Вони встають, стають за коло, спинами один до одного. По сигналу «Раз, два, три – біжи!» біжать в різні боки добігають до свого місця і сідають. Гравці відзначають, хто першим зайняв вільне місце. Вихователь викликає двоє інших дітей. Гра триває.

Методичні вказівки. Щоб уникнути травм, при зустрічі обов’язково зробити яку-небудь вправу, наприклад поплескати один одному у долоні.

 

«Вудка»

Діти стають по колу на невеликій відстані один від одного. У центрі кола вихователь. Він обертає по колу шнур, до кінця якого прив'язаний мішечок з піском. Гравці уважно стежать за мішечком, при його наближенні підстрибують на місці угору, щоб мішечок не торкнувся їх ніг. Той, кого мішечок зачепить, робить крок назад і вибуває тимчасово із гри. Незабаром робиться невелика перерва, потім гра поновлюється, в ній знову беруть участь всі діти.

Методичні вказівки. Кінець шнура із мішечком ковзає по підлозі. Якщо всі діти легко справляються із завданням, можна злегка підвести мішечок від підлоги. Для ускладнення гри між двома стрибками можна дати дітям додаткове завдання: сісти і встати, обернутися 1-3 рази навколо себе і так далі.

 

Ігри з м'ячем

«Збий м'яч»

На лінії розкладаються невеликі кільця, наприклад кільця від серсо, а на них кладуть великі м'ячі. Гравці стають на відстані 5-6 м колонами по числу м'ячів. В руках у дітей мішечки з піском. У кожній колоні виділяється спостерігач. Він піднімає збиті м'ячі і підраховує їх.

По сигналу діти збивають з кілець великі м'ячі. Потім всі біжать за своїми мішечками повертаються і передають їх наступним у колоні. Після того, як всі виконають завдання, м'ячі передають спостерігачам. Ті стають у колону першими і збивають м'ячі. Кожна команда підраховує кількість збитих м'ячів. Виграє команда, що збила більшу кількість м'ячів. Призначаються нові спостерігачі. Гра триває.

Варіанти: м'ячі можна розкласти на гімнастичної лавки, табуретах.

Методичні вказівки. Вихователь стежить, щоб діти не заходили за лінію, коли кидають м'ячі. М'ячі можна збивати лише однією рукою – правою або лівою.

 

«Школа м'яча»

Підкинути м'яч угору і зловити його однією рукою. Ударити м'яч о землю і зловити його однією рукою. Підкинути м'яч угору, плеснути у долоні (1-3 рази) і зловити його двома руками. Ударити м'яч о землю і зловити його однією рукою. Ударити м'яч об стіну, після того, як він впаде на підлогу і відскочить, зловити його однією рукою. Ударити м'яч об стіну, плеснути у долоні і зловити його однією рукою.

У парах: ударити м'яч об стіну так, щоб він відскочив під кутом у бік партнера, який повинен зловити його. Ударити м'яч об стіну від низу до верху і зловити його. Ударити м'яч об стіну кинувши: із-за спини, із-за голови, з-під ноги, з-під руки і зловити його.

Методичні вказівки. Слідкувати щоб діти ловили м’яч однією рукою.

«Попади в обруч»

Діти стоять по колу діаметром 8-10 м. Через одного в руках мішечок із піском. В центрі кола лежить обруч. По сигналу вихователя діти, у яких в руках мішечки, передають їх товаришам справа (за домовленістю). Отримавши мішечки, діти кидають їх двома (або однією) руками знизу, прагнучи попасти в обруч. Вихователь підраховує, скільки мішечків попало в обруч у перших номерів. Діти піднімають мішечки і повертаються на свої місця у коло. Знову роздається сигнал, і діти передають мішечки своїм сусідам – другим номерам, які знов кидають мішечки. Вихователь порівнює, які номери кидали точніше. Гра поновлюється.

Методичні вказівки. Закидати мішечки можна й іншими способами: двома і однією рукою із-за голови, сидячи, стоячи на колінах. Замість мішечків можна використовувати маленькі м'ячі.

Ігри на увагу

«Хто літає?»

Діти з вихователем стоять по колу. Вихователь називає живі і неживі предмети, які літають і не літають. Називаючи предмет, вихователь підіймає руки вгору. Наприклад: вихователь говорить: «Ворона літає, стіл літає, літак літає». Діти підіймають обидві руки вгору і вимовляють слово «літає» тільки в тому випадку, якщо вихователь дійсно назвав предмет, що літає.

Методичні вказівки. На роль водячого можна призначати дітей. Гра проводиться спочатку в повільному потім у швидкому темпі.

 

«Зроби фігуру»

Діти розбігаються по всьому майданчику. По сигналу вихователя вони зупиняються на місці і приймають яку-небудь позу: присідають, підіймають руки, стають на одну ногу і тому подібне. Вихователь відзначає чия фігура цікавіша.

Методичні вказівки. До кінця року гра ускладнюється: вводяться групові фігури – парами, трійками. Крім того, дітям пропонується придумати фігуру у певному положенні: лише стоячи, стоячи на колінах, сидячи та інше.