Співвідношення понять: комунікація і спілкування.

Комуніка́ція (від лат. communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico — роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis — спільний) — це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації. Спілкува́ння визначається як передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу.

Поняття комуніката й комуніканта.

) комунікаторів — тих, між ким відбувається спілкування, зокрема комуніканта — того, хто ініціює процес спілкування, ви­ступає його адресантом, і комуніката — того, на кого спрямоване спілкування і хто є його адресатом; Масова комунікація як суспільно-культурна діяльність включає дії мовців (комунікантів), а також дії мас (комунікатів). Очевидним є те, що контакт між комунікаторами опосередкований засобами масо­вої комунікації, які функціонують у системі масової комуніка­ції для забезпечення впливу комунікантів на комунікатів.

Історичні умови еволюції соціальних комунікацій.

До обміну новинами або інформацією люди прагнули в усі часи, навіть в доісторичні. Спілкування між людьми починалося з окремих звуків, жестів, міміки, потім за допомогою криків люди передавали інформацію на відстань. У Персії в VI столітті до н.е. раби стояли на високих вежах і звучними голосами, криками передавали повідомлення від одного до іншого. У бойових умовах накази передавалися по ланцюжку, що складається з воїнів, на відстані передавалися умовними знаками повідомлення. У Стародавньому Китаї користувалися гонгами, а аборигени Африки та Америки користувалися дерев'яними барабанами-тамтамами, б'ючи по них то швидше, то повільніше, то з різною силою, комбінуючи звуки, можна було передавати новини з достатньою швидкістю і на значні відстані.

Письмова фаза

Допомогла вирішити проблему зберігання інформації, з'явилася можливість забезпечити зв'язок минулого з майбутнім (збереження наступності в розвитку).

Писемність як перша просторово відокремлена від суб'єкта форма моделювання природного і соціального світу відкриває суспільство, в строгому, науковому сенсі слова, як цивілізацію, тобто дає можливість оперувати соціальної семантичної інформацією поза прямого контакту. Писемність з'явилася семіотичної революцією в знакових засобах організації суспільства.

Писемність служить одним з найважливіших засобів збереження мови в живому вигляді. [2] [3]

Книжкова фаза

Верстат Гуттенберга (1440 - 1450) - початок епохи друкарства.

Перша російська датована друкарська книга - "Апостол" - Іван Федоров, Петро Мстиславець - 1563-1564.

Поява можливості забезпечити збереження авторства, інтелектуальної власності (вихідні дані книги), істотно більш масовий і оперативний обмін інформацією.

"Друкарство був могутнім знаряддям, яке охороняло думку особистості, збільшило її силу в сотні разів" В. І. Вернадський.

Комунікаційні процеси в цілому визначають соціальну природу людини.

Комп'ютерна фаза

Новий безпаперовий [4] етап у розвитку соціальних комунікацій. Папір необхідна тільки для відтворення візуально оформлених документів. Роль систематизації, зберігання, переробки інформації, а також передачі її на тривалі відстані взяла на себе техніка.

Головна відмінність електронного діалогу від міжособистісної усної комунікації, на думку професора А. В. Соколова, полягає не стільки в опосередкованості екраном, яка є і у випадку відеотелефона або промислового телебачення, не кажучи вже про кінематограф, скільки у факті спілкування не з людиною, а з електронною пам'яттю. Діалог "людина - ЕОМ" - головна відмінність електронної комунікації від усній чи документальної комунікації, де має місце прямий або опосередкований документом діалог "людина - людина".

Які ж якісно нові можливості комп'ютерної сторінки з комп'ютерної книги?

По-перше, в умовах інформатизації та наявності глобальних інформаційних мереж комп'ютерна книга стає складовою частиною глобального полілогу [5] і інтертекст [6].

По-друге, небачена мобільність і мінливість змісту і оформлення комп'ютерної сторінки буквально підштовхують читача-глядача до діалогу з нею.

По-третє, принципово по-іншому починає діяти її потенційна сверхемкость, забезпечувана глобальною мережею баз даних, баз знань та експертних систем, до яких можна підключити кожну індивідуальну екранну книгу, зробивши її книгою "тисячі і одного автора".

Комп'ютерна сторінка непередбачуваним чином розширює соціокультурний діапазон. Мова йде про непередбачуваність у сенсі переходу від жорстко фіксованого тексту, характерного для класичної писемної культури, до "м'якому" тексту на екрані комп'ютера з його миттєвою готовністю до трансформації.

Відкриття та розвиток телекомунікацій

Поява телеграфу

Відкриття магнітних і електричних явищ привело до підвищення технічних передумов створення пристроїв передачі інформації на відстань. За допомогою металевих дротів, передавача і приймача можна було проводити електричний зв'язок на значну відстань. Стрімкий розвиток електричного телеграфу вимагало конструювання провідників електричного струму. Іспанський лікар Сальва в 1795 році винайшов перший кабель, який вдавав із себе пучок скручених ізольованих проводів.

Вирішальне слово в естафеті багаторічних пошуків швидкодіючого засобу зв'язку судилося сказати чудовому російському вченому П.Л. Шиллінг. У 1828 році був перевірений прообраз майбутнього електромагнітного телеграфу. Шилінг був першим, хто почав практично вирішувати проблему створення кабельних виробів для підземної прокладки, здатних передавати електричний струм на відстань. Як Шилінг, так і російський фізик, електротехнік Якобі прийшли до висновку про безперспективність підземних кабелів і про доцільність повітряних провідних ліній. В історії електро - телеграфії найпопулярнішим американцем був Семюел Морзе. Він винайшов телеграфний апарат і абетку до нього, дозволяють за допомогою натиснення на ключ передавати інформацію на далекі відстані. Завдяки простоті і компактності пристрою, зручності маніпуляцій при передачі та прийомі і, головне, швидкодії телеграф Морзе протягом півстоліття був найбільш поширеною системою телеграфу, що застосовувалася в багатьох країнах.

Поява радіо і телебачення

Передача на відстань нерухомих зображень здійснив в 1855 році італійський фізик Дж. Казеллі. Сконструйований ним апарат міг передавати зображення тексту, попередньо нанесеного на фольгу. З відкриттям електромагнітних хвиль Максвеллом і експериментальним встановленням їх існування Герцем почалася епоха розвитку радіо. Російський учений Попов зумів вперше передати по радіозв'язку повідомлення в 1895 році. У 1911 р. російський вчений Розінг здійснив першу у світовій практиці телевізійну передачу. Суть експерименту полягала в тому, що зображення перетворювалося в електричні сигнали, які за допомогою електромагнітних хвиль переносилися на відстань, а прийняті сигнали перетворювалися назад в зображення. Регулярні телевізійні передачі почалися в середині тридцятих років нашого століття.

Довгі роки наполегливих пошуків, відкриттів і розчарувань було витрачено на створення і конструювання кабельних мереж. Швидкість поширення струму по жилах кабелю залежить від частоти струму, від електричних властивостей кабелю, тобто від електричного опору та ємності. Як правда тріумфальним шедевром минулого століття була трансатлантична прокладка проводового кабелю між Ірландією і Ньюфаундлендом, вироблена п'ятьма експедиціями. [7]

Поява телефону

Поява і розвиток сучасних кабелів зв'язку зобов'язані винаходу телефону. Термін "телефон" старше способу передачі на відстань людської мови. Практично придатний апарат для передачі людської мови був винайдений шотландцем Беллом. Белл в якості передавального і приймального пристрою використовував набори металевих і вібруючих платівок - камертонів, налаштованих кожен на одну музичну ноту. Апарат, що передає музичну абетку, не мав успіху. Пізніше Белл з Ватсоном запатентували опис способу і пристрою для телефонної передачі голосових та інших звуків. У 1876 р. Белл вперше продемонстрував свій телефон на Всесвітній електротехнічній виставці в Філадельфії.