Медико-соціальне значення найважливіший хвороб.

У XX сторіччі досягнуті значні успіхи у виживанні людства. Смертність населення в цілому зменшується, середня очікувана тривалість життя значно підвищується. Цей процес нерівномірно розповсюджується по окремих країнахсвіту. В розвинутих країнах світу спостерігається " неепідемічний тип патології", однією з ознак якого є те, що більшість населення багатьох країн помираєз причин, що пов'язані з хронічними неепідемічнимизахворюваннями (ХНЗ):хворобами системи кровообігу (ХСК) та злоякісними новоутвореннями (ЗН).

Значну частку становить смертність від травм, підвищується смертність відпсихічних розладів. Це так звані "хвороби цивілізації".У країнах, що розвиваються, більшість населення вмирає з причин, пов'язанихіз інфекційними та паразитарними захворюваннями - "епідемічний тип патології".Є країни, що займають проміжне становище та мають "проміжний типпатологі'Г, де значна смертність від хронічних неепідемічних захворювань межує з високими рівнями смертності від інфекційних і паразитарних хвороб.

Трансформація патології населення світу призвела до того, що більшість інфекційних хвороб, які становили основну причину втрат населення світу, поступилися своїм місцем "мовчазним вбивцям XX сторіччя" – хронічним неепідемічним захворюванням. Серед них виділяють найважливіші, значенняяких невпинно зростає. До найважливіших захворювань відносять хворобисистеми кровообігу, злоякісні новоутворення, травми, психічні розлади, наркоманії, туберкульоз і СНІД.

У розділі будуть розглянуті питання:

• роль найважливіших хронічних захворювань у формуванні основних показників здоров'я населення в Україні та світі;

• сучасні тенденції захворювань системи кровообігу;

• вплив різних чинників на рівні показників захворюваності та смертності при ХСК;

• система організації лікувально-профілактичної допомоги хворим на ХСК, заходи соціальної профілактики ХСК;

• захворюваність, смертність та інвалідність від злоякісних новоутворень, порівняльний аналіз показників у динаміці, регіонах і групах населення;

• вплив різних чинників на рівні захворюваності, смертності та інвалід- ності від ЗН;

• система організації лікувально-профілактичної допомоги хворим на ЗН;

• медико-соціальні аспекти хвороб, що належать до класу травм, отруєнь і деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників;

• медико-соціальні проблеми наркоманій (включаючи алкоголізм і нікотино-манію);

• сучасні тенденції хвороб, що належать до класу розладів психіки та поведінки (психічні розлади);

• медико-соціальні аспекти інфекційних хвороб, насамперед туберкульозу та СНІДу.

Більшість ХНЗ хвороб обумовлені розвитком цивілізації, їх значення за прогнозом зростатиме в XXI ст. Медико-соціальне значення найважливішихзахворювань обумовлене зростанням їх ролі в структурі захворюваності та смертності населення світу, провідним місцем у інвалідизації, що обумовлює

зростання потреби в спеціалізованій медичній допомозі та підвищення витратна охорону здоров'я суспільства та особистості (мал. 1). Загальні причинита механізми виникнення та розповсюдження ХНЗ спільні, універсальні,стосуються всього людства. Формується феномен "соціальної дезадаптації",внаслідок чого виникають хвороби та відхилення в соціальній поведінці.

Універсальні загальні чинники виникнення "хвороб цивілізації та соціальної дезадаптації" полягають у тому, що людина створила нове, незвичне для фізіологічних процесів організму середовище, внаслідок гіпертрофованої чи безконтрольної фізичної та соціальної діяльності, що призводить до патологічних порушень у її організмі.

Першочергове негативне значення при розвитку цивілізації набувають соціальні фактори:

• зміни особливостей харчування;

• забруднення атмосферного повітря, грунту, води;

• радіаційне забруднення;

• зміна ритмів життя, перевтома, нервове напруження внаслідок підвищення темпів життя взагалі, а також на виробництві;

• гіподинамія;

• надмірна технізація та інформатизація, які впливають на фізичне та психічне здоров'я людства.

Але, треба зауважити, проблема полягає не у фатальності розвитку дезадаптації, а в складності попередження порушень механізму адаптивнихреакцій при конкретних хворобах. Це можливо тільки на основі комплексноговивчення ролі різних чинників ризику, патогенезу розвитку хвороб, широкомасштабних соціально-гігієнічних досліджень різного рівня та підвищеннівідповідальності кожного за своє здоров'я.

Хвороби системи кровообігу (ХСК), їх медико-соціальне значення. Фактори, що впливають на захворювання ХСК. Система лікувально-профілактичних закладів і заходи щодо зниження цієї патології.

Основними хворобами, які в більшій мірі, ніж усі інші, трансформували тип патології населення світу є хвороби системи кровообігу (ХСК, IX клас хвороб за МКХ-10). Найбільше значення серед них мають ішемічна хвороба серця (ІХС), гіпертонічна хвороба (ГХ), церебро-васкулярна хвороба (ЦВХ). Таким чином, основними особливостями ХСК в Україні є:

• зростання смертності від ХСК при зниженні цього показника в країнах Європейського регіону;

• північно-східний вектор розповсюдженості патології;

• вищий рівень і темпи зростання смертності серед сільського населення, "омолодження" контингентів хворих;

• провідна роль ХСК в інвалідизації населення;

• значний рівень захворюваності, а також захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, особливо у чоловіків працездатного віку.

Всі ці суттєві особливості зумовлюють зростання медико-соціального значення хвороб системи кровообігу в Україні, яке пов'язане з:

• провідною їх роллю в смертності;

• великими економічними збитками суспільства від поширення передчасної смерті;

• коштами, які витрачаються на діагностику, лікування, реабілітацію хворих;

• високими рівнями інвалідизації.

Досвід 27 розвинутих країн світу (США, Японія, Канада) з впровадженням широкомасштабних кардіологічних профілактичних програм, спрямованих на зменшення впливу факторів ризику виникнення ХСК, свідчить, що провідноюсеред них є зміна способу життя:

• збалансоване харчування відповідно до енергетичних затрат організму

з достатньою кількістю ненасичених ліпідів;

• усунення шкідливих звичок (тютюнопаління);

• підтримання нормального артеріального тиску.

Сучасні заходи, які мають вплинути на запобігання ХСК та ефективність їх лікування в Україні:

• своєчасна рання, максимально донозологічна діагностика ХСК;

• підвищення рівня медичної культури населення та посилення уваги до свого здоров'я;

• широке впровадження засад здорового способу життя;

• впровадження інтенсивних медичних технологій лікування та реабілітації хворих;

• покращання взаємодії органів охорони здоров'я з органами освіти в реалізації профілактичних програм для різних верств населення, дітей, підлітківі молоді з метою запобігання дії факторів виникнення ХСК.

Усунення дії факторів ризику ХСК є перспективним напрямком покращання здоров'я населення, тому що, як свідчать дослідження останнього десятиріччя,багато з них є спільними чинниками виникнення найважливіших хвороб. Вивчення основних факторів ризику виникнення хвороб системи кровообігу, злоякісних новоутворень і інших хронічних призвело до необхідності створити комплексну програму профілактики ХНЗ, яка повинна включати такі розділи:

I. санітарно-гігієнічний - первинна профілактика впливу факторів ризику;

II. соціально-економічний - розвиток медичних закладів, кадрів, проведення оздоровчих заходів тощо;

III. санітарно-освітній - формування здорового способу життя.

Перший і другий розділи реалізуються зусиллями та заходами з боку держави, інфраструктурою санітарно-епідеміологічної служби, виділенням коштів на розвиток лікувально-профілактичних закладів тощо, третій – через загальнодержавні програми. Відповідні програми гігієнічного виховання повинні запроваджуватись

Щонайменше в підлітковому віці, якщо не раніше. Зважаючи на більш високі показники смертності чоловіків, у програмах первинної та вторинної профілактики слід також виділяти, як фактор ризику, стать. Вони повинні враховуватирегіональні відмінності смертності від ХСК. Третинна профілактика ХСКповинна передбачати покращання надання спеціалізованої лікувально-профілактичної допомоги, попередження хронізації, ускладнень і інвалідизації хворих. Впровадження багатофакторних профілактичних програм, нових методів діагностики, лікування та реабілітації хворих на ХСК, дозволяють сподіватись на покращання показників захворюваності, смертності в Україні, як це зареєстровано в Японії, США, Франції, Швеції, Фінляндії, інших розвинутих країнахсвіту.