Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими коронками – причини, шляхи усунення.

Помилки та ускладнення при протезуванні штучними коронками

І. Помилки припущені на клінічних етапах виготовлення штучних коронок

1. Неправильно визначено план лікування, неадекватна оцінка стану зубів.

2. Помилки при протезуванні:

а) недотримання загальних правил препарування без охолоджування, без провізорних коронок

б) надмірне препарування

в) недостатнє препарування

г) неправильне визначення положення краю коронки відносно маргінального краю ясен.

3. Помилки при отриманні відбитків

4. Помилки при визначенні центральної оклюзії.

5. Помилки на етапі перевірки конструкції штучних коронок, припасуванні коронок, формуванні оклюзій них співвідношень щелеп.

6. Неправильне визначенні кольору облицювання.

7. Помилки при цементуванні.

II. Помилки припущені на лабораторних етапах виготовлення штучних коронок:

 

. Суцільнолиті коронки:

а при виготовленні, обробці розбірних моделей, нанесення компенсаційного

лаку

б при моделюванні репродукції каркасів

в при литві і обробці каркасів

г при виготовленні облицювального шару.

Залежно від характеру наслідків ми розрізняємо:

- помилки, що не спричиняють клінічних ускладнень

- помилки, що призводять до зворотних клінічних ускладнень

- помилки, що обумовлюють незворотні клінічні ускладнення втрата опорного зуба або групи зубів, як опорних, так і зубів антагоністів, ураження тканин пародонту.

З точки зору наслідків найбільш важливий перший, основоположний лікарський етап — складання плану лікування на підставі ретельного всебічного обстеження хворого та встановлення діагнозу. На цьому етапі можливі:

1 неправильний вибір показників до виготовлення шучної коронки;

2 помилковий вибір конструкції штучної коронки;

3 порушення етапності лікування.

Відновлення анатомічної будови зруйнованого зуба штучними коронками має наступні показання:

1. беззаперечним показанням до застосування штучних коронок є значне

60% — 80% руйнування коронкової частини зуба, за індексом ІРОПЗ Мелікевича В. Ю. у наслідку карієсу та його ускладнень, клиноподібні дефекти, у разі яких відновити анатомічну форму зуба пломбуванням або вкладкою не вдається

2. у випадках, коли металеві коронки служать опорою для кламерів

3. використовуються як опорні коронки у разі лікування мостоподібними протезами

4. за наявності аномалій форми зуба шилоподібні зуби, мікродентії, зуби, які злилися

5. за наявності патологічної стертості, для запобігання подальшому стиранню емалі та дентину, інколи — одночасно і для підвищення міжальвеолярної висоти

6. для фіксації різноманітних ортодонтичних та щелепно-лицевих апаратів

7. для шинування у разі комплексного лікування захворювань тканин пародонта

8. за необхідності значної препаровки коронки зуба, який висунувся або нахилився у бік дефекту зубного ряду

9. для утримання лікарських засобів

10. естетичні показання фарфорові, пластмасові, суцільнолиті комбіновані коронки: металопластмасові та металокерамічні коронки.

11.

 

Показання до заміщення дефектів зубних рядів мостоподібними протезами. Класифікації мостоподібних протезів. Опорні елементи мостоподібних протезів. Біомеханіка та принципи конструювання мостоподібних протезів.

Показання до виготовлення незнімних конструкцій мостоподібних протезів визначаються:

• характером дефекту зубних рядів, його довжиною та локалізацією;

• станом твердих тканин та тканин пародонту опорних зубів й зубів-антагоністів;

• наявністю зубощелепних деформацій та ступенем їх тяжкості;

• наявністю супутніх ускладнень.

Застосування незнімних конструкцій мостоподібних протезів показано для заміщення малих включених дефектів зубних рядів. Кількість втрачених зубів й місце розташування дефекту (передня чи бічна ділянки) часто мають вирішальне значення при визначенні показань для вибору конструкції зубного протеза. Оскільки в разі застосування мостоподібних конструкцій зубних протезів жувальний тиск передається на пародонт зуба, обов’язковою умовою для їх застосування є повноцінність тканин пародонту, врахування його витривалості та резервних можливостей.

Біомеханіка та принципи конструювання мостоподібних протезів

Визначаючи показання до застосування різних конструкцій мостоподібних протезів, слід враховувати особливості їх біомеханіки. Вертикально діючі сили залежно від місця їх прикладення по різному впливають на мостоподібний протез в цілому і на опорні зуби.Коли дія вертикальних сил припадає на середину мостоподібного протеза (рис. 3.), корені зубів передають рівномірне навантаження на навколозубні тканини. Таке навантаження є найбільш сприятливим для прийому і передачі жувального тиску, однак у процесі обробки їжі в порожнині рота воно спостерігається дуже рідко.

Якщо вертикальні сили припадають лише на один опорний зуб мостоподібного протеза, найбільше навантаження припадатиме саме на нього. Корені зубів при цьому сприймають і передають нерівномірне навантаження на навколозубні тканини (рис. 4.).Вертикальний тиск негативно впливає на пародонт опорних зубів завжди при застосуванні консольних конструкцій (рис. 5.), і вкрай негативно в разі дистально необмежених дефектів зубних рядів (рис. 6.).

Застосування консольних мостоподібних протезів при дистально-необмежених дефектах зубних рядів здатне спричинити травмування слизової оболонки й альвеолярного відростку в ділянці контакту штучних зубів та патологічні зміни в тканинах пародонту (рис. 7). Аналіз впливу горизонтальних сил на мостоподібні протези показує, що ефективність протезування залежить передусім від ступеня рухливості опорних зубів.

Плануючи застосування протезів мостоподібних конструкцій, важливо дотримуватися низки принципів.

• Перший принцип (за Б. Бояновим, Т. Христозовим). Тіло мостоподібного протеза має з’єднувати опорні зуби по лінії, максимально наближеній до прямої.

Недотримання цього принципу призводить до трансформування вертикальных і горизонтальних сил у обертальні (ротаційні) для тіла мостоподібного протеза (рис. 8).

• Другий принцип. Розмір горизонтальних сил прямо пропорційний клінічній коронці опорного зуба.

У разі збільшення довжини клінічної коронки зуба і зменшення внутрішньо альвеолярної частини кореня збільшується рухливість зубів і, відповідно, можливість відхилення зубів під впливом горизонтальних сил.

• Третій принцип. Зважаючи на те, що величина навантаження опорних зубів пропорційна площині, на яку вона діє, жувальні поверхні штучних зубів мостоподібного протеза необхідно виготовляти більш вузькими, ніж розміри відсутніх зубів. (рис. 9).

• Четвертий принцип. Розмір жувального тиску зворотньопропорційний відстані від точки його прикладання до опорного зуба мостоподібного протеза з двосторонньою опорою і прямопропорційний в констольному мостоподібному протезі.

Щоб уникнути перевантаження опорних зубів, необхідно, в разі потреби, збільшити кількість опорних зубів, зменшити ширину тіла протеза й забезпечити міцну фіксацію опорних коронок на зубах.

• П’ятий принцип. Відновлення контактних пунктів між опорними і сусідніми зубами покращує розподіл горизонтальних сил.

Класифікація мостоподібних протезів та їхні конструктивні елементи

Конструктивно мостоподібний протез (за Є. І. Гавриловим) складається з двох частин: опорної і проміжної. У якості опорної частини застосовуються різноманітні конструкції штучних коронок, напівкоронок, вкладок, накладок, штифтових конструкцій, замкових кріплень. Частина протезу, розташована між опорними елементами, або проміжна частина являє собою блок штучних зубів.Залежно від характеру обмеження дефекту зубами, а отже, від розташування опорних елементів розрізняють мостоподібні протези з двосторонньою фіксацією, консольні мостоподібні протези та мостоподібні протези з фіксацією на кількох точках опори. При захворюваннях тканин пародонту застосовуються шинуючі конструкції, кількість опорних елементів яких залежить від величини дефекту зубного ряду та стану тканин пародонту опорних зубів.

Нині відомо багато різновидів мостоподібних протезів, серед яких розрізняють такі:

• за способом фіксації: знімні і незнімні;

• за тривалістю користування: тимчасові і постійні;

• за технологією виготовлення: штамповано-паяні, безпаєчні, литі. Застосовуються також технології литтєвого пресування (IPS Empress), комп’ютерні технології виготовлення (CADCAM) та ін;

• за конструкційним матеріалом:

— з одного матеріалу: металеві (зі сплавів металів), пластмасові, керамічні, композиційні;

— комбіновані (від. лат. сombinatio — сполучення, поєднання чого-небудь): металопластмасові (на суцільнолитій основі, на штампованопаяній основі), металокерамічні, скловолоконно-композиційні; 1) за конструкцією опорних елементів: мостоподібні протези з опорою на штучних повних металевих коронках (штампованих, суцільнолитих; пластмасових, керамічних, з композиційних матеріалів), комбінованих коронках, екваторних коронках, напівкоронках, вкладках, накладках, штифтових конструкціях, а також замкових кріпленнях; 2) за конструкцією проміжної частини: дотичні, промивні, сідлоподібні.