Побутові предмети, та засоби побутової хімії,

Як джерела небезпеки

Більшість сучасних побутових предметів можуть виділяти забруднювачі повітря. Деякі з них виділяють по кілька забруднювачів.

Обстеження однієї з квартир у відносно чистому районі великого міста показали наявність в повітрі квартири більше 50 шкідливих хімічних речовин при чому концентрації деяких з них перевищували гранично допустимі норми. Встановлено, що килимові покриття, килими, лінолеуми, лаковані меблі, та підлога, різні полімерні та поліетиленові вироби виділяють хлорвініл, дибутилфтолат, ефірні сполуки, формальдегід, аміак, поліциклічні ароматичні вуглеводи. С повітрям весь цей “набір” потрапляє в організм людини, руйнує імунну систему і навіть може спричинювати зміну генетичного коду.

В побуті ми широко використовуємо різноманітні засоби побутової хімії, які значно полегшують домашню роботу, разом з тим вони можуть становити потенційну небезпеку для нашого здоров’я і навіть життя. Так засоби для виведення плям, іржі, зняття накипу переважно містять мурашину, соляну, щавелеву кислоти, які можуть викликати опіки та ураження печінки, нирок, легень при потраплені в організм. До складу багатьох засобів для прання та відбілювання входять розчини лугів. Засоби для миття віконного скла, кахлі, умивальників, унітазів містять розчин аміаку, який уражає слизові оболонки очей і дихальних шляхів. До складу багатьох лаків та фарб входять нітросполуки, які шкідливо впливають,насамперед, на печінку

Предмети особистої гігієни, включаючи косметику, лак для волосся, дезодоранти, лаки для нігтів, їх розчинники містять широкий спектр летючих речовин і твердих частинок, а багато з них містять також пропеленти аерозолів (хлоровані вторвуглецеві сполуки, закис азоту, хлорметил, бутан).

Необхідно врахувати, що в силу певних соціально-економічних обставин нині в Україні у побутових умовах здійснюється багато виробничих процесів. Майже всі види розчинників, клеїв, багато мономерів, пластифікаторів, фарб, припоїв, матеріалів для паяння та зварювання використовують у домашній технології часто без тих засобів захисту, які обов’язкові для виробничих умов.

 

Основні правила безпеки в побуті

 

Всі засоби побутової хімії, навіть звичайний пральний порошок чи сода, повинні зберігатись таким чином, щоб до них не могли дістатися діти. Ці засоби необхідно обов’язково зберігати окремо від будь-яких харчових продуктів.

Всі хімічні речовини, що зберігаються в будинку чи в квартирі повинні бути у відповідних ємностях з чіткими написами. Не варто зберігати в квартирі невідомі хімічні речовини, або такі, у яких вийшов термін використання. Засоби, що містять в значних кількостях агресивні хімічні речовини (кислоти, луги, тощо) повинні щільно закриватися і мати етикетку. При роботі з ними потрібно надягати гумові рукавички, захисні окуляри, халати, а після закінчення роботи необхідно добре вимити теплою водою з милом і рукавички, і руки.

Засоби небезпечні в пожежному відношенні (бензин), ацетон, гас, деякі засоби для виявлення плям та ін.) повинні стояти в щільно закритих ємностях, бажано, що не б’ються, подалі від джерел тепла та вогню.

При роботі з пожежонебезпечними засобами забороняється палити цигарки, запалювати сірники, включати електронагрівальні прилади. Найбільш небезпечні випари горючих та легкозаймистих рідин. Тому краще всього працювати з такими речовинами (бензин, ацетон) на повітрі, поза помешканням.

Перед тим як застосувати будь-який засіб необхідно уважно прочитати всі вимоги та рекомендації, наведені на упаковці чи в інструкції, щодо використання і суворо дотримуватися їх (особливо ретельно – при роботі з отрутохімікатами). Хімічні засоби необхідно застосовувати лише в таких кількостях, які вказані в інструкції.

Не можна нахилятися низько на ємностями з хімічними речовинами (і тим більше нюхати їх, сильно втягуючи повітря) і над рідиною, що кипить, особливо при вливанні в неї нової порції рідини чи всипання порошку. Гарячі рідини не можна вливати в скляний посуд.

Правила безпеки стосуються і аерозольних балончиків. Вони повинні зберігатися у вертикальному положенні, подалі від джерел тепла. При розпиленні з балончика не можна палити, запалювати газові горілки. Балончики ні в якому випадку не можна давати дітям. Їх не можна розбирати і не рекомендується викидати до повного використання вмістимої речовини.

При використанні отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками на присадибний ділянці, а також для знищення комах та гризунів в помешканні, необхідно виконувати встановленні правила безпеки. Всі роботи з отрутохімікатами необхідно проводити в спеціальному одязі – халаті, комбінезоні, надягати гумові рукавички. Рекомендується також користуватись захисними окулярами та марлевою пов’язкою чи респіратором для захисту органів дихання (особливо при оприскуванні рослин). Після роботи необхідно вимити руки і лице з милом, прополоскати ротову порожнину. Робочий одяг необхідно випрати.

Якщо після роботи залишились невикористані розчини отрутохімікатів, то їх ні в якому випадку не можна змивати у каналізацію, водоймище, чи річку; їх необхідно закопати в землю у віддаленому від помешкання місці.

При обробці отрутохімікатами приміщення, необхідно винести з нього всі харчові продукти, кухонний посуд, домашніх тварин та птахів, а також акваріуми.

Слід пам’ятати, що не варто створювати в квартирі значних запасів побутових хімічних препаратів, оскільки це призводить до збільшення концентрації токсичних випарів в жилих приміщеннях.

 

 

4.7. Місто – як джерело небезпеки.

Нині мешканці розвинутих країн світу в основному міські жителі. Як пише у своїй книжці "Виживання в місті" відомий мандрівник Яцек Палкевич, "часто перебування в місті більш небезпечне, ніж у диких безлюдних місцях. Місто - це скупчення контрастів. Поряд з цивілізованим життям можуть існувати і напівварварські явища." Тож як поводитись у цих кам'яних джунглях?

Яцек Палкевич радить:

по-перше, передбачити небезпеку;

по-друге, по можливості уникнути її;

по-третє, при необхідності - діяти.

Отже, щоб у кожному конкретному разі діяти правильно, треба знати, як а небезпека підстерігає і чому вона виникає.

Вулиці - один з найнебезпечніших об'єктів сучасного міста, де людину можуть очікувати різні неприємності. Кожен рік в Україні гине під колесами автомашин понад 30 тис. осіб. Майже в усіх випадках це відбувається через неуважність і порушення Правил дорожнього руху. Добре знаючи дорогу від дому до коледжу, треба знати місця, що потребують підвищеної уваги. Велике скупчення людей. Мешканці міста стають джерелом небезпеки один для одного в екстремальних умовах (наприклад, при виникненні пожежі у приміщеннях магазину, кінотеатру тощо). Найнадійніший засіб захисту в таких обставинах - не втрачати тверезого погляду на подію і знати, де є безпечні виходи з приміщення. Бути уважному в незнайомому місці - слід взяти за правили.

 

Витік газу

 

Можливі причини аварії:

- необережність мешканців - не до кінця закритий кран газової плити, протяги на кухні, викіпання води та ін.;

- витік газу з труб, що підходять до газової плити чи зі самої плити.

При виявленні у приміщенні запаху газу необхідно негайно погасити все відкрите полум'я, закрити загальний газовий кран, відчинити вікна, провітрити приміщення.

Для усунення витікання газу не запалювати полум'я, не вмикати і не вимикати електроприлади, а також не курити. Для студентів, які проживають у гуртожитку: необхідно терміново повідомити про несправність чергового і коменданта гуртожитку.

Викликати робітників аварійної служби міськгазу телефоном 01.

У разі зупинки подачі газу або самовільного затухання пальників необхідно негайно закрити всі крани газової плити.

Унаслідок порушення нормальної роботи пальників плити у приміщенні можливе скупчення небезпечного для життя людини окису вуглецю (чадного газу).

Першими ознаками отруєння окисом вуглецю є: головний біль, сильне серцебиття, шум у вухах, головокружіння, загальна слабість. Сильне отруєння супроводжується нудотою, задухою, раптової втратою здатності рухатись.

При отруєнні окисом вуглецю необхідно винести потерпілого на свіже повітря, розстебнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт, тепло вкрити, але не давати заснути, викликати лікаря телефоном 03. У разі відсутності у потерпілого дихання до прибуття лікаря необхідно робити штучне дихання.