Засоби колективного та індивідуального захисту.

Для попередження нещасних випадків і уникнення травматизму під час виконання різних робіт, а також запобігання виникненню професій-них захворювань у працівників передбачені організаційні і технічні за-ходи захисту.

До організаційних заходів належать:

- раціональна організація праці;

- планування заходів щодо охорони праці, проведення навчання, страхувань, інструктажів;

- організація планово-попереджувального ремонту небезпечного устаткування;

- пропаганда безпеки праці;

- висвітлення проблем охорони праці, фактів і причин травматиз-му й аварій у засобах масової інформації тощо.

Технічні заходи захисту мають на меті підтримку вимог санітарії і техніки безпеки.

Засоби захисту від небезпечних та шкідливих факторів виробництва поділяють на колективні й індивідуальні:

До засобів колективного захисту належать:

- технічні засоби безпеки, призначені для захисту людей від дії механічних факторів (огороджувальні, гальмівні та блокувальні при-строї, пристрої дистанційного керування, автоматичного контролю і си-гналізації; запобіжні засоби та знаки безпеки);

- засоби нормалізації повітряного середовища приміщень і робо-чих місць (вентиляція, кондиціювання, опалення тощо);

- засоби нормалізації освітлення приміщень і робочих місць (дже-рела світла, освітлювальні прилади і т.д.);

- засоби захисту від іонізуючих, ультрафіолетових, інфрачерво-них, електромагнітних лазерних та інших випромінювань (огородження, герметизація, автоматичний контроль і т. д.);

- засоби захисту від шуму і вібрації (звукоізоляція, віброізоляція, огородження тощо);

- засоби захисту від враження електричним струмом (захисне за-землення, занулення тощо).

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) призначені для убезпечення од-ного працюючого і можуть стосуватися як галузі техніки безпеки (напри-клад, спеціальний одяг, взуття, шоломи, бронежилети, які захищають від травм), так і до галузі виробничої санітарії (респіратори, протигази, спеці-альні окуляри, маски, що захищають від шкідливих виробничих факторів).

Обидві категорії способів захисту передбачають запобігання чи зменшен-ня впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Засоби індивідуального захисту застосовуються в тому випадку, якщо безпеку роботи не можна забезпечити конструкцією і розміщенням устат-кування, організацією робочого процесу, архітектурно-планувальними рішеннями, засобами колективного захисту і т.п.

У ст. 8 Закону України «Про охорону праці» зазначено, що «на ро-ботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, в особливих темпе-ратурних умовах, у забрудненому середовищі працівникам і службов-цям безкоштовно видається спецодяг, спецвзуття та інші засоби індиві-дуального захисту».

Засоби індивідуального захисту поділяються на основні та допомі-жні. До основних засобів індивідуального захисту належать:

1) засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори). Про-тигази за принципом дії поділяються на фільтруючі (ГП-4, ГП-7, ЕО-16) та ізолюючі (ИП-4, ИП-5, КИП-8, АСВ-2). Фільтруючі протигази забезпечують захист в умовах обмеженого вмісту шкідливих речовин. Їх не застосовують у випадку наявності у повітрі малої концентрації кис-ню. Ізолюючі протигази застосовують під час аварії та великих викидів шкідливих речовин в атмосферу. Респіратори застосовують для захисту організму від пилу, парів, аерозолів, шкідливих газів. Вони поділяються на протипилові (ШБ-1 «Лепесток»), протигазові (РПГ-67) та універса-льні (РУ-60);

2) засоби захисту слуху від інтенсивного шуму – навушники та за-глушки. Навушники знижують високочастотний шум на 40 дБ, а вушні заглушки, вкладиші – на 25 дБ;

3) засоби захисту очей – захищають очі від твердих частинок, бри-зок лугів і кислот, іскор, різних видів випромінювання. Для цього засто-совують спеціальні окуляри, вибір яких залежить від виду робіт;

4) засоби захисту голови і обличчя (маски, щитки, капелюхи, кас-ки, шоломи) – захищають від падаючих предметів, стружки, інших фі-зичних і хімічних факторів. Маски, щитки і капелюхи використовують-ся при ремонтних цілях, каски – на завантажувально-розвантажувальних роботах загального призначення, а шоломи і сфери – на роботах спеціального призначення;

5) засоби захисту шкірного покриву (спеціальний одяг) – вида-ються працівникам для захисту тіла від забруднення, механічних впли-вів, води, кислот, лугів, підвищених або понижених температур, радіо-активних речовин, нафти, жирів, для захисту від біологічних факторів. Спеціальний одяг обирається відповідно до класифікації його захисних можливостей. Це можуть бути захисні костюми, куртки (бронежилети), комбінезони, халати, фартухи, плащі тощо;

6) засоби захисту ніг – спеціальне взуття, призначене для захисту від дії вібрації, іонізуючого випромінювання, статичної електрики тощо. Обирається залежно від його захисних можливостей. Для зовнішніх ро-біт під час холодного та перехідного періоду року використовується ва-ляне взуття, а для робіт з використанням кислот, лугів – гумові чоботи. Під час роботи у вогких, холодних умовах одягають утеплені гумові чо-боти. До спецвзуття відносять також шкіряні та кирзові чоботи, напів-чоботи (напівчеревики), бахіли тощо;

7) засоби захисту рук від механічних пошкоджень, опіків, холоду та інших небезпечних і шкідливих факторів (рукавиці, рукавички, напа-льники, дерматологічні засоби (мазі, креми)). Залежно від виду робіт матеріалом, з якого виготовлюють засоби захисту, може бути вовна, льон, шкіра, шкіряний замінник, гума тощо;

8) засоби запобігання враженню електричним струмом: діелект-ричні рукавички, боти, чоботи, калоші, виготовлені зі спеціальної діеле-ктричної гуми.

Допоміжні захисні засоби призначенні для захисту персоналу від падіння з висоти (запобіжні пояси та страхові канати), для безпечного піднімання на висоту (драбини, кігті).

 

28. Дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм.

а) термічна - опіки ділянок тіла; нагрівання кровоносних судин, серця, мозку ► функціональні розлади.

б) електролітична - характеризується електролізом (розкладом) крові та інших органічних рідин.

в) механізм - ушкодження (розриви) тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.

г) біологічна - збудження клітин і тканин організму, що супроводжується судомним скороченням м'язів.

Електротравма - травма, спричинена дією електричного струму чи електричної дуги.

Види електротравм:

1. місцеві - виникає місцеве ушкодження організму:

- електричний опік - ураження шкіри, м'язів, нервів, кісток. 2 види: контактний, дуговий.

- електричні знаки - плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля.

- металізація шкіри - проникнення у верхні шари шкіри часточок металу, що розплавляється внаслідок дії електричної дуги (шкіра стає твердою, шорсткою).

- механічні ушкодження - виникає внаслідок судомних скорочень м'язів під дією електричного струму (розриви шкіри, кровоносних судин, нервів; вивихи суглобів; переломи кісток).

- електрофтальмія - ураження очей внаслідок дії УФ- випромінювань електричної дуги.

- загальні - електричні удари.

Електричний удар - збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів.

4 ступеня:

- - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості.

- - судомні скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця.

- - втрата свідомості і порушення серцевої діяльності чи дихання.

- - клінічна смерть (6-8 хв.).

Протікання струму через тіло людини супроводжується термічним, електролітичним та біологічним ефектами.

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровуванні вологи, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу проходження. За короткочасної дії струму термічна складова може бути визначальною в характері і тяжкості ураження.

Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини (її електролізі), в тому числі і крові, що призводить до зміни їх фізико-хімічних і біохімічних властивостей. Останнє, в свою чергу, призводить до порушення біохімічних процесів у тканинах і органах, які є основою забезпечення життєдіяльності організму.

Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. При цьому порушуються внутрішні біоелектричні процеси, що протікають в організмі, який нормально функціонує, і пов'язані з його життєвими функціями. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного непередбачу-ваного скорочення м'язів. Це, так звана, пряма або безпосередня збурююча дія струму на тканини, по яких він протікає. Разом із цим, збурююча дія струму на тканини може бути і не прямою, а рефлекторною — через центральну нервову систему. Механізм такої дії полягає в тому, що збурення рецепторів (периферійних органів центральної нервової системи) під дією електричного струму передається центральній нервовій системі, яка опрацьовує цю інформацію і видає команди щодо нормалізації процесів життєдіяльності у відповідних тканинах і органах. При перевантаженні інформацією (збуреннях клітин і рецепторів) центральна нервова система може видавати недоцільну, неадекватну інформації виконавчу команду.

Останнє може призвести до серйозних порушень діяльності життєво важливих органів, у тому числі серця та легенів, навіть коли ці органи не знаходяться на шляху проходження струму.

Крім зазначеного, протікання струму через організм негативно впливає на поле біопотенціалів в організмі. Зовнішній струм, взаємодіючи з біострумами, може порушити нормальний характер дії біострумів на тканини і органи людини, подавити біоструми і тим самим спричиняти специфічні розлади в організмі.