Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості створення, ліквідації, реорганізації казенного підприємстваСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Державне підприємство, яке відповідно до законодавства України не підлягає приватизації, за рішенням Кабінету Міністрів України може бути перетворене в казенне підприємство. Рішення про перетворення державного підприємства в казенне приймається за однієї з таких умов: підприємство провадить виробничу або іншу діяльність, яка відповідно до законодавства може здійснюватись тільки державним підприємством; головним споживачем продукції підприємства (більш як 50 відсотків) є держава; підприємство є суб'єктом природних монополій. Управління казенним підприємством здійснюють органи, уповноважені управляти відповідним державним майном. Органами управління казенними підприємствами є міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Казенне підприємство діє на підставі статуту, який затверджується органом, уповноваженим управляти державним майном. та розробляється на основі Типового статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями коштами та іншим майном, що є в його розпорядженні, крім основних фондів. При недостатності у казенного підприємства таких коштів та майна відповідальність за його зобов'язаннями несе власник. Казенні підприємства мають право вступати до асоціацій, консорціумів, концернів та інших об'єднань підприємств лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Питання для самоконтролю: 1. Сутність поняття організація. Які є види організацій та їх характеристика. 2. Дати характеристику об'єднанням підприємств. Навести приклади. 3. Дайте характеристику факторам прямої дії зовнішнього середовища організації? 4. Охарактеризуйте фактори непрямої дії зовнішнього середовища організації? 5. З чого складається організація? Який процес функціонування організації, як системи? 6. Дайте характеристику внутрішнім факторам організацій та відобразіть їх взаємозв'язок. 7. Дайте визначення підприємства та вкажіть основні їх види. Які підприємства відносять до категорії малих? 8. Назвіть та охарактеризуйте основні риси організацій, від чого залежить їх успіх?
Лекція 3 Тема 3 ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ План 3.1 Класифікація і загальна характеристика функцій менеджменту 3.2 Планування як функція менеджменту 3.3 Організація взаємодії як функція менеджменту 3.4 Мотивація як функція менеджменту 3.4.1 Значення людського фактора в управлінні. Унікальність особистості працівника 3.4.2 Поняття мотивації 3.4.3 Характеристика основних теорій мотивації 3.4.4 Матеріальне стимулювання праці 3.5 Контроль як функція менеджменту Класифікація та загальна характеристика функцій менеджменту Під функціями менеджменту слід розуміти відносно відособлені напрямки управлінської діяльності (трудові процеси в сфері управління), які забезпечують управлінську дію. Вони відображають суть і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління. Функції менеджменту виникли в результаті поділу і спеціалізації праці. Як було показано вище, однією із найважливіших категорій менеджменту є процес управління. Він здійснюється саме шляхом реалізації певних функцій. Визначення переліку цих функцій є одним із найважливіших завдань теорії менеджменту. Файоль виділяв планування, організацію, розпорядництво, координацію і контр оль. Науковці колишнього С РСР говорили про 6 функцій: планування, організацію, координування, стимулювання, регулювання та контроль. Мескон, Альберт і Хедоурі запропонували розглядати 4 функції: планування, організація, мотивація і контроль. Останній підхід виглядає найбільш привабливим, оскільки дослідження показують, що саме ці функції беруть участь у здійсненні будь-якого управлінського процесу. За ознакою місця у менеджменті можна виділити основні функції (загальні), тобто ті, які беруть участь у будь-яких управлінських процесах, і часткові (спеціальні), з допомогою яких здійснюються певні управлінські процеси. Як вказувалося, до основних функцій відносяться планування, організація, мотивація і контроль. За ознакою процесів управлінняспеціальними функціями є управління основним виробництвом, допоміжним виробництвом, технічною підготовкою, матеріально-технічним забезпеченням, патентно-ліцензійною діяльністю, капітальним будівництвом тощо. За ознакою об’єкту – управління підприємством, цехом, службою, відділом, дільницею, бригадою тощо. За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності – управління працею, предметами та знаряддями праці, інформацією. Нагадаємо, що реалізація будь-яких спеціальних функцій, які відображають процес чи об’єкт управління або елемент виробничо-господарської діяльності, здійснюється шляхом застосування основних функцій, тобто планування, організації, мотивації і контролю. Дослідження взаємозв’язку функцій дає можливість вдосконалювати управління, формувати ефективну систему менеджменту, усувати зайві ланки, бюрократичні перепони, опір перемінам.
Планування як функція менеджменту 3.2.1 Зміст планування як функції менеджменту Під плануванням розуміють відособлений вид управлінської діяльності (трудових процесів), який визначає перспективу і майбутній стан організації. В американському менеджменті виділяють два види планування: · стратегічне планування; · планування реалізації стратегії (рис. 8)
Рис. 8. Види планування та їх взаємозв’язок Стратегічне планування полягає у розробці стратегії. В свою чергу стратегічне планування – це всебічний комплексний план, призначений для забезпечення здійснення місії організації та досягнення її цілей. Стратегічне планування включає згідно з позицією американського дослідника Пітера Лоранже: розподіл ресурсів; адаптація до зовнішнього середовища; внутрішня координація – відображення сильних і слабких боків діяльності організації; усвідомлення організаційних стратегій – формування організації, яка буде спроможна вчитись на минулих стратегічних рішеннях. Найбільш прикладне значення має схема процесу стратегічного планування, запропонована Месконом, Альбертом і Хедоурі (рис. 9). Слід відзначити, що дві останні ланки моделі відображають процеси планування реалізації стратегії. Стратегія планування здійснюється у спеціальному плановому відділі з невеликою чисельністю (близько 5-10 чол.) і приймається на нарадах вищого керівництва один раз в рік. Розглянемо складові процесу стратегічного планування. Місія – це чітко визначена причина існування організації(основний вид діяльності, якою буде займатись організація).
Рис. 9. Схематична модель планування При формуванні системи цілей слід пам’ятати, що вони повинні бути: ¨ конкретними і підлягати вимірюванню; ¨ охоплювати всі рівні організації; ¨ різної тривалості; ¨ такими, які можна досягнути; ¨ такими, які побудовані на принципах взаємного доповнення. Рис. 10. Схема формування цілей організації Розробка планів досягнення цілей є функцією реалізації стратегій. Оцінка і аналіз зовнішнього середовища проводиться шляхом контролю факторів, представлених на рис. 7. Управлінське дослідження сильних та слабих сторін проводиться в напрямку вивчення стану фінансів, обліку, нормування та оплати праці, культурного рівня організації, використання робочої сили, а також позиції організації на ринку (маркетингові дослідження). Аналіз стратегічних альтернатив грунтується на оцінці чотирьох можливих для організації варіантів: § обмежений ріст (цілі встановлюються від досягнутого); § ріст (рівень цілей перевищує рівень попередніх показників); § скорочення (ліквідація, відмова від старого, переорієнтація); § поєднання попередніх варіантів. Останній етап стратегічного планування завершується вибором стратегії, який доцільно здійснювати на основі оцінки наступних факторів: Ø рівень ризику; Ø вплив минулих стратегій; Ø вплив власників; Ø залежність від фактору часу; Ø вплив факторів внутрішнього і зовнішнього середовища тощо. Слід пам’ятати, що кінцевим результатом стратегічного планування будуть конкретні рішення і показники. Реалізація стратегії здійснюється у двох напрямках: a з використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил; a з допомогою економічних важелів, шляхом формування бюджету, застосування системи показників та управління за цілями. Зупинимося на складових елементах адміністративного напрямку. Тактика – це короткотермінові стратегії. Тактичні плани характеризуються наступним: · розробляються з метою розвитку стратегій; · створюються на рівні середньої ланки управління; · діють коротший час за стратегії; · мають властивість дуже швидко проявляти результати. Політика – це загальне керівництво для дій і прийняття рішень, які полегшують досягнення цілей. Процедурами – є дії які слід приймати в конкретній ситуації. Правило вказує на те, що повинно бути зроблено в специфічній одноразовій ситуації. До економічного напрямку відносяться наступні напрямки. Бюджет – це метод розподілу ресурсів, представлених у кількісній формі, з метою досягнення цілей, які також мають кількісний вираз. При формуванні бюджету враховуються всі витрати, збитки, а також джерела надходження коштів, доходів тощо. З метою конкретизації напрямку реалізації стратегії доцільно формувати систему показників, яка буде відображати основні параметри тактики і стратегії. Показники слід встановлювати для кожного рівня управління. Управління за цілями – це підхід, згідно з яким кожен керівник організації повинен мати чіткі цілі, що забезпечить досягнення цілей керівників вищого рівня. Процес управління за цілями здійснюється за етапами показаними на рис. 10. Оцінка стратегії – це порівняння результатів роботи з місією і цілями, аналіз участі працівників у реалізації стратегії організації. Рис. 11. Етапи управління за цілями 3.2.2 Бізнес-планування Важливим напрямком використання планування в організації є застосування бізнес-плану, який потрібен для: ¨ самого підприємця (власника), як орієнтир в його діяльності; ¨ майбутніх компаньйонів та співробітників, яких доцільно залучати до справи; ¨ банкірів та інвесторів, послугами яких треба буде користуватись; ¨ найманих менеджерів при здійсненні ними керівних функцій. Бізнес-план включає наступні розділи: 1. Вступ – загальні характеристики майбутньої діяльності. 2. Характеристика продукції (послуг) та аналіз ситуації в сфері майбутньої діяльності: ¨ основні параметри, технічні характеристики, відмінності від інших видів продукції; ¨ фотографії видів продукції, малюнки, дизайн; ¨ ціна, собівартість, можливий обсяг виробництва, очікуваний прибуток; ¨ поточна ситуація в сфері діяльності і тенденції розвитку галузі. 3. Оцінка ринку збуту і конкуренції: § покупці, конкуренти, споживачі; § умови та обсяги продажу, доходи, технічний сервіс, реклама; § характеристика продукції конкурентів; § рівень цін на ринку. 4. Стратегія маркетингу: схема розповсюдження і канали збуту товарів, маркетингові комунікації; Ø ціноутворення; Ø організація обслуговування клієнтів; Ø прогноз нової продукції. 5. План виробництва: a характеристика виробничої бази, процесу, суміжників; a порядок отримання сировини, матеріалів, комплектуючих; a оцінка витрат на виробництво. 6. Організаційний план: · структура управління, делегування повноважень; · персонал, оплата праці; · дані про партнерів, акціонерів, їх відповідальність за результати діяльності. 7. Юридичний план: ¨ форма власності; ¨ правовий статус підприємства; ¨ участь в об’єднаннях організацій. 8. Оцінка ризику і страхування: § слабкі ланки в організації; § види ризику, їх джерела; § заходи по зменшенню ризику, вибір страхової фірми. 9. Фінансовий план: Ø прогноз обсягів реалізації; Ø прогноз витрат; Ø баланс грошових витрат і поступлень; Ø зведений баланс активів і пасивів; Ø графік беззбитковості; Ø джерела та використання коштів; Ø кредитування; Ø акціонування. На титульній сторінці бізнес плану вказуються назва та адреса організації, дані про засновників, суть і вартість проекту, ступінь секретності тощо. В додатку приводяться копії контрактів, ліцензій, листів та інших документів. Питання для самоконтролю: 1. Що таке функції менеджменту? Навести різні види класифікацій функцій менеджменту. 2. Що таке стратегічне планування та з яких етапів воно складається? 3. Охарактеризуйте перші два етапи стратегічного планування: встановлення місії організації та визначення цілей. 4. Дайте характеристику управління за цілями. 5. Охарактеризуйте напрямки реалізації стратегії. 6. Що таке дерево цілей організації та як воно формується? 7. Дайте визначення бізнес-плану, з якою метою він складається? 8. Охарактеризуйте основні розділи бізнес-плану.
Лекція 4
|
|||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 161; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.31.90 (0.012 с.) |