Взаємозв’язок між показниками ліквідності і платоспроможності.

4. Платоспроможність

3. Ліквідність підприємства

2. Ліквідність балансу

1. Ліквідність активів

Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Ліквідність балансу досягається установленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами.

Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов’язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом Зміст визначення полягає в тому, що якщо процес виробництва і реалізації продукції відбуваються в нормальному режимі, то грошових коштів, які надходять від покупців продукції, буде достатньою для погашення короткострокових зобов’язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрагентом.

Зазначені блоки схеми рівнозначні між собою, але разом з тим дослідження завдання другого блоку не можливе без реалізації завдань першого блоку, а третього – без наявності першого і другого, а третього без наявності першого і другого. Відповідно ліквідність активів є основою платоспроможності підприємства. İншими словами, ліквідність – це засіб підтримання платоспроможності.

 

9. Економічна сутність платоспроможності та ліквідності підприємства

Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які в загальному виді характеризують його здатність своєчасно і в повному обсязі здійснити розрахунки по короткостроковим зобов’язанням перед контрагентами. Ліквідність у загальному розумінні означає здатність цінностей перетворюватися в грошові кошти. Вона характеризується наявністю в підприємства ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках в банку та їх елементів оборотних активів, що легко реалізуються.

Ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність даного виду активів.

Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою.

Основними ознаками платоспроможності є:

а) наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Поточна платоспроможність характеризує поточний стан розрахунків на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити покриття поточних зобов’язань господа-рюючого суб’єкта.

Перспективний вид платоспроможності визначає можливість підприємства у майбутньому розрахуватися своїми короткостроковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності. Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Ліквідність балансу досягається установленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами

Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов’язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом.

10. Оцінка стану дебіторської заборгованості

Аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості має велике значення, їх розмір значно впливає на фінансовий стан підприємств. Небезпечним є стрімке накопичення взаємних валових боргів між підприємствами, які призводять до необґрунтованого банкрутства багатьох підприємств.

Дебіторською заборгованістю вважається сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Уся дебіторська заборгованість розподіляється на довгострокову й поточну. Відповідно до п. 6 П(С)БО 10, у разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником, називається сумнівним боргом. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності, - це безнадійна дебіторська заборгованість.

Для аналізу дебіторської заборгованості розраховується коефіцієнт відволікання оборотних активів в дебіторську заборгованість, який дорівнює відношенню суми дебіторської заборгованості за певний період до загальної суми оборотних активів підприємства. Даний коефіцієнт розраховується в динаміці.

Визначимо середній період інкасації дебіторської заборгованості та кількість оборотів дебіторської заборгованості за визначений період.

Середній період інкасації дебіторської заборгованості розраховується як відношення середнього залишку дебіторської заборгованості у періоді, що аналізується до одноденної виручки від реалізації в цьому періоді.

Кількість оборотів дебіторської заборгованості характеризує швидкість обертання інвестованих в неї коштів протягом визначеного періоду і визначається як відношення загальної суми виручки від реалізації за період до середнього залишку дебіторської заборгованості за період, що аналізується.

Коефіцієнт простроченої заборгованості, розраховується як суми дебіторської заборгованості, несплаченої в строк, до загальної суми дебіторської заборгованості підприємства.

Середній ”вік” простроченої дебіторської заборгованості визначають як відношення середнього залишку дебіторської заборгованості, неоплаченої і строк в період, що аналізується до суми одноденного обороту по реалізації в даному періоді.

Доволі показовим при визначені рівня дебіторської заборгованості є порівняння наявного рівня заборгованості покупців з оптимальним розміром дебіторської заборгованості.

Оптимальний розмір дебіторської заборгованості визначається за такою формулою: Одз = (ОР х Кс/ц х (Спо + СПП) / 360, де Одз – оптимальний розмір ДЗ в майбутньому періоді; ОР – плановий обсяг реалізації продукції з наданням комерційного кредиту; Кс/ц – коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни продукції;

Спо – середній період обороту ДЗ в минулому періоді;

СПП – середній період прострочки платежів.

Повний аналіз стану дебіторської заборгованості неможливий без порівняння її з рівнем кредиторської заборгованості на підприємстві. Фінансові служби підприємства мають постійно слідкувати за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості, оскільки значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових коштів, переважання кредиторської заборгованості може привести до неплатоспроможності підприємства.