Складові фінансово – виробничих ресурсів підприємства.

На основних етапах виробничо-господарської діяльності підприємства використовуються такі види ресурсів:

· фінансові;

· необоротні;

· матеріальні;

· трудові.

Фінансові ресурси підприємства – це сукупність власних грошових доходів і надходжень ззовні, які призначені для виконання фінансових зобов’язань підприємства, фінансування поточних витрат і витрат, пов’язаних із розвитком виробництва.

Фінансові ресурси використовуються підприємством у процесі виробничої та інвестиційної діяльності. Вони знаходяться в постійному русі та перебувають у грошовій формі лише у виді залишків грошових коштів на розрахунковому рахунку в комерційному банку та в касі підприємства.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є власні та залучені кошти.

До власних належать статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід та прибуток.

До залучених – пайові та інші внески, а також засоби, мобілізовані на фінансовому та кредитному ринках.

У процесі формування фінансових ресурсів підприємства важливе значення має структура їх джерел. Підвищення частки власних засобів (за інших однакових умов) приводить до зниження їх рентабельності. У свою чергу, невиправдано висока частка залучених засобів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства. Тому в кожному конкретному випадку потрібно ретельно проаналізувати доцільність залучення додаткових фінансових ресурсів.

Необоротні фондихарактеризують матеріальну базу, технічний рівень виробництва. До них відносять основні фонди та нематеріальні активи.

Основні фонди – це матеріальні цінності, які використовують як засоби праці при виробництві продукції, виконанні робіт і послуг або для управлінських потреб підприємства. Вони функціонують тривалий період часу і по частинах переносять свою вартість на вартість продукції, що виготовляється, при збереженні своєї речовинної форми.

Залежно від участі у виробництві основні фонди поділяють на виробничі та невиробничі.

В и р о б н и ч і о с н о в н і ф о н д и прямо чи опосередковано беруть участь у виробництві матеріальних цінностей. До них відносять будівлі, споруди, робочі машини та обладнання.

Не в и р о б н и ч і о с н о в н і ф о н д и включають житлові будинки, клуби, санаторії, поліклініки, дитячі садки.

Крім того прийнято розрізняти активні та пасивні основні фонди.

А к т и в н і о с н о в н і ф о н д и безпосередньо беруть участь у процесі виробництва. Це машини, обладнання, транспортні засоби тощо.

П а с и в н і о с н о в н і ф о н д и безпосередньо не беруть участі в переробці та переміщенні сировини, матеріалів, напівфабрикатів, однак створюють необхідні для виробництва умови. До них належать будівлі, споруди тощо.

Матеріальні ресурси – це матеріальні цінності, які використовуються як предмети праці при виготовленні продукції і беруть участь в одному виробничому циклі, повністю змінюють форму та переносять свою вартість на витрати підприємства. До них належать основні й допоміжні сировини та матеріали.

Важливою умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість потреб у матеріальних ресурсах джерелами покриття. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми. До з о в н і ш н і х д ж е р е л відносять матеріальні ресурси, які надходять від постачальників відповідно до кладених договорів.

В н у т р і ш н і д ж е р е л а – це скорочення відходів сировини, використання вторинної сировини, власне виготовлення матеріалів та напівфабрикатів, економія матеріалів у результаті впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Трудові ресурси – це промислово-виробничий персонал підприємства, який у процесі виробництва вступає у взаємодію з основними засобами та матеріальними ресурсами, створюючи при цьому продукт, вартість та додаткову вартість. До трудових ресурсів відносять ту частину населення, яка має знання, навички праці та кваліфікацію у відповідній галузі.

Від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання залежать обсяг та своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання обладнання, машин, механізмів і як результат – обсяг виробництва продукції, її якість, собівартість, прибуток та інші результативні показники.

Отже можна зробити висновок, що всі види ресурсів, які використовуються підприємством у процесі виробничо-господарської діяльності, являють собою комплексну взаємозалежність та взаємозв’язок складових його економічного потенціалу, що формується залежно від потреб виробництвом з метою отримання економічних вигод у майбутньому.

Трансформація оборотних коштів.

Група 1: грошові кошти та їх еквіваленти

Група 2: дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення, інші оборотні активи

Група 3: матеріально – виробничі запаси, витрати в незавершеному виробництві, готова продукція

З першої групи в другу: через надходження на готівковий рахунок платежів за продукцію, в третю через реалізацію готової продукції за готівковий розрахунок. З третьої до другої через реалізацію готової продукції за безготівковий розрахунок.

 

Схема оцінки ділової активності.

Метою аналізу ділової активності підприємства є розрахунок відповідних аналітичних показників, виявлення тенденцій і причин їх змін для дослідження досягнутого рівня ефективності виробничо-господарської діяльності та визначення потенційних можливостей підприємства щодо підвищення останнього.

Аналіз ділової активності проводиться в інтересах як внутрішніх, так і зовнішніх споживачів.

 

КАТАЛОГ

1. Сутність та мета фінансового аналізу.

2. Задачі аналізу оборотного капіталу.

3. Фактори, що впливають на фінансовий стан підприємства.

4. Класифікація оборотних активів.

5. Аналіз виробництва та реалізації продукції.

6. Основні показники оцінки стану, структури та ефективності використання активів підприємства

7. Показники стану й ефективності використання оборотних коштів

8. Взаємозв’язок між показниками ліквідності і платоспроможності.

9. Економічна сутність платоспроможності та ліквідності підприємства

10. Оцінка стану дебіторської заборгованості

11. Аналіз стану виробничих запасів на підприємстві

12. Класифікація статей активів і пасивів балансу для аналізу ліквідності

13. Аналіз руху грошових коштів підприємства

14. Сутність фінансової стабільності і стійкості.

15. Кількісна оцінка фінансової стійкості підприємства

16. Аналіз рівня і динаміки фінансових результатів за даними звітності.

17. Характеристика показників фінансової стійкості.

18. Факторний аналіз прибутку

19. Завдання та джерела інформації аналізу фінансових результатів

20. Види і оцінка рентабельності

21. Факторний аналіз показників рентабельності

22. Аналіз ліквідності балансу.

23. Система ”директ–костинг” як теоретична база аналізу витрат та оптимізації прибутку.

24. Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів)фінансової стійкості підприємства

25. Аналіз резервів збільшення прибутку

26. Особливості інвестиційної діяльності підприємства.

27. Методологія оцінки реальних інвестицій.

28. Аналіз невизначеності і ризику інвестиційних проектів

29. Методологія оцінки фінансових інвестицій

30. Оцінка вартості фінансових активів

31. Основні форми звітності. Вимоги до складання.

32. Економічна суть інвестицій та інвестиційної діяльності

33. Визначення класу кредитоспроможності підприємства

34. Внутрішні чинники формування бізнес-середовища підприємства.

35. Зовнішні чинники, що визначають діяльність підприємства

36. Аналіз ефективності використання ресурсів підприємства

37. Чинники, що визначають рівень фондовіддачі.

38. Джерела резервів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції

39. Методика здійснення аналізу ділової активності підприємства

40. Характеристика рівнів ділової активності суб’єктів господарювання

41. Класифікація доходів і витрат

42. Види взаємозв‘язку форм фінансової звітності.

43. Основні умови, етапи та способи оцінки

44. Методика оцінки кредитоспроможності підприємства.

45. Теоретичні аспекти оцінки ділової активності.

46. Складові фінансово – виробничих ресурсів підприємства.

47. Трансформація оборотних коштів.

48. Схема оцінки ділової активності.