Аналіз резервів збільшення прибутку

У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний – на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

2) організаційний – тут розробляють комплекс інженерно–технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний – коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

· за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

· за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

· за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

· за рахунок запровадження досягнень науково–технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Резерв зростання прибутку (РЗ_о) за рахунок збільшення обсягу продукції розраховується за формулою:РЗ0=SПn|I * ÑP, де П n\i планова сума прибутку на одиницю і – ї продукції

∆Р – додатково реалізована продукція (тис. грн.).

Якщо прибуток розраховано на 1 грн. продукції, то сума резерву його зростання в результаті збільшення обсягу реалізації визначатиметься за формулою: РЗ0=(Пф/р/РФ)*ÑР(РЗ)

Р^ф – фактичний обсяг реалізації;

∆Р(рз) – резерв збільшення реалізації продукції.

Іншим важливим напрямком пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і матеріалів, паливно–енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

Кількісна величина резервів визначається порівнянням досягнутого рівня з нормативною величиною: ∑С_(рз) = С_lі – С_ні, де ∑С_(рз) – резерв зниження собівартості продукції за рахунок і –го виду ресурсів; С_lі – фактична величина використаного і –го виду ресурсу; С_ні – нормативна величина використаного і –го виду ресурсу.

Тоді загальна величина виявлених резервів зниження собівартості продукції визначатиметься за такою формулою: SСзаг (РЗ)= SРЗ сі

Розрахунки резерву зростання прибутку проводять за формулою: ∑РЗ_пс = С_м (Р_l + P_п), де ∑РЗ_пс – резерв зростання прибутку; С_м – можливе зниження витрат на 1 грн. продукції; Р_l – реалізована продукція за звітом; P_п – можливе зростання обсягу реалізації.

Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

1. Здійснення організаційно–технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.

∑РЗ_с = (С_l – С₂) ^. ВП, де ∑РЗ_с – економія від здійснення організаційно–технічних заходів, грн.; С_l – С₂ – собівартість одиниці продукції відповідно до і після здійснення даного організаційно–технічного заходу, грн.; ВП – річний обсяг випуску продукції після здійснення організаційно–технічного заходу, грн.

2. Зменшення кількості робітників. Цей захід може забезпечити економію за багатьма напрямками через те, що він передбачає:

– збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;

– зміну трудомісткості продукції;

– більш повне використання фонду робочого часу.

Для всіх цих напрямків можна користуватися формулою: РЗ_ч = (Ч ^. З_о) + Ф_с де РЗ_ч – резерв, одержаний за рахунок зменшення чисельності робітників, грн.; Ч – середньорічна чисельність скорочених робітників, осіб; З_о – середня заробітна плата звільненого робітника, грн.; Ф_с – сума відрахувань у соціальні та інші фонди.

3. Економія коштів на оплату праці за рахунок запровадження досягнень науково–технічного прогресу (зниження трудомісткості) розраховується за такою формулою:SРЗнтп=S(Р0-Р1)ВПнат, де ∑РЗ_нтп – резерв за рахунок запровадження заходів науково–технічного прогресу, грн.; Р_0, Р₁ – витратина оплату праці стосовно одиниці продукції до і після впровадження науково–технічних досягнень, грн.; ВП_нат –обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень до кінця року в натуральних одиницях виміру.

4. Зменшення прямих матеріальних витрат. Для розрахунку суми можливого прибутку користуються формулою:SРЗпм=(Нп/м*Цм-Нд/м*Цм)ВП, де ∑РЗ_пм – сума прибутку, одержана за рахунок зниження матеріальних витрат, грн.; Н^п , Н^д – норма витрат прямих матеріальних ресурсів до і після впровадження науково–технічних досягнень у натуральних одиницях виміру; Ц_м – ціна прямих матеріальних витрат, грн.; ВП – обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень НТП, грн.

5. Зниження умовно–постійних витрат також може бути резервом збільшення прибутку. Таке зниження може статися у зв’язку зі зростанням обсягу випуску продукції. Цю залежність можна виразити такою формулою: ∑РЗ_уп = (С_кс ^. ПВ_уп – А_б)К_уп , де ∑РЗ_уп – сума збільшення прибутку за рахунок зниження умовно–постійних витрат, грн.; С_кс – сума витрат за однією з комплексних статей, грн.; ПВ_уп – питома вага умовно–постійних витрат у статтях витрат; А_б – сума амортизаційних відрахувань у собівартості базового періоду, грн.; К_уп – темп приросту обсягу випуску продукції, коефіцієнт.

6. Підвищення якості продукції.