Способи зменшення статутного капіталу

 

Приклад 3.6

Статутний капітал акціонерного товариства становить 5 млн грн. Прийнято рішення про зменшення статутного капіталу шляхом конвер­сії акцій у співвідношенні 5:2. Оскільки 10% акціонерів не подали свої акції для конверсії, їх акції були анульовані. Натомість у ході кон­версії на дану кількість акцій у відповідному співвідношенні були емі­товані акції, які реалізовані на біржі за курсом 120 %,

У результаті проведеної операції зменшення статутного капіталу:

* статутний капітал підприємства було зменшено до млн. грн.;

* санаційний прибуток становив млн. грн.;

* 10 % акціонерів (на суму тис. грн.), які відмовилися подати свої акції для конверсії, одержали компенсацію в сумі тис. грн., оскільки належні їм акції номінальною вартістю тис. грн. після конверсії від­повідали номіналу в тис. грн. і були реалізовані за курсом %.

 

ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛУ 3

Додаток 1

Форма № 1 (П(С)БО 2)

БАЛАНС станом на________200__р.

Тис. грн.

 

І

 

 

 

Додаток 2

Форма№2(П(С)БОЗ)

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за_______200_р.

Тис. грн.

.

 

 

Додаток З

ЗВIT ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Тис. грн.

 

Тема 4. Внутрішні джерела фінансування підприємств

РОЗРАХУНОК ОПЕРАЦІЙНОГО CASH-FLOW, тис. гри

ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛУ

Додаток 1

Інформація внутрішньогосподарського

(управлінського обліку), яка використовується

для розрахунку Cash-flow прямим методом

 

Додаток 2

Форма №1 (П(С)БО2)

БАЛАНС станом на________200__р.

тис. гри

Закінчення табл..

 

 

Додаток З

Форма № 2 (П(С)БО 3)

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за________200__р.

тис. грн.

 

 

Додаток 4

Форма № З (П(С)БО 4)

ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

за________200__р.

тис. грн.

 

 

Закінчення дод. 4

Тема 6. Фінансування підприємства за рахунок позикового капіталу

Погашення облігацій підприємств

Приклад 6.1

Облігації емітуються за номінальною процентною ставкою 12%, проценти нараховуються щорічно, один раз на рік. Курс емісії стано­вить 80 % до номіналу. Період обігу облігацій — 10 років з погашен­ням у кінці строку обігу за курсом 110%, одноразові накладні витрати, пов'язані з емісією облігацій, — 5 % від номіналу.

Для визначення ефективної ставки процента для емітента розрахує­мо середньорічні витрати, пов'язані із залученням капіталу.

• середньорічна величина дизажіо становить: % (:);

• середньорічні накладні витрати (одноразові витрати, розподілені на період обігу облігацій) — % (:);

• фіксована процентна ставка — %.

Таким чином, загальна величина витрат становитиме % до но­міналу. Реальна величина фінансових ресурсів, які надходять у розпо­рядження підприємства, дорівнює % від номіналу (курс емісії за мі­нусом одноразових накладних витрат). Відношення між величиною витрат та обсягом залучення фінансових ресурсів характеризує ефекти­вну ставку процента для емітента — %.

 

Інвестор, розраховуючи ефективну ставку процента, не бере до уваги здійснені емітентом одноразові накладні витрати. Якщо погашення облігації проводиться в кінці періоду, то інвесторам доцільно використати такий алгоритм розрахунку ефективної ставки процента (Re):

(6.1)

де d — дисконт, виражений у процентах (Кн — Ке); / — фіксова­на процентна ставка; Ке — курс емісії, у процентах; Кн — курс погашення облігацій, у процентах.

Враховуючи дані попереднього прикладу, ефективна ставка про­цента для інвестора становитиме:

 

 

У разі, якщо погашення облігацій здійснюється щорічно рів­ними сумами, то в алгоритмі розрахунку ефективної ставки про­цента замість п доцільно підставити середню величину строку обігу облігацій (t):

Якщо умову попереднього прикладу дещо скоригувати, зок­рема передбачити щорічне погашення облігацій однаковими су­мами, то ефективна ставка процента для інвестора становитиме:

 

 

Розрахунок ефективної ставки процента має значення насам­перед для інвесторів, при оцінці ефективності їх вкладень та ви­значення амортизованої собівартості фінансових інвестицій, яка відображається у звітності.

Комерційні кредити

 

Ефективна ставка процента для позича­льника (Re) за товарним кредитом може розраховуватися за та­кою формулою:

(6.3)

де SK — величина знижки (%); h — період дії знижки (днів); z — тривалість відстрочки платежу (днів).

На практиці досить часто використовують ще один алгоритм розрахунку ставки процента за користування товарним кредитом, який, на думку багатьох фінансистів, дає можливість точнішого визначення вартості залучення товарного кредиту:

(6.4)

Товарний кредит доцільно використовувати в тому разі, коли процентна ставка за його використання буде меншою, ніж ставка за банківський кредит, який підприємство може отримати на ана­логічний період.

Приклад 6.3

Передбачений контрактом строк оплати відвантажених товарів стано­вить 45 днів з моменту їх надходження на склад клієнта. При здійсненні розрахунків протягом перших 15 днів після надходження товару сконто (знижка) до базової ціни дорівнює 3 %. Розрахуємо ефективну ставку процента за товарним кредитом, а також доцільність його використання, якщо ставка за аналогічним банківським кредитом — 40 % річних.

Якщо підприємство здійснює розрахунки за базовою ціною з від­строчкою платежу в 45 днів, то це означає, що воно втратило можли­вість отримати знижку у розмірі 3 % базової ціни. Підставивши відпо­відні значення у формулу 6.3, знайдемо ефективну ставку процента за користування кредитом: 36% річних ((3 %/45—15)360); точніший показник отримаємо, скориставшись формулою (6.4): 37 %.

Якщо оплата здійснюється протягом перших 15 днів, то підприємс­тво отримує відповідну знижку, отже, плата за користування товарним кредитом протягом цього періоду становитиме нуль.

Можна дійти висновку, що для підприємства вигіднішим є викорис­тання товарного кредиту порівняно з банківським. Однак з погляду зниження затрат для підприємства оптимальним буде розрахунок у кі­нці строку, протягом якого діє знижка.