Хімічні властивості омилювальних ліпідів

1. Гідроліз ліпідів. Як і всі естери, ліпіди здатні до гідролізу. В організмі гідроліз відбувається під дією ферментів ліпаз:

Під час лужного гідролізу (омилення) жирів водними розчинами лугів утворюється суміш гліцерину та солей вищих жирних кислот (мило):

2.Окиснення ліпідів. Окисні процеси за участю ліпідів досить різноманітні. Так, окиснення киснем повітря ненасичених жирів під час зберігання призводить до їх згіркнення. Пероксидне окиснення ліпідів – один з найважливіших окисних процесів в організмі. Він є основною причиною руйнування клітинних мембран (наприклад, при променевій хворобі).

3. Гідрогенізація жирів. В основі процесу лежить реакція приєднання водню за місцем подвійних зв’язків у залишках ненасичених карбонових кислот:

Ліпіди, що не омилюються

До ліпідів, що не гідролізуються в лужному або кислому середовищі, належать ізопреноїди – група природних речовин – продуктів пертворення ізопрену. Структуру ізопреноїдів мають деякі лікарські препарати, вітаміни, гормони, пахучі речовини тощо. До ізопреноїдів належать терпени, стероїди, каротиноїди.

Терпенами називають вуглеводні та їх похідні 9спирти, альдегіди й кетони), скелет яких складається з двох, трьох чи більшого числа ланок ізопрену. Терпени можуть мати ациклічну і циклічну будову.

Ментол міститься у мяті, має антисептичну, заспокійливу та знеболювальну дію. Входить до складу мазей. Втирання ментолу в шкіру викликає відчуття холоду, тому його застосовують при головних болях, запаленнях слизових оболонок носа й горла.

Валідол – це розчин ментолу в його естері з ізовалеріановою кислотою. Він заспокійливо діє на ЦНС, має судинорозширювальну дію. Його призначають при стенокардії, неврозах, «морській» та «повітряній» хворобах.

Камфора активізує серцеву діяльність, тому її використовують при серцевій недостатності, пригніченні дихання, отруєнні снодійними та наркотичними засобами.

Бромкамфору використовують як заспокійливий засіб при захворюваннях ЦНС, для поліпшення серцевої діяльності.

Стероїдами називають речовини тваринного й рослинного походження, в основі яких лежить стеран:

Холестерол (холестерин) входить до складу клітинних мембран, особливо в нервовій тканині, виконує захисну функцію. При порушенні холестеринового обміну віни відкладається на стінках кровоносних судин, що призводить до атеросклерозу.

Жовчні кислоти містяться в жовчі тварин і людини. Вони виробляються печінкою з холестерину. Необхідні для процесу травлення, емульгують жири і тим самим полегшують їх перетравлення та всмоктування.

Вітамін D (кальциферол) – регулює обмін Кальцію та Фосфору в організмі. У разі нестачі вітаміну D у дітей розвивається рахіт, а у дорослих виникає ламкість кісток.

Стероїдні гормони. Кортикостероїди утворюються в корі надниркових залоз. За характером впливу на процеси обміну їх поділяють на дві групи: глюкокортикоїди, що регулюють вуглеводний обмін (гідрокортизон і кортизон – природні гормони, преднізолон – синтетичний гормон) та мінералокортикоїди, які регулюють водно- сольовий обмін (альдостерон).

Статеві гормони починають вироблятися в період статевої зрілості. Під їх впливом формуються вторинні статеві ознаки. Крім того, вони впливають на білковий обмін, підвищують стійкість організму до впливу зовнінього середовища.

Серцеві глікозиди – це сполуки, в яких стероїдна структура сполучена з вуглеводом. Містяться в деяких рослинах (наперстянка, горицвіт, конвалія та ін..). У великих дозах є сильною отрутою, а в малих стимулюють діяльність серцевого м’яза.

Каротиноїди – це рослинні пігменти. Деякі з них відіграють роль вітамінів.

Каротин – пігмент жовто – червоного кольору; у значній кількості міститься в моркві, а також у молоці, вершковому маслі, листі рослин та плодах. Каротин є попередником вітаміну А.

Вітамін А (ретинол) міститься тільки в продуктах тваринного походження. У рослинах вітаміну А немає, але в деяких міститься його попередник (провітамін А, або, як його називають, каротин).

Методичні рекомендації

1. При вивченні першого питання звернути увагу на ознаки, за якими класифікуються ліпіди.
2. При розгляді другого питання навчитися складати рівняння лужного та кислотного гідролізу жирів.
3. Ознайомлюючись з третім питанням, звернути увагу на біологічну роль та застосування представників складних ліпідів.
4. При розгляды четвертого питання скласти опорний конспект, у якому зазначити представники неомилювальних ліпідів та їх біологічну роль.

Завдання для самоконтролю:

1.Що таке ліпіди? Вказати їх будову та біологічне значення?

2. На які групи та за якими ознаками поділяють ліпіди?

3. Які хімічні властивості жирів? У чому полягає відмінність між омилювальними та неомилювальними ліпідами?

4. Навести будову та біологічну роль складних ліпідів.

5. Що таке терпени? Навести приклади терпенів, що мають медико – біологічне значення?

6. Що таке стероїди? Навести приклади стероїдів та зазначити їх біологічну роль.

7. Що таке каротиноїди? У чому полягає їх біологічне значення?

Тести для самоконтролю:

Рівень І

1.Вказати вид ліпідів, що належить до групи простих ліпідів:

а) гліцериди; б) гліколіпіди; в) фосфоліпіди; г) ліпопротеїди; д) стероїди.

2. Вказати вітамін, що має стероїдну будову:

а) вітамін А; б) вітамін В; в) вітамін С; г) вітамін РР; д) вітамін D.

3. Вказати ліпід, накопичення якого в організмі призводить до атеросклерозу:

а) холестерол; б) жовчні кислоти; в) кортикостероїди;

г) глюкокортикоїди; д) каротин.

Рівень ІІ

4. Вказати вид ліпідів, різновидами якого є гліцерофосфоліпіди та сфінгомієліни:

а) тригліцериди; б) гліколіпіди; в) фосфоліпіди;

г) ліпопротеїди; д) стероїди.

5. Вказати, які ліпіди утворюють подвійний ліпідний шар у клітинній мембрані:

а) тригліцериди; б) гліколіпіди; в) фосфоліпіди;

г) ліпопротеїди; д) стероїди.

Рівень ІІІ

6.Вказати тип хімічної реакції, характерної для ліпідів, що омилюються:

а) етерифікація; б) полімеризація; в) гідроліз;

г) відновлення; д) заміщення.

7.При гідролізі жирів утворяться:

а) етанол і вищі жирні кислоти;

б) гліцерин і фосфатна кислота;

в) гліцерин і вищі жирні кислоти;

г) гліцерин, сфінгозин і вищі жирні кислоти;

д) гліцерин і фосфатидна кислота.

8. Який об’єм водню (н. у.) витратиться на гідрування рідкого жиру масою 300 г, що містить три залишки олеїнової кислоти?