Діагностика — специфічна форма пізнання. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Діагностика — специфічна форма пізнання.



Для успішного лікування і вирішення проблем пацієнта необхідне правильне розпізнавання хвороби і її причини, визначення особливостей організму хворого і перебіг захворювання.

Існує давня говірка: «Хто добре діагностує, той добре лікує»

Діагноз(грецької. diagnōsis - розпізнавання) короткий медичний висновок про сутність захворювання (травми), або причину смерті, а також про особливі фізіологічні стани організму(наприклад – вагітність)
З точки зору пізнання діагноз – це суб’єктивне відображення об’єктивно існуючої істини; діагностика – це процес пізнання об’єктивної істини.

ВИДИ ДІАГНОЗУ:

1.Клінічний(прижиттєвий) діагноз – виражений у термінах медичних термінологій і класифікацій висновок про стан здоров’я пацієнта на момент обстеження. Відбивається в медичних документах(медична картка амбулаторного хворого, медична картка стаціонарного хворого). Цей діагноз має важливе значення для медичної практики, так як є підставою для вибору тактики лікування хворого.

Клінічний діагноз повинен враховувати індивідуальні особливості хворого(його вік, стать, реактивність, конституцію та ін.), особливості виникнення та перебігу хвороби (епікриз).

Провідним у постановці діагнозу є нозологічний принцип, тобто діагноз повинен містити назву певної хвороби(травми), відображати її сутність.

Інші елементи клінічного діагнозу уточнюють його сутність(за етіологією, патогенезом,функціональними розладами, тощо) або дають уявлення про перебіг, ускладнення хвороби.

 

2.Патоморфологічний діагноз завжди має характер клініко – анатомічного аналізу, а при деяких захворюваннях, які не мають характерних морфологічних проявів(наприклад, при шизофренії, цукровому діабеті) він повність базується на клінічних даних.

На цьому етапі нерідко вносяться зміни в прижиттєвий клінічний діагноз. Завершує патологоанатомічний діагноз клініко-анатомічний епікриз, у якому аналізується патогенез ускладнень, а також механізми та причина смерті.

3.Судово-медичний діагноз — спеціальний висновок, щодо сутності пошкодження(захворювання), стану обстежуваного або причини смерті, який складається на основі судово -медичної експертизи для вирішення питань, які виникають у судово – слідчий практиці.

 

4. Епідеміологічний діагноз — це висновок про причини та особливості виникнення епідеміологічного вогнища, про характер типу епідемії з переліком вражених контингентів населення.

 

· Діагностичний процес - це насамперед, взаємодія пацієнта та його лікаря · Ця взаємодія може сприяти справі, а може зашкодити хворому

Діагностика і кібернетика.

Медична кібернетика є науковим напрямком, пов’язаним з використанням ідей, методів і технічних засобів кібернетики в медицині та охороні здоров’я.

Проблема істинності діагнозу і джерела діагностичних помилок.

- поліклінічний, і клінічний, і патологоанатомічний діагнози повинні бути побудовані за єдиним принципом;

- діагноз залежить від логіки лікаря(медичного працівника), тобто його розумності, вміння пов’язувати діагностичне значення симптомів хвороби та зробити висновок про сутність захворювання на даному етапі, про прогноз лікування.

Діагностичні помилки:

1.Об'єктивні; не залежать від лікаря.
2.Суб'єктивні: пов’язані із суб’єктом, який здійснює діагностику і кваліфікуються як лікарські. Вони є наслідком недостатніх професійних знань, малого досвіду, перебільшенням значення додаткових методів, вузькою спеціалізацією, тощо.
3.Лікарські помилки відрізняються від провини або злочину, вони є результатом добросовісної омани лікаря.
4.Помилки об’єктивного характеру породжені недосконалістю медичних знань, складністю диференціації захворювання, недостатністю засобів додаткової діагностики, тощо.
5.Помилки розкриваються і аналізуються на медичних конференціях. Щоб запобігти лікарської помилки, у складних випадках потрібно призначати консиліум.

12.7. Клінічне мислення.

Клінічне мислення - специфічне професійне мислення лікаря,яке надає цілісність та завершеність медичному знанню.

Специфіка клінічного мислення:

Ø Клінічне мислення формується у процесі навчання студена, у процесі спілкування студента і лікаря – викладача біля ліжка хворого. Це пояснює те, чому заочне отримання освіти у медицині неприпустиме.

Ø Стиль мислення - це особливість методу, який відповідає епосі. Наприклад антична медицина визначала насамперед прогноз перебігу захворювання. Медицина 19 ст. зосереджувалась на спостереженні за хворим. Сучасний діагноз у більшій мірі є морфологічним (біопсія, радіологічні, ультразвукові методи дослідження).

Ø Сучасна клінічна медицина ставить перед лікарем завдання як можна скоріше оволодіти клінічним досвідом, так як кожний пацієнт має право лікуватись у досвідченого лікаря. Клінічний досвід лікаря – єдиний критерій розвинутості його клінічного мислення. Як правило, досвід з’являється у зрілому віці.

Ø Лікарська інтуїція – це знання та спостереження, які підкріплені досвідом. Вона дає можливість при мінімумі інформації встановити вірний діагноз.

Філософський підхід до розуміння людини

Філософія та антропологія

Загальної, комплексної науки про людину не існує.

«Задача філософської антропології, - точно показати, як з основної структури людського буття... випливають усі специфічні монополії, звершення й справи людини: мова, совість, інструменти, зброя, ідеї справедливого й несправедливого, держава, керівництво, образотворчі функції мистецтва, міф, релігія, наука, історичність та громадськість». М.Шелер

 

Термін “антропологія” має грецьке походження й означає дослівно “наука про людину” (антропос - людина; логос - наука).

§ Термін «антропологія» вперше застосував Аристотель.

§ Основоположником філософської антропології вважається німецький філософ і соціолог М. Шелер (1874 -.1928).

§ Філософи-антропологи ставлять завдання вироблення принципів, керуючись якими можна було б захистити гідність і свободу людини.

§ Антропологія нерозривно пов'язана біологічними та суспільними науками.

§ Антропологія включає три основних розділи: морфологію (вивчає фізичну організацію людини), антропогенез (вивчає біологічну еволюцію людини) і расознавство (вивчає подібності і розходження між расами).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 2156; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.156.46 (0.005 с.)