Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Діагностика — специфічна форма пізнання.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Для успішного лікування і вирішення проблем пацієнта необхідне правильне розпізнавання хвороби і її причини, визначення особливостей організму хворого і перебіг захворювання. Існує давня говірка: «Хто добре діагностує, той добре лікує»
ВИДИ ДІАГНОЗУ:
Клінічний діагноз повинен враховувати індивідуальні особливості хворого(його вік, стать, реактивність, конституцію та ін.), особливості виникнення та перебігу хвороби (епікриз). Провідним у постановці діагнозу є нозологічний принцип, тобто діагноз повинен містити назву певної хвороби(травми), відображати її сутність. Інші елементи клінічного діагнозу уточнюють його сутність(за етіологією, патогенезом,функціональними розладами, тощо) або дають уявлення про перебіг, ускладнення хвороби.
На цьому етапі нерідко вносяться зміни в прижиттєвий клінічний діагноз. Завершує патологоанатомічний діагноз клініко-анатомічний епікриз, у якому аналізується патогенез ускладнень, а також механізми та причина смерті.
Діагностика і кібернетика.
Проблема істинності діагнозу і джерела діагностичних помилок. - поліклінічний, і клінічний, і патологоанатомічний діагнози повинні бути побудовані за єдиним принципом; - діагноз залежить від логіки лікаря(медичного працівника), тобто його розумності, вміння пов’язувати діагностичне значення симптомів хвороби та зробити висновок про сутність захворювання на даному етапі, про прогноз лікування. Діагностичні помилки:
12.7. Клінічне мислення.
Специфіка клінічного мислення: Ø Клінічне мислення формується у процесі навчання студена, у процесі спілкування студента і лікаря – викладача біля ліжка хворого. Це пояснює те, чому заочне отримання освіти у медицині неприпустиме. Ø Стиль мислення - це особливість методу, який відповідає епосі. Наприклад антична медицина визначала насамперед прогноз перебігу захворювання. Медицина 19 ст. зосереджувалась на спостереженні за хворим. Сучасний діагноз у більшій мірі є морфологічним (біопсія, радіологічні, ультразвукові методи дослідження). Ø Сучасна клінічна медицина ставить перед лікарем завдання як можна скоріше оволодіти клінічним досвідом, так як кожний пацієнт має право лікуватись у досвідченого лікаря. Клінічний досвід лікаря – єдиний критерій розвинутості його клінічного мислення. Як правило, досвід з’являється у зрілому віці. Ø Лікарська інтуїція – це знання та спостереження, які підкріплені досвідом. Вона дає можливість при мінімумі інформації встановити вірний діагноз. Філософський підхід до розуміння людини Філософія та антропологія Загальної, комплексної науки про людину не існує. «Задача філософської антропології, - точно показати, як з основної структури людського буття... випливають усі специфічні монополії, звершення й справи людини: мова, совість, інструменти, зброя, ідеї справедливого й несправедливого, держава, керівництво, образотворчі функції мистецтва, міф, релігія, наука, історичність та громадськість». М.Шелер
§ Термін «антропологія» вперше застосував Аристотель. § Основоположником філософської антропології вважається німецький філософ і соціолог М. Шелер (1874 -.1928). § Філософи-антропологи ставлять завдання вироблення принципів, керуючись якими можна було б захистити гідність і свободу людини. § Антропологія нерозривно пов'язана біологічними та суспільними науками. § Антропологія включає три основних розділи: морфологію (вивчає фізичну організацію людини), антропогенез (вивчає біологічну еволюцію людини) і расознавство (вивчає подібності і розходження між расами).
|
|||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 2205; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.12.74.138 (0.009 с.) |