![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Утворення і майно підприємства, господарська, економічна та соціальна його діяльністьСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Формування капіталу підприємства Підприємницька діяльність передбачає наявність стартового капіталу. Він забезпечує фінансування проектів придбання і використання господарських ресурсів з метою отримання прибутку. Таке нагромадження початкового капіталу має назву статутного фонду. Статутний фонд - це сукупність вкладів (у вартісному вираженні) засновників у майно створюваного підприємства в розмірах, визначених установчими документами, для забезпечення його діяльності. Статутний фонд одночасно забезпечує фінансово-економічні умови (як стартовий інвестиційний капітал) та регулює відносини власників щодо частки майна, виробленої продукції і прибутку. Внески власників господарського товариства до статутного фонду можуть бути здійснені у таких формах: - майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); - цінні папери (акції і облігації); - права на користування природними ресурсами, майном, об'єктами інтелектуальної власності та іншими майновими правами; - грошові кошти (у тому числі і ТКВ). На практиці найбільше проблем виникає у зв'язку із вкладами до статутного фонду у вигляді нематеріальних активів. Вартість залежить від виду нематеріальних активів, які умовно розподіляються на 5 груп: - об'єкти інтелектуальної власності, до яких відносять право власності на винахід, на корисну модель, на промисловий зразок, на сорт рослин, на фірмове найменування, на програмне забезпечення і науково-технічну інформацію - засвідчені патентами; - об'єкт права користування природними ресурсами: право користування надрами, земельною ділянкою, користування геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією про стан і можливості господарського використання природного середовища, право на використання водних, біологічних та інших ресурсів, яке може впливати на рівень екологічної безпеки підприємства і регіону; - право на здійснення будь-якої діяльності, яке засвідчене ліцензією або патентом; - гудвіл - вартість репутації фірми. Вартість цього нематеріального активу визначається як різниця балансової вартості активів підприємства і його ринкової вартості як цілісного майнового комплексу, яка визначається на підставі управлінських якостей і технологій. До цієї групи відносять і ноу-хау;
- право власності на майно: квартира, телефон, право на місце на товарній або фондовій біржах. При формуванні статутного фонду розрізняють два поняття - внески і додаткові внески засновників до статутного фонду, які відрізняються за економічно-правовим характером. Основні відмінності початкових і додаткових внесків у статутний фонд (СФ): - порядок формування СФ за рахунок внесків учасників є обов'язковим елементом установчих документів (ст. 4.51 Закону України "Про господарські товариства"). Порядок внесення додаткових внесків може і не передбачатися; - вартість оцінки внеску становить частку засновника у статутному фонді, додаткові внески, крім спеціально обумовлених випадків, не впливають на його розмір; - рішення про збільшення розміру СФ підлягає реєстрації, при додаткових внесках це не передбачається; - у випадку банкрутства учасники товариства відповідають за борги у межах своїх часток у статутному фонді. При цьому додаткові внески не беруться до уваги; - збільшення вкладів і розміру СФ вимагає внесення змін до Статуту товариства і одностайного рішення загальних зборів. При додаткових внесках рішення приймається на зборах простою більшістю голосів; - внесок, як частина учасника у СФ виконує такі функції: 1. Інвестування діяльності підприємства. 2. Регулювання відносин власності. 3. Управління товариством. Додаткові внески виконують тільки функції інвестування. Створення, організація і реєстрація бізнесу Після визначення джерел фінансування бізнесу і розрахунку початкового капіталу, ризиків, які будуть виникати при господарській діяльності потрібно виконати роботу по оформленню своєї справи. Основними документами, які підтверджують статус юридичної особи, є статут, засновницький договір, тому що створення підприємства без цих документів неможливе. При створенні малих підприємств, які мають індивідуальну форму бізнесу потрібен тільки статут підприємства. Для відкритого і розширеного командитного товариства розробляють і затверджують тільки засновницький договір. Для інших видів підприємств необхідні обидва документи. Статут підприємства
У статуті підприємства наводиться така інформація: - власник, назва підприємства його адреса; - предмет і цілі діяльності; - органи управління і порядок їх формування; - компетенція і повноваження трудового колективу і його виборних органів; - порядок утворення майна; - умови реорганізації і ліквідації. Статут підприємства складається з таких розділів: - загальні положення, предмет, основні цілі і напрями діяльності; - про зовнішньоекономічну діяльність; - про права підприємства і його майно; - про виробничо-господарську діяльність, управління підприємством і його трудовим колективом; - про організацію і оплату праці; - про розподіл прибутків і компенсацію збитків; - про облік, звітність і контроль; - про припинення діяльності підприємства. Статут підприємства затверджується власником майна- засновником підприємства. Засновницький договір Засновницький договір складається з таких розділів: - предмет і мета діяльності; - юридичний статус підприємства; - статутний фонд і його частка у загальному обсязі витрат; - вклади учасників у майновій і грошовій формах в уставному фонді; - умови і порядок кредитування діяльності; - обсяги виробництва, у тому числі на експорт; - порядок нагромадження і розподілу прибутку і податкуна прибуток; - права і обов'язки засновників; - структура управління; - система постачання і збуту; - форми контролю за якістю продукції та діяльністюпідприємства; - комерційні таємниці; - відповідальність за порушення договору; - порядок ліквідації підприємства. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється у виконкомі міської, районної Ради народних депутатів, у районній Раді за місцем знаходження керівного органу або за місцем проживання підприємця. Для того, щоб стати суб'єктом підприємницької діяльності із створенням юридичної особи, потрібно підготувати і подати за місцем реєстрації такі документи: - рішення власника про створення юридичної особи. Якщо власників два або більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів, його підписують голова і секретар зборів; - вибрати назву і узгодити її у виконкомі; - розробити статут підприємства. На реєстрацію подають три примірники (два оригінали і 1 копія); - установча угода. До установчої угоди вносять такі положення: строк діяльності товариства; дочірні підприємства, філії, представництва; участь в управлінні підприємством; участь у розподілі прибутку; вихід із товариства; - отримання інформації про діяльність товариства; - обов'язки членів товариства. Особи, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без отримання статусу юридичної особи, повинні подати такі документи: - реєстраційну картку, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію; - копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податку та інших обов'язкових платежів; - документ, що засвідчує сплату за державну реєстрацію; - дві фотокартки. Реєстрація здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження документів. В цей термін органи державної адміністрації повинні внести усі дані до Реєстру підприємницької діяльності і видати свідоцтво про державну реєстрацію. Після реєстрації підприємець повинен стати на облік в управлінні статистики, у яке від надає такі документи: статут (копію); квитанцію про сплату за реєстрацію; копію свідоцтва про державну реєстрацію; заповнює заяву у статуправління.
Після реєстрації підприємець повинен стати на облік у пенсійному фонді. У пенсійний фонд потрібно надати такі документи: копію свідоцтва про державну реєстрацію; довідку з банку про відкриття рахунку. Потім підприємець стає на облік у центрі зайнятості. Він заповнює бланк, який йому запропонують, і можуть видати реєстраційну довідку. Далі підприємець реєструється у податковій інспекції Далі підприємець може відкрити розрахунковий рахунок у банківській установі і повідомляє особисто податкову інспекцію про відкриття рахунку за 3 робочі дні. Підприємець реєструється в обласному відділі автодору і отримує дозвіл на виготовлення печатки в районному або міському відділі внутрішніх справ.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 187; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.97.14.90 (0.007 с.) |