За належністю до видавця,автора чи спонсора

Власні видання. Видання, випущені в світ коштом видавництва. У випадку, коли видання фінансується автором або спонсором, причетність їх до появи друкованого продукту, згідно із договором, обумовлюється на вихідних даних. Зміст цієї інформації є довільним. Для прикладу: "Видання здійснено коштом автора " або "Видання здійснено за сприяння (такого-то) спонсора

Спільні видання. Це результат співпраці двох або декількох видавництв. Міра участі кожного з них у творенні спільного продукту може бути різною: уступка авторських прав на перевидання, переклад, фінансова допомога, підготовка певної частини тексту. Зовнішньою ознакою спільного видання є обов'язкове зазначення відповідної інформації у вихідних відомостях. Форма співробітництва щодо випуску спільного видання і всі деталі оформлення таких відомостей обумовлюються у дво- чи тристоронньому договорі.

Піратські видання. Видання, що з'являються в світ з порушенням законодавства про авторські і суміжні права. Поширений приклад: видана одним видавництвом популярна книга з'являється на книжковому ринку з вихідними даними іншого видавництва, яке змінило у виданні лише обкладинку, оперативно і з найменшими витратами розтиражувавши готовий книжковий блок. Часто видавці додруковують наклад видання, що користується попитом у читачів, без інформування про це автора і виплати йому додаткової авторської винагороди. Такі порушення можуть ставати предметом судових позовів.

До цього блока варто додати ще відомче видання (випускається відомством для своїх потреб, у якому переважає інформація про діяльність цього відомства), посмертне видання (здійснюється незабаром після смерті автора), прижиттєве видання (з'являється у світ за життя автора), ювілейне видання (приурочене конкретній ювілейній даті), меморіальне видання (друкується на відзначення пам'ятної події в житті держави). Характерним прикладом останнього виду видання є багатотомна "Книга пам'яті України", у якій, у межах кожної області, подано прізвища всіх громадян України, які загинули на фронтах Другої світової війни.

Контрольні запитання

Поняття "видавнича продукція".

· Періодичність.

1 Характер інформації.

1 Знакова природа інформації.

1 Матеріальна конструкція.

1 Мовна ознака.

1 Формат.

1 Повторність випуску.

Список рекомендованої літератури

1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.

 

ЛЕКЦІЯ № 20

ПЛАН

2,3,4 Основні розмірні та кількісні параметри видань.

2,3,4 Формати видань.

2,3,4 Обсяги видань.

2,3,4 Обсяги редакторської роботи.

 

 

У своїй праці редакторові будь-якого видавництва чи видавничого підрозділу часто доводиться розв’язувати далеко не другорядні питання, пов’язані з розмірними характеристиками того чи іншого виду видавничого продукту.

На їх формування впливають такі складники:

1. Ширина й висота видання в цілому (формат видання)

2. Ширина й висота набраних шпальт (формат сторінки)

3. Кількість рядків та знаків у рядку

4. Кількість колонок на шпальті

5. Загальний обсяг усього текстового та ілюстративного матеріалу (знаки, квадрати, сторінки, аркуши)

6. Величина шрифтів.

Знаючи характеристики цих складників можна легко з’ясувати співвідношення кількості сторінок авторського та видавничого (після редагування) оригіналів із кількістю сторінок майбутнього оригінал-макету. Це вже дає можливість досвідченому редакторові зрозуміти навіть без допомоги спеціаліста спец.служби скільки паперу потрібно на майбутнє видання, визначити оптимальний вид оправи чи обкладинки, суму витрат на придбання матеріалів та оплату поліграфічних послуг.

Основні розмірні та кількісні параметри видання умовно можна поділити на:

1) Формати видання

2) Обсяги видань

3) Об’єм редакційної роботи

 

Формати видань.

Форматом видання прийнято вважати розмір за шириною й висотою, що склався після обрізування видання з трьох сторін.

Для досягнення певного формату видання з метою зменшення відходів після його обрізування світова видавнича практика виробила такі основні способи складання аркушів паперу: англ.. in folio, аркуш згинався один раз навпіл (текст, що друкувався з обох боків мав таким чином 4 сторінки, а одна сторінка – ¼ доля аркуша), in quarto – аркуш згинався вдвічі (виходило 8 сторінок, а одна сторінка – 1/8 доля аркуша), in octavio – згинався в 4 рази (за умов другу з обох боків виходило 16 сторінок, а одна сторінка – 1/16 доля аркуша).

На вибір формату видання впливають такі чинники – обсяг видання, вид видання, читацька адреса, формат паперу, на якому друкуватиметься наклад, можливості конкретної друкарні і вимоги держ стандарту.

Обираючи формат журнального видання, його засновник має бути добре обізнаним у питаннях, які стосуються класифікації цього виду видавничої продукції бодай за двома найголовнішими ознаками: зміст і читацьке призначення.

Обсяг видання.

Поняття обсягу, як і формату видання, криється в його кількісній характеристиці.

Найперша – це число сторінок або колонок. Професійними ж означеннями такої характеристики є різні види аркушів.

1. Паперовий

2. Фізичний друкований

3. Умовний друкований

4. Авторський

5. Обліково видавничий

Обсяг видання – це його кількісна характеристика, виражена певним числом аркушів, сторінок чи колонок.

1. Паперовий – виготовлений з рослинних або штучних волокон і доведений до певних розмірів листоподібний матеріал, призначений для різних цілей, здебільшого для друкування текстів чи ілюстрацій.

2. Друкований (з фізичної точки зору) – це площа поверхні паперового аркушу певного розміру, призначена для нанесення фарби із заздалегідь виготовленої друкованої форми. Тому такий аркуш ще називають фізичний друкований. На один друкований аркуш можна нанести два відбитки за допомогою фарби. Таким чином, один фізичний друкований аркуш складає половину паперового аркуша. Обсяг книги у фізичних друкованих аркушах визначається поділом загальної кількості сторінок видання на число їх в одному друкованому аркуші. Оскільки, один друкований аркуш – це половина паперового, то останніх буде вдвічі менше.

3. Умовний друкований аркуш – це такий друкований аркуш, який слугує одиницею обліку й зіставлення різних обсягів видань, видрукуваних на паперових аркушах різних форматів й за основу розміру якого взято величину 60х90 см загальною площею 5400 см² .

4. Авторський – це умовна одиниця виміру обсягу створеного автором оригіналу, що складає 40 тис знаків прозового тексту з урахуванням розділових знаків та прогалин між словами, або 700 рядків віршованого тексту, або 3 тис см² площі ілюстраційного матеріалу.

5. Обліково-видавничий – це умовна одиниця виміру обсягу власне авторського, а також доданого видавництвом іншого текстового чи ілюстративного матеріалу, куди входить вся службова частина видання. Він становить 40 тис знаків прозового тексту з урахуванням розділових знаків та прогалин, або 700 рядків віршованого тексту, або 3 тис см² площі ілюстраційного матеріалу. Рекламний текст сюди не входить.

Контрольні запитання

1. Основні розмірні та кількісні параметри видань.

Формати видань.

Обсяги видань.

Обсяги редакторської роботи.

Список рекомендованої літератури

1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.

 

 

ЛЕКЦІЯ № 21

ПЛАН

1. Основний предмет видавничої діяльності книга.
2. Подвійна природа книги.
3. Змістова й матеріальна структура книги.

Подвійна природа книги

За винятком суто спеціалізованого газетно-журнального та етикетково-пакувального виробництва, у всіх інших випадках головним предметом діяльності і видавця, і поліграфіста стає підготовка та випуск у світ книжкової продукції. Точне і повне визначення поняття «книга» й досі залишається проблемою для дискусій у світовому книгознавстві. Існуючі десятки тлумачень «книги» як терміна не є досі загальноприйнятими, бо не змогли в короткій, місткій і переконливій формі окреслити ні глибинної її сутності, ні меж, які відрізняють від інших засобів збереження і передачі інформації. Пояснюється це, з одного боку, еволюцією матеріальної форми книги в історичному розрізі, а з іншого – її універсальними особливостями та багатофункціональним призначенням. Складною і багатозначною є етимилогія слова книга в різних мовах. Але у всіх випадках у різних народів первинним значенням для поняття книга ставав або матеріал для нанесення на нбого письма, або якийсь писемний елемент, або пристрій, з допомогою якого цей елемент фіксували на матеріалі. Віддавна формувалась й головна функція книги як чинника збереження та поширення в часі і просторі інформації певного змісту.

Книга – це видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі обсягом понад 48 сторінок.

Як культурна цінність і як матеріальний предмет книга змістовно і просторово організована. Вона має свою внутрішню і зовнішню конструкцію, ієрархічно підпорядковані великі й малі її складові, численні художні і шрифтові елементи, вироблені століттями її творцями неписані закони творення.

Структуру побудови книги варто розглядати саме крізь призму двох характеристик: змістової і матеріальної.

Змістова структура книги

На основі аналізу вітчизняного і зарубіжного книгознавчого досвіду виділимо такі структурні складові змістової частини книги:

· службова (видавнича);

· вступна;

· основна;

· заключна.