Проектування головного виробничого корпусу

У склад головного виробничого корпусу об’єднаються технологічні лінії та пости бетонозмішувального, арматурного та формувального виробництв.

Прийнята технологічна схема виробництва виробів визначають структуру заводу, склад обладнання і його розміщення у виробничих корпусах.

Для виробничих цехів заводів ЗБВ приймаються одноповерхові багато прольотні будівлі. Одноповерховість цехів визначається великою масою продукції, переміщення якої здійснюється кран-балками або мостовими кранами.

Виробничі будівлі мають конструктивну схему з повним каркасом. Основними елементами каркасу є збірні залізобетонні конструкції: колони, підкранові балки, ферми, плити перекриттів. Стіни виконують із збірних залізобетонних панелей.

При розробці головного виробничого корпусу прагнуть отримати раціональне розміщення технологічних лінії у типових прольотах промислових будівель з приведенням їх до однієї довжини (при різноманітній довжині технологічних ліній). Параметри уніфікованих типових прольотів представлені у табл.3.17.

Таблиця 3.17

Параметри прольотів

Показник	Уніфіковані прольоти і типові проекти
УТП-1165	409-10-6
Розміри прольотів у плані, м
Шаг колон, м:
крайніх рядів
середніх рядів
Відмітка нижнього поясу, ферм головки підкранового шляху	10,8 8,15	12,6 9,65
Розмір воріт для виводу готової продукції (ширина × висота), м	4×4,2	4×4,2
Площа прольотів, м^2

 

Основними компонувальними схемами є дві: перша передбачає паралельне розташування прольотів формувального та арматурного виробництв, арматурний цех розміщується у крайньому прольоті; друга передбачає примикання арматурного цеху до торцю блоку паралельних прольотів формувального виробництва.

При конвеєрному способі виробництва залізобетонних виробів камери ТВО розташовують або на площі формувальних прольотів, або їх виносять назовні та розташовують паралельно формувальному прольоту заданої ширини.

Розміщення обладнання здійснюють у типових прольотах з забезпеченням вимог непереривності та поточності технологічного процесу [3,7] та з забезпеченням норм площ для складування сировинних матеріалів, напівфабрикатів, міжопераційних запасів з урахуванням проходів (основних та допоміжних), транспортних зон та т. ін.

Бетонозмішувальний цех прив’язується у висях 1-3 біля крайнього прольоту формувального виробництва. При більшої ширині блоку формувальних прольотів допускається вбудований бетонозмішувальний цех.

На плані головного виробничого корпусу виконується прив’язка технологічного обладнання та дається єдина специфікація усіх технологічних постів та обладнання.

 

3.12. Розробка схеми генерального плану підприємства

Вихідними даними для розробки генерального плану підприємства є розміри будівель основних цехів: отримані результати компонування технологічних ліній та головного виробничого корпусу; схеми та розміри складів цементу, заповнювачів, готової продукції та арматурної сталі з урахуванням норм запасу матеріалів та нормативних термінів зберігання продукції, а також розміри енергетичних та допоміжних цехів, за результатами аналізу генеральних планів – баз виробничої практики. Обробка вихідних даних зводиться у табличну форму (табл. 3.18).

При розробці генерального плану підприємства збірного залізобетону слід враховувати вимоги ДБН, а саме: розміщення будівель та споруд повинно забезпечити скороченні транспортні зв’язки при реалізації технологічної схеми процесу; економічне використання території, максимальну блокіровку будівель та споруд, зонування території, санітарні та протипожежні розриви між будівлями, можливість одночасного відвантаження готової продукції на автомобільний та залізничний транспорт, доцільну прокладку комунікацій, зручний та безпечний підхід працюючих на підприємстві до побутових приміщень без перетину їх шляхів слідування з автомобільними та залізничними дорогами, під’їзд пожежних автомашин до будівель з трьох сторін.

Таблиця 3.18

Вихідні дані для проектування генерального плану підприємства

(приклад для заводу КПД потужністю 90 тис. м³/рік)

Найменування об’єкту	Розміри об’єктів у плані, м
1. Головний корпус	5×18×108
2. Бетонозмішувальне відділення	9×24
3. Склад цементу ємкістю 900 т	12×24
4. Склад заповнювачів ємкістю 3000 м^3	12×48
5. Склад готової продукції, арматурної сталі, форм, напівфабрикатів	3×24×130
6. Блок допоміжних служб (зарядна, столярна майстерня, склад матеріально-технічного постачання	18×72
7. Склад емульсору	3×6
8. Склад ГСМ	6×6
9. Компресорна	9×24
10. Адміністративно-побутовий корпус	24×36
11. Прохідна	3×4
12. Місце для відпочинку	20×30
13. Склад керамзиту	12×24
14. Нафтопастка	12×36

 

Основним принципом компонування генплану є групування будівель за їх функціональним призначенням та виділенням на території наступних чотирьох зон [2,8]:

§ передзаводська;

§ виробничої;

§ підсобної;

§ складської

Передзаводська зона повинна розташовуватися зі сторони основних міжгалузеві та забезпечити най скорочений зв'язок з жилим масивом та най скорочений шлях слідування до міста роботи, а також зручний під’їзд автотранспорту.

У перед заводської зоні розміщуються адміністративно-побутовий корпус може бути винесений за межі огородження території, у цьому випадку у ньому розміщується прохідна.

У виробничої зоні розміщується головний корпус, бетонозмішувальне відділення, блок допоміжних цехів.

У підсобної зоні розміщується компресорна з градирною, котельна, насосні станції, трансформаторні підстанції напруженням більше 10 кВ, траси водопроводу та каналізації.

У складської зоні – склади готової продукції, арматурної сталі, цементу та емульсору, матеріальний склад.

Спортивні майданчики та зони відпочинку розташовують у залежності від пласировки промислової зони на перед заводської території або на території підприємства, але на відстані не ближче 50 м від джерела шкідливості (склад цементу, вугілля, прийомні пристрої і т. інше).

Енергетичні об’єкти (компресорна, розподільні пристрої електропостачання) слід приближати до місць споживання навантажень.

Протипожежні розриви між основними будівлями заводів ЗБВ (головний корпус, БЗВ, склади арматурної сталі, готової продукції, заповнювачів, компресорна) не нормуються.

Площа усіх зелених насаджень (чагарнику, газонів, клумб) повинна складати не менше 15% загальної площі ділянки.

Компактність генплану визначається показником щільності забудівлі у відсотках як відношення площі забудівлі до площі підприємства. При проектуванні слід досягти показника щільності забудівлі не менше 50 %.

Методика визначення площ на схемі генерального плану перекладена нижче. Загальну площу території підприємства визначають як суму площ у огороджені та прилягаючих до неї площ ділянок, зайнятих об’єктами запроектованого підприємства.

Площу забудівлі обчислюють як суму площ усіх ділянок, зайнятих будівлями та спорудженнями (наземними, підземними та надземними, у тому числі естакадами, галереями та ін.), за виключенням площ, зайнятих дорогами та інженерними мережами.

Протяжність залізничних шляхів обчислюють за загальною довжиною у межах огородження (без всередині цехових шляхів). Площа залізничних шляхів – як добуток загальної довжини на середню ширину полотна шляху (5 м).

Протяжність автодоріг складається із загальної довжини проїзної частини, в’їздів у будівлі, споруди та склади, а площа їх визначається помноженням отриманої довжини на ширину проїзної частини.

Використану площу території визначають, сумарну площі забудівлі, відкритих складів, залізничних та автомобільних доріг, тротуарів, мощень. Площа озеленення – як суму площ організованих насаджень деревино-кущових порід, газонів, квітників.

Відсоток забудівлі – це відношення площ забудівлі до загальної території підприємства.