Приклад розрахунку технологічних площ у формувальному цеху

(за виключенням стаціонарного обладнання та камер пропарювання)

Найменування виробів, матеріалів, призначення площ	Нормативи запасу складування	Складена кількість	Необхідна площа з проходами
у годину	на 1 м^2
1. Арматурні каркаси зі сталі діаметром:
до 12 мм		0,02 т/м^2	0,8 т	4,0
до 22 мм		0,1 т/м^2	0,2 т	2,0
2. Вироби типу:
ребристі панелі		0,4 м^3/м^2	40 м^3
порожні панелі		1,0 м^3/м^2	50 м^3
3. Форми та бортоснащення резерву	-	0,7 т/м^2
4. Пост поточного ремонту форми, їх переоснащення	-	30 м^2на 100 т експл. форм (250 т)	-
5. Пости ремонту виробів (5% від загального випуску)			1 виріб
6. Оснащення:
об’ємна траверса			1 шт.
бункера відходів			2 шт.
контейнери			2 шт.

У пояснювальної записки наводять вибір типового складу цементу та перевірочний розрахунок кількості силосів з вказанням діаметру силосу та висоти банок. Зола-виносу зберігається у складі цементу. Зберігання керамзитового гравію рекомендується вироблять у силосних ємностях діаметром 6 м. Наводяться розрахунок кількості силосних банок для зберігання запасу керамзитового гравію.

Зберігання піску та крупного заповнювачів для важких бетонів виробляється у критих механізованих складах. У пояснювальної записки слід привести розрахунок ємності складу заповнювачів та розрахунок необхідної довжини складу для зберігання розрахункового запасу піску та крупного заповнювача.

Необхідно також привести розрахунок площ для складування арматурної сталі та готової продукції. Дані розрахунків складів треба звести у табл. 3.10.

Розрахунок площ складів сировини, напівфабрикатів та готової продукції.

Склади цементу.

1. Визначення запасу цементу на складі, кг:

(3.14)

де П – річна продуктивність заводу, м³; С ₁ – середні витрати цементу на 1 м³ виробу, кг/м³, приймається з табл. 2.41.; З_ц – запас цементу, діб, визначається за табл. 3.11; 1,01 – коефіцієнт, враховуючий витрати при розвантажені і транспортних операціях; 0,9 – коефіцієнт заповнення силосу; 365 – розрахунковий річний фонд часу роботи обладнання, діб.

Таблиця 3.10

Норми витрат цементу

Вид бетону	Технологія	Клас бетону	Міцність бетону	Марка цементу	Витрата цементу, кг/м^3
Важкий	Агрегатно-поточна і конвеєрна	В 7,5
В 12,5
В 15
В 25
В 30
В 40
В 45
Стендова	В 15
В 25
В 30
В 40
Касетна	В 12,5
В 15
В 25
Легкий	Агрегатно-поточна і конвеєрна	В 2,5
В 5
В 7,5
В 12,5
В 15
В 25
В 30

Таблиця 3.11

Запас цементу у залежності від виду транспорту

Транспорт	Час запасу, діб
Залізничний	7-10
Автотранспорт	5-7

2. Визначення місткості цементу у силосі і кількості силосів для зберігання цементу призводячи за табл. 3.12.

Таблиця 3.12

Визначення кількості силосів

Найменування	За нормами
Кількість силосів для зберігання цементу на підприємствах, продуктивністю (тис.м^3 у рік)
До 100	Не менше 4
Вище 100	Не менше 6

3. Ємкість кожного силосу, кг, визначають виходячи з кількості прийнятих силосів, за формулою:

(3.15)

де С – потрібний запас цементу на складі, кг; N – кількість силосів, шт. За результатами розрахунку призводять вибір типового складу за табл. 3.13.

Таблиця 3.13

Технічна характеристика складів цементу

Тип складу	Типовий проект	Місткість, т	Кількість силосів	Встановлена потужність, кВт
Притрасовий	409-29-62			50,8 60,8
Прирейковий	409-24-61			156,1 141,6
409-29-63			211,4 208,1
409-24-65
409-29-66

Склад заповнювачів.

Місткість складів розраховують у відповідності з продуктивністю підприємства і необхідним запасом заповнювачів, який забезпечує безперебійну роботу підприємства.

1. Визначення виробничого запасу дрібного і крупного заповнювача (Q), м³:

(3.16)

де P – річна продуктивність заводу, м³; Z ₁ – середня витрата дрібного або крупного заповнювача, м³, визначається за нормами (табл. 3.14); N – запас заповнювача, діб; P ₁ – річний фонд часу роботи обладнання, у сутках; 1,02 – коефіцієнт можливих витрат.

Таблиця 3.14

Норми витрат заповнювачів

Вид бетону і розчину	Витрата заповнювачів на 1 м^3 бетону, м^3
Щебінь (гравій)	Пісок
Бетони важки	0,90	0,45
Бетони легкі	0,90	0,50
Конструктивні теплоізоляційні	1,05	0,20
Конструкційно-теплоізоляційні	1,00	0,40
Розчини	-	1,05

 

2. Визначення об’єму штабелю заповнювача (V), м³:

· у виді круглого конусу:

(3.17)

де: H – висота штабелю, м; φ – кут природного нахилу матеріалу, який дорівнює 40 º.

· у виді призматичного прямолінійного:

(3.18)

де: H – висота штабелю, м; L – довжина призматичної частини штабелю, м; φ – кут природного нахилу матеріалу, який дорівнює 40º.

3. Визначення площі складу (F), м²

(3.19)

де: A – кількість штабелів заповнювачів, визначається за формулою:

(3.20)

m – площа основи штабелю, для кругового конусу діаметром основи (D) визначається з формулою:

Корисна площа складу (В) уявляє собою суму площ основи штабелів дрібного і крупного заповнювача.

4. Загальна площа складу (F₁) визначається за формулою:

(3.21)

де K_N – коефіцієнт, враховуючий площу проїздів і проходів на складі, який дорівнює 1,5.

Норми проектування складів заповнювачів представлені у табл. 3.15.

Таблиця 3.15