Соц-экономич сущность, формы, виды занятости

Занятость н-я – совокупн эк отношений связаных с обеспечением раб местами и участием трудоспособного н-я в хозяйственной деятельности для удовлетворения личностных и обществен потребностей

Экономическая сущность проявляется в создании общественного продукта (нац дохода)

Социал сущность отражает потребность человека в самовыражении, удовлетворен мат и дух потребн через доход, кот человек получает за свой труд

КАТЕГОРИИ:

- Полный/неполн раб день

- Самостоянтельно ищут

- Рискуют потерять, ищут новую

- Служат

- Проф подготовка, переподготовка

Формы занятости:

1) Самозанятость / Занятость по найму

2) По способу участия в обществен труде: формальная (зарегистрир) / неформальная

3) По легитивности трудоустройства: стандартная (стабильн труд отношения, стационар работа полн норма раб времени) / нестандартная (гибкий режим работы, вторичн занятость, сезон, труд миграция)

4) Полная (доход в разные сезоны)/ неполная (неполн оплата)/ частичная (добровольная неполн занят)

5) Первичная (осн виды работы) / вторичная (дополнит занят)

6) Временная (контракт на опред срок) / сезонная (полн раб день с учетом сезона) / переродическая (чередован периодов труд деятельн с определен равномернвми периодами отдыха)

7) Нерегламентированная (не поддается учету госкомстата)

Эффект занятости хар-ться показателями:

- Пропорциями распределения труд р-сов по характеру участия в обществен полезн деятельности

- Уровнем занят трудоспособного н-я в обществен хозяйстве

- Структурой распределения труд н-я по отраслям экономики

- Проф-квалиф структура работающих

Занятость хар-ться как абсолютными / относительными показателями:

АБСОЛЮТНЫЕ: общ численность занят/безраб; распредел занятых по возрасту, полу образован, отраслям, месту проживан; сред продолжит безработицы по месяцам

ОТНОСИТЕЛЬНЫЕ:ур занятости, структура занят, ур безработицы

40. Сутність, види та форми безробіття. Рівень безробіття. Закон Оукена

Безработица как соц-эк явление

Безработица – соц-эк категория, кот отражает эе отношения в условиях внутрен незанят трудоспособного н-я

Потери от безработицы:

- Сокращение налоговых поступлений

- Снижение ур жизни н-я

- Снижение ВВП

- Ухудшен соц состояния

Виды безработицы:

1) Струртурная + фрикционая = природная; циклическая

2) Длительная / застойная

3) Хроническая

Форми безробіття

До основних форм безробіття належать:

1) фрикційне безробіття;

2) структурне безробіття;

3) циклічне безробіття.

Фрикційне безробіття. Така форма безробіття пов'язана з пошуками та очікуванням роботи в найближчому майбутньому. До фрикційного безробіття належить працездатне населення, яке на даний момент не має місця роботи у зв'язку з:

o пошуком вищої заробітної плати або кращої сфери застосування своїх здібностей;

o зміною місця проживання;

o звільненням;

o втратою сезонної роботи;

o пошуком місця роботи випускників вишів та ін.

Фрикційне безробіття короткострокове і спричинює негативних наслідків для економіки країни. Навпаки, така форма безробіття навіть бажана. Чому? Тому що багато працівників залишають низькооплачуване та малопродуктивне місце роботи й переходять на нове місце, де заробітна плата вища. Тим самим працівники одержують високі доходи, можуть витрачати більше коштів на купівлю більш якісних товарів та послуг. Таким чином, економіка розвивається вищими темпами.

Структурне безробіття. Така форма безробіття пов'язана зі змінами в технологічному розвитку виробництва в країні. Це безробіття серед осіб, професії яких опинилися морально застарілими або стали менш затребуваними. У деяких професіях взагалі відпала необхідність. До таких належать: візник, бурлак, копіїст, чистильник взуття та ін.

Структурне безробіття порівняно з фрикційним більш довготривале, тому що робітникам, які втратили місце роботи внаслідок змін у технологіях, потрібен час для перекваліфікації та пошуків нового місця роботи.

Циклічне безробіття. Така форма безробіття пов'язана з циклічним характером розвитку економіки країни. Наприклад, коли економіка країни перебуває у фазі спаду виробництва, то попит на товари та послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. В Україні в середині 1990-х років, коли практично всі заводи та фабрики зупинялися, безробіття зросло до неймовірно великих розмірів. Саме циклічне безробіття має найважчі наслідки для економіки.

Природний рівень безробіття

Поєднання фрикційного та структурного безробіття є природним рівнем безробіття, або рівнем безробіття за умов повної зайнятості. Отже, повна зайнятість не означає повну відсутність безробіття, а лише відсутність циклічного безробіття. Природний рівень безробіття виникає за умов збалансованого ринку праці, тобто кількість працівників, які шукають місце роботи, дорівнює кількості вільних робочих місць. Якщо ця збалансованість порушується, то виникає циклічне безробіття.

Рівень безробіття

Як же визначити, скільки безробітних у певній країні? Для цього економісти використовують показник рівня безробіття. Рівень безробіття - це відсоток безробітних від працездатної частини населення (робочої сили):

Наприклад, якщо в Україні кількість працездатного населення налічує майже 20 мільйонів чоловік, а кількість безробітних - 698,1 тис. осіб, то рівень безробіття дорівнює 3,465% (693,1/20 000 o 100% = 3,465%).

Закон Оукена

Відомий економіст Артур Оукен вивів закономірність про те, що безробіття та обсяг ВВП за умови повної зайнятості мають між собою прямий зв'язок. Тобто, він вважає, чим більше безробіття, тим більше відстає реальний обсяг ВВП від обсягу за умови повної зайнятості. Суть його закону полягає в тому, що якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1%, то реальний обсяг ВВП відстає на 2,5%. Це співвідношення називають законом Оукена.

41. Державне регулювання зайнятості в Україні