Матеріали та вироби на основі пластичних мас.

Методичні вказівки

Матеріали і вироби на основі пластичних мас мають високу

водо- і хімічну стійкість, механічну стійкість, довговічність, гігієніч-

ність, вогне- і біотривкість, легкість, гарний зовнішній вигляд. За при-

значенням товари на основі пластмас поділяють на вироби для підло-

ги, оздоблювальні, тепло- і звукоізоляційні, покрівельні, санітарно-

технічні.

Матеріали і вироби для підлоги. Залежно від особливостей зо-

внішнього вигляду матеріали і вироби для підлоги поділяють на ру-

лонні і плиткові. Рулонні матеріали для підлоги називають лінолеу-

мом.

Лінолеум залежно від виду вихідної сировини може бути поліві-

нілхлоридним, алкідним, нітроцелюлозним і гумовим; від кількості

шарів полімерного покриття - одно- і багатошаровим, за винятком

гумового, який завжди буває двошаровим. За будовою лінолеум поді-

ляють на безосновний і на основі - тканий, повстяний, синтетичний

спінений.

Полівінілхлоридний лінолеум виготовляють безосновним, на

тканинно-повстяній і синтетичній спіненій підоснові. Має гарний зов-

нішній вигляд, еластичний, гнучкий, водо- і хімічностійкий, достатньо

стійкий до тертя. Недоліками є здатність до усадки і жолоблення,

зниження еластичності і гнучкості при низьких температурах.

Алкідний лінолеум виготовляють нанесенням на тканинну осно-

ву гліфталевої і пентафталевої смол. Відрізняється високою стійкістю

до тертя. Недоліком є крихкість і схильність до зломів та тріщин.

Нітроцелюлозний лінолеум — це безосновний рулонний матері-

ал, який одержують із суміші нітроцелюлози, пластифікаторів, напов-

нювачів, стабілізаторів і антипиренів. Має високу водостійкість, елас-

тичність, гнучкість, стійкість до зношування. Недоліками є низькі те-

плоізоляційні властивості і підвищена горючість.

Ґумовий лінолеум - це безосновний двошаровий матеріал, верх-

ній шар якого виготовлено з кольорової ґуми, нижній — із відходів Гу-

мового виробництва. Має високу водостійкість, еластичність, гнуч-

кість, стійкість до зношування, не зсідається, має підвищені звукопо-

глинальні і діелектричні властивості. Недоліком є низькі теплоізоля-

ційні властивості.

Плиткові матеріали порівняно з рулонними є більш зручними у

ремонті, при транспортуванні і зберіганні; дають незначні відходи при

настиланні підлоги, дозволяють створювати на підлозі будь-який ри-

сунок і різні кольори. Недоліком є висока трудомісткість робіт при

настиланні, понижена гігієнічність. Плиткові матеріали за формою

можуть бути квадратними, прямокутними, трапецієподібними; за фак-

турою поверхні - гладкими і рифленими, за видом вихідної сирови-

ни - полівінілхлоридними, азбестосмоляними, Гумовими, фенолисто-

вими.

Оздоблювальні матеріали з пластмас випускають у вигляді ру-

лонів, листів і плиток. Із рулонних матеріалів найпоширенішими є де-

коративні полівінілхлоридні плівки. їх випускають безосновними і на

паперовій основі, на яку може бути нанесено невисихаючий шар. Де-

коративні полівінілхлоридні плівки мають гарний зовнішній вигляд,

гарно миються, стійкі до дії хімічних реактивів, довговічні. Викорис-

товують їх для внутрішнього оздоблення стін житлових кімнат, ку-

хонь, коридорів.

Із листових і плиткових матеріалів найбільш широко використо-

вують декоративний паперово-шаровий пластик і облицювальні плит-

ки на основі полістиролу та його співполімерів.

Самостійна робота №20.

Тема: Будівельні матеріали

План:

1. Металопластикові вікна та двері.

2. Захисні покриття.

Література:

Войнаш Л.Г. «Товарознавство непродовольчих товарів», стор.

Металопластикові вікна та двері.

Методичні вказівки

Металопластикові вікна і двері. Ще зовсім недавно в нашій

ізольованій від іншого цивілізованого світу країні ніхто і не підозрю-

вав про існування пластикових вікон. У житловому будівництві при-

ватних будівель найчастіше застосовували сосну, інколи більш цінні

породи деревини. Альтернатив просто не існувало. І ось кілька років

тому на вітчизняному ринку з'явилися металопластикові вікна. їхні

технічні характеристики, властивості і зручність в експлуатації були

оцінені як будівельниками, так і користувачами.

Існує два види металопластикових вікон: європейський і канадо-

американський. Відмітності між ними - у системі відкривання. Сис-

тема відкривання вікон європейського типу, як правило, або відкидна,

або поворотна. Канадо-американський тип пропонує розсувні вікна -

чи по вертикалі, чи по горизонталі.

Вікна з пластика (або точніше - із металопластика) мають низку

переваг. Вони складаються з металевого корпусу (оцинковане залізо) і

рами з полівінілхлориду. Задумка ця досить проста: залізна основа

забезпечує міцність і тривкість, а пластикова рама - гарний і одночас-

но солідний зовнішній вигляд. Ґумова система стискання забезпечує

герметичність і захист від шуму і протягів. Системи з внутрішнім тру-

бчастим ущільненням, якими обладнані деякі вікна, додатково ство-

рюють перешкоди не лише холодному повітрю і звуку, а й потраплян-

ню пилу ззовні. Є вікна з великою водозбірною камерою, що не до-

зволяє атмосферним опадам потрапляти у дім. Дощова вода просто

збирається в дощовому спеціальному відсіку і через систему відводу

витікає назовні. Результат - завжди сухе підвіконня.

Склопакети мають високі тепло- і звукоізоляційні властивості.

Скло частіше використовують вітчизняне, а також спеціального при-

значення - тоноване або дзеркальне, нерозбірний "триплекс", броньо-

ване тощо. Проміжки між склом у пакеті заповнені силікагелем, який

поглинає вологу, що запобігає запотіванню скла.

Нині на ринку України різні компанії виготовляють вікна з усіх

вищеперелічених матеріалів.

Переваги металопластикових вікон над дерев'яними й алюмініє-

вими безсумнівні, про них уже багато писалося й говорилося на буді-

вельних виставках. Однак, вибираючи пластикові вікна, необхідно

знати, що не всі вони однакові. Існує багато технологій їх виготовлен-

ня, але найбільшим попитом користуються лише три: німецька, канад-

ська й американська. Причому канадські й американські профілі виго-

товляються з вінілового пластика, тоді як "КІРРІ" - визнаний експерт

в галузі пластиків, застосовує для своїх вікон полівінілхлоридний пла-

стик (ПВХ) з армуванням з оцинкованої сталі. Така технологія вияви-

лася значно надійнішою, практичнішою і функціональнішою.

Відомо, що вікна і двері, як і будь-який інший товар, мають різ-

ний якісний рівень (клас): для індивідуального й масового (громадсь-

кого) будівництва, для підсобних приміщень. Ці вироби значно відріз-

няються як за технічними показниками, так і за вартістю. На сьогодні

в Україні є в наявності всі вищеперелічені класи. Тому, купуючи то-

вар, слід не розмірковувати про його якість, а вибирати лише за ціно-

вими показниками, намагатися придбати вікна саме останнього класу.

Захисні покриття.

Методичні вказівки

Захисно-декоративні плівки. На Заході такі плівки вже трива-

лий час застосовують як засіб захисту від зумисних проникнень, але й

не тільки для цього. Дякуючи додатковим якостям (про які ми погово-

римо нижче), така плівка знайшла своє застосування і в інтер'єрах ба-

гатьох магазинів, великих універмагах, банках тощо.

В Україні вже з'явилася продукція компанії ЗоїагУагсі Іпі., яка є ліде-

ром протягом 20 років у виготовленні віконних плівок. Компанія

8о1аг¥апі Іпі була першою у своїй галузі, хто використовував таку но-

винку, як «метод розбризкування», при якому частинки металів і

сплавів, що мають високу розв'язуючу здатність (титан, нержавіюча

сталь, мідь, алюміній), проникають усередину поліефірної плівки. По-

криття, яке не піддається подряпинам, перетворює віконне скло на

монолітний прозорий щит.

За своєю специфікою плівки поділяються на протиударні, сон-

цезахисні і декоративні. Найчастіше вони поєднують усі ці властивос-

ті. Наприклад, протиударна плівка водночас є сонцезахисною. Плівки

також класифікують за функціональним призначенням і товщиною.

Протиударні плівки витримують величезні навантаження на

розрив (від 9 до 45 кг/см) при товщині, відповідно, від 80 до 380 мкм.

Для наочності уявіть собі ґрати, які встановлюють на вікнах банківсь-

ких закладів (переріз дротика 16 мм). Протиударна плівка товщиною

380 мкм здатна витримувати такі самі ударні навантаження, але при

цьому не порушує архітектурний вигляд будинку. До речі, захисне

скло, виготовлене ЗАТ "Лизард" (7 мм вітринне скло з нанесеними на

зворотний бік двома пластами протиударної плівки, 380+115 мкм),

визнано Управлінням сертифікації ГУГ-СО при МВС України як екві-

валент сталевих ґрат класу захисту ІІІ-А, про що видано відповідний

сертифікат.

Сонцезахисні плівки (товщина 50 мкм, опірність на розрив 6-

8 кг/см) призначено для захисту від шкідливих для людини ультрафі-

олетових і теплових випромінювань. Випускають їх у великій гамі ко-

льорів - золоті, голубі, яскраво-зелені, брунатні. Можуть бути слабко і

сильно тонованими, що залежить від вимог покупця.

Декоративні плівки призначено для прикрашання інтер'єру ма-

газину або офісу. Виготовляють з різними рисунками і будь-яких ко-

льорів, наприклад, композиції з такими екзотичними назвами, як

"Весняні квіти", "Срібна тінь", "Зимові квіти" тощо.

Серед безлічі галузей застосування захисних плівок можна виді-

лити головні: безпека і захист власності; захист від нещасних випад-

ків; захист від пожежі й сонця.

Захисні плівки спочатку були розроблені для застосування в

місцях, де існувала постійна загроза терористичних актів. Найчастіше

їх можна було побачити у вікнах посольств, представництв, торго-

вельних представництв, будівель аеропорту.

Враховуючи сучасну криміногенну ситуацію, практично ніхто

не застрахований від того, що йому у вікно не будуть намагатися ки-

нути, наприклад, пляшку з горючою сумішшю. Крім того, така плівка

надійно захистить вітрину магазину або вікна квартири від злодіїв.

Вона витримує удари, від яких звичайне скло розлітається на маленькі

скалки. Тому, якщо скло, вкрите плівкою, пошкоджено, воно не роз-

сипається, а залишається на місці як надійна перепона для злочинців.

Останні розробки в цій сфері дозволяють застосовувати комбі-

нації із захисних плівок як повноцінне бронескло (звичайно, до пев-

них меж). Останні випробування склопакетів (два восьмиміліметрових

скла, вставлених в одному блоці і вкритих кожне одним шаром плівки

в 500 мкм), які проводили на базі Київського інституту сухопутних

військ, показали, що такий склопакет надійно протистоїть кулям ПМ.

Аналогічний склопакет з трохи іншими вихідними даними витримує

1 ТТ.

Нині широко розповсюджена апаратура для зчитування радіо-

сигналів. Випромінювання устаткування електронної обробки даних

(комп'ютерів, факсів, телефонів), які є в кожному офісі, може бути

виявлено і записано на відстані від 50 до 100 м через незахищені вік-

на. Спеціально вкрита металом плівка ефективно захищає від такого

полювання на інформацію.

Захист від нещасних випадків і стихійного лиха. Як ефектив-

ний захист від сонця, дрібних крадіжок, від поранення скалками роз-

битого скла при ДТП плівки знайшли широке застосування на авто-

мобільному транспорті.

Відомо, що скалки скла можуть стати серйозною небезпекою

для людини, спричиняючи тяжкі, а іноді й смертельні поранення.

Вкривши скло спеціальними плівками, ви запобігаєте пошкодженням

навіть під час вибуху бомб, при стихійному лихові - ураганах, смер-

чах і землетрусах. Однак якщо скло все ж таки виявиться пошкодже-

ним, воно не розсиплеться на друзки, запобігає проникненню води в

приміщення.

Не слід забувати, що оберігати скло від зовнішніх випадкових

(або стихійних) дій слід не лише на роботі, а й удома.

Захист від пожежі. Під час пожежі розбите скло легко лопа-

ється, тріщить, а кисень, який надходить через нього, і протяги різко

посилюють вогонь.

У цьому випадку захисна плівка надійно протистоїть проник-

ненню полум'я і витримує до 15 хв пряму термічну дію, що збільшує

шанс захистити приміщення до прибуття пожежної команди.

Захист від сонця. Плівки можуть затримувати до 98% шкідли-

вих для здоров'я людини ультрафіолетових променів і до того ж за-

хищають від вигоряння ваші ковдри, меблі, шпалери. Тоновані захисні

плівки є перепоною для проникнення через віконне скло до 76% со-

нячного тепла. Тому навіть у найбільшу спеку в приміщенні буде про-

холодно, що дуже важливо для повноцінної роботи.

Кожна з властивостей «чарівних» плівок 8о1аг Уагсі має відно-

шення до комфорту, вашого здоров'я.

Матеріали для покрівель на основі пластмас можуть бути ру-

лонні й листові. Рулонні матеріали випускають безосновними і на ос-

нові з картону, склотканини. Щодо виду покриття вони випускаються

бітумні, дьогтьові, ґумово-бітумні, поліетиленові.

Бітумні матеріали підрозділяють на руберойд і пергамін.

Руберойд являє собою картон, просочений м'якими нафтовими,

бітумами і вкритий з обох боків тугоплавкими бітумами і посипкою.

Руберойд випускають марок РК-420, РЧ-350 і РП-250.

Пергамін - це картон, просочений м'якими нафтовими бітумами

без посипки. Пергамін випускають марки П-350.

До дігтярних матеріалів відносять толь, просочений дігтярними

складами без посипки, з одно- і двобічною посипкою. Випускають

ізол марки ТК-350, ІВКК-420, Ш-350 і ІГ-350.

Основними видами гумово-бітумних матеріалів є ізол, бризол,

фольгоізол, склоізол. Це рулонний матеріал на основі ґуми і бітумів,

безосновний або армований азбестовими волокнами, фольгою і скло-

тканиною.

До листових покрівельних матеріалів відносять склопластики на

основі ненасичених поліефірних смол. Склопластик має гарну прозо-

рість, малу об'ємну величину, біостійкість, високу міцність, вологос-

тійкість.

До тепло- і звукоізоляційних матеріалів відносять пористі і спі-

нені матеріали на основі полістирола, поліхлорвініла, поліефірурета-

ну, фенолформальдегідних і аміноальдегідних смол.

Самостійна робота №21.

Тема: Меблеві вироби

План:

1.Основні вимоги до якості меблів.

Література:

Войнаш Л.Г. «Товарознавство непродовольчих товарів», стор.

 

1.Основні вимоги до якості меблів.

 

Методичні вказівки

На якість меблів великий вплив мають показники якості вихідних матеріалів (деревини, пластиків, покривних і настильних і т.д.), обробки та складання, покриттів.
Показники якості вихідних матеріалів, обробки та збирання меблів. На ці показники впливають різні дефекти, які можна підрозділити на наступні групи: дефекти деревини та інших матеріалів, обробки і з'єднання окремих деталей і збірки, відхилення від лінійних розмірів, фанерування. Ці дефекти можуть бути на лицьових і нелицьових поверхнях. Вимоги до дефектів диференційовані в залежності від їх виду, розміру, кількості та місцезнаходження. Лицьовими називаються зовнішні видимі поверхні і внутрішні за заскленими дверцями і склом, передні кромки і ін Дефекти деревини на лицьових і нелицьових поверхнях допускаються з обмеженнями або взагалі не допускаються в залежності від виду обробки і поверхні під обробку. Враховують також вплив їх на механічну міцність і зовнішній вигляд меблів. До неприпустимих дефектів деревини відносяться частково зрослі та незрощені сучки на лицьових поверхнях, червоточини, тріщини, внутрішня заболонь і смоляні кишеньки. При непрозорій обробці і на невидимих ​​місцях ці дефекти допускаються з обмеженнями.
Дефекти обробки деталей - розколи, розшарування, відколи, защипи, мшістость, задирки, подряпини, вм'ятини, недошліфовка, виривання та ін Всі поверхні повинні бути добре зачищені, а ребра заоваліть.
До дефектів з'єднання деталей та складання відносяться зазори, перекоси, слабке кріплення, погано підібрана і непоєднуваного з призначенням і композицією предмета фурнітура, деталі, погано підібрані за текстурою деревини, що відкриваються деталі, нещільно примикають до каркасних брусків або не відчиняються деталей, погано працюють замки і пристосування, заїдання і перекоси ящиків і напівящиків та ін висувних елементів, зазори в отворах (більше 1-1,5 мм). З'єднання має бути щільним, що забезпечує міцність і жорсткість виробу при експлуатації. Потрібно, щоб деталі були добре підігнані одна до одної, що відкриваються деталі мали вільний хід.
Дефекти м'яких і напівм'яких елементів - нерівномірність настилу по товщині, зморшки, перекіс малюнка і нерівномірність натягу оббивних тканин, перекіс, нерівності і кривизна бортів, невідповідність кольори ниток кольором оббивних тканин.
Дефекти фурнітури - задирки, зазори, сліди корозії, подряпини, раковини, невідповідність фурнітури за розмірами, нетривке кріплення її до основи, ненадійне фіксування елементів рухомих частин фурнітури в крайніх положеннях, виступаючі частини болтів, не закриті ковпачками.
До дефектів фанерування ставляться погано підібрані за текстурою і кольором шпони, неміцно приклеєні до основи, з заломами, відставанням на краях, кромках і торцях, а також непроклеенние місця, проступаніе клею, розбіжність фуг і просідання шпону. Імітація повинна відповідати рисунку і кольору природної деревини. Для щитових деталей допускаються закладення площею не більше 5 кв.см, для брускових - 1,5 кв.см. Вставки повинні відповідати основній деревині. При світлої прозорою обробці вставки не допускаються.
Показники якості покриттів. У процесі експлуатації на покриття меблів впливають температурні умови, світло, волога, хімічні середовища і механічні зусилля. Термін служби та збереження зовнішнього вигляду меблів залежать від стійкості покриття до вказаних дій. На якість покриття впливають дефекти, що виникають при обробці, а також фізико-хімічні властивості самих покриттів. Побеленіе нітролаковой плівки - результат підвищеної вологості деревини перед обробкою, нанесення лаку на вологу і запітнілу поверхню, надходження в розпилювач вологого стисненого повітря, поганого суміщення лаку з порозаполнителей, швидкого випаровування розчинників.
Зморщування (шагрень) нітропленкі відбувається при підвищеній в'язкості лаку, великій відстані між лакіруемой поверхнею і розпилювачем, недотриманні швидкості руху, неправильної роботи масловодоотделітеля. Бульбашки нітролаковой плівки утворюються при великому тиску повітря під час розпилювання, наявності повітряних бульбашок в лаку, поганий заповненні пір, інтенсивному сушінні після нанесення лаку, а також при вспіненні лаку при розпиленні і наявності відкритих пір на поверхні, що покривається. Патьоки з'являються при недостатній відстані між розпилювачем і оброблюваною поверхнею і при неправильному русі розпилювача і поверхні, що покривається. Кратери в плівці поліефірного лаку з'являються при підвищеній запиленості повітря, прямому попаданні сонячних променів на плівку в період затвердіння. Поліефірна каламутну плівку виходить при зниженій температурі повітря в приміщенні, так як в цьому випадку парафін не розплавляється і не спливає. Шорстка поверхня - результат підвищеної запиленості приміщення, а помітні нерівності на поверхні плівки - підвищеної в'язкості лаку. Тріщини, сітка в лакової плівки (при поліруванні політурою) з'являються при недостатній еластичності лакової плівки, деформації основи з-за підвищеної вологості лаку або коливань температури і вологості повітря, нанесенні лаку на невисохлий після грунтування або порозаполненіє поверхню.
При обробці можуть виникнути й такі дефекти, як нерівномірне забарвлення, відставання плівки, пропуски, плями, ризики на плівці та ін При поліруванні шеллачной і нітрополітурой можуть з'явитися білі точки в порах внаслідок попадання шліфувального пилу, подряпини і сліди від грубозернистої шкурки, а також може згоріти лакова плівка з-за недостатньої подачі рідини і підвищеного тиску на верстаті.
Основними фізико-хімічними властивостями покриттів є: товщина плівки, адгезія до деревини, твердість, еластичність, блиск, опір стиранню, світло-, тепло-, морозо-і водостійкість, хімічна стійкість і ін По більшості цих властивостей нормативи не встановлені. Ці властивості залежать від якості лакофарбового матеріалу, деревини, її будови, складу, а також технології виробництва. Показники якості покриттів можуть бути диференційовані в залежності від призначення і умов експлуатації меблів.
Товщина плівки покриття після повного висихання, шліфування та полірування поверхні повинна бути достатньою для забезпечення захисних функцій. Покриття повинне бути суцільним, мати гарну опірність стирання, надавати деревині блиск і захищати її від забруднень, вологи та інших впливів. Покриття з плівкою недостатньої або надмірної товщини недовговічне. Товщину прозорих лакових покриттів визначають на деталях меблевого виробу подвійним мікроскопом МИС-11.
Адгезія покриття до деревини забезпечує закріплення плівки на поверхні меблів та отриманні корозійно-і атмосферостійкого покриття. Чим вище адгезія плівки до поверхні, тим надійніше деревина захищена від дії руйнують агентів.
Твердість плівки є важливим критерієм оцінки експлуатаційних властивостей меблів. Від твердості плівки залежать цілісність, блиск і захисні функції покриття.Твердість покриття визначається природою лаку, температурою, еластичністю і теплостійкістю. Покриття, що мають невелику твердість, швидко руйнуються при зіткненні з різними тілами, в тому числі і м'якими. Для визначення твердості плівки застосовують мікротвердометр М-3 і ПМТ-3 (для визначення твердості покриттів товщиною не менше 20 мкм).
Блиск надає меблів гарний зовнішній вигляд, і, крім того, покриття з підвищеним блиском краще протистоять атмосферних впливів. З часом блиск покриття знижується, що свідчить про появу перших ознак руйнування - корозії покриття. На поверхні з підвищеним блиском затримується менше пилу і вологи, отже, покриття менше піддається корозії і довше зберігається зовнішній вигляд меблів. Для визначення ступеня блиску покриттів застосовують рефлектоскоп Р-4 і фотоелектричний блекомер ФБ-5.
Опір стирання - один з найважливіших показників якості покриття і експлуатаційних властивостей меблів. При стиранні покриття зменшуються його товщина, маса і блиск. Стираність залежить від природи матеріалу і сил міжмолекулярної зчеплення, температури, вологості та інших чинників. Теплостійкість - опірність покриття дії різних температур. Це важлива експлуатаційна характеристика, особливо для кухонних меблів. Теплостійкість залежить від того, які смоли використані для покриттів - термореактивні або термопластичні. Термопластичні покриття при механічних пошкодженнях легко відновлюються додатковою обробкою. Термореактивні покриття не відновлюються. Теплостійкість визначають на приладі ПКТ. Морозостійкість характеризує відношення до дії знижених температур. Якість меблів з покриттями з низькою морозостійкістю значно знижується. Найбільш морозостійкими є поліефірні покриття. Це властивість корисно особливо в північних районах. Довговічність покриттів залежить від стійкості їх до дії високих і низьких температур.
Водопроникність залежить від природи і пористості плівки. При пористому покритті волога проникає в деревину, яка розбухає. При малій еластичності плівки порушується цілісність покриття. Водопроникність залежить від вмісту в плівці полярних і неполярних груп, а також від умов нанесення, сушіння і попередньої обробки поверхні, що захищається. Водостійкість - це сумарне значення набухання і водопроникності, від яких залежать захисні функції покриття. Водостійкість збільшується при підвищенні товщини покриття і зменшенні розчинності плівок. Світлостійкість - важлива властивість покриття. Під впливом сонячного світла відбувається старіння плівки, що супроводжується зниженням еластичності й адгезії, збільшенням крихкості, твердості, стиранням внаслідок підвищеної трещінноватості і викришування. При появі тріщин знижуються блиск, щільність, водопроникність, опір стиранню і інші властивості. При цьому різко погіршується зовнішній вигляд меблів. Хімічна стійкість - опірність покриття дії різних хімічних агентів (розчинів лимонної і оцтової кислот, содових, мильних та ін.) Особливе значення хімічна стійкість має для кухонних меблів і предметів туалету. Цей показник залежить від природи і щільності покриття. До більшості середовищ, що застосовуються в побуті, хімічно стійки поліефірні покриття.
Показники якості м'яких елементів меблів. Крім конструктивно-розмірних факторів, відповідності тканин пропонованим до них вимогам і призначенням вироби, якість меблів для сидіння і лежання багато в чому залежить від надійності м'яких елементів, тобто від їхньої здатності зберігати параметри в певних межах при відповідних умовах експлуатації. Надійність м'яких елементів впливає на термін служби меблів. Визначають надійність м'яких елементів при багаторазовій поперемінному впливі навантаження на елемент на спеціальному стенді. Показником її є кількість циклів до руйнування. Ознаками руйнування можуть бути злам одного або декількох кінці пружин або рамки блоку, усадка поверхні або борту понад 15 мм, а також величина загальної деформації та коефіцієнт податливості. Середній термін служби меблів для сидіння і лежання, що відповідає нормативним показникам надійності, приблизно 15 років.
Технічний прогрес у виробництві меблів нерозривно пов'язаний з широким застосуванням нових ефективних матеріалів і полегшених конструкцій. Одним із видів легких конструкцій, які відповідають сучасним вимогам, є конструкції з клеєної деревини і водостійкої фанери. Ці конструкції відрізняються гарною транспортабельністю, сборность, економічністю. Вони естетичні, мають високу довговічністю.

Оцінка якості продукції

Під оцінкою якості продукції розуміється оцінка кількісних і якісних характеристик властивостей продукції. У виробництві застосовується технічний контроль, який здійснює перевірку відповідності технічних параметрів об'єкта контролю запропонованим значенням. ГОСТом 16504-81 встановлені основні терміни та визначення з контролю та випробувань продукції. Основні з них такі: метод контролю - сукупність правил застосування певних принципів для здійснення контролю; система контролю - сукупність засобів контролю та виконавців, що взаємодіють з об'єктом контролю за правилами, встановленими відповідною документацією; контрольний зразок продукції - одиниця продукції або її частину або проба, відібрана певним способом і затверджена, ознаки якої прийняті за основу при виготовленні та контролі такої ж продукції. Об'єктом технічного контролю може бути продукція або процеси. Технічний контроль у циклі промислової продукції може бути: контроль проектування, виробничий та експлуатаційний. Завдання виробничого контролю - активний вплив на виробничий процес з метою виключення втрат через брак та низької якості продукції. Методи контролю розробляються технологом і фіксуються в технологічній документації. Залежно від місця в технологічному процесі розрізняють вхідний, операційний і приймальний контроль. Всі матеріали, використовувані у виробництві меблів, підлягають вхідному контролю на відповідність документації. Наприклад, матеріали з деревини контролюються на розміри, сорт, вологість, пожолобленість, клейові матеріали - на зовнішній вигляд, сухий залишок, в'язкість, здатність, що клеїть, міцність клейового з'єднання. У лакофарбових матеріалах контрольовані показники - вміст сухого залишку, зовнішній вигляд, в'язкість, життєздатність, вміст летких речовин і ін Абразивні матеріали контролюються за зовнішнім виглядом, вологості, розмірами. Облицювальні матеріали на основі просочених паперів контролюються на осмоленню, вміст летких речовин, еластичність, зольність, гладкість, засміченість, капілярну вбираність і т.д. Підлягають обов'язковому контролю також матеріали для виробництва м'яких меблів (блоки двоконусних пружин, пінополіуретан, меблеві тканини, дзеркала, фурнітура та металовироби та ін.) У цих матеріалах контролюється зовнішній вигляд, розміри, залишкова деформація, жорсткість, пружність, об'ємний вага і т.д.
Операційний контроль. Контролюється дотримання технологічної дисципліни на всіх стадіях технологічного процесу. Операційний контроль спрямований на визначення величини наближення дійсних показників технологічного процесу до їх номінальним значенням. Проводиться контроль якості деталей і складальних одиниць меблів на всіх стадіях технологічного процесу. При цьому контролюється, наприклад, якість обробки і з'єднання деталі, параметри режиму склеювання, якість збірки, шліфування, поточна вологість деревних матеріалів і т.п. Особливу увагу в процесі технологічного контролю приділяється методам випробувань, які регламентовані стандартами.
- Метод випробування клейового з'єднання на нерівномірний обрив листових облицювальних матеріалів за ГОСТ 15867.
- Метод визначення межі міцності клейового з'єднання при деформуючих вздовж волокон за ГОСТ 15613.1.
- Метод визначення межі міцності клейового з'єднання на гладку фугу при двосторонньому розколюванні клинами по ГОСТ 15613.2.
- Метод визначення межі міцності при розтягуванні клейового торцевого з'єднання впритул по ГОСТ 15613.3.
- Метод визначення межі міцності зубчастих клейових з'єднань при статичному вигині за ГОСТ 15613.4.
- Метод визначення межі міцності та модуля пружності при розтягуванні для фанери, фанерних і столярних плит за ГОСТ 9622.
- Метод визначення щільності, вологості, водопоглинання, вологовбирання, об'ємного розбухання фанери, фанерних і столярних плит, деревинно-шаруватих пластиків за ГОСТ 9621.
- Метод визначення межі міцності та модуля пружності при статичному вигині для фанери, фанерних і столярних плит, деревинно-шаруватих пластиків за ГОСТ 9625.
- Метод питомої опору деревостружкових плит висмикування цвяхів та шурупів за ГОСТ 10637.
- Якість лакофарбових і плівкових покриттів у відповідності з вимогами ОСТ 13-27 та стандартами на методи визначення фізико-механічних властивостей покриттів.
Приймальний контроль готової продукції. За результатами цього контролю приймається рішення щодо її придатності до постачання і використанні. Приймальний контроль може бути не руйнує (візуальним) або руйнуючим. При приймальному контролі оцінюють якість продукції за якісними і кількісними характеристиками основних властивостей відповідно до призначення та нормативною документацією. При руйнівному контролі якості продукції може бути порушена її придатність до використання за призначенням. Цей вид контролю застосовується при оцінці міцнісних властивостей меблів шляхом проведення механічних випробувань. Для проведення випробувань і оцінки міцнісних (технічних) властивостей меблів створені спеціальні базові лабораторії, які відчувають не тільки зразки меблів, але й деталі, складальні одиниці. Головна організація і базові лабораторії керуються у своїй діяльності чинним законодавством, державними і галузевими стандартами, методичними вказівками та інструкціями Держстандарту.
Дослідні зразки (дослідні партії) нових виробів меблів перед постановкою на виробництво піддаються приймальним випробуванням. Потім проводяться контрольні випробування установчої серії (першої промислової партії). Вироби меблів серійного і масового виробництва повинні піддаватися типовим і періодичним випробуванням 1 раз на 3 роки, як встановлено ОСТ 13-27. Випробування приурочені до термінів атестації продукції за категоріями якості. Типові випробування проводяться в тому випадку, якщо в конструкцію виробу або в технологію його виготовлення вносяться зміни, що впливають на його міцність. Оцінка технічного рівня і якості виробів меблів при атестації проводиться з метою привласнення виробу відповідної категорії якості, при цьому випробування виробів і зіставлення показників випробувань з нормативними є неодмінною умовою при атестації виробів. Слід мати на увазі, що при випробуванні необхідно враховувати наступні фактори: 1) умови випробувань і умови експлуатації повинні бути порівнянні; 2) при випробуванні елементів і виробів в цілому руйнування повинні бути такого ж характеру, як і при експлуатації; 3) тривалість і трудомісткість випробувань повинні бути мінімальними.

 

Самостійна робота №22.

Тема: Меблеві вироби

План:

1.Контроль якості меблів.

Література:

Войнаш Л.Г. «Товарознавство непродовольчих товарів», стор.

Контроль якості меблів.

Методичні вказівки