Тема: Товари побутової хімії.

План:

1.Основні вимоги до якості мінеральних добрив.

2. Заходи безпеки під час роботи з пестицидами.

Література:

Войнаш Л.Г. «Товарознавство непродовольчих товарів», стор.

Основні вимоги до якості мінеральних добрив.

Методичні вказівки

Від стану транспортної тари, в яку упаковано добрива, значною

мірою залежить цілісність, якість і товарний вигляд продукції. Тому

перевірка якості добрив розпочинається з перевірки якості транспортної тари, що повинна відповідати таким основним вимогам:

1) дерев'яні ящики повинні бути міцними, цілими, сухими, чис-

тими, без отворів у місцях з'єднання;

2) ящики із гофрованого картону повинні бути міцними, цілими, без

сліду вологи і розтрушування. Місця з'єднань клапанів проклеєно спеціа-

льною стрічкою, що запобігає втрачанню продукту;

3) паперові бітумовані мішки повинні бути сухими, цілими, без

надривів і проколів. Поверхня чиста, без слідів намокання і розтрушу-

вання продукту. Верхній шов прошитий;

4) мішки із плівкових матеріалів повинні бути одного кольору,

цілими, без поривів і проколів, зі завареними швами.

Добрива, вміщені в ящики і мішки, повинні відповідати таким

вимогам:

1) мати форму (гранули або порошок), колір і запах, встановле-

ний стандартами;

2) порошкоподібні добрива не повинні мати грудок, а гранульо-

вані - м'яких гранул, що злипаються. Добрива повинні легко розсипа-

тися;

3) вміст основного поживного елемента повинен відповідати

стандарту;

4) пачки та пакети, в які запаковано добрива, повинні бути виготовлені із матеріалів, передбачених стандартами, поверхні - цілими, чистими, без проколів, тріщин і розривів. Шви проклеєно або заварено. Якість пакування повинна забезпечити збереження добрива і запо-

бігання розпилюванню.

 

Заходи безпеки під час роботи з пестицидами.

Методичні вказівки

Добрива і пестициди є токсичними і небезпечними для організму людини, куди отрута може потрапити через органи дихання (горло,

ніс), шлунковий тракт, під час ковтання слини, з водою або харчовими

продуктами, через шкірний покрив, особливо якщо є подряпини.

При розвантаженні транспорту, переміщенні цих товарів у підсобне приміщення на робочий халат необхідно надягати прогумова-

ний або плівковий фартух. До того ж слід не допускати пошкоджень і

деформації паперової, картонної, металевої упаковки, бою скляних

флаконів, тріщин банок із пластмаси.

Після переміщення й укладання товарів необхідно старанно ви-

мити руки та обличчя з милом. Під час роботи робітники повинні но-

сити спецодяг (халат темного кольору). По закінченні робочого дня

халат знімають і залишають у спеціально відведеному місці. Під час

обідньої перерви або після робочого дня виходити за межі робочого

приміщення в спецодязі категорично заборонено. Приймання їжі в

спецодязі також не дозволяється. У підсобному приміщенні, де знахо-

дяться пестициди, категорично забороняється зберігати продовольчі

товари і питну воду.

Робітники, які супроводжують транспорт, при перевезенні вка-

заних товарів повинні бути в спецодязі і знаходитися в кабіні водія.

Категорично забороняється перевозити разом з отрутами харчові про-

дукти й інші товари. Добрива і пестициди необхідно щільно укладати

в кузов машини, щоб при перевезенні запобігти пошкодженням тари й

упаковки.

Тара з-під отруйних речовин не підлягає поверненню. Тарозби-

раючим організаціям її необхідно списувати в спеціальному місці.

 

Самостійна робота №5.

Тема: Побутові товари зі скла.

План:

1.Скляна промисловість України.

Література:

Войнаш Л.Г. «Товарознавство непродовольчих товарів», стор.

 

Скляна промисловість України.

Методичні вказівки

Скляна промисловість України - це галузь промисловості, підприємства якої виготовляють віконне, поліроване, тарне, господарське, столове, архітектурно-будівельне, лабораторне, медичне та інші види скла. Продукцію цієї промисловості широко застосовують у різних галузях народного господарства, у техніці та побуті.

Виробництво скла відомо з давніх часів. Однак як ремісництво

воно набуло поширення в середні віки. На території України вироби зі

скла відомі з III - IV ст. Промислове виготовлення скла розпочалося

на початку XVIII ст., коли було введено в дію Київську гуту. Будівництво великих склоробних підприємств розпочато наприкінці XIX ст.

переважно на Київщині та у Донбасі. Зараз в Україні нараховується

понад 35 заводів, що виготовляють скло і вироби з нього.

Найпотужнішими є Костянтинівський завод "Автоскло", Костянтинівський механізований склоробний завод, Лисичанський склоробний завод та

завод "Пролетарій" (м. Лисичанськ Луганської обл.), Львівський,

Херсонський, Керченський, Одеський, Бучанський (Київська обл.),

Київський та ін. Організовано виробництво нових ефективних матері-

алів і виробів для будівництва (профільне скло, склоблоки, склопаке-

ти, армоване, візерункове й теплозахисне скло, килимово-мозаїчні

плити, скломармур, оздоблювальне скло типу авантюринового тощо).

 

 

Самостійна робота №6.

Тема: Побутові товари зі скла.

План:

2.Характеристика барвників, які використовуються для виготовлення посуду зі скла.

Література:

Войнаш Л.Г. «Товарознавство непродовольчих товарів», стор.

 

Характеристика барвників, які використовуються для виготовлення посуду зі скла.

Методичні вказівки

Барвники скла поділяють на молекулярно-дисперсні (переважно оксиди важких металів) і колоїдно-дисперсні (колоїдне металічне золото, срібло, мідь, селенід кадмію та з'єднання сурми).

Молекулярно-дисперсні барвники знаходяться в склі у вигляді істинного молекулярного розчину. На їх забарвлення впливають концентрація барвника, склад скла, умови варіння скломаси, зміна валентності барвного оксиду.

Група молекулярно-дисперсних барвників включає:

Оксид марганцю (Мп203) - забарвлює скло у фіолетовий колір

різної інтенсивності. Через його високу концентрацію утворюється

чорне скло марбліт. Окиснювачами є хромпік і селітра.

Оксид міді і мідний купорос (СиО і Си804 • 5Н20) використову-

ють для отримання блакитного і бірюзового кольорів. Оскільки інтен-

сивність барви невисока, то ці речовини застосовують для виробницт-

ва кольорового напівтонового скла.

Закис кобальту (СоО) надає склу насиченого синього забарв-

лення (кобальтове скло). Закис кобальту в суміші з оксидом міді надає

склу красивого синьо-блакитного кольору (сапфір).

Оксид хрому (Сг203) фарбує скло в інтенсивний зелений колір,

іноді з жовтуватим відтінком, якщо є домішка хромового ангідриду

СЮз. Оксид хрому разом з оксидом міді забарвлює скло в чисто зеле-

ний колір (смарагд).

Оксиди урану (ІЮ3 і ІЮ2 • 21Ю3) надають склу красивого жовто-

зеленого, дуже флуоресціюючого кольору (жовто-зелене світіння).

Сірчаний кадмій (С<18) утворює інтенсивне жовте забарвлення.

Золотисто-жовтий колір утворюється при введенні С(і8 до складу

глушеного скла.

Елементарний металевий селен (8е) надає склу рожевого (ро-

залінового) кольору. З дією метою використовується й селеніт натрію

Ка28е03.

Домішки оксидів заліза надають склу коричневого кольору. А

суміш оксиду хрому, нікелю і сурми утворює димчасте скло, що ши-

роко використовується у виробництві посуду. І

З рідкісноземельних металів використовують п'ятиоксид вана-

дію (У205), що надає склу світло-зеленого флуоресціюючого забарв-

лення.

Оксид неодиму (Ш203) забарвлює скло в ніжно-бузковий колір,

одночасно поліпшує його оптичні властивості'! Широко застосовується

для напівтонового забарвлення кришталевих виробів, наприклад для

утворення бузкового кольору - суміш селену і оксиду кобальту. Оксид

неодиму з домішками елементарного селену утворює приємний роже-

во-фіолетовий колір.

Оксид празеодиму (Рг203) використовують для утворення зеле-

ного скла, а із додаванням до празеодиму оксиду неодиму скло набу-

ває красивого блакитного кольору з помітним фіолетовим відтінком.

Оксид церію (Се20з) надає склу світле лимонно-жовте забарв-

лення, яке іноді підсилюють уведенням діоксиду титану.

Колоїдно-дисперсні барвники знаходяться в склі у вигляді колої-

дного розчину і забарвлюють скло в червоний колір (рубінове скло),

за винятком колоїдного срібла) Останнє забарвлює скло в жовтий (бу-

рштиновий) колір.

У процесі виготовлення скло отримують безбарвним. Забарв-

лення (колір) з'являється під час вторинного нагрівання - при наве-

денні, у процесі якого утворюються колоїдні частинки металу визна-

ченої дисперсності. Для запобігання збільшенню колоїдних частинок

до складу шихти вводять діоксид олова.

Характер забарвлення і ступінь його інтенсивності залежать від

величини колоїдних частинок, концентрації барвника і оксидно-

відновлювальних процесів під час варіння скломаси. Завдяки введен-

ню колоїдно-дисперсних барвників отримують такі види скла: золоте,

мідне, селенове, сурм'яний рубін і коралове скло.

Золотий рубін одержують уведенням до складу шихти розчину

хлорного заліза, яке в процесі варіння скломаси розкладається з виді-

ленням металевого золота. Залежно від розмірів колоїдних частинок

золота скло набуває від світло-рожевого до темно-пурпурового забар-

влення.

Мідний рубін одержують уведенням до складу шихти закису міді

як відновлювана виннокам'яної солі каменю, що відновлює закис міді

до металевої колоїдної міді і надає склу темно-вишневого забарвлен-

ня.

Селеновий рубін (С<і8С<18е) має яскраво-червоне забарвлення з

оранжевим відтінком на просвіт. Залежно від кількісного співвідно-

шення сполук селену і сірчаного кадмію забарвлення може змінюва-

тися від оранжевого до червоного.

Уведення до складу шихти оксиду цинку підвищує якість фарби.

Сурм 'яний рубін отримують уведенням до складу шихти сполук

сурми, додаючи вуглець як відновлювач. Колір насичений темно-

червоний.

Коралове скло - це глушене молочне скло, забарвлене селенідом

кадмію в гранатовий колір.

Ефект глушника в склі обумовлюється розсіюванням світла час-

тинками-глушниками, показник заломлення яких відрізняється від

показника заломлення основного скла. При однакових значеннях по-

казника заломлення основного скла і глушників-частинок скло зали-

шається прозорим.

Залежно від ступеня глушення розрізняють опалесціюючі (слаб-

ко замутнені), опалові і молочні види скла.

З метою отримання фосфатних і опалових видів скла як глуш-

ники-матеріали використовують фосфорно-кальцієві солі Н4Н2РО4 і

Са3(Р04)2, а також кісткове борошно.

; Фтористі сполуки (кріоліт Ка3А1Р6 і кремнефтористий натрій

Ма28іРб) використовують для отримання глушеного молочного скла./

Сульфід цинку (2п8). Ефект глушника створюється поступово.

Якщо майстер видув гарячу заготовку і швидко її охолодив, у склі

утворюються численні кристалічні зародки. З метою одержання глу-

шеного скла заготовку знову розігрівають. При цьому зростають крис-

тали сульфіду цинку, які й обумовлюють ефект глушника. З допомо-

гою 2п8 отримують слабко або сильно глушені види скла.

Знебарвлювані - ліквідують кольорові відтінки безбарвного

скла, що утворюються в склі оксидами заліза, хрому, ванадію. Кольо-

рові відтінки бувають зеленуваті, жовтуваті і синьо-блакитні.

Є два способи знебарвлення скла - фізичний і хімічний. Фізич-

ний базується на таких барвниках скла, фарби (кольори) яких нейтра-

лізують небажане забарвлення (колір), поглинають залишки зелених і жовтих променів.

Тому беруть суміш барвників - червоного (селен) і

синього (закис кобальту). Селен нейтралізує зелене забарвлення, а за-

кис кобальту - жовте.

З рідкісноземельних металів ефективним знебарвлювачем є ок-

сид неодиму, який поряд із знебарвленням поліпшує прозорість скла.

Хімічний метод знебарвлення базується на переведенні (окис-

ненні) закису заліза в оксид, що й приводить до послаблення забарвлення.

 

Самостійна робота №7.