Міжнародні валютні відносини і валютні системи



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Міжнародні валютні відносини і валютні системи



Міжнародна валютно–фінансова система – закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, що функціонують самостійно чи обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва. Валютно-фінансова система опосереднює зв'язки між окремими суб'єктами у світовій економіці і сприяє розвитку міжнародної торгівлі і руху факторів виробництва.

Валютно-фінансова система складається з двох груп елементів – валютних і фінансових. До першої відносяться національні валюти, умови їх взаємної конвертованості і оборотності, валютний паритет, валютний курс і механізми його регулювання; до другої – міжнародні фінансові ринки і механізми торгівлі конкретними фінансовими інструментами. Самостійним елементом валютно-фінансової системи є міжнародні розрахунки.

Під валютою розуміється будь-який товар, здатний виконувати функцію засобу обміну на міжнародній арені. Розрізняють національну валюту, іноземну валюту, резервну валюту, вільно використовувану валюту, тверду валюту.

Однією з найважливіших характеристик валюти є її конвертованість, під якою розуміється здатність вільного обміну національної валюти на іноземну і використання іноземної валюти в угодах з реальними і фінансовими активами. Розрізняють конвертованість по поточних операціях, конвертованість по капітальних операціях, повну конвертованість, внутрішню конвертованість, зовнішню конвертованість.

Валютні системи еволюціонували тривалий час. Їх класифікація заснована на тім, який актив визнається резервним. За цим критерієм виділяються системи золотого, золотодевізного і девізного стандарту.

Золотий стандарт (з 1880 р. до 1914 р. і з 1925 р. до 1931р.) – міжнародна валютна система, заснована на офіційному закріпленні країнами золотого змісту в одиниці національної валюти з зобов'язанням центральних банків купувати і продавати національну валюту в обмін на золото. Валютні курси були фіксованими, що називалося монетним паритетом. Курси могли коливатися навколо монетного паритету, у рамках золотих крапок, якщо валютний курс виходив за рамки золотих крапок, то відбувався перелив золота з країни в країну, що повертало курс на місце. Країни не могли контролювати грошову масу, що викликало процеси макроекономічної нестабільності. Дефіцит платіжного балансу покривався золотом і переливом короткострокового капіталу. Криза 30-х років, одержавлення золотого запасу, девальвація валют, збільшення торгових обмежень, у результаті чого міжнародна торгівля скоротилася майже вдвічі, привели до розпаду системи золотого стандарту.

Золотодевізний стандарт (1944–1971 рр.) – міжнародна валютна система, заснована на офіційно установлених фіксованих паритетах валют до долара США, що був конвертованим у золото за фіксованим курсом. Функціонування даної системи пов'язано з діяльністю Міжнародного валютного фонду (МВФ), на який були покладені функції керування. Основними елементами цієї, Бреттон-Вудської, валютної системи є наступні:

– введення уніфікованої системи валютних курсів з офіційно зафіксованим курсом валюти до золота чи іншої валюти;

– установлення паритету валют до золота або прямо, або через золотий зміст долара США, зафіксований на 01.07.1944 р. у розмірі 0,88571 г золота за 1 дол., чи 35 дол. за унцію;

– забезпечення конвертованості двох резервних валют – долара США і фунта стерлінгів – у золото за офіційним курсом;

– підтримка курсів усіх валют у межах 1% відхилення від паритету;

– одержання згоди МВФ на будь-яку зміну курсу, що перевищує 10% відхилення від паритету.

Система фіксованих курсів функціонувала успішно приблизно до 60-х років. Однак пізніше, унаслідок зміни конкурентних позицій окремих країн, дефіциту платіжного балансу в країнах з резервною валютою, ця система стала менше відповідати потребам світової економіки. У 1971 р. США офіційно припинили конвертувати долари в золото за офіційним курсом. Бреттон-Вудська система розпалася.

Сучасна валютна система (з 1978р.) – це девізна система з комбінацією фіксованих і плаваючих курсів, регульована на двосторонній і багатосторонній основі.

Основні риси сучасної валютної системи:

– країни можуть використовувати будь-яку систему валютного курсу за своїм вибором – фіксованого чи плаваючого;

– МВФ повинний здійснювати твердий нагляд за розвитком валютних курсів і угодами про їх встановлення;

– скасовано офіційну ціну золота і воно перестало відігравати роль офіційного засобу платежу між МВФ і його членами;

– створено спеціальні права запозичення (СДР) як додатковий резервний актив у міжнародній валютній системі.

Одним з елементів валютно-фінансової системи є валютний курс. Валютний курс – це ціна одиниці національної валюти, виражена в одиницях іноземної валюти.

Види валютних курсів:

фіксований – офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, що допускає тимчасове відхилення від нього в ту чи іншу сторону не більше ніж на 2,25%;

обмежено гнучкий – офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, що допускає невеликі коливання валютного курсу відповідно до встановлених правил;

плаваючий курс – вільно змінюється під впливом попиту та пропозиції, на який держава може за певних умов впливати шляхом валютних інтервенцій.

Економічний зміст зміни валютного курсу за режимом плаваючого і фіксованого валютного курсу різний. Якщо країна дотримується режиму плаваючого валютного курсу, то його зміна відбувається як результат простої взаємодії ринкових сил попиту та пропозиції. У результаті національна валюта може або знецінитися, що означає одночасне подорожчання іноземної валюти, або подорожчати, що означає одночасне знецінення іноземної валюти (рис. 20.4).

Якщо при постійній пропозиції валюти попит на неї зріс, то крива попиту пересунеться на рівень D´$. Виниклий дефіцит попиту на іноземну валюту в розмірі АВ пересуває баланс попиту та пропозиції в крапку А´, що означає зростання її курсу до Е´. Аналогічно падіння попиту на іноземну валюту приводить до переміщення кривої попиту на рівень D´´$. Виникає надлишок пропозиції іноземної валюти в розмірі АС, баланс установлюється на більш низькому рівні А'', що означає падіння валютного курсу до Е''. Аналогічні ефекти виникають при постійному попиті на валюту, але при зміні пропозиції.

 
 

Рисунок 20.4 – Адаптація плаваючого валютного курсу

 

 
 

У випадку фіксованого режиму валютного курсу його адаптація відбувається інакше (рис. 20.5.).

Рисунок 20.5 – Адаптація при фіксованому валютному курсі

 

Наприклад, при рості попиту на іноземну валюту (крива попиту пересувається на рівень D'$) центральний банк продає іноземну валюту зі своїх резервів для утримання курсу на колишньому рівні (крива пропозиції пересувається в сторону S$'). Одночасно відбувається скорочення обсягу національної валюти, що знаходиться в обігу. Зменшення грошової маси означає скорочення витрат, у тому числі і на імпорт. Це зменшує попит на валюту. У результаті крива попиту D' поступово пересувається назад до рівня D''. Процес адаптації відбувається доти, доки курс не відновиться на колишньому рівні Е.

Фактори, що впливають на валютний курс.

1. Зміни в смаках споживачів. Якщо споживачі стали віддавати перевагу товарам іншої країни, то попит на іноземну валюту і, відповідно, її валютний курс зросте.

2. Відносна зміна цін. Якщо рівень внутрішніх цін підвищиться, а в іншій країні залишиться незмінним, то споживачі стануть віддавати перевагу товарам іншої країни, що підвищить попит на іноземну валюту і курс іноземної валюти підвищиться.

3. Відносні зміни в доходах. Якщо ріст національного доходу однієї країни випереджає ріст цього показника в інших країнах, то курс її валюти знизиться.

4. Відносні реальні процентні ставки. Якщо реальні процентні ставки в країні підвищуються, то й курс її валюти підвищується.

Зміна курсів валют безпосередньо і неоднаково впливає на вартість товарів у міжнародній торгівлі і вартість інвестицій, що виражені в цих валютах. Падіння курсу національної валюти призводить до зниження цін національних товарів на світовому ринку, виражених в іноземній валюті, що сприяє росту експорту. Ціни ж на іноземні товари, виражені в національній валюті, стають вище, у результаті чого імпорт скорочується. У результаті падіння курсу національні активи і цінні папери дешевшають і стають більш привабливими для іноземних інвесторів, що приводить до збільшення припливу капіталу з-за кордону. Підвищення курсу національної валюти приводить до зворотних ефектів.

Міжнародні валютні відносини на сучасному етапі характеризуються складністю, суперечливістю та водночас поглибленням координації економічної політики держав. Координація валютно-фінансової політики здійснюється і на рівні держав, і в межах міждержавних організацій, провідне місце серед яких займають Міжнародний валютний фонд (МВФ) і група Всесвітнього банку – Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) і три його філії – Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК) і Багатостороннє інвестиційно–гарантійне агентство (БІГА). Міжнародні валютно-фінансові і банківські організації регулюють валютно-фінансові відносини, забезпечують ефективне функціонування валютно-фінансової сфери, сприяють співробітництву між країнами. Крім того, у даний час зростає їх роль у сфері аналізу й узагальнення інформації про тенденції розвитку, розробці рекомендацій з найважливіших проблем світового господарства.

На сучасному етапі розвитку світового господарства зростає значення регіональних валютно-фінансових і кредитних організацій, таких як Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ).

 

Основні поняття

 

Принцип порівняльних переваг comparative advantage principle

свобода торгівлі free trade

протекціонізм protectionism

«витік мозків» "brain drain"

прямі зарубіжні інвестиції foreign direct investments

торговий баланс balance of trade

платіжний баланс balance of payments

валютна система exchange system

валютний курс rate of exchange

Практикум

Вправа 1. Знайдіть правильну відповідь

1. Яке з перелічених нижче співвідношень витрат під час відсутності зовнішньої торгівлі є визначальним для налагодження взаємовигідних зовнішньоторговельних відносин:

а) співвідношення витрат на виробництво товару А в даній країні й за рубежем;

б) співвідношення витрат на виробництво товару А и товару Б у даній країні;

в) співвідношення витрат на виробництво товару А, виражених в одиницях товару Б, у даній країні й за рубежем;

г) всі відповіді вірні.

2. Чому галузі, що конкурують з імпортом, виступають проти вільної зовнішньої торгівлі:

а) їм доведеться підвищити ефективність виробництва, щоб залишатись конкурентноздатними;

б) вони втрачають обсяг продажу тим споживачам, які бажають купувати імпортну продукцію;

в) вони будуть змушені продавати свою продукцію за нижчими цінами, тому що конкуренція загострюється;

г) всі відповіді вірні.

3. Імпортний тариф рівнозначний:

а) податку на споживання;

б) податку на споживання й субсидії на виробництво товарів, які конкурують із імпортом;

в) податку на споживання й податку на виробництво;

г) всі відповіді невірні.

4. «Добровільне обмеження експорту передбачає:

а) введення експортних зборів експортером;

б) квотування експорту експортером;

в) квотування імпорту імпортером;

г) квотування імпорту експортером.

5. Міжнародне переміщення капталу в світовому масштабі приведе до:

а) стабілізації обсягів виробництва; б) збільшення обсягів виробництва;

б) зменшення обсягів виробництва; г) зниження темпів економічного росту.

6. В результаті міжнародної міграції робочої сили ( за інших рівних умов):

а) робочі, що залишились в країні еміграції, і підприємці в приймаючій країні отримають чистий економічний виграш;

б) підприємці в країні еміграції і робочі в приймаючій країні отримають чистий економічний виграш;

в) робочі, що залишились в країні еміграції, і робочі в приймаючій країні отримають чистий економічний виграш;

г) підприємці і в країні еміграції, і в приймаючій країні отримають чистий економічний виграш.

7. Що з нижче перерахованого сприяє підвищенню обмінного курсу національної валюти (за інших рівних умов):

а) зниження процентних ставок у даній країні;

б) підвищення в даній країні рівня цін;

в) підвищення в даній країні рівня продуктивності праці;

г) підвищення в даній країні ставок номінальної заробітної плати.

8. Якщо Центральний банк продає офіційні валютні резерви на валютному ринку для підтримки фіксованого рівня валютного курсу, то:

а) курс національної валюти зафіксований на рівні нижче його рівноважного значення;

б) курс національної валюти зафіксований на рівні вище його рівноважного значення;

в) платіжний баланс офіційних розрахунків зводиться до позитивного сальдо;

г) не можна сказати нічого певного.

9. Зниження курсу національної валюти спричиняє:

а) зниження ціни експорту й імпорту;

б) збільшення ціни експорту й імпорту;

в) зниження ціни експорту і збільшення ціни імпорту;

г) збільшення ціни експорту і зменшення ціни імпорту.

10. Дефіцит платіжного балансу може бути профінансований:

а) за допомогою девальвації валюти;

б) шляхом збільшення зовнішньої заборгованості;

в) використання (витрати) резервів іноземної валюти;

г) відповіді б) і в) вірні.

 

Вправа 2. Виконайте завдання.

1. Що собою представляє міжнародна торгівля? В чому її причини і особливості? Розкрийте значення зовнішньої торгівлі для України.

2. В чому полягає теорія порівняльних переваг? Розкрийте її значення.

3. В чому різниця політики вільної торгівлі і протекціонізму? Назвіть відомі вам торгові бар’єри і опишіть їх наслідки.

4. Розкрийте причини, наслідки, значення міжнародного руху факторів виробництва. Наскільки Україна залучена до цих процесів і який їх вплив на національну економіку?

5. Що собою представляє валютно-фінансова система? Які її елементи? Розкрийте відмінності систем золотого, золотодевізного стандарту і сучасної валютно-фінансової системи.

6. Виявіть недоліки і переваги систем фіксованого і плаваючого валютного курсу. Який режим валютного курсу є оптимальним для нашої країни?

7. В США долар коштує 0,7 євро. Той же долар може бути проданий за 5,5 українських гривень. Який валютний курс євро відносно української гривні.

 

Література

 

1. А. Бондаренко. Какие современные мировые валюты можно считать мировыми? // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. - №9. – С.48–52.

2. Губайдуллина. Прямые иностранные инвестиции, деятельность ТНК и глобализация // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – №2. – С. 42–47.

3. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – М., 1998. – 1ч. Гл. 3, 6, 7, 9, 10, 11. – 2 ч. Гл. 1, 2, 4.

4. Макконнелл К., Брю С. Экономикс. – М., 1992. – Т.2. Гл.39, 40.

5. Миклашевская Н.А., Холопов А.В. Международная экономика. – М., 1998. – Гл. 1–8.

6. Основы экономической теории: Учебник / Под общ. ред. С.В. Мочерного. – К., 2000. – Гл. 25, 26.

7. А.Холопов. Валютный курс как инструмент макроэкономического регулирования // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – №12. – С. 25–33.

8. Экономическая теория / Под ред. А.И. Добрынина, Л.С. Тарасевича: Учебник для вузов. – СПб, 1997. – Гл. 26, 27.

9. Экономическая терия: Учебник / Под общ. ред. В.И. Видяпина, А.И. Добрынина, Г.П. Журавлёвой, Л.С. Тарасевича – М., 2000. – Гл. 30, 31.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 129; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.228.229.51 (0.016 с.)