Зупинення і закриття провадження у справі

Відповідно до статті 156 КАСУ суд зупиняє проваджен­ня у справі в разі:

1) смерті або оголошення в установленому законом по­рядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, пе­ретворення юридичної особи, які були стороною у справі — до встановлення правонаступника;

2) необхідності призначення або заміни законного пред­ставника сторони чи третьої особи — до вступу у справу за­конного представника;

3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення ін­шої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримі­нального судочинства — до набрання законної сили судо­вим рішенням в іншій справі;

4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення — до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.

Суд має право зупинити провадження у справі в разі:

1) захворювання особи, яка бере участь у справі, під­твердженого медичною довідкою, що перешкоджає при­буттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою — до ЇЇ одужання;

2) перебування особи, яка бере участь у справі, у відря­дженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'яз­ковою — до повернення з відрядження;

3) призначення судом експертизи — до одержання її ре­зультатів;

4) наявності інших причин за обґрунтованим клопотан­ням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні ви­моги на предмет спору — до терміну, встановленого судом.

Суд не зупиняє провадження у справі у випадках, вста­новлених пунктами 1, 2 частини другої статті 156 КАСУ, якщо відсутня сторона чи третя особа веде справу через свого представника.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.

Провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.

Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Стаття 157 КАСУ встановлює, що суд закриває прова­дження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати в порядку ад­міністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від адміністративного по­зову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторо­нами;

5) у разі смерті або оголошення в установленому зако­ном порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Якщо провадження у справі закривається на підставі, встановленій пунктом 1 частини першої статті 157 КАСУ, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухва­лу, яка може бути оскаржена.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Залишення заяви без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Види судових рішень.Законність і обгрунтованість рішення суду

Стаття 369. Види судових рішень

Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

2. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

1. Стаття, що коментується, встановлює класифікацію судових рішень залежно від форми їх викладення. Термін "судове рішення" застосовується як узагальнююче поняття, яке використовується стосовно всіх процесуальних рішень, які приймаються судом, слідчим суддею, з усіх питань, які віднесені до компетенції суду (слідчого судді) у кримінальному провадженні.

2. Судові рішення викладаються у формі ухвал та вироку.

3. У вироку судом першої та апеляційної інстанції вирішується обвинувачення по суті. Під обвинуваченням розуміють твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України). Про зміст та види вироків див. коментар до ст.ст. 373, 374 КПК України.

4. В ухвалі суду, зокрема, вирішуються процесуальні рішення щодо таких питань, як: направлення кримінального провадження за підсудністю; повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору; відкладення та зупинення провадження; застосування заходів забезпечення судового провадження; обсяг доказів, що будуть досліджуватися; закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами. Цей перелік не є вичерпним.

5. На жаль, КПК України не встановлює чіткий перелік судових рішень, які мають бути винесені у формі окремого процесуального документа в нарадчій кімнаті, за винятком: 1) ухвалення підсумкових рішень судом першої, апеляційної або касаційної інстанції (ч. 2 ст. 371 КПК України, ч. 5 ст. 405 КПК України); 2) вирішення заяви про відвід (ч. 3 ст. 81 КПК України); 3) рішення про усунення присяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження (ч. 2 ст. 390 КПК України); 4) вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України (ч. 2 ст. 451 КПК України). Слід зауважити, що ст. 273 КПК 1960 року містила імперативне положення про необхідність прийняття визначених проміжних рішень винятково в нарадчій кімнаті та їх оформлення у формі окремого процесуального документа.

6. Судовий розгляд завершується прийняттям одного з чотирьох судових рішень: вироку, ухвалою про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру та закриттям кримінального провадження. Виходячи з аналізу норм КПК України, можна стверджувати, що в усіх цих випадках обвинувачення вирішується по суті.

1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заочний розгляд справи:підстави та порядок