Ліберальна теорія демократії (представники - М. Олсон, Ф. Хайєк, Ф. Ешер )

*представницька демократія-відповідальне правління, уряд, здатний ухвалювати рішення + несе за них відповідальність

*мета-створити умови і можливості для принципу відповідальності(менша увага до п-пу співучастіпревалює)

*ідея централізму

*демократизація-максимум шансів співучасті+максимум суспільної відповідальності

*осн. елементи представницької демократії -конституцінність і обмеження політичного панування

*воля народу-через інститут посередників; депутат(незалежність,політична і правова компетентність+ повноваження, передані йому виборцями)

Плюралістична т.демократії(А. Бентлі, Б. Гросс, Р. Даль)

група -рушійна сила політики(не народ,не особа), гарант інтересів, прав і свобод;2) загальна воля -результат конфліктної взаємодії різних груп,їх компромісів. 3) суперництво і баланс групових інтересів - соціальна основа демокр. влади 4) заборони і противаги в інституційній і соціальній сфері, де ними виступають групи-суперники;5) держава-відповідальна за нормальне ф-ння всіх секторів суспільної системи і соц. справедливість6) розподіл влади між центрами громадського впливу: державними інститутами, партіями, групами інтересів тощо; 7)цінності-передбачають визнання і пошану всіма учасниками політичного змагання основ існуючого державного ладу, демократичних правил гри, прав особи, закону;8) демокр. організація базисних груп як умова адекватного представництва інтересів громадян, що їх складають

* різновид-поліархія (правління багатьох)Англія,1609(Р.Даль): 1) виборність органів влади, гарантована конституцією; 2) регулярне і періодичне проведення вільних і справедливих виборів; 3) загальне виборче право; 4) право бути вибраними в органи влади; 5) свобода самовираження; 6) доступ-інфа; 7) автономія асоціацій-право створювати відносно незалежні асоціації,організації, незалежні політичні партії.

Гальмо-надмірна концентрація і централізація влади(тому економіка і політика-різні руки)

Елітарна т. демократії(Шумпетер)-панування демократичної еліти, що вибрана на певний строк, сприймає функції політичного представництва більшості населення, позбавленого на цей же строк можливості діяти і словом, і вчинками

*влада-умови для гласності, політичної змінюваності,обмеженого контролю

*розширення дистанції між тими, хто управляє, і керованими-запоруку стабільності

консоціальна(співсуспільна)- Лейпхарт (1936)-демократію згоди

*влада-коаліція політичних лідерів всіх значних сегментів суспільства;коаліційний уряд(участь всіх партій, що представляють осн.верстви с-тва)

*пропорційність - головний принцип політичного представництва, розподіл постів у державному апараті і засобів державного бюджету;

*взаємне вето або правило "більшості, що збігається"(гарантія інтересів меншини)

*високий ступінь автономності кожного сегменту в управлінні своїми внутрішніми справами

Економічна(Даунс)-суперництво на виборах - політичний ринок, де політики- підприємці,виборці - споживачі, що голосують за ту партію, політична лінія якої краще відображає їх бажання ринкова(поширення законів ринкової економіки на всі сфери)-різні соціальні блага розосереджуються між соціальними групами, з тим щоб індивід, який має низький показник доступу до одних соціальних благ, міг компенсувати цей дефіцит доступом до інших благ(згладжкє соц. нерівність)

Критична

партіціпаторна (participate - брати участь)- /Пейтман, Боббіо/- 1) участь освічених мас у суспільному процесі 2) децентралізація і контроль над ухваленням найважливіших рішень-досягнення дійсної свободи і рівності

*змішана форма громадської організації(пряма+представницька демократія)

*спроба подолати "залізний закон олігархії"

анархістська - "тотальна приватизація”; скасування будь-якої форми панування (централізму)

марксистська (соціалістична) -антитеза буржуазній (ліберальній) демократії

*демократія і свобода-лише для «трудящих мас»(ні!-приватній власності)

*політична свобода, а не громадянська

*диктатура пролетаріату відносно буржуазії

*партійно-державне управління-реальна влада

Ленін: 1)більшість над меншістю2)систематичне насильство одного класу над іншим;з др.боку- формальне визнання рівності між громадянами

Ідентитарна(Ж.-Ж. Руссо)-приналежність всієї влади народу, утвореному шляхом добровільного злиття індивідів в єдине ціле

*виключає суперечності, конфлікти у відносинах між індивідами і суспільством

*Формування народу-втрата прав на користь общини,

*суспільство піклується про своїх членів, які у свою чергу зобов'язані думати про благо суспільства

Майнова рівність, приватна власність-пригнічується

Народ-неподільний,загальна воля(виявляється на зборах)

Плебісцитарна(М.Вебер)демократія-виступає як спосіб і засіб, а не мета в собі

*спосіб обрання лідерів, засіб для надання їх правлінню законності

*"народний суверенітет"; "воля народу"-утопія

*народ і окремі індивіди-пасивні учасника суспільного процесу (участь у виборах і реалізація права на голосування)

Головна фігура - харизматичний лідер, обраний народом

*одне з головних його завдань - боротьба з бюрократією, необхідна для подолання олігархічного принципу правління (х.лідер-об'єднуючий початок нації)

інтегральну форма(технодемократія)/Бунге/

*освічене правління народу в особі його гідного представника

*"від кожного за здібностями, кожному за працею"

*з'єднання кооперації і конкуренції

*правління Усесвітній Таємний Уряд;

*повна свобода особи в безнормативному товаристві безнаціональних людей

Інформаційна(м.Рокар)

*взаємозв'язки між виборними особами, засобами масової інформації і виборцями

*складові-загальне виборче право і вільна інформація(чесно, без маніпуляцій і політичного обману політтехнологів)

рефлексуюча(розмірковуючоа) (А.Етционі)

*готовністьвлади до діалогу з громадянами,сприйнятливість

*включеність в політичне управління громадської думки і повну підзвітність йому владних структур

 

Правова та соціальна держави: проблеми співвідношення

Правова держава (19ст.,Моль,Німеччина,згодом Локк,Кант)-правова форма організації і ф-ння політичної влади в країні та її взаємовідносин з індивідами як суб’єктами права. Ознаки:

*народний суверенітет (народ-єдине джерело і носій влади)

*верховенство права(панує в усіх сферах сусп. відносин;розмежування права і закону)

*права і свободи особи-не воля держави, а складова права;закріплені конституційно

*права-є обов’язки(осн.-додержання Конституції та законів держави)

*поділ державної влади

*приорітет норм міжнародного права над нормами національного законодавства

Соціальна держава (доповнення правової державності)-яка проводить соц.політику,спрямовану на забезпечення високого рівня добробуту всіх верств с-тва.

*соц.політика на забезпечення прав(охорона здоров’я,працевлаштування..)

*права(політ.+соц.-економічні+соц.)-надання мінімуму матеріальних і соц.благ, тому держава втручається активно в екон.і соц.відносини

*принцип соц.справедливості(більш-менш рівний розподіл матеріальних благ)

*ліберальна держава-альтернатива: 1) принцип індивідуальної свбоди 2) невтручання держави в екон. й соц. відносини-наслідок(глибоке майнове розшарування с-тва)

Співвідношення - суперечлива єдність: абсолютизація формально-правового боку шкодить вирішенню соціальних питань- з боку правової д.; перебільшення значень соц. завдань обмежує індивідуальну свободу- з боку соціальної держави, тому оптимальний варіант - соціально-правова держава

 

Поняття та сутність правової держави. Становлення правової держави в Україні.

Початок - 24 питання +:

*сенс ідеї правової держави-обмежити її правом, установити правові межі її влади

*панує право=моральності=гуманізму=справедливості=демократизму

*популярна на п.20ст.,після Жовтневої революції

Україна

*мета створення-забезпечення цивілізованого ф-ння і розвитку громадянського с-тва

*юридично закріплена в Конституції України

* Україні як правовій державі є притаманні такі основні риси:

- верховенство і панування правового закону;

- постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади;

- здійснення поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову;

- забезпечення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими людьми, державою і громадянським суспільством;

- врегулювання взаємовідносин між особою та державою на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонено законом, а державним органам тільки те, що прямо дозволено законом;

- взаємна відповідальність між особою та державою, відповідальність держави перед особою і громадянським суспільством за свою діяльність;

- ефективна організація контролю й нагляду за здійсненням законів і режиму законності