Паспортизація токарно-гвинторізного верстата

Мета роботи

Метою лабораторної роботи є ознайомлення з методикою визначення основних паспортних даних токарно-гвинторізного верстата, вивчення його кінематичної схеми, набуття навичок в складанні рівняння кінематичного ланцюга, розрахункові к.к.д. привода і крутного моменту на шпинделі.

Зміст роботи

1. Зафіксувати основні паспортні дані верстата; вивчити кінематичну схему верстата; вивчити органи керування верстатом.

2. Накреслити кінематичну схему привода головного руху верстата.

3. Розрахувати крутні моменти на шпинделі верстата.

Обладнання та інструмент

1. Токарно-гвинторізний верстат;

2. Лінійка сталева l =500 мм;

3. Рулетка l= 5000 мм;

4. Штангенциркуль;

5. Тахометр.

Методичні вказівки

Для вірного і ефективного використання верстатного обладнання технолог повинен мати повні технічні характеристики наяв­них металорізальних верстатів. В процесі експлуатації детальні відомості про верстат потрібні механіку для організації його обслуговування та ремонту, нормувальнику для призначення тех­нічно обґрунтованих норм, конструктору пристосувань, енергети­ку та іншим службам заводу. Таким документом, що вміщує загаль­ні відомості про верстат, його технічну характеристику, дані про пристосування, про механіку головного руху і подачі, та інші дані, є паспорт верстата, який складається заводом-виробником.

Під час виконання даної роботи складається детальна технічна характеристика токарно-гвинторізного верстата, яка є основою його паспорта. В процесі роботи над технічною характеристикою студенти знайомляться з методикою визначення окремих параметрів верстата шляхом його огляду і замірів. Числові дані перед занесенням до технічної характеристики округлюють в відповідності з даними таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Округлення заміряних розмірів.

 

Межі вимірюваних величин, мм	5-20	20-50	50-200	200-500	500-2000
Заміряні значення округлити до	0,1	0,5
Після округлення числа повинні закінчуватися цифрою	будь-якою	0 або 5	будь-якою	0 або 5

4.1 Загальні відомості про верстат.

4.1.1 Завод-виробник: зазначається найменування заводу і місто, в якому він знаходиться.

4.1.2 Тип верстата.

4.1.3 Модель.

4.1.4 Габарити верстата. Визначаються вимірюванням довжини, ши­рини, висоти верстата. Вимірюються відстані між крайніми точка­ми верстата при висунутих в граничні положення рухомих частинах верстата.

4.2 Основні дані верстата.

4.2.1 Висота центрів. Вимірюється за перпендикуляром від лінії центрів до площини станини.

4.2.2 Найбільша відстань між центрами. Перед вимірюванням задню бабку переміщують в крайнє положення і засувають піноль до кінця.

4.2.3 Найбільший діаметр прутка, що проходить всередині шпинделя. Береться таким, що дорівнює 0,97 діаметра отвору в шпинделі.

4.2.4 Найбільший діаметр виробу, що встановлюється над стани­ною. Лінійкою вимірюється відстань R₁ від осі шпинделя до найближчої точки напрямної станини. Найбільший діаметр виробу, що встановлюється над станиною, буде дорівнювати 1,94 R₁.

4.2.5 Найбільший діаметр виробу, що встановлюється над верхньою частиною супорта. Лінійкою вимірюється відстань R₂ від осі шпин­деля до найближчої частини супорта, що виступає. Найбільший діаметр обробки над супортом буде дорівнювати 1,94 R₂.

4.2.6 Межі подовжніх подач. Визначаються за таблицею на верс­таті.

4.2.7 Межі поперечних подач, визначаються так само.

4.2.8 Граничні розміри нарізуваних різьб (визначаються за таблицею на верстаті):

метричної, крок в мм;

дюймової, число ниток на 1";

модульної, модуль в мм;

пітчевої, в пітчах.

4.3 Шпиндель.

4.3.1 Конус отвору шпинделя: система і номер. Визначається за допомогою набору нормальних конусів або за таблицею 1.2.

Таблиця 1.2 - Розміри конусів Морзе.

Номер конуса Морзе	Розмір конуса на торці шпинделя, мм
	9,045
	12,065
	17,780
	23,825
	31,267
	44,399
	63,348

4.3.2 Діаметр отвору в шпинделі, мм.

Вимірюється з заднього кінця шпинделя.

4.3.3 Ескіз переднього кінця шпинделя. На ескізі зазначається довжина і діаметр посадкових місць.

4.3.4 Гальмування шпинделя. Зазначається, чи є гальмування шпинделя

4.3.5 Блокування рукояток від одночасного вмикання. Зазна­чається, чи є в механізмі головного руху таке блокування.

4.4 Задня бабка.

4.4.1 Конусність отвору пінолі: система, номер. Визначається за таблицею 1. 2.

4.4.2 Найбільше переміщення пінолі, мм.

4.4.3 Переміщення пінолі за один оберт маховика. Вимірюється лінійкою. Визначається як середнє за декілька обертів маховика.

4.5 Супорт.

4.5.1 Число різців в різцетримачі.

4.5.2 Найбільші розміри державки різця, мм (ширина × висота).

4.5.3 Найбільше переміщення супорта, мм. При цих вимірах супорт переміщується із одного крайнього положення в інше.

4.5.4 Переміщення супорта за один оберт лімба. Вимірюється лінійкою. Визначається як середнє за декілька обертів лімба.

4.5.5 Ціна ділення лімба, мм (переміщення супорта на одне ді­лення лімба). Підраховується за формулою

S = S₀/z, (1.1)

де S₀ - переміщення супорта за один оберт лімба;

z - число ділень лімба на колі.

Примітка. Вимірювання за пп. 4.5.4 і 4.5.5 здійснюються для переміщень подовжнього і поперечного супортів.

4.6 Електродвигуни.

4.6.1 Призначення. Зазначається: "привод головного руху”, "привод подачі” тощо.

4.6.2 Число обертів електродвигуна за хвилину.

4.6.3 Потужність електродвигуна, кВт.

4.7 Шківи. Вимірюються діаметри і ширина шківів електродвигуна та коробки швидкостей.

4.8 Паси.

4.8.1 Тип пасів.

4.8.2 Кількість пасів.

4.9 Механізм головного руху.

4.9.1 Частота обертання шпинделя, визначається за таблицею на верстаті, перевіряється розрахунковим шляхом та за допомогою та­хометра. Нумерування ступенів розпочинається з найменшого зна­чення.

Для перевірки п_шп розрахунковим шляхом складається розгор­нуте рівняння кінематичного балансу приводу обертання шпинделя (див. рис.1.1).

 

За рівнянням (1.2) необхідно розрахувати найбільшу і найменшу частоти обертання шпинделя, а потім перевірити їх на верстаті за допомогою тахометра.

4.9.2 Розрахунковий к.к.д. приводу головного руху. Визначаєть­ся за формулою

η = η₁^a· η₂^b· η₃^с (1.3)

де η -к.к.д. кінематичного ланцюга від двигуна до шпинделя;

η₁ - к.к.д. пасової передачі, дорівнює 0,98;

η₂ - к.к.д. зубчастої передачі, дорівнює 0,99;

η₃ - к.к.д. підшипників кочення, дорівнює 0,995;

a, b, c - кількість передач, що мають однаковий к.к.д.

4.9.3 Крутний момент на шпинделі. Визначається за формулою

, Н∙м, (1.4)

де N_e - потужність приводного електродвигуна, кВт;

п - частота обертання шпинделя, хв^-1;

η - к.к.д. кінематичного ланцюга від двигуна до шпинделя.

Дані, одержані в п.п. 4.9.1 та 4.9.3 заносять до таблиці за формою табл. 1.3.

Зміст звіту

Звіт за лабораторною роботою повинен включати:

1. Перелік основних паспортних даних верстата.

2. Ескіз переднього кінця шпинделя.

3. Кінематичну схема приводу головного руху верстата.

4. Розгорнуте рівняння кінематичного балансу приводу головного руху.

5. Таблицю частот обертання шпинделя і крутних моментів на ньому.

6 Контрольні запитання

1. З якою метою складається паспорт верстата?

2. Напишіть структурну формулу привода головного руху токар­но-гвинторізного верстата мод. 16К20.

3. Як наближено визначити к.к.д. кінематичного ланцюга?

4. Як записується розгорнуте рівняння кінематичного балансу приводу головного руху верстата?

Таблиця 1.3 – Частоти обертання і крутні моменти на шпинделі.

Номер ступеня	n, хв^-1	Т, Нм	Номер ступеня	n, хв^-1	Т, Нм
за табл.	фактично	за табл.	фактично

 

Рекомендована література

1. Металлорежущие станки: Учебник для машиностроительных втузов/ Под ред. В.Э.Пуша - М.: Машиностроение 1985.-576 с.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2