Будова рецептора вестибулярного (присінкового) апарату

1 – отоліти; 2- отолітова мембрана; 3 – волоски сенсорних клітин; 4 – волоскова сенсорна клітина; 5 – підтримувальна клітина;
6 – нервові волокна до присінкового вузла

 

Таким чином статоцисти є статичними рецепторами – вони сприймають силу гравітації, тобто один із видів лінійного прискорення, і надсилають до нервових центрів інформацію про положення тіла відносно гравітаційного вектора.

Оброблена інформація надходить до рухових нейронів спинного мозку. Частина сигналів надходить до гіпоталамуса, де формується відчуття кінетозу (закачування), і через таламус до кори великого мозку, де створюється свідоме відчуття положення тіла у просторі.

Хід роботи

Для врахування величини рухових змін при ходінні після обертання в кріслі слід крейдою намалювати на підлозі лінію, з тим щоб можна було б відмітити відхилення від заданого напрямку при ходінні, виражаючи їх в сантиметрах.

Завдання 1. Дослідження на точність рухів руками при ударі по цілі (крейдою по мішені на дошці). Спочатку піддослідний розміщується на відстані витягнутої руки від дошки. Крейдою намагається потрапити точно в центр мішені, намальованої на дошці (5 спроб). Потім піддослідний сідає в крісло, опускає голову і закриває очі. Експерементатор 5 разів за 10 с обертає крісло. Зразу після його зупинки піддослідний повторює рухові завдання.

Завдання 2. Дослідження на точність ходіння по намальованій на підлозі лінії. Послідовність дії піддослідного як у п. 1. Після зупинки крісла потрібно якомога рівніше пройти по намальованій на підлозі прямій лінії.

В обох завданнях оцінюють відмінності у рухових реакціях піддослідного до і після обертання. Чим більше виражені відмінності, тим, відповідно, менш стійкий до обертових навантажень вестибулярний аналізатор.

Завдання 3. Охарактеризувати величину рухових відхилень після обертового навантаження кожного студента групи, скласти таблицю, побудувати порівняльну гістограму та зробити їх порівняльний аналіз. Зробити висновки про значення стійкості вестибулярного аналізатора до обертових навантажень.

№	Прізвище	Рухові відхилення у спокійному стані (см)	Рухові відхилення після обертових навантажень (см)	Зміна рухових відхилень (см)
Завдання 1	Завдання 2	Завдання 1	Завдання 2	Завдання 1	Завдання 2

Порівняльну гістограму потрібно побудувати за прикладом рис.1

Рис. 1

Порівняльна гістограма рухових відхилень

 

Висновок:

 

Лабораторна робота №13

Тема: Зміна вегетативних реакцій при подразненні вестибулярного аналізатора

Мета: Виявлення реакції серцево-судинної системи на подразнення вестибулярної сенсорної системи обертання

Обладнання і матеріали: крісло Барані, секундомір, тонометр, фонендоскоп

Центр вестибулярного аналізатора пов’язаний чисельними зв’язками з центрами серцево-судинної, дихальної та травної систем. Подразнення вестибулярного аналізатора супроводжується змінами в роботі вегетативних систем організму (змінюються тиск крові, частота серцевих скорочень, виникає нудота та ін.).

 

Хід роботи

Перед початком експерименту у піддослідного, який сидить у кріслі Барані, визначте величину систолічного та діастолічного кров’яного тиску та частоту пульсу.

Проведіть обертання крісла зі швидкістю обертання 1 оберт на 2 секунди. Перший раз обертання триває 10 секунд. Надалі (у кожній наступній пробі) обертання збільшуйте, додаючи кожен раз по 10 секунд, до появи у піддослідного неприємних відчуттів.

Інтервал між обертами повинен складати 5 хвилин.

Після кожного обертання у піддослідного визначаємо частоту пульсу та кров’яний тиск. Визначте тривалість обертання, при якому вперше з’явились зміни величини тиску крові та частоти пульсу у порівнянні з їх значеннями у стані спокою.

Відмітьте різницю у інтенсивності змін величини кров’яного тиску та частоти пульсу при різній тривалості обертання.

Отримані результати занесіть у таблицю.

 

Прізвище, ім’я, по батькові	Номер проби	Тривалість обертання, сек.	Кров’яний тиск, мм.рт.ст.	Частота пульсу, уд/хв.
Систолічний	Діастолічний

 

Завдання:

1. Проаналізуйте показники, що зафіксовані у таблиці.

 

 

2. Охарактеризуйте реактивність серцево-судинної системи на тривалість обертових навантажень. На основі цього проаналізуйте адаптаційні можливості кожного студента, що брав участь у дослідженнях.

 

Висновки:

 

Лабораторна робота №14