Про результати анкетування працівників органів внутрішніх справ з метою з’ясування їхньої думки щодо проблеми реалізації відповідальності за масові заворушення (ст. 294 КК України)

Анкетування проводилося з 11 вересня по 19 жовтня 2012 р. у м. Києві на базі регіональних відділень ННІЗН НАВС. Анкетуванню були піддані співробітники ОВС, які працюють в ГУ УМВС України в м. Києві.

Мета анкетування: з’ясувати думку респондентів щодо проблеми реалізації відповідальності за масові заворушення (ст. 294 КК України).

Форма анкетування: письмова, шляхом заповнення/давання відповідей респондентами.

Час для відповіді на одну анкету респондентом6 приблизно 20 хв.

Структура анкети: 1) вступна частина (роз’яснює мету та умови заповнення анкети); 2)основна частина (містить дванадцять запитань з пропонованими відповідями, котрі різняться характером та кількістю).

Зміст пропонованих питань: базується на отриманих в результаті дисертаційного дослідження персональних результатах і науково обґрунтованих висновках, що мають бути обґрунтовані чи підтверджені респондентами, а також такі, які мають бути визначені, чи уточнені.

Особливості пропонованих варіантів відповідей: 1) застосовувався спрощений підхід, який полягав у тому, що респондент обирав тільки одну з двох вже сформульованих відповідей («так», «ні»); 2) застосовувався ускладнений підхід, який полягав у тому, що респондент обирав відповіді різноманітного змісту чи писав власну думку з конкретного питання.

Аналіз відповіді респондентів:

Послідовність і специфіка формулювання питань в анкеті була спрямована на отримання максимально точної, обґрунтованої та логічної відповіді респондентів. При цьому головна ідея анкетування полягала в об’єктивному з’ясування позиції респондентів як досвідчених фахівців у сфері правотворчої діяльності та застосування закону про кримінальну відповідальність.

Відповідь на питання № 1 «Чи відомі Вам випадки масових заворушень? (ст. 294 КК України)» демонструє, що фактично 105 особам, тобто 64 % з усіх опитаних респондентів, відомі випадки масових заворушень. Меншості опитаних респондентів не відомі такі факти (36 % з усіх опитаних респондентів).

Питання № 2 «Чи вважаєте ви, що ст. 294 КК потребує змін та доповнень?» стосувалося оцінки ефективності норми кримінального законодавства України про відповідальність за масові заворушення (ст. 294 КК України), при цьому 108 осіб, тобто 65,5 % з усіх опитаних осіб, зазначили, що зазначена норма потребує змін та доповнень (ефективною її визнали лише 57 осіб, тобто 34,5 % респондентів).

Відповідаючи на питання № 3, «Які на Вашу думку, є типові дії, при масових заворушеннях?» респонденти обирали декілька варіантів відповідей. На думку більшості респондентів типовими діями при масових заворушеннях є непокора розпорядженням представників влади (99 осіб, 60 % з усіх опитаних осіб). Іншими типовими діями були визначені такі форми поведінки, як заклики до громадян не виконувати вимоги представників влади (72 особи, 43,6 % з усіх опитаних респондентів); незаконне пікетування (45 осіб, тобто 27 % з усіх опитаних респондентів); та обмеження доступу громадян до громадських місць (39 осіб, тобто 23 % з усіх опитаних респондентів).

135 осіб (82 % з усіх опитаних респондентів) згодні з тим, що обов’язковими ознаками об’єктивної сторони масових заворушень є місце вчинення злочину (громадське місце) та обстановка вчинення злочину (публічність) (питання № 4: «Чи вважаєте Ви, що обов’язковими ознаками масових заворушень є місце вчинення злочину (громадське місце) та обстановка вчинення злочину (публічність)»?). Не вважають вказані ознаки обов’язковими ознаками об’єктивної сторони 30 осіб, що становить 18 % з усіх опитаних респондентів

Цікавою для нас є позиція правоохоронців щодо питання № 5 (Коли слід вважати закінченим злочин, відповідальність за який передбачена в ст. 294 КК України?). Однакову кількість відповідей респондентів набрали варіанти «формальний склад злочину» та «матеріально-формальний склад злочину». Таких поглядів дотримується по 72 особи на кожний з варіантів відповіді (по 43,6 % з усіх опитаних респондентів). Лише 21 особа (12,7 % з усіх опитаних респондентів) вказала, що масові заворушення це злочин з матеріальним складом.

Більшість осіб – 96 респондентів (58,2 % з усіх опитаних респондентів), відповідаючи на питання № 6 (Чи вважаєте Ви доцільним знизити вік з якого наступає відповідальність за масові заворушення з 16 до 14 років?), вважають за доцільне знизити вік з якого наступає кримінальна відповідальність за масові заворушення з 16 до 14 років. Не підтримують зазначену пропозицію 69 осіб (41,8 % з усіх опитаних респондентів).

Щодо доцільності передбачення в Загальній частині КК України підстав кримінальної відповідальності юридичних осіб (політичних партій, громадських організацій тощо), зокрема за вчинення злочинів проти громадського порядку (питання № 7: Чи вважаєте Ви, що слід передбачити в Загальній частині КК України підстави кримінальної відповідальності юридичних осіб (політичних партій, громадських організацій тощо), зокрема, й за вчинення злочинів проти громадського порядку (ст. 293, 294 КК України)?»), переважена більшість респондентів, а саме 147 осіб (89 % з усіх опитаних респондентів), підтримала зазначену пропозицію. Негативне ставлення до вказаної новели виказали 18 осіб (11 % з усіх опитаних респондентів).

Питання № 8 полягало в наступному: У чому полягає основна відмінність між груповим порушенням громадського порядку (ст. 293 КК України) та масовими заворушеннями (ст. 294 КК України)?

Більшість респондентів (87 осіб, 52,7 % з усіх опитаних респондентів), відповідаючи на питання № 8, вважають, що основна відмінність між груповим порушенням громадського порядку та масовими заворушеннями полягає саме в суспільно небезпечних наслідках. Також, достатньо великою є частка респондентів, які основною відмінністю вважають кількість осіб, що приймають участь в зазначених діяннях (75 осіб, 45,5 % з усіх опитаних респондентів). 39 осіб зазначені протиправні діяння розрізняють за змістом злочинної поведінки (23,6 % з усіх опитаних респондентів). І лише 6 осіб (3,6 % з усіх опитаних респондентів) вважають, що різниця між цими злочинами відсутня.

Питання № 9 («Чи вважаєте Ви, що слід передбачити у ст. 294 КК України підстави для звільнення від відповідальності тих учасників масових заворушень, які на заклики органів влади відмовилися від своїх намірів й залишили місце події?») стосувалося прохання дати оцінку пропозиції щодо передбачення в ст. 294 КК підстав для звільнення від кримінальної відповідальності тих учасників масових заворушень, які на заклики органів влади відмовилися від своїх намірів і залишили місце події. Переважна більшість респондентів (126 осіб, 76,4 % з усіх опитаних респондентів) вважають, що така законодавча пропозиція може мати місце.

Переважна більшість осіб (114 осіб, 69,1 % з усіх опитаних респондентів), відповідаючи на питання № 10 («Чи підтримуєте ви об’єднання в одну статтю ст.ст. 293 та 294 КК України?»), не підтримали пропозицію об’єднання в одну статтю ст.ст. 293 та 294 КК України.

Серед факторів, які обумовлюють латентність масових заворушень (питання № 11: «Які на Вашу думку, фактори обумовлюють латентність злочину, передбаченого ст. 294 КК України?»), фахівці вказали наступні: складнощі при доказуванні саме масового характеру злочину (69 осіб, 41,8% з усіх опитаних респондентів); Соціально-політичні чинники (54 особи, 32,7% з усіх опитаних осіб); неправильна кваліфікація таких дій як групове порушення громадського порядку та групове хуліганство (51 особа, 30,9% з усіх опитаних осіб); відсутність реальних потерпілих від злочину (30 осіб, 18,2% з усіх опитаних осіб).

В заключному питанні № 12 («. Яку кількість осіб, на Вашу думку, можна вважати мінімальним кількісним критерієм натовпу?») відповіді респондентів розділилися наступним чином: більшість опитаних (69 осіб, тобто 41,8 % з усіх опитаних респондентів) вважають таким мінімальним кількісним критерієм натовпу 12 осіб; варіант відповіді «5 осіб» підтримали 36 респондентів (21,8 % з усіх опитаних); 18 респондентів (10,9 %з усіх опитаних респондентів) вважають натовпом зібрання 3 осіб; та 4 особи (2,4%) вказали свій варіант.

Отже, проведене анкетування засвідчило про інтерес респондентів до проблеми реалізації відповідальності за масові заворушення (ст. 294 КК України), а також дозволило з’ясувати позитивне їх ставлення до запропонованих у дослідженні законодавчих пропозицій.

Додаток Б.