Лівобережна гетьманщина в другій половині хvіі ст.

Головні характеристики	Особливості Лівобережжя
Політична автономія	власне військо, кордони, фінансова система, державна символіка
Територіальний устрій	- 10 полків (по 7-22 сотні); - сотні (по 30 куренів); - курені (по 10-20, 30-40 козаків)
Армія	- структура: полки, сотні, курені; - роди військ: піхота, кіннота, артилерія (важка польова та облогова, легка кінна), розвідка, прикордонна, фортифікаційна, санітарна служби
Органи влади	- голова – гетьман; - верховний орган влади – Генеральна військова рада, згодом – Старшинська рада; - Генеральний штаб – Генеральна старшина (генеральні писар, обозний, два осавули, хорунжий, бунчужний, двоє суддів, підскарбій); - Уряд – колегія Генеральних старшин (генеральні писар, обозний, два осавули, хорунжий, бунчужний, двоє суддів, підскарбій); - судочинство – Генеральний військовий суд, полкові, сотенні суди, копні суди (у північних полках Лівобережжя), гетьман (апеляція, смертні вироки); - місцева влада – полкові старшини, сотенні правління, курінні отамани
Закони	- українське звичаєве право; - магдебурзьке право; - універсали гетьмана; - угоди з Московською державою
Фінансова система	- грошова одиниця – російський карбованець, власна монета; - джерела фінансових надходжень: податки з селян, міщан, промислів, мита, орендна плата, карбування власної монети; - Генеральна скарбова канцелярія, Генеральна лічильна комісія
Державна символіка	клейноди гетьмана
Соціальний устрій	- привілейовані шари – козацтво, духовенство; - непривілейовані шари – селяни, міщани
Землеволодіння	- козацьке (займанщина) Þ господарство фермерського типу; - старшинське: приватне (спадкове), рангове (тимчасове); - монастирське; - сільської громади
Церква	українська православна церква – митрополія Московського Патріархату (1686 – 1770 рр.)
Культура	- занепад архітектури, мистецтва; - козацькі літописи (Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка); - розвиток УНТ: думи «Про Хмельницького і Барабаша», «Засвіт встали козаченьки», «Гей, не дивуйте добрі люди», «Ой, Богдане, батьку Хмелю»

ЗАПОРОЗЬКА СІЧ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.

Курені Склад

Запорозька Січ (Запорозький Кіш) Січ - фортеця

Паланка Старшина Кухня

(полк) В’язниця Майстерні Канцелярія

Зимівник Слобода Хутір

Микитинська Січ (1639–1652 рр.)

Чортомлицька Січ (1652–1709 рр.)

 

 

1662 р.

Поділ України

ß

60-80-і роки ХVІІ ст.

Правобережжя «Руїна» Лівобережжя

(громадянська війна у Гетьманщині)

+

Російсько-польська війна

(1654 – 1667 рр.)

ß

Втручання іноземних держав

Угоди	Рік	Країни	Доля Запорозької Січі
Андрусівське перемир’я	1667 р.	Річ Посполита, Московська держава	під спільним російсько-польським управлінням (захист від турків і татар)
Бахчисарайський мир	1681 р.	Османська імперія, Кримське ханство, Московська держава	до складу Московської держави
«Вічний мир»	1686 р.	Річ Посполита, Московська держава	в складі Московської держави

 

Рр.

кошовий отаман Іван Сірко

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ Російської імперії НАПРИКІНЦІ ХVІІ ст. – НА ПОЧАТКУ ХVІІІ ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА МАЗЕПИ (1687 – 1709 рр.)

	Політика Þ	Наслідки
Внутрішня	- обраний гетьманом Лівобережжя замість Івана Самойловича (Коломацька рада, 1687 р.): був генеральним осавулом у Самойловича; - роздавав землі старшині та духовенству; - зміцнив владу гетьмана; - опікувався розвитком освіти; - опікувався розвитком літератури; - опікувався розвитком архітектури та мистецтва; - опікувався розвитком промислів та торгівлі	- підтримував козацьку старшину (значне військове товариство, значкове товариство); - затвердив панщину (2 дні на тиждень); - «Від Богдана до Івана не було гетьмана»; - Києво-Могилянський колегіум ®академія, заснував Чернігівський колегіум; - бібліотека, друкарня Києво-Могилянської академії; - українське бароко: православні церкви (26), Київ, Батурин; - млини, гуральні, рудні, селітряні заводи, ковальські цехи, винокурні
Зовнішня	- Коломацькі статті з Московською державою (липень 1687 р.): Ø автономія Гетьманщини в складі Московської держави; Ø реєстр = 30 тис. осіб; Ø гетьману дозволено утримувати компанійців; Ø гетьману заборонена самостійна зовнішня політика; Ø гетьмана обирати лише за дозволом царя; Ø гетьману заборонено скидати старшину; Ø старшина повинна слідкувати за гетьманом; Ø гетьман повинен сприяти російсько-українським шлюбам; - учасник азовських походів московського війська (1695 р., 1696 р.); - придушив повстання Семена Палія (1702 – 1704 рр.)	- з 1689 р. зблизився з Петром І (радник у польських справах), ß нагороджений Орденом Андрія Первозванного (1700 р.), Крупицькою областю у Новгород-Сіверщині (1703 р.), титулом князя Священної Римської імперії;   - нагороджений дорогими хутрами за взяття Азова (1696 р.); - став гетьманом обох боків Дніпра (1704 – 1709 рр.)
- таємні переговори з Карлом ХІІ (1706 – 1708 рр.); ß - 24 жовтня 1708 р. відкрито перейшов на бік Карла ХІІ (3 тис. осіб);   - договір з Карлом ХІІ у Великих Будищах (27 березня 1709 р.); - переманив на свій бік Костя Гордієнка (7 тис. запорожців); - поразка під Полтавою (27 червня 1709 р.)	- Василь Кочубей та Іван Іскра страчені за донос на Мазепу, за наказом Пет- ра І (липень 1708 р.); - Батурин (2 листопада 1708 р), «страчено» опудало Мазепи (12 листопада 1708 р.), анафема Мазепі (з 1708 р.), виготовлено орден Іуди; ß - гетьманом обрано Івана Скоропадського (1708 – 1722 рр.); - шведи спустошували Лівобережжя Þ повстання українського населення; - Чортомлицьку Січ (11 травня 1709 р.); - разом з Карлом ХІІ втік у Туреччину Þ помер у с. Варниця поблизу Бендер (22 вересня 1709 р.), вдруге похований у м. Галац (1710 р.)

ГЕТЬМАНУВАННЯ ПИЛИПА ОРЛИКА (1710 – 1742 рр.)

 

Політика Þ

Наслідки

- Обраний гетьманом в еміграції (козацька рада у Бендерах, 5 квітня 1710 р.): був генеральним писарем у Мазепи;   - «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і Ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені року від Різдва Хрестового 1710, Квітня 5, в Бендерах: Ø територія України (Малої Русі або Війська Запорозького) за Зборівським миром; Ø незалежність України від Московської держави та від Речі Посполитої; Ø Україна під протекторатом Швеції (підписав Карло ХІІ); Ø Україна – постійний союзник Кримського ханства; Ø найвища виконавча влада – гетьман (довічно); Ø старшина отримувала рангові маєтності; Ø законодавча влада – Генеральна Рада (генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники – делегати від полків, полкові старшини, сотники, представники Запорозької Січі); Ø Генеральна Рада працює сесійно: тричі на рік (Різдво, Великдень, Покрова); Ø судочинство – Генеральний військовий суд; Ø фінансовою системою керує Генеральний підскарбій;   - похід на Правобережжя спільно з татарами, поляками, шведами, запорожцями Костя Гордієнка Þоточили Білу Церкву (1711 р.);     - жив у Швеції (1714 – 1720 рр.); - шукав підтримки у Франції, Англії, Речі Посполитої, Ватикану, Саксонії, Пруссії, щоб організувати антиросійську коаліцію (1711 – 1742 рр.)

- уряд Орлика визнали Швеція, Кримське ханство, Туреччина, підтримували Австрія, Франція, Англія;   - перша Конституція України, але не вступила в силу ß залишилася політико-правовою пам’яткою;   - татари грабували Слобожанщину, захоплювали ясир, ß козаки відмовилися підтримувати Орлика;   - після Ніштадтського миру (1721 р.) залишив Швецію; - жив у Німеччині, Австрії, Речі Посполитій, Туреччині, помер у Яссах (24 травня 1742 р.)

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ Російської імперії В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст.