ТОП 10:

ІV ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ – ПОШУК НОВИХ СОЮЗНИКІВ, ПОРАЗКА – 1656 – 1657 рр.



Дата Подія Þ Наслідки
  8 жовтня 1556 р.   угода Б. Хмельницького з Трансільванією (Юрій ІІ Ракоці) про військовий союз проти Речі Посполитої   Юрій ІІ Ракоці виступає на Галичину (грудень 1656 р.)
  січень 1657 р.   угода Б. Хмельницького зі Швецією (Карл Х Густав) про військовий союз проти Речі Посполитої   наказний гетьман Антін Жданович виступає на Галичину (січень 1657 р.)
  весна 1657 р.   перемоги українсько-угорських військ   здобули Перемишль, Варшаву, Краків, Люблін, Берест
  червень – липень 1657 р.   - поразка Юрія ІІ Ракоці; - Антін Жданович відступив на Україну   смерть Богдана Хмельницького (27 липня 1657 р.)

 

 

Результати Національно-визвольної війни Þ Наслідки Національно-визвольної війни
  - Утворено першу українську державу;   - Гетьманщина встановила дипломатичні відносини з Кримським ханством, Молдавським князівством, Московським царством, Трансільванією, Швецією;   - магнатське і шляхетське землеволодіння; - кріпацтво;   - створено одну з найкращих армій в Європі   - Прискорилося формування української нації;   - Військо Запорозьке стало повноправним учасником європейських політичних процесів;   - козацькі та старшинські господарства перетворювалися на господарства фермерського типу з використанням найманої праці;   - перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, битви під Зборовом та Берестечком стали зразками військового мистецтва

УГОДИ ГЕТЬМАНА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПІД ЧАС НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1648 – 1657 рр.

Назва Сторони Дата Зміст
  Зборівський мир   Річ Посполита (Ян ІІ Казимир) та Б. Хмельницький   8 серпня 1649 р.   - король визнавав самоврядність Війська Запорозького (Гетьманщини), у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств; - на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась в Чигирині; - уряди всіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі; - на землях Гетьманщини не мали права перебувати війська коронні; - єзуїти не мали права утримувати освітні заклади; - чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 тисяч осіб; - усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до своїх панів; - проголошувалась амністія всім учасникам війни; - православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит та двоє єпископів мали увійти до складу сенату Речі Посполитої
  Білоцерківський мир   Річ Посполита (Ян ІІ Казимир) та Б. Хмельницький   18 вересня 1651 р.   - король визнавав самоврядність Гетьманщини (Війська Запорозького) лише у межах Київського воєводства; - польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах; - чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалася реєстром у 20 тисяч осіб; - Гетьманщина була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством; - гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони
  Жванецький мир   Річ Посполита (Ян ІІ Казимир), Кримське ханство (Іслам-Гірей ІІІ) та Б. Хмельницький   5 грудня 1653 р.   - Білоцерківська угода скасовувалася; - відновлялася дія Зборівської угоди; - польський король зобов'язувався сплатити кримському ханові контрибуцію у розмірі 100 тисяч злотих

УГОДИ ГЕТЬМАНА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПІД ЧАС НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1648 – 1657 рр.

 

Назва Сторони Дата Зміст
  Переяславська угода або «Березневі статті»   Московське царство (Олексій Михайлович Романов) та Б. Хмельницький   21 березня 1654 р.   - цар визнавав самоврядність Гетьманщини (Війська Запорозького), її суспільно-політичний устрій, адміністративну та судову систему; - на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, який присягав на вірність цареві і отримував від царя клейноди; - гетьман повинен повідомляти царя про зв'язки з іншими державами; - чисельність козаків Війська Запорозького становила 60 тисяч осіб; - Гетьманщина зобов'язувалася сплачувати податки до царської скарбниці (плата за військову допомогу), але фінансова адміністрація не залежала від царя; - підтверджувалися права та вольності українських магнатів і шляхти; - цар пообіцяв захищати Гетьманщину від зазіхань з боку Польщі, для чого в Києві розміщується військова залога російських військ на чолі з воєводою, але вони не втручатимуться у внутрішні справи Гетьманщини
  Мир під Озерною   Кримське ханство (Іслам-Гірей ІІІ) та Б. Хмельницький   12 листопада 1655 р.   кримський хан не втручатиметься у війну Гетьманщини та Московського царства проти Польщі

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА ВИГОВСЬКОГО (1657 – 1659 рр.)

 

 

  Політика Þ Наслідки
Внутрішня   - обраний гетьманом до повноліття Ю. Хмельницького (Корсуньська рада, 1657 р.): писар Богдана Хмельницького;   - роздавав землі козацьким старшинам, монастирям   - частина козацтва не підтримала його («не «природній козак», а куплений у татар за коня «лях»); ß - придушив повстання Мартина Пушкаря та Якова Барабаша (весна 1658 р.)
Зовнішня   - Гадяцький договір з Річчю Посполитою (вересень 1658 р.): Ø Гетьманщина називалася Велике князівство Руське; Ø Гетьманщина увійшла до складу Речі Посполитої як третій рівноправний член унії; Ø західноукраїнські землі – частина Польщі; Ø Берестейська унія, рівноправ’я католицтва та православ’я; Ø розвиток в Гетьманщині єзуїтської освіти; Þ ß - битва під Конотопом (27-29 червня 1659 р.); Þ   - підтримав антипольське повстання на Правобережжі (1664 р.) Þ   - незадоволення козаків (Яким Сомко, Василь Золотаренко, Іван Богун, Іван Сірко, Юрій Хмельницький);     - засновано Львівську академію (1661 р.);   - разом з кримським ханом Мехмедом ІV Гіреєм розбив московські війська, але генеральна військова рада в с. Германівка (вересень 1659 р.) засудила Гадяцький договір; ß - відмовився від гетьманства (Германівська рада, 1659 р.);     - страчений поляками (1664 р.)

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ЮРІЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО (1659 – 1663 рр.)

 

  Політика Þ Наслідки
Внутрішня   обраний гетьманом замість Івана Виговського (Білоцерківська рада, 1659 р.): син Богдана Хмельницького   став союзником Московської держави у російсько-польській війні (1654 – 1667 рр.)
Зовнішня   - Переяславські статті з Московською державою (жовтень 1659 р.): Ø гетьмана обирати лише за дозволом царя; Ø гетьману заборонена самостійна зовнішня політика; Ø у Києві, Чернігові, Брацлаві, Переяславі, Ніжині, Умані розташовано московські залоги; Ø козаки зобов’язані воювати на боці Московської держави; Ø київський митрополит підпорядковується Московському патріарху; ß - битва під Слободищем (7-8 жовтня 1660 р.); Þ ß   - Слободищенський трактат з Річчю Посполитою (жовтень 1660 р.): Þ Ø автономія Гетьманщини в складі Речі Посполитої; Ø козаки зобов’язані воювати проти Московської держави; Ø гетьман зобов’язаний придушувати незадоволених запорожців; ß - воював проти Якима Сомка (1661 – 1662 рр.); ß - відмовився від гетьманства (Корсунська рада, 1662 р.); Þ ß Став ченцем в Трахтемирівському (Зарубинецькому монастирі) але 1669 р. Петро Дорошенко відправив його в стамбульську в’язницю Сім Веж   - автономія Гетьманщини в складі Московської держави;   - зазнав поразки від поляків і татар Þ російське військо (Василь Шереметєв) зазнав поразки під Чудновим (листопад 1660 р.);   - незадоволення козаків (Яким Сомко, Василь Золотаренко); ß Яким Сомко присягнув на вірність московському царю, став наказним гетьманом Лівобережжя (1660 – 1663 рр.);   - Павло Тетеря став гетьманом Правобережжя (1663 – 1665 рр.); ß Поділ України ß Руїна (60-80-і роки ХVІІ ст.)

 


УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.93.74.227 (0.003 с.)