Іv період національно-визвольної війни – пошук нових союзників, поразка – 1656 – 1657 рр.

Дата	Подія Þ	Наслідки
8 жовтня 1556 р.	угода Б. Хмельницького з Трансільванією (Юрій ІІ Ракоці) про військовий союз проти Речі Посполитої	Юрій ІІ Ракоці виступає на Галичину (грудень 1656 р.)
січень 1657 р.	угода Б. Хмельницького зі Швецією (Карл Х Густав) про військовий союз проти Речі Посполитої	наказний гетьман Антін Жданович виступає на Галичину (січень 1657 р.)
весна 1657 р.	перемоги українсько-угорських військ	здобули Перемишль, Варшаву, Краків, Люблін, Берест
червень – липень 1657 р.	- поразка Юрія ІІ Ракоці; - Антін Жданович відступив на Україну	смерть Богдана Хмельницького (27 липня 1657 р.)

 

 

Результати Національно-визвольної війни Þ	Наслідки Національно-визвольної війни
- Утворено першу українську державу;   - Гетьманщина встановила дипломатичні відносини з Кримським ханством, Молдавським князівством, Московським царством, Трансільванією, Швецією;   - магнатське і шляхетське землеволодіння; - кріпацтво;   - створено одну з найкращих армій в Європі	- Прискорилося формування української нації;   - Військо Запорозьке стало повноправним учасником європейських політичних процесів;   - козацькі та старшинські господарства перетворювалися на господарства фермерського типу з використанням найманої праці;   - перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, битви під Зборовом та Берестечком стали зразками військового мистецтва

УГОДИ ГЕТЬМАНА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПІД ЧАС НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1648 – 1657 рр.

Назва	Сторони	Дата	Зміст
Зборівський мир	Річ Посполита (Ян ІІ Казимир) та Б. Хмельницький	8 серпня 1649 р.	- король визнавав самоврядність Війська Запорозького (Гетьманщини), у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств; - на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась в Чигирині; - уряди всіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі; - на землях Гетьманщини не мали права перебувати війська коронні; - єзуїти не мали права утримувати освітні заклади; - чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 тисяч осіб; - усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до своїх панів; - проголошувалась амністія всім учасникам війни; - православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит та двоє єпископів мали увійти до складу сенату Речі Посполитої
Білоцерківський мир	Річ Посполита (Ян ІІ Казимир) та Б. Хмельницький	18 вересня 1651 р.	- король визнавав самоврядність Гетьманщини (Війська Запорозького) лише у межах Київського воєводства; - польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах; - чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалася реєстром у 20 тисяч осіб; - Гетьманщина була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством; - гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони
Жванецький мир	Річ Посполита (Ян ІІ Казимир), Кримське ханство (Іслам-Гірей ІІІ) та Б. Хмельницький	5 грудня 1653 р.	- Білоцерківська угода скасовувалася; - відновлялася дія Зборівської угоди; - польський король зобов'язувався сплатити кримському ханові контрибуцію у розмірі 100 тисяч злотих

УГОДИ ГЕТЬМАНА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПІД ЧАС НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1648 – 1657 рр.

 

Назва	Сторони	Дата	Зміст
Переяславська угода або «Березневі статті»	Московське царство (Олексій Михайлович Романов) та Б. Хмельницький	21 березня 1654 р.	- цар визнавав самоврядність Гетьманщини (Війська Запорозького), її суспільно-політичний устрій, адміністративну та судову систему; - на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, який присягав на вірність цареві і отримував від царя клейноди; - гетьман повинен повідомляти царя про зв'язки з іншими державами; - чисельність козаків Війська Запорозького становила 60 тисяч осіб; - Гетьманщина зобов'язувалася сплачувати податки до царської скарбниці (плата за військову допомогу), але фінансова адміністрація не залежала від царя; - підтверджувалися права та вольності українських магнатів і шляхти; - цар пообіцяв захищати Гетьманщину від зазіхань з боку Польщі, для чого в Києві розміщується військова залога російських військ на чолі з воєводою, але вони не втручатимуться у внутрішні справи Гетьманщини
Мир під Озерною	Кримське ханство (Іслам-Гірей ІІІ) та Б. Хмельницький	12 листопада 1655 р.	кримський хан не втручатиметься у війну Гетьманщини та Московського царства проти Польщі

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА ВИГОВСЬКОГО (1657 – 1659 рр.)

 

 

	Політика Þ	Наслідки
Внутрішня	- обраний гетьманом до повноліття Ю. Хмельницького (Корсуньська рада, 1657 р.): писар Богдана Хмельницького;   - роздавав землі козацьким старшинам, монастирям	- частина козацтва не підтримала його («не «природній козак», а куплений у татар за коня «лях»); ß - придушив повстання Мартина Пушкаря та Якова Барабаша (весна 1658 р.)
Зовнішня	- Гадяцький договір з Річчю Посполитою (вересень 1658 р.): Ø Гетьманщина називалася Велике князівство Руське; Ø Гетьманщина увійшла до складу Речі Посполитої як третій рівноправний член унії; Ø західноукраїнські землі – частина Польщі; Ø Берестейська унія, рівноправ’я католицтва та православ’я; Ø розвиток в Гетьманщині єзуїтської освіти; Þ ß - битва під Конотопом (27-29 червня 1659 р.); Þ   - підтримав антипольське повстання на Правобережжі (1664 р.) Þ	- незадоволення козаків (Яким Сомко, Василь Золотаренко, Іван Богун, Іван Сірко, Юрій Хмельницький);     - засновано Львівську академію (1661 р.);   - разом з кримським ханом Мехмедом ІV Гіреєм розбив московські війська, але генеральна військова рада в с. Германівка (вересень 1659 р.) засудила Гадяцький договір; ß - відмовився від гетьманства (Германівська рада, 1659 р.);     - страчений поляками (1664 р.)

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ЮРІЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО (1659 – 1663 рр.)

 

	Політика Þ	Наслідки
Внутрішня	обраний гетьманом замість Івана Виговського (Білоцерківська рада, 1659 р.): син Богдана Хмельницького	став союзником Московської держави у російсько-польській війні (1654 – 1667 рр.)
Зовнішня	- Переяславські статті з Московською державою (жовтень 1659 р.): Ø гетьмана обирати лише за дозволом царя; Ø гетьману заборонена самостійна зовнішня політика; Ø у Києві, Чернігові, Брацлаві, Переяславі, Ніжині, Умані розташовано московські залоги; Ø козаки зобов’язані воювати на боці Московської держави; Ø київський митрополит підпорядковується Московському патріарху; ß - битва під Слободищем (7-8 жовтня 1660 р.); Þ ß   - Слободищенський трактат з Річчю Посполитою (жовтень 1660 р.): Þ Ø автономія Гетьманщини в складі Речі Посполитої; Ø козаки зобов’язані воювати проти Московської держави; Ø гетьман зобов’язаний придушувати незадоволених запорожців; ß - воював проти Якима Сомка (1661 – 1662 рр.); ß - відмовився від гетьманства (Корсунська рада, 1662 р.); Þ ß Став ченцем в Трахтемирівському (Зарубинецькому монастирі) але 1669 р. Петро Дорошенко відправив його в стамбульську в’язницю Сім Веж	- автономія Гетьманщини в складі Московської держави;   - зазнав поразки від поляків і татар Þ російське військо (Василь Шереметєв) зазнав поразки під Чудновим (листопад 1660 р.);   - незадоволення козаків (Яким Сомко, Василь Золотаренко); ß Яким Сомко присягнув на вірність московському царю, став наказним гетьманом Лівобережжя (1660 – 1663 рр.);   - Павло Тетеря став гетьманом Правобережжя (1663 – 1665 рр.); ß Поділ України ß Руїна (60-80-і роки ХVІІ ст.)

 

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.