ТОП 10:

ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА СКОРОПАДСЬКОГО (1708 – 1722 рр.)



 

  Політика Þ Наслідки
Внутрішня   - обраний гетьманом замість Івана Мазепи (Глухівська рада, 1708 р.): був стародубським полковником; - опікувався церковним будівництвом; - опікувався розвитком мистецтва; - опікувався розвитком книгодрукування   - не брав участі у Полтавській битві (недовіра Петра І);   - Гамаліївський монастир (м. Глухів), церква Предтечі (м. Стародуб); - відновлено фрески Успенського собору Києво-Печерської лаври; - книги Іоанна Максимовича (чернігівська друкарня)
Зовнішня   - Решетилівські статті з Московським царством (липень 1709 р.): Ø гетьман – голова Малоросійського краю; Ø збережено козацьке судочинство; Ø старшину призначає цар; Ø Запорозьку Січ заборонено; Ø податки з українського населення збирає гетьман; Ø збільшено кількість московських залог в українських містах; Ø у випадку війни козацьким військом керують російські генерали; Ø за гетьманом і старшиною наглядає міністр-резидент (Ізмайлов); Ø гетьману заборонено вести переговори з іноземцями без міністра-резидента   Гетьманщина ® Малоросійський край: - козаки та посполиті селяни будували Санкт-Петербург (1703 – 1712 рр.); - українським купцям заборонено вести торгівлю з іноземцями; - заборонено друкування (1720 р.);     Малоросійський приказ ® Малоросійська колегія (1662 – 1722 рр.) (1722 – 1727 рр.) - 6 російських офіцерів; - голова – генерал Степан Вельямінов; - розташування – м. Глухів; ß найвища установа в Малоросійському краї: гетьман мав дорадчий голос

УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКИМИ ЗЕМЛЯМИ ПІД ВЛАДОЮ Російської імперії У ХVІІІ ст.

Орган влади І Малоросійська колегія «Правління гетьманського уряду» ІІ Малоросійська колегія
Час діяльності   1722 – 1727 рр.   1734 – 1750 рр.   1764 – 1781 рр.
Склад   - 6 російських офіцерів; - прокурор; - голова – Степан Вельямінов   - 3 російських офіцерів; - 3 генеральних старшин; - голова – Олексій Шаховський   - 4 російських офіцерів; - 4 генеральних старшин; - голова – Петро Румянцев
Функції   - нагляд за діяльністю наказного гетьмана та Генеральної військової канцелярії; - нагляд за стосунками козацької старшини та козацтва; - контроль фінансів та діловодства; - стягнення податків; - розквартирування російських солдат; - нагляд за розподілом земель між російськими офіцерами; - розгляд скарг на рішення малоросійських судів   - нагляд за місцевим населенням, доноси до «Таємної канцелярії»; - нагляд за стосунками козацької старшини та польською, білоруською шляхтою; - русифікація української старшини   - нагляд за діяльністю наказного гетьмана та Генеральної військової канцелярії; - нагляд за стосунками козацької старшини та козацтва; - контроль фінансів та діловодства; - стягнення податків; - розквартирування російських солдат; - нагляд за розподілом земель між російськими офіцерами; - розгляд скарг на рішення малоросійських судів

ß

Ліквідація автономного устрою на Україні:

- створення Малоросійської губернії (1764 р.);

- утворено Слобідсько-Українську губернію (1765 р.);

- ліквідація сотенно-полкового устрою Гетьманщини (1781 р.);

- на Лівобережжі утворено 3 намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (1782 р.);

- козацькі полки перетворено на полки карабінерів, старшина отримала російські військові чини (1783 р.);

- заборонено перехід селян від одного поміщика до іншого (1783 р.);

- на українську старшину поширено дворянські права та привілеї – «Жалувана грамота дворянству» (1785 р.);

- відправлення до Санкт-Петербургу прапорів України, гетьманських клейнодів, військових печаток;

- секуляризація монастирських маєтків (1786 р.)


УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ Російської імперії В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ПАВЛА ПОЛУБОТОКА (1722 – 1724 рр.)

  Діяльність Þ Наслідки
До гетьманування   - не підтримав перехід Івана Мазепи на бік Карла ХІІ;   - отримав від Петра І землеволодіння І. Мазепи та П. Орлика;   - цікавився історією українського народу; - очолив козаків під час будівництва ладозького каналу (1721 р.)   - претендував на посаду гетьмана замість Мазепи (Глухівська рада, 1708 р.): був чернігівським полковником; - став найбільшим магнатом малоросійського краю, Слобожанщини;   - упорядкував коротку «Кроніку» (1452 – 1715 рр.); - незадоволення козаків
За гетьманування   - обраний наказним гетьманом замість Івана Скоропадського (1722 р.): був чернігівським полковником; - видав універсал про реформу судочинства (1722 р.); - подав Сенату Російської імперії клопотання про фінансову незалежність від Малоросійської колегії;   - прибув до Петербурга для допиту (травень 1723 р.);   ß   - старшина на чолі з Данилом Апостолом привезла до Петербурга Коломацькі чолобитні (осінь 1723 р.)   - мав дорадчий голос при Малоросійській колегії;   - заборонив дворянам зловживання щодо козаків; - відмовився виконувати фінансові розпорядження Малоросійської колегії;     - запропонував замінити Малоросійську колегію Генеральним судом (7 осіб); ß Петро І заборонив проводити нові вибори гетьмана (червень 1723 р.);   - за наказом Петра І заарештовано Павла Полуботка, Данила Апостола, старшину (листопад 1723 р.), ß помер від хвороби в Петропавлівській фортеці (грудень 1724 р.)

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ Російської імперії В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ДАНИЛА АПОСТОЛА (1727 – 1734 рр.)

  Політика Þ Наслідки
До гетьманування   - учасник азовських походів московського війська (1695 р., 1696 р.); - брав участь у Північній війні (1700 – 1721 рр.); - підтримав перехід Івана Мазепи на бік Карла ХІІ (жовтень 1708 р.); - брав участь у Перському поході (1722 р.) як наказний гетьман; - разом зі старшиною привіз до Петербурга Коломацькі чолобитні (1723 р.)   - розгромив кримського хана та ханського гетьмана Петрика; - водив козаків до Ліфляндії (1701 р.) як наказний гетьман; - повернувся на бік Петра І (листопад 1708 р.); - втратив око в бою під Дербентом (Кавказ); - за наказом Петра І заарештовано Павла Полуботка, Данила Апостола, старшину (листопад 1723 р.), ß ув’язнений у Петропавлівській фортеці (до початку 1725 р.)
За гетьманування   - обраний гетьманом замість Павла Полуботка (Глухівська рада, 1727 р.): був миргородським полковником; - «Рішительні пункти» (серпень 1728 р.): Ø відновлено Генеральну військову раду, яка обирала гетьмана; Ø право усунути гетьмана належить царю; Ø старшину затверджує цар; Ø старшина отримувала рангові маєтності; Ø відновлено козацьке судочинство; Ø рішення Генерального військового суду можна оскаржити гетьману та царю; Ø фінансовою системою керує Генеральний підскарбій та представник царя;   - реформа фінансової системи; - завершено судову реформу Павла Полуботка; - помер у с. Сорочинцях (січень 1734 р.)   - гетьманство відновлено (Петро ІІ);     - встановлено точний бюджет державних видатків; - встановлено порядок апеляції у судових справах; - гетьманство (Анна Іоанівна) Þ«Правління Гетьманського уряду» (1734 – 1750 рр.)

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІІ ст.

Умови розвитку культури

Позитивні Негативні

- виникла власна держава – Гетьманщина; - поразка у Національно-визвольній війні;

- формується українська нація; - втрата власної державності;

- формується українська мова; - політичний гніт (влада поляків, росіян);

- поширення козацтва; - національний гніт (полонізація, русифікація);

- українські феодали займалися меценатством; - соціальний гніт (кріпацтво);

- поширені ідеї гуманізму та Відродження - українські митці виїздили за кордон

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.21.186 (0.005 с.)