Гетьманування Івана Скоропадського (1708 – 1722 рр. )

 

	Політика Þ	Наслідки
Внутрішня	- обраний гетьманом замість Івана Мазепи (Глухівська рада, 1708 р.): був стародубським полковником; - опікувався церковним будівництвом; - опікувався розвитком мистецтва; - опікувався розвитком книгодрукування	- не брав участі у Полтавській битві (недовіра Петра І);   - Гамаліївський монастир (м. Глухів), церква Предтечі (м. Стародуб); - відновлено фрески Успенського собору Києво-Печерської лаври; - книги Іоанна Максимовича (чернігівська друкарня)
Зовнішня	- Решетилівські статті з Московським царством (липень 1709 р.): Ø гетьман – голова Малоросійського краю; Ø збережено козацьке судочинство; Ø старшину призначає цар; Ø Запорозьку Січ заборонено; Ø податки з українського населення збирає гетьман; Ø збільшено кількість московських залог в українських містах; Ø у випадку війни козацьким військом керують російські генерали; Ø за гетьманом і старшиною наглядає міністр-резидент (Ізмайлов); Ø гетьману заборонено вести переговори з іноземцями без міністра-резидента	Гетьманщина ® Малоросійський край: - козаки та посполиті селяни будували Санкт-Петербург (1703 – 1712 рр.); - українським купцям заборонено вести торгівлю з іноземцями; - заборонено друкування (1720 р.);     Малоросійський приказ ® Малоросійська колегія (1662 – 1722 рр.) (1722 – 1727 рр.) - 6 російських офіцерів; - голова – генерал Степан Вельямінов; - розташування – м. Глухів; ß найвища установа в Малоросійському краї: гетьман мав дорадчий голос

УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКИМИ ЗЕМЛЯМИ ПІД ВЛАДОЮ Російської імперії У ХVІІІ ст.

Орган влади	І Малоросійська колегія	«Правління гетьманського уряду»	ІІ Малоросійська колегія
Час діяльності	1722 – 1727 рр.	1734 – 1750 рр.	1764 – 1781 рр.
Склад	- 6 російських офіцерів; - прокурор; - голова – Степан Вельямінов	- 3 російських офіцерів; - 3 генеральних старшин; - голова – Олексій Шаховський	- 4 російських офіцерів; - 4 генеральних старшин; - голова – Петро Румянцев
Функції	- нагляд за діяльністю наказного гетьмана та Генеральної військової канцелярії; - нагляд за стосунками козацької старшини та козацтва; - контроль фінансів та діловодства; - стягнення податків; - розквартирування російських солдат; - нагляд за розподілом земель між російськими офіцерами; - розгляд скарг на рішення малоросійських судів	- нагляд за місцевим населенням, доноси до «Таємної канцелярії»; - нагляд за стосунками козацької старшини та польською, білоруською шляхтою; - русифікація української старшини	- нагляд за діяльністю наказного гетьмана та Генеральної військової канцелярії; - нагляд за стосунками козацької старшини та козацтва; - контроль фінансів та діловодства; - стягнення податків; - розквартирування російських солдат; - нагляд за розподілом земель між російськими офіцерами; - розгляд скарг на рішення малоросійських судів

ß

Ліквідація автономного устрою на Україні:

- створення Малоросійської губернії (1764 р.);

- утворено Слобідсько-Українську губернію (1765 р.);

- ліквідація сотенно-полкового устрою Гетьманщини (1781 р.);

- на Лівобережжі утворено 3 намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (1782 р.);

- козацькі полки перетворено на полки карабінерів, старшина отримала російські військові чини (1783 р.);

- заборонено перехід селян від одного поміщика до іншого (1783 р.);

- на українську старшину поширено дворянські права та привілеї – «Жалувана грамота дворянству» (1785 р.);

- відправлення до Санкт-Петербургу прапорів України, гетьманських клейнодів, військових печаток;

- секуляризація монастирських маєтків (1786 р.)

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ Російської імперії В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ПАВЛА ПОЛУБОТОКА (1722 – 1724 рр.)

	Діяльність Þ	Наслідки
До гетьманування	- не підтримав перехід Івана Мазепи на бік Карла ХІІ;   - отримав від Петра І землеволодіння І. Мазепи та П. Орлика;   - цікавився історією українського народу; - очолив козаків під час будівництва ладозького каналу (1721 р.)	- претендував на посаду гетьмана замість Мазепи (Глухівська рада, 1708 р.): був чернігівським полковником; - став найбільшим магнатом малоросійського краю, Слобожанщини;   - упорядкував коротку «Кроніку» (1452 – 1715 рр.); - незадоволення козаків
За гетьманування	- обраний наказним гетьманом замість Івана Скоропадського (1722 р.): був чернігівським полковником; - видав універсал про реформу судочинства (1722 р.); - подав Сенату Російської імперії клопотання про фінансову незалежність від Малоросійської колегії;   - прибув до Петербурга для допиту (травень 1723 р.);   ß   - старшина на чолі з Данилом Апостолом привезла до Петербурга Коломацькі чолобитні (осінь 1723 р.)	- мав дорадчий голос при Малоросійській колегії;   - заборонив дворянам зловживання щодо козаків; - відмовився виконувати фінансові розпорядження Малоросійської колегії;     - запропонував замінити Малоросійську колегію Генеральним судом (7 осіб); ß Петро І заборонив проводити нові вибори гетьмана (червень 1723 р.);   - за наказом Петра І заарештовано Павла Полуботка, Данила Апостола, старшину (листопад 1723 р.), ß помер від хвороби в Петропавлівській фортеці (грудень 1724 р.)

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ Російської імперії В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ДАНИЛА АПОСТОЛА (1727 – 1734 рр.)

	Політика Þ	Наслідки
До гетьманування	- учасник азовських походів московського війська (1695 р., 1696 р.); - брав участь у Північній війні (1700 – 1721 рр.); - підтримав перехід Івана Мазепи на бік Карла ХІІ (жовтень 1708 р.); - брав участь у Перському поході (1722 р.) як наказний гетьман; - разом зі старшиною привіз до Петербурга Коломацькі чолобитні (1723 р.)	- розгромив кримського хана та ханського гетьмана Петрика; - водив козаків до Ліфляндії (1701 р.) як наказний гетьман; - повернувся на бік Петра І (листопад 1708 р.); - втратив око в бою під Дербентом (Кавказ); - за наказом Петра І заарештовано Павла Полуботка, Данила Апостола, старшину (листопад 1723 р.), ß ув’язнений у Петропавлівській фортеці (до початку 1725 р.)
За гетьманування	- обраний гетьманом замість Павла Полуботка (Глухівська рада, 1727 р.): був миргородським полковником; - «Рішительні пункти» (серпень 1728 р.): Ø відновлено Генеральну військову раду, яка обирала гетьмана; Ø право усунути гетьмана належить царю; Ø старшину затверджує цар; Ø старшина отримувала рангові маєтності; Ø відновлено козацьке судочинство; Ø рішення Генерального військового суду можна оскаржити гетьману та царю; Ø фінансовою системою керує Генеральний підскарбій та представник царя;   - реформа фінансової системи; - завершено судову реформу Павла Полуботка; - помер у с. Сорочинцях (січень 1734 р.)	- гетьманство відновлено (Петро ІІ);     - встановлено точний бюджет державних видатків; - встановлено порядок апеляції у судових справах; - гетьманство (Анна Іоанівна) Þ«Правління Гетьманського уряду» (1734 – 1750 рр.)

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІІ ст.

Умови розвитку культури

Позитивні Негативні

- виникла власна держава – Гетьманщина; - поразка у Національно-визвольній війні;

- формується українська нація; - втрата власної державності;

- формується українська мова; - політичний гніт (влада поляків, росіян);

- поширення козацтва; - національний гніт (полонізація, русифікація);

- українські феодали займалися меценатством; - соціальний гніт (кріпацтво);

- поширені ідеї гуманізму та Відродження - українські митці виїздили за кордон

 

 

Освіта	Церковна література	Світська література	Книгодрукування
Початкова освіта Церковні школи: - католицькі (єзуїтські колегіуми); - протестантські; - православні парафіяльні; + Братські школи     Середня освіта: - Новгород-Сіверський колегіум (1689 р.); - Чернігівський колегіум (1700 р.); - Харківський колегіум (1726 р.); - Переяславський колегіум (1738 р.)     Вища освіта: - Києво-Могилянська академія (1632р. – 1701р. – 1817 р.) - Львівська академія (1661 – 1773 рр.)	Полемічна: - Лазар Баранович «Нова міра старої віри» (1676 р.); - Іоанікій Галятовський «Лебідь» (1675 р.), «Азбука різним єретикам» (1681 р.) Проповіді: - Іоанікій Галятовський «Ключ розуміння» (1659 р.), «Фундамента» (1683); - Інокентій Гізель «Мир з Богом людині» (1669 р.); - Антін Радивільський «Огородник Марії Богородиці» (1676 р.), «Вінець Христовий» (1688 р.); - Данило Туптало (Дмитро Ростовський) «Руно орошенноє» (1683 р.), «Книга житія святих» (1689 – 1705 рр.)   Богослови: - Іоанікій Галятовський (1620 – 1688 рр.); - Феофан Прокопович (1681 – 1736 рр.)	Козацькі літописи: - Самовидця (1648 – 1702 рр.); - Григорія Грабянки (козацтво до 1709 р.); - Самійла Величка (1648 – 1700 рр.)   Літопис Межигірський літопис (кінець ХІV ст. – 1700 р.)   Історична проза: - Феодосій Сафонович «Хроніка з літописців стародавніх» (1672 р.); - невідомий автор «Синопсис або стислий опис від різних літописців про початок слов’яно-руського народу» - підручник з історії (1674 р.)   Поезія: - Семеон Полоцький (1629 – 1680 рр.); - Іван Величковський (1630 – 1701 рр.); - Климентій Зиновіїв (? – 1717 рр.)	11 друкарень: - Київ; - Новгород-Сіверський; - Чернігів; - Львів     100 видань: - релігійні; - історичні; - полемічні; - «Києво-Печерський патерик» (1661 р.); - «Синопсис» (1674 р.)

Наука	Театр	Музика	Архітектура	Образотворче мистецтво	Сницарство
Філософія: - Йоасаф Кроковський (1850 – 1718 рр.); - Інокентій Поповський (? –? рр.); - Афанасій Милославський (? – 1714 рр.); - Стефан Яворський (1658 – 1722 рр.)     Математика - Стефан Яворський підручник «Скорочення змішаної математики»; - Феофан Прокопович підручник з математики	Шкільна драма: - «Про Олексія, чоловіка Божого» (1674 р.); - «Царство натури людської» (1698 р.)     Інтермедія (фольклорні сюжети)     Вертеп     Історична драма «Володимир» Феофана Прокоповича	Церковний спів (поліфонія) ß псалми     Народні співці (лірники, кобзарі) ß апокрифічні пісні     Світська музика: оркестри, кріпацькі капели, хори, оперні трупи     Музична школа м. Глухів (1738 р.)     Композитор Микола Ділецький (1630 – 1690 рр.) «Граматика музикальна»	Українське бароко: - Преображенський собор Мгарського монастиря, Лубни (1684 – 1692 рр.); - Спасо-Преображенський собор, Ізюм (1684 р.); - Покровський собор, Харків (1689 р.); - Георгіївький собор у Видубицькому монастирі, Київ (1696 – 1701 рр.); - Хрестовоздвиженський собор, Полтава (1709 р.); - церква Святої Катерини, Чернігів (1716 р.)     Елементи бароко: - Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори, Київ; - Успенський собор, Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври	Портрет: Микола Петрахнович (1600 – 1666 рр.)     Гравюра: - Олександр Тарасевич (1640 – 1727 рр.); - Іван Щирський (1650 – 1714 рр.); - Іван Мігура (? –? рр.); - Аверкій Козачківський (? –? рр.)     Золотарство Іван Равич (1677 – 1762 рр.)     Іконопис: - Іван Руткович (? – 1703 рр.); - Алімпій Галик (1703 – 1763 рр.); - Яким Глинський (?-? рр.); - Михайло Юревич (1707 –? рр.); - Йов Кондзелевич (1667 – 1740 рр.)	Школи різьблення: - Жовква; - Київ     Майстер Ігнатій Стобенський (? – 1742 рр.)     Іконостаси: - церква Святої Трійці, Жовква; - Спасо-Преображенська церква, с. Великі Сорочинці; - Вознесенська церква, Чернігівщина; - Успенська церква Києво-Печерської лаври; - Софійський та Михайлівський Золотоверхий, Київ