Військові походи козаків в першій чверті хvіі ст. – доба героїчних походів

 

 

Сухопутні походи

Морські походи

На Лівонію 1601 р. – зазнали великих втрат, загинув Самійло Кішка   На Москву 1618 р. – захопили Путивль, Єлець, невдалий штурм Москви (П. Конашевич-Сагайдачний)   На Османську імперію 1621 р. – перемогли під Хотином (П. Конашевич-Сагайдачний) Þ

На Крим - 1523 р. – зруйнували Очаків; - 1525 р. – захопили Очаків; - 1558 р. – пограбували Крим (Д. Байда Вишневецький); - 1607 р. – спалили Очаків, Перекоп (П. Конашевич-Сагайдачний); - 1616 р. – захопили Кафу (П. Конашевич-Сагайдачний)     На Османську імперію - 1587 р. – вели бої під Бендерами, штурмували Варну, захопили Ісіану; - 1602 р. – розбили турецьку флотилію під Кілією; - 1606 р. – захопили Варну (П. Конашевич-Сагайдачний); - 1609 р. – спалили Акерман, Кілію, Ізмаїл (П. Конашевич-Сагайдачний); - 1614 р. – захопили Синоп, Трапезунд, спалили турецьку флотилію (П. Конашевич-Сагайдачний); - 1615р. – спалили порт Стамбула, розбили турецьку флотилію біля о. Зміїний (П. Конашевич-Сагайдачний); - 1624 р. – спалили передмістя Стамбула     ß 1624 р. молодший брат кримського хана, Шагін-Гірей, уклав з козаками союзний договір (перший міжнародний договір козаків)

 

 

Значення військових походів:

- захистили свій народ від знищення;

- стримали експансію Кримського ханства та Османської імперії;

- довели, що козацтво є реальною військовою силою, з якою слід рахуватися

ГЕТЬМАН ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ

(1616 – 1617 рр.) (1617 – 1619 рр.) (1619 – 1622 рр.)

Військова діяльність	Дипломатична діяльність	Громадська діяльність
Військова реформа: - сувора дисципліна, вишкіл, тренування; - легка маневрена артилерія; - добре озброєна і навчена піхота; - кінь, вогнепальна зброя кожному козаку; - 300 чайок   ß   - 1607 р. – спалив Очаків, Перекоп; - 1606 р. – захопив Варну; - 1609 р. – спалив Акерман, Кілію, Ізмаїл; - 1614 р. – захопив Синоп, Трапезунд, спалив турецьку флотилію; - 1615р. – спалив порт Стамбула, розбив турецьку флотилію біля о. Зміїний; - 1616 р. – захопив Кафу; - 1618 р. – захопив Путивль, Єлець, невдало штурмував Москву; - 1621 р. – переміг під Хотином	Х. 1617 р. – Вільшанська угода з Річчю Посполитою: - реєстр = 1 тисяча; - обраного гетьмана затверджував польський король; - реєстровцям виплачуватимуть платню; - реєстровцям дозволено жити тільки на Запоріжжі; - козакам заборонені походи на Крим і Туреччину     1617 р. – переговори з Лігою християнської міліції (папа римський, німецький імператор, королі Іспанії, Англії, Польщі, Франції)проти Османської імперії     1617 – 1618 рр. – переговори з Грузією, Іраном, Москвою проти Османської імперії     Х. 1619 р. – Роставицька угода з Річчю Посполитою: - реєстр = 3 тисячі; - реєстровцям дозволено жити тільки в державних маєтках; - старшина зобов'язалася знищити човни, покарати козаків, які брали участь в останніх морських походах на Крим і Туреччину; - гетьмана призначатиме польський король	1619 р. разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства   ß   1620 р. єрусалимський патріарх Феофан ІІІ відновив посаду митрополита Київського, Галицького та всієї Русі (Іов Борецький)     Заповів 2/3 свого майна Київській та Львівській братським школам

КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ 20-30-х РОКІВ ХVІІ ст.

Роки	Керівники	Учасники	Територія	Події Þ	Наслідки
1625 р.	Марко Жмайло – гетьман низовиків	- низовики; - селяни	Київщина	- 15.10.1625 р. – битва на Куруковому озері; - 05.11.1625 р. старшина зрадила Жмайла та обрала гетьманом М. Дорошенка	Куруківська угода (реєстр зменшено)
1630 р.	Тарас Федорович (Трясило) – гетьман низовиків	- низовики; - селяни	- Київщина; - Переяславщина	15.05.1630 р. – битва «Тарасова ніч»	Переяславська угода (реєстр збільшено)
1632 – 1634 рр. козаки брали участь у Смоленській війні; 1633 р. – «Статті для заспокоєння руського народу» – пільги православним: право будувати церкви та монастирі, засновувати братства, школи, друкарні; 1635 р. – на Дніпрі збудовано польську фортецю Кодак
1635 р.	Іван Сулима	низовики	Запоріжжя	12.08.1635 р. козаки зруйнували Кодак	Сулима здався полякам, але його стратили
1637р.	- Павлюк (Бут) – гетьман низовиків; - Дмитро Гуня – гетьман низовиків; - Карпо Скидан – полковник реєстровців; - Яків Острянин – гетьман низовиків	- низовики; - селяни; - міщани; - реєстровці	- Київщина; - Переяславщина	06.12.1637 р. – битва під Кумейками	- Павлюка полонили; - Гуня та Скидан втекли на Запоріжжя
1638 р.	- Яків Острянин (Остряниця); - Дмитро Гуня; - Карпо Скидан	- низовики; - селяни; - міщани	- Київщина; - Полтавщина; - Черкащина	VІ. 1638 р. – Жовнинська битва	- Скидана поранили, полонили; - Гуня та Остряниця втекли до Московії

 

01.03.1638 р. – «Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої»

ß

1638 – 1648 рр. – роки «золотого спокою»

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІ ст.

 

Освіта	Література	Книгодрукування	Театр	Музика	Архітектура, живопис
«Домові школи» (домашнє навчання)     Церковні школи: - католицькі (єзуїтські колегіуми); - протестантські; - православні парафіяльні; - школа Києво-Печерської лаври (1631 р.)     Братські школи: - Львівська (1586 р.); - Київська (1615 р.)   Вища школа – Києво-Могилянський колегіум (1632р. – 1701р. – 1817 р.)	Літописи: - Густинський (1600 – 1640 рр.); - Львівський (1489 – 1649 рр.); - Межигірський (1393 – 1620 рр.); - Добромильський (1648 – 1700 рр.)     Козацькі літописи: - Самовидця (1648 – 1702 рр.); - Григорія Грабянки (козацтво до 1709 р.); - Самійла Величка (1648 – 1700 рр.)     Полемічна: - Іов Борецький «Діалог про православну віру» (1606 р.); - Мілетій Смотрицький «Плач», «Тренос» (1610 р.)     Церковна: - Кирило Ставровецький «Зерцало богословія»; - Захарій Копистенський передмова до «Часослова» (1616 р.); - «Псалтир» (1624 р.); - «Патерикон» (1635 р.); - Афанасій Кальфонойський «Тератургема» (1638 р.); - П. Могила «Великий требник» (1646 р.)	Приватні друкарні: (Київ, Львів, Острог)     Монастирські друкарні: - Почаївська; - Києво-Печерська   ß - «Візерунок цнот» на честь архімандрита Плетенецького; - Касіян Сакович «Вірші на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича-Сагайдачного»; - Памво Беринда «Лексікон славеноросскій и імёнъ толкованіе»; - Мілетій Смотрицький «Граматика словенскія правильное синтагма»	Шкільна драма (біблійні сюжети)     Інтермедія (фольклорні сюжети) Вертеп: ІІ поверх –різдвяна драма (містерія); І поверх – інтермедія	Церковний спів (поліфонія) ß псалми     Народні співці (лірники, кобзарі) ß апокрифічні пісні	Готичний стиль Катедра – Латинський кафедральний собор (Львів)     Бароко: Дерев’яні храми (Поділля, Галичина, Буковина, Закарпаття)   Кам’яні храми – козацький собор: - Миколаївський Золотоверхий (Ніжин); - Георгіївський (Видубицький монастир, Київ)     Книжкова мініатюра, гравюра

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

(1648 – 1657 рр.)

 

Передумови Þ	Причини
- Люблінська унія 1569 р.;   - інкорпорація українських земель до складу Польщі;   - Берестейська унія 1596 р.;   - фільварково-панщинна система господарювання;   - «Ординація Війська Запорозького реєстрового» (1638 р.)	- політичний гніт (влада поляків);   - національний гніт (полонізація);   - релігійний гніт (окатоличення);   - соціальний гніт (кріпацтво);   - невдоволення реєстровців

 

Привід до війни:

1646 р. чигиринський підстароста Данило Чаплинський пограбував хутір Суботів

 

Підготовка до війни:

1). 21 січня 1648 р. Б. Хмельницкий на чолі невеликого загону реєстрових і запорозьких козаків, напав на польську залогу на о. Базавлук і знищив її. Þ

Звільнив Запорозьку Січ від польського контролю, привернув запорожців на свій бік. Þ

Обраний гетьманом запорожців;

 

 

2). Кілька місяців тривала широка агітація до повстання, розсилалися універсали, які заохочували козаків, селян і міщан стати проти шляхти;

 

 

3). У березні 1648 р. Б. Хмельницький уклав договір з кримським ханом Ісламом-Гіреєм ІІІ Þ

40-тисячний загін кримських татар на чолі з Тугай-беєм мав допомагати козакам