І період національно-визвольної війни – перші перемоги – 1648 – 1649 рр.

Дата	Місце битви	Дії козаків	Дії поляків	Результати
5-6 травня 1648 р.	на Жовтих Водах	за допомогою татар штурмували польський табір	отаборилися, окопалися, тримали оборону	козаки знищили польський табір, вбили Стефана Потоцького
16 травня 1648 р.	під Корсунем	загатили р. Рось	потрапили в пастку	козаки з татарами розбили поляків, захопили в полон коронного гетьмана – Миколу Потоцького та польного гетьмана – Мартина Калиновського
11-13 вересня 1648 р.	під Пилявцями	заманили поляків на вузьку греблю р. Іква	«Пірина, Латина та Дитина» (Заславський, Остророг та Конєцпольський) розраховували на легку перемогу	козаки з татарами розбили поляків, захопили великі трофеї, Заславський, Остророг та Конєцпольський втекли з поля бою
26 вересня – 5 жовтня 1648 р.	облога Львова	тримали в облозі м. Львів, Максим Кривоніс захопив Високий Замок	Ярема Вишневецький та Микола Остророг втекли з пожертвами городян	козаки отримали викуп та зняли облогу
27 жовтня – 14 листопада 1648 р.	облога Замостя	страждали від морозів, епідемії чуми, нестачі провіанту, помер Максим Кривоніс	Ярема Вишневецький тримав оборону	козаки отримали викуп та зняли облогу; Б. Хмельницький урочисто прибув до Києва (23 грудня 1648 р.), розпочав переговори з новим королем – Яном ІІ Казимиром
31 липня 1649 р.	під Лоєвом	отаборилися, тримали оборону	литовський гетьман Януш Радзивілл атакував козаків	загинув київський полковник Михайло Кричевський Þ 25 липня – 1 вересня 1649 р. Радзивілл грабував Київ
30 червня – 13 серпня 1649 р.	облога Збаража	безперервно атакували фортецю	Ярема Вишневецький тримав оборону	загинув козак Морозенко (Станіслав Мрзовицький), важко поранений Іван Богун; не знявши облогу, Б. Хмельницький рушив назустріч Яну ІІ Казимиру
5-6 серпня 1649 р.	під Зборовом	безперервно атакували польський табір	Ян ІІ Казимир боровся з панікою в своєму таборі	Іслам-Гірей ІІІ перейшов на бік поляків Þ Б. Хмельницький та Ян ІІ Казимир уклали Зборівський мир (08.08.1649 р.)

УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА – ГЕТЬМАНЩИНА

Риси держави	Особливості Гетьманщини
Кордони	- на заході – з Молдовою та Польщею (річки Дністер, Случ); - на півночі – з Великим князівством Литовським; - на сході – з Московською державою; - на півдні – з Османською імперією та Кримським ханством
Столиця	м. Чигирин
Територіальний устрій	- 16 полків (по 11-22 сотні); - 272 сотні (по 200-300 куренів); - курені (по 10-20, 30-40 козаків); - Запорозька Січ
Армія	- структура: полки, сотні, курені; - роди військ: піхота, кіннота, артилерія (важка польова та облогова, легка кінна), розвідка, прикордонна, фортифікаційна, санітарна служби
Органи влади	- голова – гетьман; - верховний орган влади – Генеральна військова рада, згодом – Старшинська рада; - Генеральний штаб – Генеральна старшина (генеральні писар, обозний, два осавули, хорунжий, бунчужний, двоє суддів, підскарбій); - Уряд – Генеральна старшина (генеральні писар, обозний, два осавули, хорунжий, бунчужний, двоє суддів, підскарбій); - судочинство – Генеральний військовий суд, полкові, сотенні суди, копні суди (у північних полках Лівобережжя), гетьман (апеляція, смертні вироки); - місцева влада – полкові старшини, сотенні правління, курінні отамани
Закони	- українське звичаєве право; - магдебурзьке право; - Литовські статути; - універсали гетьмана
Фінансова система	- грошова одиниця – польський талер, власна монета; - джерела фінансових надходжень: податки з селян, міщан, промислів, мита, орендна плата, карбування власної монети
Державна символіка	- Герб Війська Запорозького реєстрового; - прапор гетьмана Богдана Хмельницького
Церква	- українська православна церква – митрополія Константинопольського Патріархату (1620 – 1685 рр.); - греко-католицька (уніатська) церква – митрополія Римської Курії; - католицька церква

ІІ ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ – ВЕЛИКІ ВТРАТИ – 1650 – 1653 рр.

 

Дата	Місце битви	Дії козаків	Дії поляків	Результати
вересень 1650 р.	Молдова	Б. Хмельницький за допомогою татар захопив м. Ясси		молдовський володар Василь Лупул розірвав союз із Польщею та уклав союз із козаками (домовилися про шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул)
10 лютого 1651 р.	оборона м. Красне	боронилися 2 доби	польний гетьман Мартин Калиновський напав на містечко	загинув майже весь брацлавський полк та полковник Данило Нечай
28 лютого – 11 березня 1651 р.	оборона Винниці	Іван Богун заманив польських гусарів у пастку (ополонки на р. Буг)	польний гетьман Мартин Калиновський напав на місто	Уманський, Полтавський полки та генеральний осавул Дем’ян Многогрішний розбили поляків
18-30 червня 1651 р.	під Берестечком	Іван Богун вивів більшість війська з оточення, через р. Пляшівку та болота	Ян ІІ Казимир переманив на свій бік Іслам-Гірея ІІІ	Іслам-Гірей ІІІ заарештував Б. Хмельницького Þ Б. Хмельницький та Ян ІІ Казимир уклали Білоцерківський мир (18.09.1651 р.)
22-23 травня 1652 р.	під Батогом	за допомогою татар атакували польське військо	польний гетьман Мартин Калиновський напав на загін Тимоша Хмельницького	козаки розгромили польське військо, полонили 8 тис. поляків, Мартин Калиновський загинув
травень – червень 1652 р.	Молдова	Тиміш Хмельницький захопив м. Ясси		козаки вигнали волоського господаря Матвія Бессараба та трансільванського князя Юрія ІІ Ракоці, Тиміш Хмельницький одружився з Розандою Лупул
травень 1653 р.	під Фінтою (Валахія)	зазнали поразки від валахів, трансільванців та поляків		Тиміш Хмельницький загинув під Сучавою; Матвій Бесараб та Юрій ІІ Ракоці виженули Василя Лупула, призвели на молдавський престол Георгія Штефана
серпень – грудень 1653 р.	облога Жванця	тримали в облозі польський табір	Ян ІІ Казимир переманив на свій бік Іслам-Гірея ІІІ	Іслам-Гірей ІІІ перейшов на бік поляків Þ Б. Хмельницький, Ян ІІ Казимир та Іслам-Гірей ІІІ уклали Жванецький мир (05.12.1653 р.)

ІІІ ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ – ПЕРЕГОВОРИ ТА СОЮЗ ІЗ МОСКВОЮ – 1654 – 1655 рр.

Дата	Подія Þ	Наслідки
грудень 1648 – вересень 1653 рр.	переговори з Московським царством (цар Олексій Михайлович Романов)	- 01.10.1653 р. Земський собор у Москві вирішив прийняти Військо Запорозьке у підданство Московського царства; - 23.10.1653 р. Московське царство оголосило війну Речі Посполитій
8 січня 1654 р.	Переяславська рада запорізького козацтва на чолі з Б. Хмельницьким	- вирішили об’єднати Гетьманщину з Московським царством; - склали статті угоди («чолобитні великому государеві»); - гетьман та 284 козака склали присягу на вірність царю
січень – лютий 1654 р.	розробка проекту договору з Московським царством	на старшинських радах у Корсуні та Чигирині вироблено 11 статей
21 березня 1654 р.	Олексій Михайлович підписав союзний договір з Військом Запорозьким	23 «Березневі статті» (Переяславська угода): - автономія Гетьманщини в складі Московського царства; - Військо Запорозьке = 60 тис. козаків; - самостійна зовнішня політика гетьмана
літо 1654 – осінь 1655 рр.	спільний похід Олексія Михайловича та козаків (Іван Золотаренко)	захопили частину Литви, м. Вільно, південну Білорусію Þ розповсюджували в Білорусії козацький устрій
осінь 1654 – весна 1655 рр.	татари та поляки спустошили Поділля	Б. Хмельницький та московські війська рушили на допомогу
19-22 січня 1655 р.	Дрижипільська битва («поле дрожі») – під с. Охматовим	татари та поляки завдали нищівного удару московсько-козацьким військам, але Б. Хмельницький вивів своє військо з оточення
весна – літо 1655 р.	наступ Б. Хмельницького на Галичині	19 вересня 1655 р. Б. Хмельницький розбив коронного гетьмана Станіслава Потоцького під Городком, козаки отримали викуп з м. Львова та відступили
12 листопада 1655 р.	татари атакували московсько-козацький табір під м. Озерною	Б. Хмельницький та Іслам-Гірей ІІІ уклали угоду про невтручання Криму у війну Гетьманщини та Московського царства з Річчю Посполитою