Назва теми: Країни Месопотамії в стародавні часи.

Зміст теми: Найдавніші держави Шумеру й Аккаду. Джерела з історії Месопотамії. Закони, господарські документи, надписи, релігійні тексти. Свідчення античних авторів.

Історіографія історії Месопотамії. Праці М.В.Нікольського, Б.А.Тураєва, І.М.Дьяконова. Зарубіжна історіографія. Праці С.Крамера, А.Оппенхейма.

Природні умови Месопотамії. Населення (шумери, аккадці, хуррити). Виникнення шумерської цивілізації. Історичний розвиток міст-держав Шумеру (Ур, Урук, Кіш, Умма, Лагаш). Соціально-економічний устрій шумерських міст-держав. Політичний лад. Піднесення Лагашу. Реформи Уруінімгіни. Піднесення Умми. Об'єднання Шумеру Саргоном Аркадським. Зовнішня і внутрішня політика Саргона. Правління Саргонідів. Вторгнення гутіїв. Занепад Аккадського царства.

Третя династія Ура. Посилення централізації і деспотичної влади царя. Соціально-економічний розвиток. Розвиток рабовласництва. Завойовницькі походи. Напад амореїв. Падіння III династії Ура.

Старовавилонське царство. Піднесення Вавилону. Об'єднання Месопотамії під владою Хаммурапі. Економіка Вавилону за кодексом законів Хаммурапі. Форми землеволодіння. Соціально-класова структура. Державний лад. Завоювання Вавилону касситами. Особливості економічного розвитку Вавилону в касситський період. Зовнішня політика касситський царів.

Нововавилонське царство. Звільнення Вавилону з-під влади Ассирії. Халдейська династія. Завойовницька політика. Походи Навуходоносора II. Особливості економічного розвитку. Розвиток ремесла, торгівлі, лихварства. Аграрні відносини. Класова і соціальна структура. Релігійна політика Набоніда. Загострення соціальних суперечностей. Захоплення Вавилону персами.

Стародавня Ассирія. Джерела з історії стародавньої Ассирії. Ассирійські закони. Царські надписи. Свідчення античних авторів.

Природа і населення. Староассирійський період. Місто-держава Ашшур. Соціальна структура і політичний устрій. Занепад Ассирії.

Середньоассирійськиї період. Перетворення Ассирії у воєнну державу. Основні напрямки завойовницької політики. Соціально-класова структура ассирійського суспільства. Особливості рабства. Вторгнення арамейських племен і занепад Ассирії.

Новоассирійський період. Походи в Урарту, Сирію, Мідію. Піднесення Ассирійської держави. Реформи Тіглатпаласара ІІІ. Воєнні походи династії Саргонідів. Соціально-економічний розвиток Ассирії у новоассирійський період. Політика у завойованих областях. Переселення жителів завойованих областей.

Ослаблення Ассирії. Союз Вавілону з Мідією. Падіння Ассирії. Культура Ассирії. Бібліотека Ашшурбанапала.

Культура народів Межиріччя. Вклад шумерів у культуру стародавньої Месопотамії. Шумерська писемність. Релігія, основні культи. Міфологія. Етапи розвитку літератури в Месопотамії. Епос про Гільгамеша. Релігійно-філософські твори. Розвиток наукових знань (математика, астрономія, медицина, географія). Школи, архіви, бібліотеки. Образотворче мистецтво. Архітектура. Вплив шумеро-вавилонської культури на сусідні народи. Культура халдейського Вавилону.

Джерела:

 

1. Гросман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу / Ю.М. Гросман, І.А. Лісовий / Практикум.– Львів, 1985. – 362 с.

2. Крижанівський О.П. Хрестоматія з історії стародавнього світу / О.П. Кри-жанівський / Упор. О.П. Крижанівський, З.І.Мухіна, М.Д. Миколенко. – К.: Оріяна Нова, 2002.

3. Крушкол Ю.С. Хрестоматия по истории древнего мира / Сост. Ю.С. Круш-кол, Н.Ф.Мурыгина. – М.: Просвещение, 1975. – 316 с.

4. Поэзия и проза Древнего Востока. – М.: Олма-ПРЕСС, 2009. – 620 с.

5. Рогов А.Д., Линко Г.М. Хрестоматия поэтических произведений по истории древнего мира и средних веков / А.Д. Рогов, Г.М. Линько. – М.: Просвещение, 1967. – 280 с.

6. Хрестоматия по истории древнего Востока / Под ред. М.А. Коростовцева и др. – М.: Высш. шк., 1980. – 348 с.

7. Хрестоматия по истории Древнего Востока. – М.: Высш. шк., 1984. – 442 с.

 

Основна література:

 

. Авдиев В.И. История Древнего Востока / В.И. Авдиев. – М.: Наука, 1970. – 560 с.

2. Брестед Д., Тураев Б. История Древнего Египта / Д. Брегстед, Б. Турав. – Мн.: Харыст, 2008. – 832 с.

3. Васильев Л.С. История Востока: В 2-х Ч. / Л.С. Васильєв. – М.: Мысль, 1994. Ч. 1-2.

4. История Древнего Востока. – М.: Наука, 1988. – 480 с.

5. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Підручник 2-ге вид., стереотипне / О.П. Крижанівський. – К.: Либідь, 2002.

6. Кузищин В. История Древнего Востока / В. Кузищин. – М.: Просвещение, 1999. – 448 с

7. Редер Д.Г., Черкасова К.О. Історія стародавснього світу. В 2-х Ч / Д.Г. Редер, К.О. Черкасова. – Ч.І. – С. 75-245.

8. Струве В.В. История древнего Востока / В. В. Струве. – М.: Госиздат, 1941. – 536 с.

9. Тураев Б.А. История Древнего Востока: В 2-хт / Б.А. Тураев. – М.: Мысль, 1999. – Т. 1-2.

 

Додаткова література:

1. Белявский В.А. Вавилон легендарный и Вавилон исторический / В.А. Бе-лявский. – М.: Мысль, 1976. – 380 с.

2. Бухарин М.Д. Раннеэллинистические хорографы: Мегасфен, Гекатей Абдерский и Беросс / М.Д. Бухарин // Вестник древней истории. 2009. –№ 2. С.88-100.

3. Гафуров Б.Г., Цибукидис Д.И. Александр Македонский и Восток / Б.Г. Гафуров, Д.И. Цибукидис. – М.: Наука. – 416 с.

4. Дандамаев М.А. Вавилонские писцы / М.А. Дандамаев. - М.: Высшая школа, 1983. – 252 с.

5. Древние цивилизации / Под ред. Г.М.Бонгарт-Левина. – М.: Мысль, 1989. – 456 с.

6. Дьяконов И.М. Люди города Ура / И.М. Дьяконов. – М.: Мысль, 1990. – 186 с.

7. Заморовський А.В. Спочатку був Шумер / А.В. Заморовський. – К.: Вища школа, 1983. – 216 с.

8. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. – Ч. 1. – М.: Наука, 1983. – 342 с.

9. История Древнего Востока / Под ред. В.И. Кузищина. – М.: Высшая школа. – 490 с.

10. История Древнего Востока. Материалы по историографии. – М.: Наука, 1991. – 562 с.

11. История Древнего мира. Ранняя древность. – М.: Наука, 1989. – 420 с.

12. Источниковедение истории Древнего Востока.—М.: Высшая школа, 1984. – 296 с.

13. Ключков И.С. Духовная культура Вавилонии / И.С. Клочков. – М.: Мысль, 2000. – 236 с.

14. Крамер С. История начинается в Шумере / С. Крамер. – М.: Современное слово, 1991. – 320 с.

15. Крип'якевич І. Всесвітня історія. В 3-х кн. / Ы. Крип’якевич. – К.: Либідь, 1995. – Кн. І. – 286 с.

16. Любимов Л.Д. Передняя Азия и переплетение культур / Искусство Древнего мира / Л.Д. Любимов. – М.: Просвещение, 1986. – С. 97-157.

17. Миларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока Дж. Миларт. Пер. с англ. – М.: Наука, 1982. – 316 с.

18. Немировский А.И. Очерки о истории Древнего Мира / А.И. Немиров-ский. – М.: Просвещение. – С. 37-64.

19. Немировский А.И. Исторические источники легенды Древнего Востока в литературном изложении / А.И. Немировский. – М.: Просвещение, 1990. – 97 с.

20. Неронова В.Д. Проблема формационной принадлежности древнего мира в советской историографии / (под редакцией И.Л. Маяк и А.З. Нюркаевой) / В.Д. Неронова – Пермский ун-т, 2008 – С.111-121

20. Оппенхейм А. Древняя Месопотамия. Портрет погибшей цивилизации / А. Оппенхейм. – М.: Мысль, 1990. – 492 с.

21. Полікарпов В.С. Культура Месопотамії і Стародавнього Ірану / Лекції з історії світової культури / В.С. Полікарпов. – Х.: Основа, 1995. – С. 50-79.

22. Редер Д.Г. Мифы и легенды древнего Двуречья / Д.Г. Редер. – М.: Высшая школа, 1965. – 218 с.

23. Рубинштейн Р.И. Древний Восток. Книга для чтения / Р.И. Рубинштейн. – М.: Просвещение, 1974. – 161 с.

24. Садаев Д.Ч. История Древней Ассирии / Д.Ч. Садаев. – М.: Наука, 1979. – 248 с.

25. Флиттнер Н.Д. Культура и искусство Двуречья и соседних стран / Н.Д. Флит-тнер. – М.: Госполитиздат, 1968. – 520 с.

 

Види навчальної діяльності студентів

Лекції (12 год).

 

№ пп	Назва лекції	План лекції	К-ть годин
1.	Найдавніші держави Шумеру й Аккаду.	1. Особливості сторичного розвитку міст-держав Шумеру. 2. Об’єднання Шумеру Саргоном Аккадським. 3. Месопотамія в часи ІІІ династії Ура.
2.	Месопотамія в часи Старовавилонського і Нововавилонського царств.	1. Передумови об’єднання Месопотамії під владою царя Хаммурапі. 2. Економіка Вавилону за кодексом законів Хамурапі. 3. Каситський Вавилон. 4. Звільнення Вавилону з-під влади Ассирії. Халдейська династія. 5. Військова політика Навуходоносора. 6. Релігійна політика Набоніда. Захоплення Вавилону персами.

Семінарські заняття (2 год).

 

Тема 2. Старовавилонське суспільство за "кодексом законів Хаммурапі" (4 год.).

План

1. Характеристика джерел.

2. Господарське життя країни (іригаційне рільництво, садівництво, тваринництво, ремесла, торгівля та лихварство).

3. Форми власності та система землекористування.

4. Соціальні відносини (суспільні стани, рабство, професійні групи населення, община, сім'я).

5. Судочинство і право.

 

Засвоїти поняття і терміни до теми: соціальний стан, східна деспотія, іригаційне землеробство, ремесло, лихварство.

 

Методичні поради

Розгляд даної теми необхідно розпочати з характеристики основного джерела – законів царя Хаммурапі. При розгляді економіки старовавилонського суспільства особливу увагу слід звернути на форми земельної власності й землеволодіння. Кодекс законів, особливо стаття 40 свідчать, що в Вавилоні деякі землі могли продаватися, а це вказує на виникнення приватної власності на землю. Підвести студентів до розуміння змісту тих статей, які спрямовані на захист порядку в землеробстві та майнової нерухомості військових.

Характеризуючи соціальні відносини у Стародавньому Вавилоні, слід виділити й проаналізувати ті статті, які розкривають становище вільних людей, та рабів, мушкенумів види вавилонського рабства. Особливу увагу слід звернути на питання спадщини і моралі суспільства, спроби регулювання заробітної плати. Звернути увагу на соціальний статус лікарів у вавилонському суспільстві.

Розглядаючи судочинство і право у старовавилонському суспільстві, слід виявити наявність звичаєвого права, а також встановити, наскільки зміст статей відповідав дійсному стану речей в старовавилонській державі. Підвести студентів до розуміння вавилонського сімейного права за аналогією з єгипетським звичаєвим правом.

 

Рекомендована література до семінару ( див. літературу до теми ).

Завдання для самостійної роботи студентів

 

ІІ.	Культура стародавньої Месопотамії.	(2 год.)
	1. Внесок народів Месопотамії у світову культуру.
	2. Особливості шумерійської писемності. Вавилонська література..